ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.

Леся Горова
2025.10.19 11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.

Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

  СТЕПОВІ СНИ
Заплющив очі степ, у ковилу сповитий,
Повітря аж пашить від полинів гірких,
А у траві сюрчить цвіркун несамовито,
І поринають в сон старезні вітряки.
Їм сняться байдаки у межиріччі Буга,
Козацькі курені, полковницький пернач,
Багаття у степу, копит далекий стугін,
Забутої доби жіноча пісня – плач…
А як зайде у степ ранкова прохолода,
І схлипнуть від роси блакитні васильки,
Розвіє сни гіркі той вітерець - заброда,
Що у забудьках спить за вигином ріки…

*забудьки - степова трава з дрібними жовтими квітами (чорнобил, нехворощ)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Дем'янова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зеньо Збиток 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-08 14:38:27
Переглядів сторінки твору 5777
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.005 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.768 / 5.5  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-08-08 14:53:02 ]
Наталю, у вірші імпонує багатство мови та образів, безперечна пейзажна майстерність та поринання в історію, оскільки степ, очевидно, часів козаччини. Сподобалися забудьки - на противагу незабудкам. Ця квітка надає всьому тексту забарвлення звертання до пам'яті. Прекрасно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:22:29 ]
Дякую, Ірино добре слово і розуміння. Південний степ має свою неповторну красу, яку треба відчути і зрозуміти. Ви її відчули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 15:21:53 ]
Ех Ната, як за душу узяла!!! Аж вдихнув запах степового різнотрав"я. В тебе степ навіть не ковилою сповитий, а прямо в ковилу скручений жужмом. Що не вдалося хрущовським механізаторам до кінця довести, Ната одним рядком.
"Дно" в множину переводив, а ковилу і полин не по силам. Треба в корифеїв поспитати.
А що ще стоять вітряки козацької доби? На совість люди робили, чи батоги тоді були з натуральної шкіри. За що ти їм в сон байбаків нагнала? Вибачаюсь байдак не бабак. А пернач сподіваюся не тих улюлюків, що йшли з яничарами ощасливлювати народ український.
А пісня-плач жіноча за живе бере. Чи то я стаю сентиментальним, чи дуже в тебе вірш хороший. Скоріше вірш хороший. Якби тебе в тій валці ясировій побачив, кинув би в сторону шаблю гостру, діамантами інкрустовану, пернач непотрібний, взяв би машинку гарну - подарунок люду нашому від талановитого дядька Калашнікова і всіх би звільнив би. Тай без тебе звільнив би. Але якби ти там була, то скоріше і акуратніше. Ніодна на ринки Туреччини чи Лівії не потрапила б. В Україні людей і так все менше і менше, а дівчат талановитих...
Не люблю слово поетеса, може поетка. Ната ти гарна поетка. Я тебе люблю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:35:11 ]
Толя, дякую. Сьогодні ти мене навіть не критикуєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:53:21 ]
Зеньо, так у нас на півдні кажуть: полини, спориші, ковили, чебреці. У нас, наприклад, ніхто не каже ніц, або за смереков, або си дивлю...
Але ж я тебе розумію, коли ти так висловлюєшся.
Чому ж ти мене не розумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:33:59 ]
Дякую,Марійко. Як мені приємно, що красу мойого південного краю розуміють на заході. А я гірські краєвиди теж дуже люблю, вчилася у Чернівцях, запамятала назавжди красу Прикарпаття, Карпат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:55:50 ]
Дякую, Лесю. Ледве відстрілялася від цих камандірів. Але ж і прискіпливі! Так, повертаюся знову до байок. Там простіше, менше критики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:46:34 ]
Зеньо, дєтка, ти мене просто розчаровуєш. Якби ти хоч раз побачив те межиріччя! Воно називається гранітно- степове Побужжя. Річка розгалужується на багато малих і великих островів, порослих бвгатющою рослинністю , береги скелясті, високі, а річкові потоки з шумом біжать через пороги. Тут проходять кожне літо міжнародні змагання з греблі.
А колись тут селилися козаки. Дуже гарні краєвиди,камандір, ти як ваєнний повинен такі місця знати чи хоча б уявляти, що вони існують..., Ех ти, 5,25!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:49:23 ]
Да, козаки селилися на островах, тому байдаки не на суші були, камандір, а на воді, у плавнях, за порогами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 21:33:29 ]
Ладно, шо сі гніваєш?
Шо з камандіра возьмеш кромі честі?
Яку оцінку хочеш - таку ті поставлю - тут ті оцінки - ніц не значуть.
Нехай єнші ті муркают - я ж буду - апазіт -проти шерсті гладиди. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 21:41:26 ]
Та я ж не про ацєнку, дєсантнік, я про паддєржку спроб автора внєдріцца в нову тєматіку. чьєрт пабьєрі! А проти шерсті, воно мабуть намного єротічнєє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 22:26:35 ]
А хто ті каже не внєдрятцца - внєдряйся б.л. (будь ласка).
Я, як інструктор - роблю імітацію баєвой абстанівки.
Міна слєва, плєвок справа, лажісь - кізяк просто в лоба.
Іде перевірка шатанія і разбода нєрвов.
Уууууу, люблю еротику.
Асабліва, коли у-у-у ааааа-ааааа і стіни ходять...
Нафіг з тими плавнями, коли кружок еротики відкривається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-09 13:37:41 ]
Наталю, от і Зеньо в тебе закохався. Бо апозіт шерсти - то лиш з любови. Що то молодоє дарованіє! "Внєдрілось", як ножака Зеньови межи зуби!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 11:43:31 ]
...And lastly, when the morning chill settles in,
And there appear baby-blue sapphires
In eyes of salvia - comes the gypsy wind
Of downs beyound, and bitter dreams expire.
:))