Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
2026.03.22
05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
2026.03.22
01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип
2026.03.21
22:05
І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
2026.03.21
16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам.
Природно, що видалити її зможу
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Сущева (1967 - 2009) /
Вірші
ДРУГУ
1.
Зачем забрел?
Какой метелью
тебя под утро принесло?
Не сплю –
тебе какое дело,
какой тут свет через стекло?
Вишневый –
красное на белом.
С чего ты взял, что это кровь?
Кромсаю!
Да, опять усело…
"в который раз…" –
помногословь,
посмейся –
над лоскутным сердцем,
происхождением заплат,
количеством сквозных отверстий,
и кто в каком тут виноват…
Годится!..
Эй, поаккуратней!
Суровою (!) –не держит шелк…
я не воюю…
"мешковато…"
При чем тут…
"одинокий волк"?
Здесь – "на живую"…
Бросить жалко –
теперь больших уже не шьют.
Куски откуда?
Не со свалки…
Не клянчу!
Сами… подают.
Узнай…
"…откуда что берется…"
Одна – за всем
не услежу!
"Не верю…"
К вечеру забьется –
денёк без сердца похожу.
Твоё? Зачем?
Не умирают
теперь без сердца.
Что за блажь!
Согреет сам…
Пошли трамваи…
Бери!
Бери, потом отдашь.
2.
- ты здесь.
Я слышу.
- Это вьюга.
- Нет. Так и есть.
Один такой.
- Какой?
- Такой! Неровно дышишь…
на всю округу
- Клевета!
…открыто?!.. Не гони, подруга!
- Хо-хо, парниша!
Ты грубишь!
- Ах, леди, в нашем окруженье -
такие нравы! Я был рад
тут оказаться – частью! - право
- Сейчас отправлю!
- Виноват. Вы сердитесь!
- Дай угадаю…
случайно…мимо… проходя…
- Нет во вселенной большей тайны…
- …откуда ты явился… Да?
- Явился! Точно. Вам.
Не скрою…
В… деталях? в общем? или?..
- Клоун.
- Паяцем?! Не был! Никогда!
Не числился. Не состоял! _ ся…
А оказался здесь… случайно.
Я тут бываю… иногда…
знакомая…
- Поставлю чайник.
- Давно бы так. (молчу!) …беда
такая приключилась…
на электричку – опоздал…
я помогу?
- Сама. Сама я… Совсем голодный?
- Я-то? Да.
- Зажечь бы свет…
- Нет-нет! Не стОит…
и ты… не беспокойся так,
любимая…
меня ведь… нет…
- Ах, да…
не надо было…
свет.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДРУГУ
1.
Зачем забрел?
Какой метелью
тебя под утро принесло?
Не сплю –
тебе какое дело,
какой тут свет через стекло?
Вишневый –
красное на белом.
С чего ты взял, что это кровь?
Кромсаю!
Да, опять усело…
"в который раз…" –
помногословь,
посмейся –
над лоскутным сердцем,
происхождением заплат,
количеством сквозных отверстий,
и кто в каком тут виноват…
Годится!..
Эй, поаккуратней!
Суровою (!) –не держит шелк…
я не воюю…
"мешковато…"
При чем тут…
"одинокий волк"?
Здесь – "на живую"…
Бросить жалко –
теперь больших уже не шьют.
Куски откуда?
Не со свалки…
Не клянчу!
Сами… подают.
Узнай…
"…откуда что берется…"
Одна – за всем
не услежу!
"Не верю…"
К вечеру забьется –
денёк без сердца похожу.
Твоё? Зачем?
Не умирают
теперь без сердца.
Что за блажь!
Согреет сам…
Пошли трамваи…
Бери!
Бери, потом отдашь.
2.
- ты здесь.
Я слышу.
- Это вьюга.
- Нет. Так и есть.
Один такой.
- Какой?
- Такой! Неровно дышишь…
на всю округу
- Клевета!
…открыто?!.. Не гони, подруга!
- Хо-хо, парниша!
Ты грубишь!
- Ах, леди, в нашем окруженье -
такие нравы! Я был рад
тут оказаться – частью! - право
- Сейчас отправлю!
- Виноват. Вы сердитесь!
- Дай угадаю…
случайно…мимо… проходя…
- Нет во вселенной большей тайны…
- …откуда ты явился… Да?
- Явился! Точно. Вам.
Не скрою…
В… деталях? в общем? или?..
- Клоун.
- Паяцем?! Не был! Никогда!
Не числился. Не состоял! _ ся…
А оказался здесь… случайно.
Я тут бываю… иногда…
знакомая…
- Поставлю чайник.
- Давно бы так. (молчу!) …беда
такая приключилась…
на электричку – опоздал…
я помогу?
- Сама. Сама я… Совсем голодный?
- Я-то? Да.
- Зажечь бы свет…
- Нет-нет! Не стОит…
и ты… не беспокойся так,
любимая…
меня ведь… нет…
- Ах, да…
не надо было…
свет.
| Найвища оцінка | Олександр Комаров | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Марія Гуменюк | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
