Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.04.13
21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
2026.04.13
18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
2026.04.13
15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
2026.04.13
12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
2026.04.13
10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
2026.04.12
19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку.
Але існує й
2026.04.12
16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Яна Ізідора Штаудінгера
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 15
СКАРГА ПЛОТІ НА ЗВЕРХНІСТЬ ДУХУ
Страшні настали часи:
Книжок вже більш, ніж ковбаси.
СКРОМНІСТЬ
В новій щоразу опиняюсь ямці,
Й мені в ній добре, бо та ямка – в самці.
СІЛЬ І ПОЧУТТЯ
Сіль і почуття
Бережуть нас від зіпсуття.
З-ПІД КАБЛУКА ДРУЖИНИ
Доводить,
Що верховодить.
СПРИЙМАЙ СПОКІЙНО
Сприймай терпіння звично –
Не триватиме ж вічно.
СТУДЕНТКА
Відклавши книжку,
Вправляється в ліжку.
КВОТА Й НА НОТИ
Сумління замовкло на бравурній ноті,
Й потім бряжчали вже тільки злоті.
ВШАНУВАННЯ
Не відмовте ж, пані: одну лиш маю охоту,
Одну єдину – вшанувати цноту!
ЖАДАЮ
Люблю тебе в сукні прекрасній,
А жадаю – тільки в шкірі власній.
ВСЕ Ж
Коли жага до дії спонукає,
Рука між звабних форм твоїх блукає.
Пробач мені цей надто смілий жест:
Errare – все ж – humanum est.
Errare humanum est (лат.) – людині властиво помилятись
ВИМАГАЧЦІ
Знов про панчішки іще з порога:
Чи ж ти стонога?
ПРО ІРЖУ
“Що робиш? – в іржі цікавиться стали. –
Надаю вартості сталі!”
ЛОВЕЛАС
Я – це такий віз,
Що ходить сам до кіз.
ЩАСТЯ ЛИСИХ
Вже щасливі, як лисина зблисне:
Ніщо не стоїть в них, ніщо не висне.
СВЯТА ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ
Обходимось впродовж віків
Одним днем жінок і цілим роком чоловіків.
ТАЛАНТ СВИНІ
Хлів віднині
Зі святині.
САМОПОЖЕРТВА
Зайве ребро я й сам
За Єву гарну віддам.
ДИВА
Чи ж не дивно, що чужі ноги
Ведуть мене в нетрі з дороги?
ПЕРШОВІДКРИВАЧ
Заглох вже нині
В ех лавині.
Страшні настали часи:
Книжок вже більш, ніж ковбаси.
СКРОМНІСТЬ
В новій щоразу опиняюсь ямці,
Й мені в ній добре, бо та ямка – в самці.
СІЛЬ І ПОЧУТТЯ
Сіль і почуття
Бережуть нас від зіпсуття.
З-ПІД КАБЛУКА ДРУЖИНИ
Доводить,
Що верховодить.
СПРИЙМАЙ СПОКІЙНО
Сприймай терпіння звично –
Не триватиме ж вічно.
СТУДЕНТКА
Відклавши книжку,
Вправляється в ліжку.
КВОТА Й НА НОТИ
Сумління замовкло на бравурній ноті,
Й потім бряжчали вже тільки злоті.
ВШАНУВАННЯ
Не відмовте ж, пані: одну лиш маю охоту,
Одну єдину – вшанувати цноту!
ЖАДАЮ
Люблю тебе в сукні прекрасній,
А жадаю – тільки в шкірі власній.
ВСЕ Ж
Коли жага до дії спонукає,
Рука між звабних форм твоїх блукає.
Пробач мені цей надто смілий жест:
Errare – все ж – humanum est.
Errare humanum est (лат.) – людині властиво помилятись
ВИМАГАЧЦІ
Знов про панчішки іще з порога:
Чи ж ти стонога?
ПРО ІРЖУ
“Що робиш? – в іржі цікавиться стали. –
Надаю вартості сталі!”
ЛОВЕЛАС
Я – це такий віз,
Що ходить сам до кіз.
ЩАСТЯ ЛИСИХ
Вже щасливі, як лисина зблисне:
Ніщо не стоїть в них, ніщо не висне.
СВЯТА ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ
Обходимось впродовж віків
Одним днем жінок і цілим роком чоловіків.
ТАЛАНТ СВИНІ
Хлів віднині
Зі святині.
САМОПОЖЕРТВА
Зайве ребро я й сам
За Єву гарну віддам.
ДИВА
Чи ж не дивно, що чужі ноги
Ведуть мене в нетрі з дороги?
ПЕРШОВІДКРИВАЧ
Заглох вже нині
В ех лавині.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
