Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
вже під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
вже під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Яна Ізідора Штаудінгера
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 6
PIA CULPA
Святошу спокусить – то в рай дорога:
Тоді припинить дратувати Бога.
Pia culpa (лат.) – благочестива провина
ПО-ЧОЛОВІЧОМУ
Тілом і душею моєю буть хотіла;
Та й душа вже не люба, як зістарілось тіло.
ВІДКРИТТЯ
Колумб, як відомо, відкрив Америку
Й шанують його там аборигени й прибулі;
Я ж досяг більшого, відкривши Ядзю у скверику,
Бо й та вже зараз подібна до півкулі.
МОЯ НАЇВНА ДУМКА
Не слід вважать за недоумка
Того, у кого інша думка.
ВІДЗИВ КРАКІВ’ЯН ПРО
ПАМ’ЯТНИК ЖИГМОНТУ
За те, що колись Краків мав ти в дупі,
Став на покару тут, на кам’яній ступі.
PECUNIA NON OLET
Багаті твердять,
Що гроші смердять;
На це тільки ахну,
Бо грошима й не пахну.
Pecunia non olet (лат.) – гроші не пахнуть
РОЗМОВА
В поляка А з полячкою Б розмова йде:
“Якщо вже цілувать, то тільки в Д”.
ДЕПЕША З РАЮ
Яблук не їм – всі вам віддам.
Порозумнішав.
Адам.
РІЗНИЦЯ
Не порозумітись голодному із ситим,
Бо різняться вони апетитом.
СЕНС ЖИТТЯ
За сніданком обід, за обідом вечеря:
Для багатьох це сенс життя і вся його атмосфера.
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Про болото враження хороші,
Але знайшов гроші
На калоші.
АСТРОНОМАМ І КОХАНЦЯМ
На небо й милу
Тратимо силу.
ЩО ВИНЕН ДРУЖИНІ
І балування,
І жалування.
ФЕНРОМЕН МОВИ
Я тільки підшукую слово,
А мислиш за мене ти, польська мово.
ВІЧНЕ
Вже вкотре я в сильці кохання:
Знов мука перша! І знов остання!
МОЯ МЕЛОДІЯ
В моє життя влила ти найніжніші ноти;
І яке щастя, що в тобі більш вдячності, ніж цноти.
КОМЕНТАРІ
Дружина: Ще трохи, ще хвилина –
Й зів’яне бадилина!
Я: Ще трохи, ще година –
Й здійметься хворостина!
ПОЗУЙ МЕНІ!
Побачить її голу – для мене хіть найбільша.
Підходжу: “Прошу, люба, позуй мені для вірша!”
Святошу спокусить – то в рай дорога:
Тоді припинить дратувати Бога.
Pia culpa (лат.) – благочестива провина
ПО-ЧОЛОВІЧОМУ
Тілом і душею моєю буть хотіла;
Та й душа вже не люба, як зістарілось тіло.
ВІДКРИТТЯ
Колумб, як відомо, відкрив Америку
Й шанують його там аборигени й прибулі;
Я ж досяг більшого, відкривши Ядзю у скверику,
Бо й та вже зараз подібна до півкулі.
МОЯ НАЇВНА ДУМКА
Не слід вважать за недоумка
Того, у кого інша думка.
ВІДЗИВ КРАКІВ’ЯН ПРО
ПАМ’ЯТНИК ЖИГМОНТУ
За те, що колись Краків мав ти в дупі,
Став на покару тут, на кам’яній ступі.
PECUNIA NON OLET
Багаті твердять,
Що гроші смердять;
На це тільки ахну,
Бо грошима й не пахну.
Pecunia non olet (лат.) – гроші не пахнуть
РОЗМОВА
В поляка А з полячкою Б розмова йде:
“Якщо вже цілувать, то тільки в Д”.
ДЕПЕША З РАЮ
Яблук не їм – всі вам віддам.
Порозумнішав.
Адам.
РІЗНИЦЯ
Не порозумітись голодному із ситим,
Бо різняться вони апетитом.
СЕНС ЖИТТЯ
За сніданком обід, за обідом вечеря:
Для багатьох це сенс життя і вся його атмосфера.
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Про болото враження хороші,
Але знайшов гроші
На калоші.
АСТРОНОМАМ І КОХАНЦЯМ
На небо й милу
Тратимо силу.
ЩО ВИНЕН ДРУЖИНІ
І балування,
І жалування.
ФЕНРОМЕН МОВИ
Я тільки підшукую слово,
А мислиш за мене ти, польська мово.
ВІЧНЕ
Вже вкотре я в сильці кохання:
Знов мука перша! І знов остання!
МОЯ МЕЛОДІЯ
В моє життя влила ти найніжніші ноти;
І яке щастя, що в тобі більш вдячності, ніж цноти.
КОМЕНТАРІ
Дружина: Ще трохи, ще хвилина –
Й зів’яне бадилина!
Я: Ще трохи, ще година –
Й здійметься хворостина!
ПОЗУЙ МЕНІ!
Побачить її голу – для мене хіть найбільша.
Підходжу: “Прошу, люба, позуй мені для вірша!”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 7"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів віршів Редьярда Кіплінга"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів віршів Редьярда Кіплінга"
Про публікацію
