ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
ПЕРША НІЧ (ІІ)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПЕРША НІЧ (ІІ)
Перша ніч у країні Пташиних Мрій виявилася неспокійною.
Опівночі Алісу розбудив стук у двері. Відчинивши мушлю, вона побачила сором»язливо усміхненого равлика з борідкою.Равлик назвався Машею, хоча був більше схожий на Мишо. Привітавшись, він запросив Алісу в гості. Це трохи здивувало дівчинку, бо до цієї пори у країні ПМ на неї ніхто не звертав уваги. Аліса подякувала, але вімовилась. Тоді равлик Маша почав запрошувати в гості пенька, що стояв поруч з Алісиною мушлею. З якоїсь дивної причини цей пень видався йому Алісиним татком. Равлик Маша дуже знітився, коли дізнався, що Аліса тут сама самісінька, без тата і мами. Він ще раз дивно подивився на злощасний пеньок і зник.
Після цієї події Аліса довго не могла заснути, лише вранці до неї прийшов очікуваний сон.Але мріям дівчинки відіспатися після хвилюючих подій останньої доби не судилося справдитися. Рано вранці її розбудило якесь дивне пискливе шурхотіння. Визирнувши з мушлі, Аліса побачила як равлик, що називав себе Сонцем,тягне до рухливої жовтої доріжки кілька великих валізок. Вони мабуть були важкенними, бо до денця кожної були прилаштовані невеличкі коліщатка.Ті коліщатка і створювали ефект пискливого шурхотіння.
Несподіваний вранішній шум троха розсердив дівчинку, але вона була вихована і ласкаво привіталася з равликом Сонцем. Та воно було не в настрої і обурено пробуркотіло щось у відповідь на незнайомій мові. І навіть зажадало від когось пояснень до чогось.
Аліса подивилася вгору. Небо було ясним. Равлики – зірки не закрили його ще своїми рейтингами. Сівши на старенький пеньок, який равлику Маші щойно здався татком, Аліса чомусь відчула себе незатишно. Країна Пташиних мрій виявилась не такою, якою її уявляла Аліса. Але дівчинка була не з тих, кого лякають труднощі Адже вона вже побувала у Задзеркаллі, де кожного дня відрубували комусь голову і то не злякалася. Тож Аліса дістала з кишеньки маленький записничок і на маленькому аркуші написала ОГОЛОШЕННЯ
Равлики – початківці, єднайтеся!
Потім подумала і підписалася: Аліса.
Після цього вона пришпилила оголошення до пенька голкою, яку знайшла поруч у траві. Мабуть її загубив один з тих їжачків, які чмихаючи вже кілька разів пробігали повз Алісиного пенька, удаючи, ніби не помічають хоробру дівчинку.
Опівночі Алісу розбудив стук у двері. Відчинивши мушлю, вона побачила сором»язливо усміхненого равлика з борідкою.Равлик назвався Машею, хоча був більше схожий на Мишо. Привітавшись, він запросив Алісу в гості. Це трохи здивувало дівчинку, бо до цієї пори у країні ПМ на неї ніхто не звертав уваги. Аліса подякувала, але вімовилась. Тоді равлик Маша почав запрошувати в гості пенька, що стояв поруч з Алісиною мушлею. З якоїсь дивної причини цей пень видався йому Алісиним татком. Равлик Маша дуже знітився, коли дізнався, що Аліса тут сама самісінька, без тата і мами. Він ще раз дивно подивився на злощасний пеньок і зник.
Після цієї події Аліса довго не могла заснути, лише вранці до неї прийшов очікуваний сон.Але мріям дівчинки відіспатися після хвилюючих подій останньої доби не судилося справдитися. Рано вранці її розбудило якесь дивне пискливе шурхотіння. Визирнувши з мушлі, Аліса побачила як равлик, що називав себе Сонцем,тягне до рухливої жовтої доріжки кілька великих валізок. Вони мабуть були важкенними, бо до денця кожної були прилаштовані невеличкі коліщатка.Ті коліщатка і створювали ефект пискливого шурхотіння.
Несподіваний вранішній шум троха розсердив дівчинку, але вона була вихована і ласкаво привіталася з равликом Сонцем. Та воно було не в настрої і обурено пробуркотіло щось у відповідь на незнайомій мові. І навіть зажадало від когось пояснень до чогось.
Аліса подивилася вгору. Небо було ясним. Равлики – зірки не закрили його ще своїми рейтингами. Сівши на старенький пеньок, який равлику Маші щойно здався татком, Аліса чомусь відчула себе незатишно. Країна Пташиних мрій виявилась не такою, якою її уявляла Аліса. Але дівчинка була не з тих, кого лякають труднощі Адже вона вже побувала у Задзеркаллі, де кожного дня відрубували комусь голову і то не злякалася. Тож Аліса дістала з кишеньки маленький записничок і на маленькому аркуші написала ОГОЛОШЕННЯ
Равлики – початківці, єднайтеся!
Потім подумала і підписалася: Аліса.
Після цього вона пришпилила оголошення до пенька голкою, яку знайшла поруч у траві. Мабуть її загубив один з тих їжачків, які чмихаючи вже кілька разів пробігали повз Алісиного пенька, удаючи, ніби не помічають хоробру дівчинку.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Найвища оцінка | Олександр Комаров | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
Найнижча оцінка | Макс Непорада | 5.25 | Майстер-клас / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію