ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Вона прийде...




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Багрій 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-04 11:51:16
Переглядів сторінки твору 9575
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 5.75  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.716 / 5.5  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:38:09 ]
Вандочко, і тебе вітаю. В боротьбі за права я поряд з тобою:)
Герой ліричний хоч і симпатичний
Та до життя реального незвичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:17:30 ]
Любава!!! Це в тебе дУУже гарний вірш. Яскравий погляд жінки! Трохи однобокий.
Любава, ти тут певно кілька куплетів пропустила.
А не так - точно не могло бути.
Ти про золоту рибку читала? Того самого А.С. якого терпіть не можуть в Львові. Та й справа не в тому. Юним молодим серцям твій вірш буде корисний. Але вже занадто прагматизмом перейматися не слід, бо вийде як в старій пісні:
... у тебя есть теперь
и земная любовь и земные мечты
что же с нежностью ты
смотришь в прошлое вновь...
А закінчиться як з першою любов"ю Хемінгуея. Вона буде йти повільно і чекати, що окликне, позве. Пекельні муки. І горілка тільки їх підсилить. Гординя переможе. Ну і правильно. В короткому коментарі всього не скажеш, та і сказане може бути недозрозуміле, або зрозуміле навпаки. Але вірш всерівно прекрасний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:39:41 ]
Сашуня, не знаю, що сказати. "На недельку до второго я уеду..." к Комарову. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:19:20 ]
Вандо, поясни по можливості, що таке "справжнє, земне, реальне щастя"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:29:45 ]
А все могло бути й не так...
Проте за всіх умов квіти, усмішка, традиційна львівська кава - добрі ліки. Куплетів небагато, решта - очевидна.
Щасти вам обом, героїні та авторці.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:41:19 ]
Рада, Іро, знайомству на приємній ноті. Дякую:) А як ти здогадалася про каву???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 18:48:13 ]
А яка то львівська дівчина не п'є кави? А як нєма кави, то нєма забави. І Львів - то є Львів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 18:55:21 ]
Дівчата, організовуймо клуб "Львівські поетки - любителі кави"! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:06:56 ]
З огляду на те, що у Львові постійно низький атмосферний тиск кава(звичайно заварна) тримає нас у тонусі і ця звичка передається на генетичному рівні( по секрету, я це вигадала, а може це і правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:10:05 ]
Нарешті ХТОСЬ!!!!!!!!! почув мої думки
Поезія за горнятком кави, з лікерчиком "Старий ринок" і обовязково при свічках. Вандочко, можеш збирати вступні внески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:14:57 ]
Іро, там тобі відповідь 19.06.56., не можу відповідь вставити після коменту, то недольот, то перельот, певно нельотна погода:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:11:14 ]
Дивлюся на Вашу фотку – і мрію про гори:))!!!
Пані Любо, Ваш вірш викликає роздуми про те, що будні реальні і "глюки" віртуальні – це абсолютно різні речі. Згадалася сентенція РМ, що автор повинен дистанціюватися від ліричного героя, а це, гадаю, означає дистанціюватися від життя... Ой, "мислію по древу"... Вірш дуже сердечний, якщо можна так сказати. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:45:23 ]
Василинко, ти Касандра, якщо подумала про гори. Це було по дорозі між Сколе і Коростевом. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 14:45:45 ]
дуже подобається виклад в порядку вона буде...не з тобою, вона буде..не тебе. сама часто грішу цим прийомчиком. вірш просто дражнить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:47:50 ]
Ханно, я впіймалась на твій гачок, буду читати твої вірші(каюсь, не читала) і шукати цікаві прийомчики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 14:50:14 ]
Гарний сумний вірш, Любо, люблю коли ти пишеш, бо люблю як ти пишеш))
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:59:54 ]
Сонечко, Варенько, вірш оптимістичний для тої жінки. Знаєш, як буває- солодкі обіцянки, віртуальні поцілунки, подарунки, а що за тим?
Жінка може піти, але може і повернутися, не дивлячись ні на що. Але, хто любить і поважає жінку, яка страждає? Навіть вона себе не любить.
Ми з Вандою за реальне щастя, я знаю-ти теж. І я теж тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 19:01:40 ]
Любо, я з тобою згідна - на всі 100! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 21:03:38 ]
Сколько раз эта история еще повторится...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:43:02 ]
Може повернутися? Куди може повернутися жінка, яка в куток ставить холодильник? Любаво, вона потім ходить з "авоською" в порватому халаті і шукає дешеві помідори.