
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом усміхнеться ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом усміхнеться ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
2025.10.11
14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
2025.10.11
14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
2025.10.11
12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Аліса Серпень /
Проза
АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)
Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)
Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.
Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
Найнижча оцінка | Олександр Комаров | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію