ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Орина Хвиля / Вірші

 Без назви
ні острів крит ні критика ні скрута
не забирають влади наді мною –
лише Господень дух стає стіною
і крилами що розривають пута

лише любов душею володіє
і літери освячує в етері
єдиним духом – прочиняє двері
і розчиняє в просторі надії

не припиняю дивуватись диву
і дякувати Богу за науку –
не все що в світі визнали красивим
відповідає голосу і звуку




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-15 22:04:49
Переглядів сторінки твору 7229
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.495 / 5.5  (4.732 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 5.461 / 5.5  (4.780 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.886
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.26 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:11:39 ]
Що таке етер ? Мені здається що душею володіє не лише любов (ні, я переконаний)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:33:07 ]
Дякую, Павле, за коментар!
Етер - то ефір (у даному випадку мала на увазі момент мовлення чи творення).
Ішлося лише про душу ліричного героя, що нею "володіє лише любов". Цікаво, а що Ви вкладаєте в поняття "душа", "любов" etc.? Бо для мене любов багатозначна (чи не всеохопна).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:42:34 ]
Ооооо, що я вкладаю в поняття "душа"... Не буду починати бо доведеться друкувати довго. А "любов" - це поняття можна дивитися з різної точки зору. На даний момент я на неї дивлюся як психологічна ілюзія, хоча мені доводять, що я помиляюся. Та хто зна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:17:48 ]
Щодо душі - згодна, краще не починати...
А любов точно не ілюзія, принаймні для мене,
хоча і бездоказово... Хто зна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:39:17 ]
Так !!! Хто зна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 10:33:28 ]
Мабуть, острів, а не остров. Хоч незрозуміло, для чого там той Крит? Тільки для гри звуків?
"не забирають влади наді мною" - оце "не забирають" якось не дуже, як на мене. Може "ніщо не має влади наді мною"?
"не припиняю дивуватись диву" - теж не подобається "не припиняю".
Але останній стовпчик відверто сподобався (ну за виключенням того "не припиняю"), хоч він і відрізняється римуванням від перших двох. Але якщо уніфікувати римування, то мабуть краще міняти в перших двох, а не в третьому. Хоч я й не вважаю це таким вже потрібним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:36:36 ]
Дякую за "острів", Іване - виправляю! А щодо інших речей - нехай залишаються на моїй совісті: мені так видається природнішим. Щодо уніфікації римування - поки не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:40:18 ]
Про "Крит" забула, точніше - про "крит" (саме так, із маленької літери! Він ніби і "не для чого", але символізує "екзотичні краї" які теж не здатні докорінно вплинути на душу... Лише у даному контексті!
Дякую, Іване, за доречні зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 17:14:59 ]
Орина, надзвичайно красивий вірш! Ви для мене будете ще одним острівком в океані позії
(не Критом - Ориною):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:13:56 ]
Дякую, Анатолію! Розчулює! Щиро, О.О., себто Острівець Орина.
P.S. Може, і псевдо таке взяти - Орина Острівець?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 14:07:06 ]
А чому б і ні? Поетично, не гірше Хвилі, бо Хвильовий десь поряд:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-16 17:27:15 ]
Орино, гарно, мудро. алітерації першого рядка зачудовують. "не припиняю дивуватись диву" - оце вже не Вашого рівня, подумайте, як Вам здивуватись так, щоб усі ми здивувалися. Не хочу пропонувати банальностей на зразок "не втомлююся дивуватись", Вам вистачить власної голови.
З подивом - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:10:43 ]
Щира дяка за глибину прочитання! Це також дивує, бо зазвичай коментарі не стосуються ані техніки, ані поетики! За рідкісними винятками, Ви - серед таких! Над зауваженням поміркую! Може, "не полишаю..."? То був надто емоційний експромт, над яким тре попрацювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Таровик (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-26 20:26:32 ]
Почитала коментарі і прийшла до висновку, що кожна людина дійсно сприймає все по-своєму! От я коли вірша читала, то подумала, що "крит" = Греція = антична культура, може, навіть міфологія!
Вкотре переконуюсь, що поет "каже" своїми творами одне, а читачі "чують" трохи інше! :))