Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.23
22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.
2026.04.23
21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
2026.04.23
21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
2026.04.23
21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
2026.04.23
19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
2026.04.23
18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
2026.04.23
17:39
І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
2026.04.23
13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
2026.04.23
12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
2026.04.23
10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
2026.04.23
09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
2026.04.23
06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
2026.04.22
21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
2026.04.22
17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон
2026.04.22
16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
2026.04.22
15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Петро Сорока (1960) /
Проза
/
ДЕННИКИ
Денники. Важливі публікації 2004 - 2005 років
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Денники. Важливі публікації 2004 - 2005 років
ДОДАТКИ
НАЙВАЖЛИВІШІ ПУБЛІКАЦІЇ 2004 року
Голос із притвору. Денник // Основа –№34(12). – С.65-102.
В передчутті дощу. Денник // Дзвін. –№5-6. –С.65-82.
Приборкання намальованого вітру. Денник. // Київ. – №6. –С131-147.
Перед незримим вівтарем. Літературний денник // Березіль. – №10. – С. 95-127.
Власяниця і крила. Літературний денник // Літературна Україна. – 25 листопада 2005 року.
Зачудований красою Карпат // У кн..: Степан Пушик. Страж-гора. –К.: Етнос, 2004. –С.5-24.
Профіль митця: поліаспектність образного бачення Степана Пушика // У кн..: Слово і доля. Збірник на пошану С.Пушика. –Івано-Франківськ, 2004. – С.46-68.
„Де ростем там мусимо цвісти” // У кн..: Михайло Левицький. З останньої пелюстки літа... // Тернопіль: Джура, 2004. – С.5-6.
Письменство: важкий хрест чи лавровий вінець? // Вежа. – №17. – 2004. – 22-30.
ВІДГУКИ
Яровий Олександр. Очищення словом // Літ. Україна – 22 квітня 2004р.
Сизоненко Олександр. Істина народжується у суперечці? // Киїів. – №10. – С130-133.
Антонишин Світлана. Щасливий дар Евдотеї // Березіль – №1. – С.172-174.
Баран Євген. Літературний портрет як спосіб популяризації // Березіль. – №1. –С.175-176.
Бондар-Терещенко Ігор. „День сурка” // Березіль. – №1. – С.177-180.
Захарченко Василь. Над таємницею життя// Слово Просвіти. – 1 грудня 2004року.
Соловей Олег. Спроба спинити час // Формарт. – №4.-С.49-50.
Коробчук Петро. Емманіана Петра Лота // У кн..: Петро Коробчук. Гіллясте лице. – К.:Факт, 2004.
2005
КНИГИ
Дух і Форма, або Іван Мердак. Мистецький силует. Монографічне дослідження. – Тернопіль: Богдан, 2005. –150с.
Святомир Фостун. Нарис життя і творчости. – Тернопіль: Горлиця, 2005. – 154с.
Степан Ткачук. Літературний портрет. – Тернопіль: «Сорока», 2005. – 300с.
Пригоди кота Патріка. Вірші для малят. – Тернопіль: Богдан, 2005.
ПУБЛІКАЦІЇ
Люблю цей світ. Денник // До світла (Італія). – №1. –50-51.
Кровопролиття без крови. Денник // Кальміус (Донецьк) –№ 2(23). –2005. –С.45-70.
„Любити – це завжди згорати” рецензія на книгу Тамари Севернюк „Дотик безсмерника”// Слово Просвіти – 4 травня. –С.16.
Як Він малює Її. Еротична тематика у творчості Б.Ткачика // Місто. – 20 липня 2005.
Самотній на землі, але не у всесвіті . Рецензія на альбом-каталог Івана Марчука // Літ. Україна. – 21 липня 2005.
Розточчя. Денники // Вітчизна. – №5-6. –2005. – С.136-144.
Так легко щось минулося в мені. Рецензія на збірку Б.Андрусяка „Важке мовчання” // Дніпро. – № 7-8. – 2005. –С.138-141.
Ужинок із Тернопілля // Літературна Україна. – 6 жовтня 2005.
З пером жар-птиці у руці // Дивослово (Київ) – №10. – 2005.
Сівба світла, або Голос його душі // Божий сівач. – листопад 2005.
Літературний денник // Березіль. – №11. – 2005.
ВІДГУКИ
1.Антонишин Світлана. Чому плачуть павучки? // Літературна Україна. – 14 квітня 2005. –С.6.
