ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Переяславська зрада
Переяславська рада.
Переяславська зрада.
Майдан.
І Богдан.
І посли.
| народ, козаки,
І ніщо не віщує лихого.
Лине «Слава!»
«Єднаймося!»
«На віки!»
І стоїть сирота убога,
ще поки убрана пишно,
ще поки заможна, багата,
певна себе, з доброї хати,
та вже із нелюбом звінчана,
запродана, занапащена,
ой, доленько наша пропащая!
Хай змовкне гучная рада.
Зрада! Зрада!! Зрада!!!
Роздягнуто тебе, пограбовано,
синів щонайкращих катовано,
зраджено, упосліджено
тебе, таку горду від роду!
І волею твого ж народу
під ноги братові кинуто.
Старшому.
Нібито.
А усі радіють, тішаться,
на шию братові вішаються.
Тіштеся, браття, до вечора,
а далі готуйте власні шиї та плечі...
А ти, Богдане, Богдане,
чи був тоді п'яний,
як Богун свою шаблю зламану
під ноги тобі кинув —
ой, продав, Богдане, Україну!
Ой, продав, і що ж ти за неї виторгував?
Мир із поляками?
Дали б собі з ними раду!
Ні, нічого не зміниш.
Майдан.
Переяславська зрада.
Богдан.
Я знаю тепер, Богдане,
що ти виборгував за оту неславу.
На триста літ наперед
дістав ти для себе право
на всіх майданах землі,
тобою запроданої,
бовваніть на коні з булавою,
на схід спрямованою.
Ні, не Богун, не інші герої,
лиш ти, Богдане.
Чи справді ти Богом даний?
1996




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-24 11:17:41
Переглядів сторінки твору 6283
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.994 / 5.25  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:26:19 ]
і Вам сього найкращого! з днем незалежності!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:35:06 ]
Наталю, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:33:15 ]
Дякую за вірш. написано своєчасно і справидливо.
досить. вихвапяти ватажка а не державного діяча. Богдан ніколи не був державотворцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:34:41 ]
Дякую, пане Григорію. Може, не такий справедливий мій вірш, але так вже написалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 13:38:14 ]
Вітаю з Днем Незалежності. Хороша критика хорошого діяча, я думаю шо для Вас міг би бути Мазепа героєм оди. А історія є якою вона є, і її можна лиш костатувати, оскільки не можливо передбачити шо було б, якби шо. Тому я б не дивився на Богдана з негативної сторони, він трошки міфінізований герой, я вважаю такі особистості є важливими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:33:22 ]
Вікторе, дякую. Ви вгадали, Мазепа мені ближчий. Ексклюзивно для Вас - вірш про Мазепу.
А про Богдана - скільки людей, стільки й думок. І моя не є такою категоричною зараз. Я розумію його, але не схвалюю. До речі, Переяславської угоди не схвалила Генеральна козацька Рада. Тобто йдеться про одностороннє визнання гетьманом БХ номінальної васальної підлеглості московському цареві, бо договір не був "ратифікований" вищим законодавчим органом Української Козацької держави. Що й викашлюємо досі.
Апологія Богдана:
Якби ти знав, якби ти уявляв,
що після тебе з рідним краєм стане,
у Переяславі нікого б не вмовляв,
не поспішав би так, старий Богдане.
Задумався б, чому твій побратим,
молодший, із ясною головою,
ніяк не хоче згодитися з тим,
щоб долю поєднати із Москвою?

Не поспішали й інші. Чом вони
не вірили цареві і боярам?
Щоб не було в тім їхньої вини!
Нащадків докір - найстрашніша кара.

Якби ти знав, то б вихопив меча,
і, проклинаючи трекляту долю,
ти б до останнього Вкраїну захищав!
І може б так здобув для неї волю!
(Олесь Лупій)

На цей текст написала пісню і співаю після вірша "Переяславська зрада" задля рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 17:40:35 ]
Можна зі всім погодитись, але від наступників Богдана теж бугато залежало.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 18:56:47 ]
З днем Української державності і найкращого побажання.Серед багатьох віршів"Поетичних майстерень" рідко зустрічаються праці про духовність і патриотичність нашого українського народу,про історію та зраду політичних діячів.Вірш тематичний і має сюжетну лінію яка завжди буде актуальна. Дуже добре, що молодь уболіває за Україну.Дякую Леся і бажаю успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 19:33:18 ]
Леся, з Днем Незалежності! Таки треба нам вивчати свою історію, ой, як треба!
Не вчить тільки та історія...
Але ж, крапля камінь точить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 23:38:56 ]
З Днем Незалежності, пані Лесю! Вірш ваш, однак, викликає зовсім не святкові роздуми. Звісно, з висоти нашого часу легко судити як треба було тоді вчинити. Але справа, на мій погляд зовсім не в особистості Хмельницького. Вкотре задаю собі запитання, чому стільки років і до і після Богдана народ (чи еліта його) не могли створити нормльної стабільної держави? Чому вічно знаходилися якісь запроданці та зрадники? Звісно, що найпростіше - замість одного "ярлика" повісити іншого. Однак з такими підходами до історії ми знову заганяємо себе в пастку самообману та будемо неготові до сучасних викликів українській державності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 01:02:30 ]
Вірш начасний! Хмельницький суперечлива постать. Ян Казимир -ослаблений в боротьбі з Хмельницьким, Олексій Михалович скористався ситуацією, ше й турецький султан Магомет ІV -підліток В 1657р Хмельницький шукає союзниківу проти московитів ,та й по смерті Хмеля Виговський намагається потистояти обставинам...
із 6 млн. жителів України до 1687р. в живих залишилося 2 млн.