ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Орина Хвиля / Вірші

 Без назви
ні острів крит ні критика ні скрута
не забирають влади наді мною –
лише Господень дух стає стіною
і крилами що розривають пута

лише любов душею володіє
і літери освячує в етері
єдиним духом – прочиняє двері
і розчиняє в просторі надії

не припиняю дивуватись диву
і дякувати Богу за науку –
не все що в світі визнали красивим
відповідає голосу і звуку




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-15 22:04:49
Переглядів сторінки твору 6973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.495 / 5.5  (4.732 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 5.461 / 5.5  (4.780 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.886
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.26 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:11:39 ]
Що таке етер ? Мені здається що душею володіє не лише любов (ні, я переконаний)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:33:07 ]
Дякую, Павле, за коментар!
Етер - то ефір (у даному випадку мала на увазі момент мовлення чи творення).
Ішлося лише про душу ліричного героя, що нею "володіє лише любов". Цікаво, а що Ви вкладаєте в поняття "душа", "любов" etc.? Бо для мене любов багатозначна (чи не всеохопна).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:42:34 ]
Ооооо, що я вкладаю в поняття "душа"... Не буду починати бо доведеться друкувати довго. А "любов" - це поняття можна дивитися з різної точки зору. На даний момент я на неї дивлюся як психологічна ілюзія, хоча мені доводять, що я помиляюся. Та хто зна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:17:48 ]
Щодо душі - згодна, краще не починати...
А любов точно не ілюзія, принаймні для мене,
хоча і бездоказово... Хто зна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:39:17 ]
Так !!! Хто зна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 10:33:28 ]
Мабуть, острів, а не остров. Хоч незрозуміло, для чого там той Крит? Тільки для гри звуків?
"не забирають влади наді мною" - оце "не забирають" якось не дуже, як на мене. Може "ніщо не має влади наді мною"?
"не припиняю дивуватись диву" - теж не подобається "не припиняю".
Але останній стовпчик відверто сподобався (ну за виключенням того "не припиняю"), хоч він і відрізняється римуванням від перших двох. Але якщо уніфікувати римування, то мабуть краще міняти в перших двох, а не в третьому. Хоч я й не вважаю це таким вже потрібним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:36:36 ]
Дякую за "острів", Іване - виправляю! А щодо інших речей - нехай залишаються на моїй совісті: мені так видається природнішим. Щодо уніфікації римування - поки не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:40:18 ]
Про "Крит" забула, точніше - про "крит" (саме так, із маленької літери! Він ніби і "не для чого", але символізує "екзотичні краї" які теж не здатні докорінно вплинути на душу... Лише у даному контексті!
Дякую, Іване, за доречні зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 17:14:59 ]
Орина, надзвичайно красивий вірш! Ви для мене будете ще одним острівком в океані позії
(не Критом - Ориною):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:13:56 ]
Дякую, Анатолію! Розчулює! Щиро, О.О., себто Острівець Орина.
P.S. Може, і псевдо таке взяти - Орина Острівець?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 14:07:06 ]
А чому б і ні? Поетично, не гірше Хвилі, бо Хвильовий десь поряд:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-16 17:27:15 ]
Орино, гарно, мудро. алітерації першого рядка зачудовують. "не припиняю дивуватись диву" - оце вже не Вашого рівня, подумайте, як Вам здивуватись так, щоб усі ми здивувалися. Не хочу пропонувати банальностей на зразок "не втомлююся дивуватись", Вам вистачить власної голови.
З подивом - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:10:43 ]
Щира дяка за глибину прочитання! Це також дивує, бо зазвичай коментарі не стосуються ані техніки, ані поетики! За рідкісними винятками, Ви - серед таких! Над зауваженням поміркую! Може, "не полишаю..."? То був надто емоційний експромт, над яким тре попрацювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Таровик (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-26 20:26:32 ]
Почитала коментарі і прийшла до висновку, що кожна людина дійсно сприймає все по-своєму! От я коли вірша читала, то подумала, що "крит" = Греція = антична культура, може, навіть міфологія!
Вкотре переконуюсь, що поет "каже" своїми творами одне, а читачі "чують" трохи інше! :))