2.Баран Євген. „Я весь у літературі” // Літературна Україна. – 12 травня 2005. – С.6.
3. о.Орест Глубіш. Для віри потрібне осяяння // Божий сівач. – липень 2005.
4. Павлюк Ігор. Читаючи Петра Сороку// У кн..: Магма. –Львів: Світ, 2005. – С.80-90.
НАЙВАЖЛИВІШІ ПУБЛІКАЦІЇ 2004 року
Голос із притвору. Денник // Основа –№34(12). – С.65-102.
В передчутті дощу. Денник // Дзвін. –№5-6. –С.65-82.
Приборкання намальованого вітру. Денник. // Київ. – №6. –С131-147.
Перед незримим вівтарем. Літературний денник // Березіль. – №10. – С. 95-127.
Власяниця і крила. Літературний денник // Літературна Україна. – 25 листопада 2005 року.
Зачудований красою Карпат // У кн..: Степан Пушик. Страж-гора. –К.: Етнос, 2004. –С.5-24.
Профіль митця: поліаспектність образного бачення Степана Пушика // У кн..: Слово і доля. Збірник на пошану С.Пушика. –Івано-Франківськ, 2004. – С.46-68.
„Де ростем там мусимо цвісти” // У кн..: Михайло Левицький. З останньої пелюстки літа... // Тернопіль: Джура, 2004. – С.5-6.
Письменство: важкий хрест чи лавровий вінець? // Вежа. – №17. – 2004. – 22-30.
ВІДГУКИ
Яровий Олександр. Очищення словом // Літ. Україна – 22 квітня 2004р.
Сизоненко Олександр. Істина народжується у суперечці? // Киїів. – №10. – С130-133.
Антонишин Світлана. Щасливий дар Евдотеї // Березіль – №1. – С.172-174.
Баран Євген. Літературний портрет як спосіб популяризації // Березіль. – №1. –С.175-176.
Бондар-Терещенко Ігор. „День сурка” // Березіль. – №1. – С.177-180.
Захарченко Василь. Над таємницею життя// Слово Просвіти. – 1 грудня 2004року.
Соловей Олег. Спроба спинити час // Формарт. – №4.-С.49-50.
Коробчук Петро. Емманіана Петра Лота // У кн..: Петро Коробчук. Гіллясте лице. – К.:Факт, 2004.
2005
КНИГИ
Дух і Форма, або Іван Мердак. Мистецький силует. Монографічне дослідження. – Тернопіль: Богдан, 2005. –150с.
Святомир Фостун. Нарис життя і творчости. – Тернопіль: Горлиця, 2005. – 154с.
Степан Ткачук. Літературний портрет. – Тернопіль: «Сорока», 2005. – 300с.
Пригоди кота Патріка. Вірші для малят. – Тернопіль: Богдан, 2005.
ПУБЛІКАЦІЇ
Люблю цей світ. Денник // До світла (Італія). – №1. –50-51.
Кровопролиття без крови. Денник // Кальміус (Донецьк) –№ 2(23). –2005. –С.45-70.
„Любити – це завжди згорати” рецензія на книгу Тамари Севернюк „Дотик безсмерника”// Слово Просвіти – 4 травня. –С.16.
Як Він малює Її. Еротична тематика у творчості Б.Ткачика // Місто. – 20 липня 2005.
Самотній на землі, але не у всесвіті . Рецензія на альбом-каталог Івана Марчука // Літ. Україна. – 21 липня 2005.
Розточчя. Денники // Вітчизна. – №5-6. –2005. – С.136-144.
Так легко щось минулося в мені. Рецензія на збірку Б.Андрусяка „Важке мовчання” // Дніпро. – № 7-8. – 2005. –С.138-141.
Ужинок із Тернопілля // Літературна Україна. – 6 жовтня 2005.
З пером жар-птиці у руці // Дивослово (Київ) – №10. – 2005.
Сівба світла, або Голос його душі // Божий сівач. – листопад 2005.
Літературний денник // Березіль. – №11. – 2005.
ВІДГУКИ
1.Антонишин Світлана. Чому плачуть павучки? // Літературна Україна. – 14 квітня 2005. –С.6.
2.Баран Євген. „Я весь у літературі” // Літературна Україна. – 12 травня 2005. – С.6.
3. о.Орест Глубіш. Для віри потрібне осяяння // Божий сівач. – липень 2005.
4. Павлюк Ігор. Читаючи Петра Сороку// У кн..: Магма. –Львів: Світ, 2005. – С.80-90.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
