ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Яна Ізідора Штаудінгера
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 8
ДО ВНУЧКИ
Минають роки – й не віриться мені,
Бо їй минають поки що лиш дні.
ДОБІРНЕ ТОВАРИСТВО
Лайно до лайна –
Їм це втіха одна.
ДОБРОЧИННА ШИРМА
Від загроз і огиди світу відгородять нас навіки
Доброчинні повіки.
ПІДСТАВА ДЛЯ ДОВІРИ
Ніхто мене вже не обмане,
Бо сам усьому вірить стане.
ЦВІРІНЬКАННЯ ГОРОБЦЯ
Й надалі тішу всіх веселим голосом,
Хоч прокотилось по мені історії колесо.
ДАЛЬТОНІК
Все, що на чорну годину збирав по копійці,
Віддав на розову симпатичній злодійці.
МИНАЮТЬ ДНІ
Хай дні нас, години, хвилини єднають!
Минають...
ДАРИ
Є крім щедрот сіяння
І сутінків дар;
Є крім втіх споглядання
І споминів чар.
ПРИСВЯТА
Тому шанування,
З чийого живем надбання.
ПОДРОБИЦІ
Не один мріє: вчиню велике злодіяння
Й робитиму потім благодіяння.
Оскільки ж велике злодіяння не вчиняється,
То свинствами малими щодня вдовольняється.
ДЕВІЗ МОЄЇ ДРУЖИНИ
Тоді, як в гробі вже, треба
Думать про себе.
ЗАДЛЯ КАР’ЄРИ
Милиться й під потвору,
Щоб тільки потрапить в контору.
ДОВШЕ ЖИТТЯ
Встаю вранці при свічі,
Ось так довше живучи.
ДНІ
Дні мене ошукали –
Раптом роками стали.
ДО ДНА
Хто чашу гіркоти допив до дна,
Той не захоче вже й солодкого вина.
ДО КОКЕТКИ
Ти є на чесноти не надто багатою,
Щоб стать у житті моїм датою.
ЖІНКА МОВ КВІТ
І жінка, й весняний квіт
Мають дні свої. Не мають літ.
КОЛЮЧА ПРАВДА
Правда коле
В ореоли.
У МИТЬ ВІДЧАЮ
Ах, Боже, Боже, що ж я удію,
Якщо тільки дурень має надію?
АВАНС
По першій, другій, третій чарці –
І збадьоряться навіть старці.
Минають роки – й не віриться мені,
Бо їй минають поки що лиш дні.
ДОБІРНЕ ТОВАРИСТВО
Лайно до лайна –
Їм це втіха одна.
ДОБРОЧИННА ШИРМА
Від загроз і огиди світу відгородять нас навіки
Доброчинні повіки.
ПІДСТАВА ДЛЯ ДОВІРИ
Ніхто мене вже не обмане,
Бо сам усьому вірить стане.
ЦВІРІНЬКАННЯ ГОРОБЦЯ
Й надалі тішу всіх веселим голосом,
Хоч прокотилось по мені історії колесо.
ДАЛЬТОНІК
Все, що на чорну годину збирав по копійці,
Віддав на розову симпатичній злодійці.
МИНАЮТЬ ДНІ
Хай дні нас, години, хвилини єднають!
Минають...
ДАРИ
Є крім щедрот сіяння
І сутінків дар;
Є крім втіх споглядання
І споминів чар.
ПРИСВЯТА
Тому шанування,
З чийого живем надбання.
ПОДРОБИЦІ
Не один мріє: вчиню велике злодіяння
Й робитиму потім благодіяння.
Оскільки ж велике злодіяння не вчиняється,
То свинствами малими щодня вдовольняється.
ДЕВІЗ МОЄЇ ДРУЖИНИ
Тоді, як в гробі вже, треба
Думать про себе.
ЗАДЛЯ КАР’ЄРИ
Милиться й під потвору,
Щоб тільки потрапить в контору.
ДОВШЕ ЖИТТЯ
Встаю вранці при свічі,
Ось так довше живучи.
ДНІ
Дні мене ошукали –
Раптом роками стали.
ДО ДНА
Хто чашу гіркоти допив до дна,
Той не захоче вже й солодкого вина.
ДО КОКЕТКИ
Ти є на чесноти не надто багатою,
Щоб стать у житті моїм датою.
ЖІНКА МОВ КВІТ
І жінка, й весняний квіт
Мають дні свої. Не мають літ.
КОЛЮЧА ПРАВДА
Правда коле
В ореоли.
У МИТЬ ВІДЧАЮ
Ах, Боже, Боже, що ж я удію,
Якщо тільки дурень має надію?
АВАНС
По першій, другій, третій чарці –
І збадьоряться навіть старці.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію