ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться

Борис Костиря
2026.02.22 12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.

Микола Дудар
2026.02.22 11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…

Тетяна Левицька
2026.02.22 10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.

Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить

Віктор Кучерук
2026.02.22 06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

  СТЕПОВІ СНИ
Заплющив очі степ, у ковилу сповитий,
Повітря аж пашить від полинів гірких,
А у траві сюрчить цвіркун несамовито,
І поринають в сон старезні вітряки.
Їм сняться байдаки у межиріччі Буга,
Козацькі курені, полковницький пернач,
Багаття у степу, копит далекий стугін,
Забутої доби жіноча пісня – плач…
А як зайде у степ ранкова прохолода,
І схлипнуть від роси блакитні васильки,
Розвіє сни гіркі той вітерець - заброда,
Що у забудьках спить за вигином ріки…

*забудьки - степова трава з дрібними жовтими квітами (чорнобил, нехворощ)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Дем'янова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зеньо Збиток 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-08 14:38:27
Переглядів сторінки твору 5962
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.005 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.768 / 5.5  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-08-08 14:53:02 ]
Наталю, у вірші імпонує багатство мови та образів, безперечна пейзажна майстерність та поринання в історію, оскільки степ, очевидно, часів козаччини. Сподобалися забудьки - на противагу незабудкам. Ця квітка надає всьому тексту забарвлення звертання до пам'яті. Прекрасно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:22:29 ]
Дякую, Ірино добре слово і розуміння. Південний степ має свою неповторну красу, яку треба відчути і зрозуміти. Ви її відчули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 15:21:53 ]
Ех Ната, як за душу узяла!!! Аж вдихнув запах степового різнотрав"я. В тебе степ навіть не ковилою сповитий, а прямо в ковилу скручений жужмом. Що не вдалося хрущовським механізаторам до кінця довести, Ната одним рядком.
"Дно" в множину переводив, а ковилу і полин не по силам. Треба в корифеїв поспитати.
А що ще стоять вітряки козацької доби? На совість люди робили, чи батоги тоді були з натуральної шкіри. За що ти їм в сон байбаків нагнала? Вибачаюсь байдак не бабак. А пернач сподіваюся не тих улюлюків, що йшли з яничарами ощасливлювати народ український.
А пісня-плач жіноча за живе бере. Чи то я стаю сентиментальним, чи дуже в тебе вірш хороший. Скоріше вірш хороший. Якби тебе в тій валці ясировій побачив, кинув би в сторону шаблю гостру, діамантами інкрустовану, пернач непотрібний, взяв би машинку гарну - подарунок люду нашому від талановитого дядька Калашнікова і всіх би звільнив би. Тай без тебе звільнив би. Але якби ти там була, то скоріше і акуратніше. Ніодна на ринки Туреччини чи Лівії не потрапила б. В Україні людей і так все менше і менше, а дівчат талановитих...
Не люблю слово поетеса, може поетка. Ната ти гарна поетка. Я тебе люблю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:35:11 ]
Толя, дякую. Сьогодні ти мене навіть не критикуєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:53:21 ]
Зеньо, так у нас на півдні кажуть: полини, спориші, ковили, чебреці. У нас, наприклад, ніхто не каже ніц, або за смереков, або си дивлю...
Але ж я тебе розумію, коли ти так висловлюєшся.
Чому ж ти мене не розумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:33:59 ]
Дякую,Марійко. Як мені приємно, що красу мойого південного краю розуміють на заході. А я гірські краєвиди теж дуже люблю, вчилася у Чернівцях, запамятала назавжди красу Прикарпаття, Карпат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:55:50 ]
Дякую, Лесю. Ледве відстрілялася від цих камандірів. Але ж і прискіпливі! Так, повертаюся знову до байок. Там простіше, менше критики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:46:34 ]
Зеньо, дєтка, ти мене просто розчаровуєш. Якби ти хоч раз побачив те межиріччя! Воно називається гранітно- степове Побужжя. Річка розгалужується на багато малих і великих островів, порослих бвгатющою рослинністю , береги скелясті, високі, а річкові потоки з шумом біжать через пороги. Тут проходять кожне літо міжнародні змагання з греблі.
А колись тут селилися козаки. Дуже гарні краєвиди,камандір, ти як ваєнний повинен такі місця знати чи хоча б уявляти, що вони існують..., Ех ти, 5,25!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:49:23 ]
Да, козаки селилися на островах, тому байдаки не на суші були, камандір, а на воді, у плавнях, за порогами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 21:33:29 ]
Ладно, шо сі гніваєш?
Шо з камандіра возьмеш кромі честі?
Яку оцінку хочеш - таку ті поставлю - тут ті оцінки - ніц не значуть.
Нехай єнші ті муркают - я ж буду - апазіт -проти шерсті гладиди. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 21:41:26 ]
Та я ж не про ацєнку, дєсантнік, я про паддєржку спроб автора внєдріцца в нову тєматіку. чьєрт пабьєрі! А проти шерсті, воно мабуть намного єротічнєє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 22:26:35 ]
А хто ті каже не внєдрятцца - внєдряйся б.л. (будь ласка).
Я, як інструктор - роблю імітацію баєвой абстанівки.
Міна слєва, плєвок справа, лажісь - кізяк просто в лоба.
Іде перевірка шатанія і разбода нєрвов.
Уууууу, люблю еротику.
Асабліва, коли у-у-у ааааа-ааааа і стіни ходять...
Нафіг з тими плавнями, коли кружок еротики відкривається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-09 13:37:41 ]
Наталю, от і Зеньо в тебе закохався. Бо апозіт шерсти - то лиш з любови. Що то молодоє дарованіє! "Внєдрілось", як ножака Зеньови межи зуби!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 11:43:31 ]
...And lastly, when the morning chill settles in,
And there appear baby-blue sapphires
In eyes of salvia - comes the gypsy wind
Of downs beyound, and bitter dreams expire.
:))