Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
вже під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
вже під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Яна Ізідора Штаудінгера
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 10
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 10
РІЗНИЦЯ
Амур – то божок натуральний,
Коханець же – тип аморальний.
АМПЛІТУДА
Наймиліша з амплітуд –
Та, де нас гойдає блуд.
РОЗЧАРУВАННЯ
Й дівки десь подівалися.
А так же сподівалися...
НЕ СТРАШАТЬ І ЧАРИ
Вабить кожна молодиця,
Хай була б і чарівниця.
ЗМИЛУЙСЯ
Люб’зним будь до інших пань –
Я ж хочу ґвалту й домагань!
ХТО ВИНЕН?
Бог творить стільки гарних дівиць,
А потім винним виявляється Гриць.
ГАРАНТІЯ ЩИРОСТІ
Хочеш бути щирим у всьому!
А маєш довідку з дурдому?
ПРИНАДИ – БЕЗ ПОМАДИ
Хоч люблю я губки гарні,
Та хотів би натуральні.
ПОДВІЙНИЙ ВИГРАШ
Завдяки вдалій позі має два види втіх:
Демонструє свою цноту і приховує гріх.
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
Хвалю я цнотливу,
Та хочу – грайливу.
ТІЛО Й ДУХ
Тіло повне духу
По самі вуха.
УМОВА ВЗАЄМНОСТІ
Тиша і темність
Провокують взаємність.
НОСТАЛЬГІЯ ЗА ВТРАЧЕНИМ
Відчувалось щось дівчаче в ній:
Власне те щось, що втрачене.
ЩО ЗА ГРІХ БЕЗ УТІХ
Знов до неї жаль вертався,
Якщо гріх не удавався.
КЕПСЬКИЙ ЖАРТ
Створив нас Бог чи біс – усе ж не варт
Так побиватись, хоч це був і кепський жарт.
ПРО ГЛИСТА
Чверть метра подолавши, глист
Промовив гордо: “Я – турист!”
ТУРБОТА
Мої корівки, люблю вас:
Для того й дою вас...
НЕ ПОЧУТИ
Крик хотіння
Заглушує зов сумління.
ДУРНА РОЗМОВА
Дурна розмова
Не варта й слова.
АПЕТИТ БЛИЖНІХ
І будучи голодним, і будучи ситим,
Дратуюсь я ближніх своїх апетитом.
Амур – то божок натуральний,
Коханець же – тип аморальний.
АМПЛІТУДА
Наймиліша з амплітуд –
Та, де нас гойдає блуд.
РОЗЧАРУВАННЯ
Й дівки десь подівалися.
А так же сподівалися...
НЕ СТРАШАТЬ І ЧАРИ
Вабить кожна молодиця,
Хай була б і чарівниця.
ЗМИЛУЙСЯ
Люб’зним будь до інших пань –
Я ж хочу ґвалту й домагань!
ХТО ВИНЕН?
Бог творить стільки гарних дівиць,
А потім винним виявляється Гриць.
ГАРАНТІЯ ЩИРОСТІ
Хочеш бути щирим у всьому!
А маєш довідку з дурдому?
ПРИНАДИ – БЕЗ ПОМАДИ
Хоч люблю я губки гарні,
Та хотів би натуральні.
ПОДВІЙНИЙ ВИГРАШ
Завдяки вдалій позі має два види втіх:
Демонструє свою цноту і приховує гріх.
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
Хвалю я цнотливу,
Та хочу – грайливу.
ТІЛО Й ДУХ
Тіло повне духу
По самі вуха.
УМОВА ВЗАЄМНОСТІ
Тиша і темність
Провокують взаємність.
НОСТАЛЬГІЯ ЗА ВТРАЧЕНИМ
Відчувалось щось дівчаче в ній:
Власне те щось, що втрачене.
ЩО ЗА ГРІХ БЕЗ УТІХ
Знов до неї жаль вертався,
Якщо гріх не удавався.
КЕПСЬКИЙ ЖАРТ
Створив нас Бог чи біс – усе ж не варт
Так побиватись, хоч це був і кепський жарт.
ПРО ГЛИСТА
Чверть метра подолавши, глист
Промовив гордо: “Я – турист!”
ТУРБОТА
Мої корівки, люблю вас:
Для того й дою вас...
НЕ ПОЧУТИ
Крик хотіння
Заглушує зов сумління.
ДУРНА РОЗМОВА
Дурна розмова
Не варта й слова.
АПЕТИТ БЛИЖНІХ
І будучи голодним, і будучи ситим,
Дратуюсь я ближніх своїх апетитом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Вступна стаття до перекладів англійських сонетів"
• Перейти на сторінку •
"Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 9"
• Перейти на сторінку •
"Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 9"
Про публікацію
