ЗАСТОРОГА ДЛЯ ГОСТІ

Вже оплакуй цноти втрату,
Як зайдеш у мою хату.

ДО СЕЛЯНКИ

Ліс, і верес там, і мох,
Де лежали ми удвох.

ДЛЯ ЩАСТЯ

На подушку
Ще б подружку.

СУЧАСНА ПЕНЕЛОПА

Зрадивши мужа, нитку одна клала:
Ось так на іменини й килим йому зіткала.

СПОКУСНИЦЯ

Була якраз
На один раз.

ІЗ ЖИТТЯ РОСЛИН

Найгірше з упокорень,
Коли підводить корінь.

ЛІЛІЯ І МОТИЛЬ

І мовила лілія до мотиля:
“Нікого довкіл. Хай пан запиля.”

ЗГУБНО

Згубно мать за дружину
Стиснуту пружину.

ДО І ПІСЛЯ ШЛЮБУ

Колись удавала цноту,
Тепер же вдає охоту.

Я І БЛИЖНІ

Люблю я ближніх, як братів,
Хто щедрий і розбагатів.

ЛЮБОВ ДО БЛИЖНІХ

Любить людей, усіх, без розбору?!
Вже краще котить каменюку вгору!

ПРО БЛИЖНІХ

Ближніми для он тої дівчини
Є одні лише мужчини.

ЗМУЧЕНИЙ

Такий змучений після ночі чого,
Наче знятий із хреста?
– Так, із жіночого.

ЗАВЖДИ МАЛО

Кохане тіло –
Завжди його кортіло.

ЗАЗДРІСНІ

Заздрили вчора, заздрять і сьогодні
Одне одному. А підстави є? – Жодні!

НЕТЕРПЕЛИВІЙ

На все пора своя – й це знай,
То ж Амура не підганяй.

ДО МАСЛЮКА

Ослизлий ти трохи, маслюче-брате,
Коли грибів мало, а людей багато.

ДО ПТАШКИ

Не змовкай же, пташко, співай свої куранти,
Щоб одні були за pro, а інші – за anti.

Pro (лат.) -- за

ТОВАРИШАМ

Хочете сховатись поміж воронами?
Товариші, залишайтесь червоними!

ЩО ВИБРАТЬ?

Щодня мені на вухо Амур нашіптує влітку:
“Скажи, чого ти хочеш: дівчину чи квітку?”