ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Вона прийде...
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Багрій 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-04 11:51:16
Переглядів сторінки твору 9374
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 5.75  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.716 / 5.5  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:38:09 ]
Вандочко, і тебе вітаю. В боротьбі за права я поряд з тобою:)
Герой ліричний хоч і симпатичний
Та до життя реального незвичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:17:30 ]
Любава!!! Це в тебе дУУже гарний вірш. Яскравий погляд жінки! Трохи однобокий.
Любава, ти тут певно кілька куплетів пропустила.
А не так - точно не могло бути.
Ти про золоту рибку читала? Того самого А.С. якого терпіть не можуть в Львові. Та й справа не в тому. Юним молодим серцям твій вірш буде корисний. Але вже занадто прагматизмом перейматися не слід, бо вийде як в старій пісні:
... у тебя есть теперь
и земная любовь и земные мечты
что же с нежностью ты
смотришь в прошлое вновь...
А закінчиться як з першою любов"ю Хемінгуея. Вона буде йти повільно і чекати, що окликне, позве. Пекельні муки. І горілка тільки їх підсилить. Гординя переможе. Ну і правильно. В короткому коментарі всього не скажеш, та і сказане може бути недозрозуміле, або зрозуміле навпаки. Але вірш всерівно прекрасний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:39:41 ]
Сашуня, не знаю, що сказати. "На недельку до второго я уеду..." к Комарову. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:19:20 ]
Вандо, поясни по можливості, що таке "справжнє, земне, реальне щастя"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:29:45 ]
А все могло бути й не так...
Проте за всіх умов квіти, усмішка, традиційна львівська кава - добрі ліки. Куплетів небагато, решта - очевидна.
Щасти вам обом, героїні та авторці.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:41:19 ]
Рада, Іро, знайомству на приємній ноті. Дякую:) А як ти здогадалася про каву???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 18:48:13 ]
А яка то львівська дівчина не п'є кави? А як нєма кави, то нєма забави. І Львів - то є Львів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 18:55:21 ]
Дівчата, організовуймо клуб "Львівські поетки - любителі кави"! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:06:56 ]
З огляду на те, що у Львові постійно низький атмосферний тиск кава(звичайно заварна) тримає нас у тонусі і ця звичка передається на генетичному рівні( по секрету, я це вигадала, а може це і правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:10:05 ]
Нарешті ХТОСЬ!!!!!!!!! почув мої думки
Поезія за горнятком кави, з лікерчиком "Старий ринок" і обовязково при свічках. Вандочко, можеш збирати вступні внески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:14:57 ]
Іро, там тобі відповідь 19.06.56., не можу відповідь вставити після коменту, то недольот, то перельот, певно нельотна погода:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:11:14 ]
Дивлюся на Вашу фотку – і мрію про гори:))!!!
Пані Любо, Ваш вірш викликає роздуми про те, що будні реальні і "глюки" віртуальні – це абсолютно різні речі. Згадалася сентенція РМ, що автор повинен дистанціюватися від ліричного героя, а це, гадаю, означає дистанціюватися від життя... Ой, "мислію по древу"... Вірш дуже сердечний, якщо можна так сказати. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:45:23 ]
Василинко, ти Касандра, якщо подумала про гори. Це було по дорозі між Сколе і Коростевом. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 14:45:45 ]
дуже подобається виклад в порядку вона буде...не з тобою, вона буде..не тебе. сама часто грішу цим прийомчиком. вірш просто дражнить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:47:50 ]
Ханно, я впіймалась на твій гачок, буду читати твої вірші(каюсь, не читала) і шукати цікаві прийомчики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 14:50:14 ]
Гарний сумний вірш, Любо, люблю коли ти пишеш, бо люблю як ти пишеш))
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:59:54 ]
Сонечко, Варенько, вірш оптимістичний для тої жінки. Знаєш, як буває- солодкі обіцянки, віртуальні поцілунки, подарунки, а що за тим?
Жінка може піти, але може і повернутися, не дивлячись ні на що. Але, хто любить і поважає жінку, яка страждає? Навіть вона себе не любить.
Ми з Вандою за реальне щастя, я знаю-ти теж. І я теж тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 19:01:40 ]
Любо, я з тобою згідна - на всі 100! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 21:03:38 ]
Сколько раз эта история еще повторится...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:43:02 ]
Може повернутися? Куди може повернутися жінка, яка в куток ставить холодильник? Любаво, вона потім ходить з "авоською" в порватому халаті і шукає дешеві помідори.