ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Малєєва
2023.02.07 20:53
Кохаю тебе без меж
Кохаю тебе, авжеж.
Кохаю тебе зрання...
Навпошепки, навмання.

Кохаю тебе вполудні,
Кохаю у липні, грудні...
Кохаю увечері теж,

Гриць Янківська
2023.02.07 19:17
Так палало й тоді, коли ти розчинявся в "було".
Відпливали човни, перегружені тоннами згадок.
Стоголосість вітрів обпікала високе чоло:
Ні для кого цей спадок!

Ти творив, ти писав, ти засіяв гектари земель,
Що родючими після відходу твого назов

Хельґі Йогансен
2023.02.07 18:28
Сім  днів  весни  розвіялись,  мов  дим.
А  що  за  ними  –  радість,  сум  чи  відчай?..
Минає  час,  зростають  протиріччя,
Спадають  чари,  бачимо,  хто  ми

         Насправді.  Я  тобі  не  чорний  лицар
         І  ти  –  не  королева  із  каз

Микола Дудар
2023.02.07 18:28
Допоможи таким як сам
Бо ми усі є побратими
І день полегшає на грам
Окрім Сльози на поштовх Рими…
Без них ніяк… вони як рух
Як той маяк, що моря зверхий
Поміж неправд, поміж задух
Допоки світ слабкий і ветхий

Сергій Губерначук
2023.02.07 13:43
За кордоном тюрми жив маленький байстрюк.
Він ховався від вас й усіляких наук.
Він у пості тривав і тримав голубів,
що витали над світом людей і богів.

Чи, бувало, гроза, чи повальний знетрус,
він одне розумів: він не Стус, а загруз.
На околиці мі

Іван Потьомкін
2023.02.07 13:32
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Володимир Каразуб
2023.02.07 09:35
Словом…
прямі паралельні не пересікаються.
В жодній теорії на геометричній плоскості,
за умови коли художник
не засвідчить ідею умовності
в перспективі. І лінії сходяться,
за плечима його фігур. Словом,
фігури, його приближені

Ярослав Чорногуз
2023.02.07 05:23
У товаристві дам шляхетних
Ти сяєш, наче той опал.
І вивергається, як Етна*,
У бік твій лава всіх похвал.

І навіть серед них -- вродливих -
Іскришся, наче діамант.
Бо для присутніх — справжнє диво

Віктор Кучерук
2023.02.07 05:03
Приходять вірші на світанні,
Неначе спогади про сни
Непередбачені і ждані,
Відверті й повні таїни.
Приходять вірші на світанні
Та будять сонного, авжеж,
І несподіваним звучанням,
І осявання світлом теж.

Микола Соболь
2023.02.07 05:02
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут нікому зігріти,
геть замерзає вертоград,

Микола Дудар
2023.02.07 04:02
І не прошарок, шар бетонний
Прикрив завчасно, уберіг…
І ми, схилившись в ніч безсонну,
Тримались опліч… хто як міг
А котик ніжний, незнайомий
Усівся поруч… диво - кіт
Переманив до себе втому,
Згадавши весь свій алфавіт.

Володимир Каразуб
2023.02.06 20:31
Великий парк Травня
Стане колись великим видавництвом Сонця,
Цехом
Із мільйонними накладами книг
Густого листя.
Колись неодмінно так станеться
І ти,
Сівши на сплетену з плюща лаву

Юлія Радченко
2023.02.06 20:16
Ранок холодний. Лютневий. Від люті, здається, і світ поблід.
Гаряче там, де червоне Сонце кров’ю стікає в гарячий Схід.
Де воно сходило, вирви чорні, попіл сиплеться з хмар. А тут
Ти ж бо тримайся. Чуєш? Тримай на своїх плечах Вугледар, Бахмут.

Вс

Софія Цимбалиста
2023.02.06 18:35
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
Вдивляючись в нечіткі орнаменти,
поринаєш глибоко в себе.
Чуєш плескіт синьої води,
яка омиває твою душу.
Швидкість течії
несе кров в твоїх жилах.

Микола Дудар
2023.02.06 16:09
У тихій гавані обставин
Погруз у власній колії…
Ми тут колись ловили гави,
Сприймались ними як свої…
Ось що тепер воно се значить…
І хто те знав - змінив маршрут.
Я що зазря шукав апачі,
Змінивши сотні тих батут?

Олександр Бобошко Заколотний
2023.02.06 13:19
Мандрувало Горе білим світом –
та й до України добрело.
(Бог потер і скроні, і чоло,
втім… Ну чим би Він
зарадив
звідти?).

Зі старих знущалось і малих;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мая Мая
2023.02.06

Карина Рокоч
2023.02.05

Дафна Міллер
2023.02.02

володимир вільха
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ЗВИКАЮ
І я звикаю, як звикають діти
без іграшки, без матері, без дому –
без тебе жити: плакати, радіти,
улещувать зневіру та утому,
лягати спати, тільки-но стемніє,
і довго ще вдивлятися у простір,
неначе в тому мороці й мені є
чого чекати: радощів чи млості...
Повторювати вщент завчені гами,
на повні груди дихаючи небом –
на сніг – щоранку – босими ногами
й водою – із цеберки... Ось потреби –
буденні, але інших вже не буде.
...У квітні сніг розтане, сад розквітне.
Надихавшись духмяної облуди,
затьохкають пташини перелітні..
І я зіллюсь із болісно-бузковим
весняним світом, наче в нім – одна лиш...

Коли мене зустрінеш випадково –
вже
не впізнаєш...

Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-04-08 09:12:27
Переглядів сторінки твору 2982
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.620 / 5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.604 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-08 12:40:44 ]
Раді вас вітати на наших сторінках!
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-04-09 00:22:50 ]
Дякую, Володю. То Ви, виходить, і є той Жорж? :)
Мені дуже цікаво було з Вами спілкуватися. І вірші також дуже подобаються.
Цікавий сайт, я давно шукала такий, тільки ще не дуже вільно почуваюся на ньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2006-11-21 19:14:41 ]
"Надихавшись духмяної облуди...", я пошлявся по НЕТу і наткнувся знову на таке рідне імя. Дякую , що Ви є, Ларисо! Ви ж знаєте як я Вас люблю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-11-21 22:48:36 ]
І це взаємно.
Дякую Вам, Юрасю.