ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Півторак (1982) / Вірші / Останнє

 * * *
Враження, ніби самотній…
Ранку шукаю в небі.
В правій руці цигарка,
в лівій – загнаний пульс.
Літня нічна прохолода
стишує міста скрегіт.
Місяць у небі грає
свій срібнорогий блюз…

Мабуть, і Ти чекаєш
неба відтінку індиго,
чіпси або помаранчу
лагодиш заздалегідь.
Радіо вимикаєш…
І календарик – в книгу…
Чуєш-бо звуки банджо –
в небі лунає хіт.

З першим промінням сонця
дивна мелодія зникне,
завершиться без овацій
цей open-air для двох.
Звично спадають роси…
Але ніяк не звикнем
бачити, як між пальців
час просіває Бог.
2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-08 02:13:09
Переглядів сторінки твору 4234
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.502 / 5.25  (4.866 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.841 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2019.03.06 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-08 12:38:40 ]
Володь, дуже сподобався образ " Але ніяк не звикнем бачити, як між пальців час розсипає Бог". Трохи вийшла заминочка в мене з виразом "срібнорогий блюз". Розумію, що це стосується місяця, але все одно важко сприйняти, якби той блюз був трохи інакшим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-08 16:34:20 ]
Дякую, дівчата.
А з приводу "срібнорогого" - є, певне що, двоякість срийняття. Вибачайте, але справді написаний на одному подихові, тож вирішив поки не коригувати. Може, пізніше, як щось симпатичне з’явиться, і підретушую.
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-06-11 15:35:13 ]
Володю, якщо ставиш оцінку, прошу давати комент, мені цікаво, що тобі не сподобалось (без претензій).
Щодо твого вірша, цікаво, у якому значенні вжито "Ранку шукаю в небі"? Бо, якщо це пробудження дня, то мало б бути "ранок шукаю..." Хоча, можливо, це рана?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 17:15:41 ]
ОК, Любове. Щодо коментарів врахую на майбутнє.
А про "ранку" - "ранок" - оте, що ти написала - дуже суперечливо. адже можна сказати "грати у футбол", а можна "грати у футбола". Причому обидва варіанти - нормативні.
Отака от штука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-06-12 22:48:13 ]
Володю, ти автор, тому пишеш, як відчуваєш. І це правильно. А щодо коментарів, цікаво було почути твою думку і більш нічого, коментар цікавіший за оцінку. Отака от штука:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 04:01:35 ]
Дякую Вам, Любове, що обороняєте мене. :)
І за оцінку.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 04:05:30 ]
Дякую-дякую-дякую!
Навіть не знаю, що б іще додати.
Спробую і в майбутньому виправдати Ваші побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 12:24:28 ]
файний вірш - як необроблений камінь (скажімо, алмаз), але в цьому його привабливість. бо коли його занад-то вже ретельно огранувати, то може лишитися тільки суха (як варіант, вихолощена) майстерність, і оте першовраження від почуттів аутора буде не таким незамутненим.
нічого не буду радити... хіба що одне: /між пальців час розсипає Бог/ виглядає дещо...гм... криво, краще буде /між пальців час просіває Бог/. втім, як ви розумієте, я ні на чому не наполягаю.
щиро ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-23 01:51:20 ]
Спасибі, пане Сергію!
Щодо порівняння з алмазом, це по мені.
А щодо розсипає - просіває, дякую. Справді краще. Що прикольно, позавчора написав вірш, у якому змінив первісне "з неба ПАДАЄ сум" на "з неба СІЄТЬСЯ сум".
Дякую!