ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Місячна сопілка
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Місячний камінь
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Волелюбні
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Переяславська зрада
Переяславська рада.
Переяславська зрада.
Майдан.
І Богдан.
І посли.
| народ, козаки,
І ніщо не віщує лихого.
Лине «Слава!»
«Єднаймося!»
«На віки!»
І стоїть сирота убога,
ще поки убрана пишно,
ще поки заможна, багата,
певна себе, з доброї хати,
та вже із нелюбом звінчана,
запродана, занапащена,
ой, доленько наша пропащая!
Хай змовкне гучная рада.
Зрада! Зрада!! Зрада!!!
Роздягнуто тебе, пограбовано,
синів щонайкращих катовано,
зраджено, упосліджено
тебе, таку горду від роду!
І волею твого ж народу
під ноги братові кинуто.
Старшому.
Нібито.
А усі радіють, тішаться,
на шию братові вішаються.
Тіштеся, браття, до вечора,
а далі готуйте власні шиї та плечі...
А ти, Богдане, Богдане,
чи був тоді п'яний,
як Богун свою шаблю зламану
під ноги тобі кинув —
ой, продав, Богдане, Україну!
Ой, продав, і що ж ти за неї виторгував?
Мир із поляками?
Дали б собі з ними раду!
Ні, нічого не зміниш.
Майдан.
Переяславська зрада.
Богдан.
Я знаю тепер, Богдане,
що ти виборгував за оту неславу.
На триста літ наперед
дістав ти для себе право
на всіх майданах землі,
тобою запроданої,
бовваніть на коні з булавою,
на схід спрямованою.
Ні, не Богун, не інші герої,
лиш ти, Богдане.
Чи справді ти Богом даний?
1996




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-24 11:17:41
Переглядів сторінки твору 6162
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.994 / 5.25  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:26:19 ]
і Вам сього найкращого! з днем незалежності!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:35:06 ]
Наталю, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:33:15 ]
Дякую за вірш. написано своєчасно і справидливо.
досить. вихвапяти ватажка а не державного діяча. Богдан ніколи не був державотворцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:34:41 ]
Дякую, пане Григорію. Може, не такий справедливий мій вірш, але так вже написалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 13:38:14 ]
Вітаю з Днем Незалежності. Хороша критика хорошого діяча, я думаю шо для Вас міг би бути Мазепа героєм оди. А історія є якою вона є, і її можна лиш костатувати, оскільки не можливо передбачити шо було б, якби шо. Тому я б не дивився на Богдана з негативної сторони, він трошки міфінізований герой, я вважаю такі особистості є важливими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:33:22 ]
Вікторе, дякую. Ви вгадали, Мазепа мені ближчий. Ексклюзивно для Вас - вірш про Мазепу.
А про Богдана - скільки людей, стільки й думок. І моя не є такою категоричною зараз. Я розумію його, але не схвалюю. До речі, Переяславської угоди не схвалила Генеральна козацька Рада. Тобто йдеться про одностороннє визнання гетьманом БХ номінальної васальної підлеглості московському цареві, бо договір не був "ратифікований" вищим законодавчим органом Української Козацької держави. Що й викашлюємо досі.
Апологія Богдана:
Якби ти знав, якби ти уявляв,
що після тебе з рідним краєм стане,
у Переяславі нікого б не вмовляв,
не поспішав би так, старий Богдане.
Задумався б, чому твій побратим,
молодший, із ясною головою,
ніяк не хоче згодитися з тим,
щоб долю поєднати із Москвою?

Не поспішали й інші. Чом вони
не вірили цареві і боярам?
Щоб не було в тім їхньої вини!
Нащадків докір - найстрашніша кара.

Якби ти знав, то б вихопив меча,
і, проклинаючи трекляту долю,
ти б до останнього Вкраїну захищав!
І може б так здобув для неї волю!
(Олесь Лупій)

На цей текст написала пісню і співаю після вірша "Переяславська зрада" задля рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 17:40:35 ]
Можна зі всім погодитись, але від наступників Богдана теж бугато залежало.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 18:56:47 ]
З днем Української державності і найкращого побажання.Серед багатьох віршів"Поетичних майстерень" рідко зустрічаються праці про духовність і патриотичність нашого українського народу,про історію та зраду політичних діячів.Вірш тематичний і має сюжетну лінію яка завжди буде актуальна. Дуже добре, що молодь уболіває за Україну.Дякую Леся і бажаю успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 19:33:18 ]
Леся, з Днем Незалежності! Таки треба нам вивчати свою історію, ой, як треба!
Не вчить тільки та історія...
Але ж, крапля камінь точить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 23:38:56 ]
З Днем Незалежності, пані Лесю! Вірш ваш, однак, викликає зовсім не святкові роздуми. Звісно, з висоти нашого часу легко судити як треба було тоді вчинити. Але справа, на мій погляд зовсім не в особистості Хмельницького. Вкотре задаю собі запитання, чому стільки років і до і після Богдана народ (чи еліта його) не могли створити нормльної стабільної держави? Чому вічно знаходилися якісь запроданці та зрадники? Звісно, що найпростіше - замість одного "ярлика" повісити іншого. Однак з такими підходами до історії ми знову заганяємо себе в пастку самообману та будемо неготові до сучасних викликів українській державності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 01:02:30 ]
Вірш начасний! Хмельницький суперечлива постать. Ян Казимир -ослаблений в боротьбі з Хмельницьким, Олексій Михалович скористався ситуацією, ше й турецький султан Магомет ІV -підліток В 1657р Хмельницький шукає союзниківу проти московитів ,та й по смерті Хмеля Виговський намагається потистояти обставинам...
із 6 млн. жителів України до 1687р. в живих залишилося 2 млн.