Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
2026.01.15
21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
2026.01.15
21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
2026.01.15
20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
2026.01.15
19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
2026.01.15
13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
2026.01.15
11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
2026.01.15
10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Петро Сорока (1960) /
Проза
/
ДЕННИКИ
Денники. Важливі публікації 2004 - 2005 років
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Денники. Важливі публікації 2004 - 2005 років
ДОДАТКИ
НАЙВАЖЛИВІШІ ПУБЛІКАЦІЇ 2004 року
Голос із притвору. Денник // Основа –№34(12). – С.65-102.
В передчутті дощу. Денник // Дзвін. –№5-6. –С.65-82.
Приборкання намальованого вітру. Денник. // Київ. – №6. –С131-147.
Перед незримим вівтарем. Літературний денник // Березіль. – №10. – С. 95-127.
Власяниця і крила. Літературний денник // Літературна Україна. – 25 листопада 2005 року.
Зачудований красою Карпат // У кн..: Степан Пушик. Страж-гора. –К.: Етнос, 2004. –С.5-24.
Профіль митця: поліаспектність образного бачення Степана Пушика // У кн..: Слово і доля. Збірник на пошану С.Пушика. –Івано-Франківськ, 2004. – С.46-68.
„Де ростем там мусимо цвісти” // У кн..: Михайло Левицький. З останньої пелюстки літа... // Тернопіль: Джура, 2004. – С.5-6.
Письменство: важкий хрест чи лавровий вінець? // Вежа. – №17. – 2004. – 22-30.
ВІДГУКИ
Яровий Олександр. Очищення словом // Літ. Україна – 22 квітня 2004р.
Сизоненко Олександр. Істина народжується у суперечці? // Киїів. – №10. – С130-133.
Антонишин Світлана. Щасливий дар Евдотеї // Березіль – №1. – С.172-174.
Баран Євген. Літературний портрет як спосіб популяризації // Березіль. – №1. –С.175-176.
Бондар-Терещенко Ігор. „День сурка” // Березіль. – №1. – С.177-180.
Захарченко Василь. Над таємницею життя// Слово Просвіти. – 1 грудня 2004року.
Соловей Олег. Спроба спинити час // Формарт. – №4.-С.49-50.
Коробчук Петро. Емманіана Петра Лота // У кн..: Петро Коробчук. Гіллясте лице. – К.:Факт, 2004.
2005
КНИГИ
Дух і Форма, або Іван Мердак. Мистецький силует. Монографічне дослідження. – Тернопіль: Богдан, 2005. –150с.
Святомир Фостун. Нарис життя і творчости. – Тернопіль: Горлиця, 2005. – 154с.
Степан Ткачук. Літературний портрет. – Тернопіль: «Сорока», 2005. – 300с.
Пригоди кота Патріка. Вірші для малят. – Тернопіль: Богдан, 2005.
ПУБЛІКАЦІЇ
Люблю цей світ. Денник // До світла (Італія). – №1. –50-51.
Кровопролиття без крови. Денник // Кальміус (Донецьк) –№ 2(23). –2005. –С.45-70.
„Любити – це завжди згорати” рецензія на книгу Тамари Севернюк „Дотик безсмерника”// Слово Просвіти – 4 травня. –С.16.
Як Він малює Її. Еротична тематика у творчості Б.Ткачика // Місто. – 20 липня 2005.
Самотній на землі, але не у всесвіті . Рецензія на альбом-каталог Івана Марчука // Літ. Україна. – 21 липня 2005.
Розточчя. Денники // Вітчизна. – №5-6. –2005. – С.136-144.
Так легко щось минулося в мені. Рецензія на збірку Б.Андрусяка „Важке мовчання” // Дніпро. – № 7-8. – 2005. –С.138-141.
Ужинок із Тернопілля // Літературна Україна. – 6 жовтня 2005.
З пером жар-птиці у руці // Дивослово (Київ) – №10. – 2005.
Сівба світла, або Голос його душі // Божий сівач. – листопад 2005.
Літературний денник // Березіль. – №11. – 2005.
ВІДГУКИ
1.Антонишин Світлана. Чому плачуть павучки? // Літературна Україна. – 14 квітня 2005. –С.6.
2.Баран Євген. „Я весь у літературі” // Літературна Україна. – 12 травня 2005. – С.6.
3. о.Орест Глубіш. Для віри потрібне осяяння // Божий сівач. – липень 2005.
4. Павлюк Ігор. Читаючи Петра Сороку// У кн..: Магма. –Львів: Світ, 2005. – С.80-90.
НАЙВАЖЛИВІШІ ПУБЛІКАЦІЇ 2004 року
Голос із притвору. Денник // Основа –№34(12). – С.65-102.
В передчутті дощу. Денник // Дзвін. –№5-6. –С.65-82.
Приборкання намальованого вітру. Денник. // Київ. – №6. –С131-147.
Перед незримим вівтарем. Літературний денник // Березіль. – №10. – С. 95-127.
Власяниця і крила. Літературний денник // Літературна Україна. – 25 листопада 2005 року.
Зачудований красою Карпат // У кн..: Степан Пушик. Страж-гора. –К.: Етнос, 2004. –С.5-24.
Профіль митця: поліаспектність образного бачення Степана Пушика // У кн..: Слово і доля. Збірник на пошану С.Пушика. –Івано-Франківськ, 2004. – С.46-68.
„Де ростем там мусимо цвісти” // У кн..: Михайло Левицький. З останньої пелюстки літа... // Тернопіль: Джура, 2004. – С.5-6.
Письменство: важкий хрест чи лавровий вінець? // Вежа. – №17. – 2004. – 22-30.
ВІДГУКИ
Яровий Олександр. Очищення словом // Літ. Україна – 22 квітня 2004р.
Сизоненко Олександр. Істина народжується у суперечці? // Киїів. – №10. – С130-133.
Антонишин Світлана. Щасливий дар Евдотеї // Березіль – №1. – С.172-174.
Баран Євген. Літературний портрет як спосіб популяризації // Березіль. – №1. –С.175-176.
Бондар-Терещенко Ігор. „День сурка” // Березіль. – №1. – С.177-180.
Захарченко Василь. Над таємницею життя// Слово Просвіти. – 1 грудня 2004року.
Соловей Олег. Спроба спинити час // Формарт. – №4.-С.49-50.
Коробчук Петро. Емманіана Петра Лота // У кн..: Петро Коробчук. Гіллясте лице. – К.:Факт, 2004.
2005
КНИГИ
Дух і Форма, або Іван Мердак. Мистецький силует. Монографічне дослідження. – Тернопіль: Богдан, 2005. –150с.
Святомир Фостун. Нарис життя і творчости. – Тернопіль: Горлиця, 2005. – 154с.
Степан Ткачук. Літературний портрет. – Тернопіль: «Сорока», 2005. – 300с.
Пригоди кота Патріка. Вірші для малят. – Тернопіль: Богдан, 2005.
ПУБЛІКАЦІЇ
Люблю цей світ. Денник // До світла (Італія). – №1. –50-51.
Кровопролиття без крови. Денник // Кальміус (Донецьк) –№ 2(23). –2005. –С.45-70.
„Любити – це завжди згорати” рецензія на книгу Тамари Севернюк „Дотик безсмерника”// Слово Просвіти – 4 травня. –С.16.
Як Він малює Її. Еротична тематика у творчості Б.Ткачика // Місто. – 20 липня 2005.
Самотній на землі, але не у всесвіті . Рецензія на альбом-каталог Івана Марчука // Літ. Україна. – 21 липня 2005.
Розточчя. Денники // Вітчизна. – №5-6. –2005. – С.136-144.
Так легко щось минулося в мені. Рецензія на збірку Б.Андрусяка „Важке мовчання” // Дніпро. – № 7-8. – 2005. –С.138-141.
Ужинок із Тернопілля // Літературна Україна. – 6 жовтня 2005.
З пером жар-птиці у руці // Дивослово (Київ) – №10. – 2005.
Сівба світла, або Голос його душі // Божий сівач. – листопад 2005.
Літературний денник // Березіль. – №11. – 2005.
ВІДГУКИ
1.Антонишин Світлана. Чому плачуть павучки? // Літературна Україна. – 14 квітня 2005. –С.6.
2.Баран Євген. „Я весь у літературі” // Літературна Україна. – 12 травня 2005. – С.6.
3. о.Орест Глубіш. Для віри потрібне осяяння // Божий сівач. – липень 2005.
4. Павлюк Ігор. Читаючи Петра Сороку// У кн..: Магма. –Львів: Світ, 2005. – С.80-90.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
