ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Переяславська зрада
Переяславська рада.
Переяславська зрада.
Майдан.
І Богдан.
І посли.
| народ, козаки,
І ніщо не віщує лихого.
Лине «Слава!»
«Єднаймося!»
«На віки!»
І стоїть сирота убога,
ще поки убрана пишно,
ще поки заможна, багата,
певна себе, з доброї хати,
та вже із нелюбом звінчана,
запродана, занапащена,
ой, доленько наша пропащая!
Хай змовкне гучная рада.
Зрада! Зрада!! Зрада!!!
Роздягнуто тебе, пограбовано,
синів щонайкращих катовано,
зраджено, упосліджено
тебе, таку горду від роду!
І волею твого ж народу
під ноги братові кинуто.
Старшому.
Нібито.
А усі радіють, тішаться,
на шию братові вішаються.
Тіштеся, браття, до вечора,
а далі готуйте власні шиї та плечі...
А ти, Богдане, Богдане,
чи був тоді п'яний,
як Богун свою шаблю зламану
під ноги тобі кинув —
ой, продав, Богдане, Україну!
Ой, продав, і що ж ти за неї виторгував?
Мир із поляками?
Дали б собі з ними раду!
Ні, нічого не зміниш.
Майдан.
Переяславська зрада.
Богдан.
Я знаю тепер, Богдане,
що ти виборгував за оту неславу.
На триста літ наперед
дістав ти для себе право
на всіх майданах землі,
тобою запроданої,
бовваніть на коні з булавою,
на схід спрямованою.
Ні, не Богун, не інші герої,
лиш ти, Богдане.
Чи справді ти Богом даний?
1996




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-24 11:17:41
Переглядів сторінки твору 6123
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.994 / 5.25  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:26:19 ]
і Вам сього найкращого! з днем незалежності!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:35:06 ]
Наталю, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:33:15 ]
Дякую за вірш. написано своєчасно і справидливо.
досить. вихвапяти ватажка а не державного діяча. Богдан ніколи не був державотворцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:34:41 ]
Дякую, пане Григорію. Може, не такий справедливий мій вірш, але так вже написалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 13:38:14 ]
Вітаю з Днем Незалежності. Хороша критика хорошого діяча, я думаю шо для Вас міг би бути Мазепа героєм оди. А історія є якою вона є, і її можна лиш костатувати, оскільки не можливо передбачити шо було б, якби шо. Тому я б не дивився на Богдана з негативної сторони, він трошки міфінізований герой, я вважаю такі особистості є важливими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:33:22 ]
Вікторе, дякую. Ви вгадали, Мазепа мені ближчий. Ексклюзивно для Вас - вірш про Мазепу.
А про Богдана - скільки людей, стільки й думок. І моя не є такою категоричною зараз. Я розумію його, але не схвалюю. До речі, Переяславської угоди не схвалила Генеральна козацька Рада. Тобто йдеться про одностороннє визнання гетьманом БХ номінальної васальної підлеглості московському цареві, бо договір не був "ратифікований" вищим законодавчим органом Української Козацької держави. Що й викашлюємо досі.
Апологія Богдана:
Якби ти знав, якби ти уявляв,
що після тебе з рідним краєм стане,
у Переяславі нікого б не вмовляв,
не поспішав би так, старий Богдане.
Задумався б, чому твій побратим,
молодший, із ясною головою,
ніяк не хоче згодитися з тим,
щоб долю поєднати із Москвою?

Не поспішали й інші. Чом вони
не вірили цареві і боярам?
Щоб не було в тім їхньої вини!
Нащадків докір - найстрашніша кара.

Якби ти знав, то б вихопив меча,
і, проклинаючи трекляту долю,
ти б до останнього Вкраїну захищав!
І може б так здобув для неї волю!
(Олесь Лупій)

На цей текст написала пісню і співаю після вірша "Переяславська зрада" задля рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 17:40:35 ]
Можна зі всім погодитись, але від наступників Богдана теж бугато залежало.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 18:56:47 ]
З днем Української державності і найкращого побажання.Серед багатьох віршів"Поетичних майстерень" рідко зустрічаються праці про духовність і патриотичність нашого українського народу,про історію та зраду політичних діячів.Вірш тематичний і має сюжетну лінію яка завжди буде актуальна. Дуже добре, що молодь уболіває за Україну.Дякую Леся і бажаю успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 19:33:18 ]
Леся, з Днем Незалежності! Таки треба нам вивчати свою історію, ой, як треба!
Не вчить тільки та історія...
Але ж, крапля камінь точить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 23:38:56 ]
З Днем Незалежності, пані Лесю! Вірш ваш, однак, викликає зовсім не святкові роздуми. Звісно, з висоти нашого часу легко судити як треба було тоді вчинити. Але справа, на мій погляд зовсім не в особистості Хмельницького. Вкотре задаю собі запитання, чому стільки років і до і після Богдана народ (чи еліта його) не могли створити нормльної стабільної держави? Чому вічно знаходилися якісь запроданці та зрадники? Звісно, що найпростіше - замість одного "ярлика" повісити іншого. Однак з такими підходами до історії ми знову заганяємо себе в пастку самообману та будемо неготові до сучасних викликів українській державності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 01:02:30 ]
Вірш начасний! Хмельницький суперечлива постать. Ян Казимир -ослаблений в боротьбі з Хмельницьким, Олексій Михалович скористався ситуацією, ше й турецький султан Магомет ІV -підліток В 1657р Хмельницький шукає союзниківу проти московитів ,та й по смерті Хмеля Виговський намагається потистояти обставинам...
із 6 млн. жителів України до 1687р. в живих залишилося 2 млн.