ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Пісок-полин
Образ твору Пісок. Полин. Де він – один.
І безмір моря, і мартин,
Де не бувала. Та було:
Олива, бринза і село,
І копійчаний крам – вино,
Прокисле ще торік, давно.
І по хребту солоний слід
Від язика – немов політ
До лампи. І метелик - як
На твому березі маяк
Далекому. Один, мов перст,
Мій перський цар. І жовтий пес
Безхатній - то ранковий дим
(Не двоє їх – один з одним) -
Бо руку лиже...І рука,
Пропахла морем, і легка,
Байдужо гладить. Звично. Звич...
Пісок-полин. Поклич. Поклич,
Бо не бувала. Та було:
Солодкий сон.
Гірке зело.




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ляна Лада 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-12 09:44:47
Переглядів сторінки твору 5924
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.701 / 5.33  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.620 / 5.25  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 10:08:11 ]
Сарматко!!! Це ти про те, що ніколи не бувала на Босфорі? Чи про похід аланів через степи нинішньої України?
Олива, щось схоже на олію чи оливки. Розкажи про мартин, зело. Аня твої віршики - диво, а ти диво дивнеє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 10:19:10 ]
Нова світлинка, новий вірш, файно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 10:30:45 ]
Аню, після твоєї поезії можна або плакати або цілуватись..:))інші слова вже зайві..все що потрібно говорити, вся квінтесенція чуттєва вже міститься у віршах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 10:32:16 ]
Ой не бувала я на Босфорі, Олександре, ой мартинів не бачилааа:(.
А тепер – по порядку. Отож, олива – то вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових з їстівними плодами, з яких одержують харчову і технічну олію; маслина.
Далі – мартини. Річ у тім, що «чайки» українською – це, виявляється, не оті білі морські птахи, про яких співає мій любий Наліч. Українська Чайка - це чибіс (Vanellus vanellus), птах родини сивкових, ряду куликоподібних; довж. до 35 см, вага 180 — 225 гр. В Україні зустрічається скрізь, крім Карпат. Корисний птах. А ота птаха біла Пітероналічева, «чайка» російською мовою – українською перекладається як «мартин» - він із родини Laridae.
Тобто рос. чайка, укр. мартин, лат. Larus
Фото та інфо про чайок та мартинів можна знайти тут:
http://www.ecosystema.ru/08nature/birds/055.php
http://en.wikipedia.org/wiki/Northern_Lapwing
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0
Зело – то різнотрав’я.
І ще раз – дякую за добрі слова, Олександре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 10:32:56 ]
Мила Варю, люба Юлю, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 11:04:54 ]
З мартином ти мене на коліна поставила. Жажду й алчу. Про чайку-Ларису знав, про чайку-плоскодонку знав. Про закон моря - ніколи не плювати в море, не застібувати бушлат на всі гудзики і не стріляти в чайку, знав. Але що чайка - мартин??? І за зело дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 11:34:40 ]
Море, Аню, море - манить, як маяк, як любов, як солено-солодкий сон...Величезне спасибі за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 11:47:00 ]
Солодкий сон,
гірке зело,
лише пісок,
лише крило,
лише старання маяка,
солона, як вода, рука...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 11:50:15 ]
Олександре, хутенько підводьтеся з колін! Земля ще добре не прогрілася, застудитеся, не приведи Господи...Вандочко, Чорі - дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 12:14:54 ]
А мені заімпонувала сама побудова вірша. Дуже майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 13:45:32 ]
Ваш вірш нагадав Бродського чомусь. Настроєм, скоріше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 14:48:32 ]
Ганно, а я "мартина" сприйняла по-своєму.
Пам'ятаєте? -
" Хлопець Мартин
Похилився через тин.
А дівчина Галка:
«Яка в тебе гарна шапка!
Ще й жовта китиця
Проти сонця світиться.
Як прилетять горобці,
Буде тобі, як вівці
Від сірого вовка».
Що це за примовка?" - соняшник.
Тепер бачу з коментарів, що Ви мали інше на увазі, але і з таким трактуванням перед очима постала чудова картина - по дорозі до моря безмежні жовті поля соняшників. Кожному своє! :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 16:49:21 ]
Надзвичайно вразило. Викликає живі образи та справжні емоції. Дуже майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 00:50:43 ]
Оленко, Анатолію, Магадаро, Тарасе - усім моє щире дякую!