Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
2026.08.25
20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
2026.08.25
20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
2026.08.25
16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
2026.08.25
15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
2026.08.25
13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
2026.08.25
06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
2026.08.24
23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
2026.08.24
20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
2026.08.24
18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)
Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)
Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.
| Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Олександр Комаров | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
