ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,

Віктор Кучерук
2026.03.26 07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Півторак (1982) / Вірші / Останнє

 * * *
Враження, ніби самотній…
Ранку шукаю в небі.
В правій руці цигарка,
в лівій – загнаний пульс.
Літня нічна прохолода
стишує міста скрегіт.
Місяць у небі грає
свій срібнорогий блюз…

Мабуть, і Ти чекаєш
неба відтінку індиго,
чіпси або помаранчу
лагодиш заздалегідь.
Радіо вимикаєш…
І календарик – в книгу…
Чуєш-бо звуки банджо –
в небі лунає хіт.

З першим промінням сонця
дивна мелодія зникне,
завершиться без овацій
цей open-air для двох.
Звично спадають роси…
Але ніяк не звикнем
бачити, як між пальців
час просіває Бог.
2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-08 02:13:09
Переглядів сторінки твору 4389
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.502 / 5.25  (4.866 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.841 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2019.03.06 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-08 12:38:40 ]
Володь, дуже сподобався образ " Але ніяк не звикнем бачити, як між пальців час розсипає Бог". Трохи вийшла заминочка в мене з виразом "срібнорогий блюз". Розумію, що це стосується місяця, але все одно важко сприйняти, якби той блюз був трохи інакшим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-08 16:34:20 ]
Дякую, дівчата.
А з приводу "срібнорогого" - є, певне що, двоякість срийняття. Вибачайте, але справді написаний на одному подихові, тож вирішив поки не коригувати. Може, пізніше, як щось симпатичне з’явиться, і підретушую.
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-06-11 15:35:13 ]
Володю, якщо ставиш оцінку, прошу давати комент, мені цікаво, що тобі не сподобалось (без претензій).
Щодо твого вірша, цікаво, у якому значенні вжито "Ранку шукаю в небі"? Бо, якщо це пробудження дня, то мало б бути "ранок шукаю..." Хоча, можливо, це рана?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 17:15:41 ]
ОК, Любове. Щодо коментарів врахую на майбутнє.
А про "ранку" - "ранок" - оте, що ти написала - дуже суперечливо. адже можна сказати "грати у футбол", а можна "грати у футбола". Причому обидва варіанти - нормативні.
Отака от штука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-06-12 22:48:13 ]
Володю, ти автор, тому пишеш, як відчуваєш. І це правильно. А щодо коментарів, цікаво було почути твою думку і більш нічого, коментар цікавіший за оцінку. Отака от штука:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 04:01:35 ]
Дякую Вам, Любове, що обороняєте мене. :)
І за оцінку.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 04:05:30 ]
Дякую-дякую-дякую!
Навіть не знаю, що б іще додати.
Спробую і в майбутньому виправдати Ваші побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 12:24:28 ]
файний вірш - як необроблений камінь (скажімо, алмаз), але в цьому його привабливість. бо коли його занад-то вже ретельно огранувати, то може лишитися тільки суха (як варіант, вихолощена) майстерність, і оте першовраження від почуттів аутора буде не таким незамутненим.
нічого не буду радити... хіба що одне: /між пальців час розсипає Бог/ виглядає дещо...гм... криво, краще буде /між пальців час просіває Бог/. втім, як ви розумієте, я ні на чому не наполягаю.
щиро ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-23 01:51:20 ]
Спасибі, пане Сергію!
Щодо порівняння з алмазом, це по мені.
А щодо розсипає - просіває, дякую. Справді краще. Що прикольно, позавчора написав вірш, у якому змінив первісне "з неба ПАДАЄ сум" на "з неба СІЄТЬСЯ сум".
Дякую!