Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.14
19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
2026.01.14
18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
2026.01.14
12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
2026.01.14
10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
2026.01.14
10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.
- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.
- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл
2026.01.14
09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо
2026.01.14
06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.
2026.01.13
22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.
Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.
Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
2026.01.13
22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
2026.01.13
21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
2026.01.13
20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
2026.01.13
20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити.
Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили.
Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає
2026.01.13
16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
2026.01.13
16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер
2026.01.13
12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
2026.01.13
10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.11
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Яна Ізідора Штаудінгера
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 8
ДО ВНУЧКИ
Минають роки – й не віриться мені,
Бо їй минають поки що лиш дні.
ДОБІРНЕ ТОВАРИСТВО
Лайно до лайна –
Їм це втіха одна.
ДОБРОЧИННА ШИРМА
Від загроз і огиди світу відгородять нас навіки
Доброчинні повіки.
ПІДСТАВА ДЛЯ ДОВІРИ
Ніхто мене вже не обмане,
Бо сам усьому вірить стане.
ЦВІРІНЬКАННЯ ГОРОБЦЯ
Й надалі тішу всіх веселим голосом,
Хоч прокотилось по мені історії колесо.
ДАЛЬТОНІК
Все, що на чорну годину збирав по копійці,
Віддав на розову симпатичній злодійці.
МИНАЮТЬ ДНІ
Хай дні нас, години, хвилини єднають!
Минають...
ДАРИ
Є крім щедрот сіяння
І сутінків дар;
Є крім втіх споглядання
І споминів чар.
ПРИСВЯТА
Тому шанування,
З чийого живем надбання.
ПОДРОБИЦІ
Не один мріє: вчиню велике злодіяння
Й робитиму потім благодіяння.
Оскільки ж велике злодіяння не вчиняється,
То свинствами малими щодня вдовольняється.
ДЕВІЗ МОЄЇ ДРУЖИНИ
Тоді, як в гробі вже, треба
Думать про себе.
ЗАДЛЯ КАР’ЄРИ
Милиться й під потвору,
Щоб тільки потрапить в контору.
ДОВШЕ ЖИТТЯ
Встаю вранці при свічі,
Ось так довше живучи.
ДНІ
Дні мене ошукали –
Раптом роками стали.
ДО ДНА
Хто чашу гіркоти допив до дна,
Той не захоче вже й солодкого вина.
ДО КОКЕТКИ
Ти є на чесноти не надто багатою,
Щоб стать у житті моїм датою.
ЖІНКА МОВ КВІТ
І жінка, й весняний квіт
Мають дні свої. Не мають літ.
КОЛЮЧА ПРАВДА
Правда коле
В ореоли.
У МИТЬ ВІДЧАЮ
Ах, Боже, Боже, що ж я удію,
Якщо тільки дурень має надію?
АВАНС
По першій, другій, третій чарці –
І збадьоряться навіть старці.
Минають роки – й не віриться мені,
Бо їй минають поки що лиш дні.
ДОБІРНЕ ТОВАРИСТВО
Лайно до лайна –
Їм це втіха одна.
ДОБРОЧИННА ШИРМА
Від загроз і огиди світу відгородять нас навіки
Доброчинні повіки.
ПІДСТАВА ДЛЯ ДОВІРИ
Ніхто мене вже не обмане,
Бо сам усьому вірить стане.
ЦВІРІНЬКАННЯ ГОРОБЦЯ
Й надалі тішу всіх веселим голосом,
Хоч прокотилось по мені історії колесо.
ДАЛЬТОНІК
Все, що на чорну годину збирав по копійці,
Віддав на розову симпатичній злодійці.
МИНАЮТЬ ДНІ
Хай дні нас, години, хвилини єднають!
Минають...
ДАРИ
Є крім щедрот сіяння
І сутінків дар;
Є крім втіх споглядання
І споминів чар.
ПРИСВЯТА
Тому шанування,
З чийого живем надбання.
ПОДРОБИЦІ
Не один мріє: вчиню велике злодіяння
Й робитиму потім благодіяння.
Оскільки ж велике злодіяння не вчиняється,
То свинствами малими щодня вдовольняється.
ДЕВІЗ МОЄЇ ДРУЖИНИ
Тоді, як в гробі вже, треба
Думать про себе.
ЗАДЛЯ КАР’ЄРИ
Милиться й під потвору,
Щоб тільки потрапить в контору.
ДОВШЕ ЖИТТЯ
Встаю вранці при свічі,
Ось так довше живучи.
ДНІ
Дні мене ошукали –
Раптом роками стали.
ДО ДНА
Хто чашу гіркоти допив до дна,
Той не захоче вже й солодкого вина.
ДО КОКЕТКИ
Ти є на чесноти не надто багатою,
Щоб стать у житті моїм датою.
ЖІНКА МОВ КВІТ
І жінка, й весняний квіт
Мають дні свої. Не мають літ.
КОЛЮЧА ПРАВДА
Правда коле
В ореоли.
У МИТЬ ВІДЧАЮ
Ах, Боже, Боже, що ж я удію,
Якщо тільки дурень має надію?
АВАНС
По першій, другій, третій чарці –
І збадьоряться навіть старці.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
