Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
2026.09.28
10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
2026.09.28
07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ
Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у
2026.09.28
06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
2026.09.28
01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
2026.09.27
23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
2026.09.27
10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
2026.09.27
07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
2026.09.27
06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ
У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Сущева (1967 - 2009) /
Вірші
ДРУГУ
1.
Зачем забрел?
Какой метелью
тебя под утро принесло?
Не сплю –
тебе какое дело,
какой тут свет через стекло?
Вишневый –
красное на белом.
С чего ты взял, что это кровь?
Кромсаю!
Да, опять усело…
"в который раз…" –
помногословь,
посмейся –
над лоскутным сердцем,
происхождением заплат,
количеством сквозных отверстий,
и кто в каком тут виноват…
Годится!..
Эй, поаккуратней!
Суровою (!) –не держит шелк…
я не воюю…
"мешковато…"
При чем тут…
"одинокий волк"?
Здесь – "на живую"…
Бросить жалко –
теперь больших уже не шьют.
Куски откуда?
Не со свалки…
Не клянчу!
Сами… подают.
Узнай…
"…откуда что берется…"
Одна – за всем
не услежу!
"Не верю…"
К вечеру забьется –
денёк без сердца похожу.
Твоё? Зачем?
Не умирают
теперь без сердца.
Что за блажь!
Согреет сам…
Пошли трамваи…
Бери!
Бери, потом отдашь.
2.
- ты здесь.
Я слышу.
- Это вьюга.
- Нет. Так и есть.
Один такой.
- Какой?
- Такой! Неровно дышишь…
на всю округу
- Клевета!
…открыто?!.. Не гони, подруга!
- Хо-хо, парниша!
Ты грубишь!
- Ах, леди, в нашем окруженье -
такие нравы! Я был рад
тут оказаться – частью! - право
- Сейчас отправлю!
- Виноват. Вы сердитесь!
- Дай угадаю…
случайно…мимо… проходя…
- Нет во вселенной большей тайны…
- …откуда ты явился… Да?
- Явился! Точно. Вам.
Не скрою…
В… деталях? в общем? или?..
- Клоун.
- Паяцем?! Не был! Никогда!
Не числился. Не состоял! _ ся…
А оказался здесь… случайно.
Я тут бываю… иногда…
знакомая…
- Поставлю чайник.
- Давно бы так. (молчу!) …беда
такая приключилась…
на электричку – опоздал…
я помогу?
- Сама. Сама я… Совсем голодный?
- Я-то? Да.
- Зажечь бы свет…
- Нет-нет! Не стОит…
и ты… не беспокойся так,
любимая…
меня ведь… нет…
- Ах, да…
не надо было…
свет.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДРУГУ
1.
Зачем забрел?
Какой метелью
тебя под утро принесло?
Не сплю –
тебе какое дело,
какой тут свет через стекло?
Вишневый –
красное на белом.
С чего ты взял, что это кровь?
Кромсаю!
Да, опять усело…
"в который раз…" –
помногословь,
посмейся –
над лоскутным сердцем,
происхождением заплат,
количеством сквозных отверстий,
и кто в каком тут виноват…
Годится!..
Эй, поаккуратней!
Суровою (!) –не держит шелк…
я не воюю…
"мешковато…"
При чем тут…
"одинокий волк"?
Здесь – "на живую"…
Бросить жалко –
теперь больших уже не шьют.
Куски откуда?
Не со свалки…
Не клянчу!
Сами… подают.
Узнай…
"…откуда что берется…"
Одна – за всем
не услежу!
"Не верю…"
К вечеру забьется –
денёк без сердца похожу.
Твоё? Зачем?
Не умирают
теперь без сердца.
Что за блажь!
Согреет сам…
Пошли трамваи…
Бери!
Бери, потом отдашь.
2.
- ты здесь.
Я слышу.
- Это вьюга.
- Нет. Так и есть.
Один такой.
- Какой?
- Такой! Неровно дышишь…
на всю округу
- Клевета!
…открыто?!.. Не гони, подруга!
- Хо-хо, парниша!
Ты грубишь!
- Ах, леди, в нашем окруженье -
такие нравы! Я был рад
тут оказаться – частью! - право
- Сейчас отправлю!
- Виноват. Вы сердитесь!
- Дай угадаю…
случайно…мимо… проходя…
- Нет во вселенной большей тайны…
- …откуда ты явился… Да?
- Явился! Точно. Вам.
Не скрою…
В… деталях? в общем? или?..
- Клоун.
- Паяцем?! Не был! Никогда!
Не числился. Не состоял! _ ся…
А оказался здесь… случайно.
Я тут бываю… иногда…
знакомая…
- Поставлю чайник.
- Давно бы так. (молчу!) …беда
такая приключилась…
на электричку – опоздал…
я помогу?
- Сама. Сама я… Совсем голодный?
- Я-то? Да.
- Зажечь бы свет…
- Нет-нет! Не стОит…
и ты… не беспокойся так,
любимая…
меня ведь… нет…
- Ах, да…
не надо было…
свет.
| Найвища оцінка | Олександр Комаров | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Марія Гуменюк | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
