ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Знаки нескінченності...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-13 18:02:54
Переглядів сторінки твору 10115
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (4.807 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Старий Сірко, я ознайомилася з Вашою творчістю і вважаю її з огляду виробництва - акуратною. Але на жаль - не більше. і що? Вам яке діло? Ви пишете - ви ж мабуть теж (по собі суджу) по дві доби самі себе "їсте", затираєте все і пишете наново, бо "не те"?
Я дуже вимоглива до себе.
І коли вже я щось викладаю - значить воно мене задовольнило. Нарешті задовольнило...
Для мене одним з головного є не_спіймати_себе_на_механістичності.. І моя відмова від суворої рими - лише засіб для цього.

ПСи. Ні, я не 1c8ee0192599de=И.AG шЙ1:(
Усе минає... Тільки пляма тиші
Не зми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 16:37:38 ]
Класний вірш, Мар*яно, малюнок з натури нашого суспільства. Одне я би вилучила - слово "вибачте", зайве, як на МСД.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:03 ]
:) ви мене лякаєте.. сподіваюся суспільство (особливо - за натури) зовсім не таке..
ніколи не мала на думці узагальнювати свої внутрішні викидні з глобальними тенденціями в масах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 17:41:40 ]
Я також вважаю, що "вибачте", зайве.
Та ще трішки побурчу..."недосказаних" якось неоковироно звучить, я б замінив його на "недомовлених"
З теплом,
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:21:04 ]
не згодна.
я багато кажу, розказую.. досказую.. а іноді - недосказую..
мені оцих "жіночних рюшиків" у вірші не треба...
пишу - як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:57:27 ]
таки класно. і глибокодумно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:41 ]
гг.. "без клепки" дуже глибокодумно не виходить...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бешлега (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-16 20:35:54 ]
Мар'яно, ось маленька поезія, навіяна вашим образом...
Засинаєш без слів, без вагань, без емоцій,
Я холодна, мов крига, мене не зігрів.
Я люблю твої очі і кроки, і спокій.
Та чому ж ти без мене заснути посмів?

Я заплакана? Так, задивилась у осінь...
Ні, не думай, не впущу її на поріг,
Ще тремтить усередині зірвана гусінь
І тихенько благає, щоб хтось допоміг.

Допоміг. Переміг. Без вагань не буває.
Не буває без осміху, ниций подій,
Пригорни, хай же тіло мене зігріває,
Якби й гусінь в мені ти зігріти зумів...

Я самотня без тебе, чого ще чекати?
Пригортаю тебе у безмежжі північних снігів.
Я холодна й свята, та цього тобі краще не знати,
Я свята і холодна, мій кокон, на жаль, онімів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-16 22:28:06 ]
дуже полестили..
мені навіть захтілося трохи бути схожою.. на дівчинку з Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:05:12 ]
просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:10:18 ]
дякую. Поважаю такі коментарі. Лаконічно і змістовно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 08:01:22 ]
Гарно, тільки я б трохи радив над римами попрацювати - типу "нескінченності-протилежності" - 1. - два іменники в одному відмінку - трохи простувато як для Вашого рівня, а 2. - ну, якось воно не зовсім римується...так само, як "недосказаних-дражнені"... Мені здається, Ви здатні на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 09:14:50 ]
поезія - не робота.
не працюватиму.
у вірші "Хто я?" сказано все, що я думаю про риму.
на першому місці - зміст.. Решта - нехай почекає, як у рекламі данон.
Я здатна іще на багато речей. Але то вже моя справа і моє бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:01:48 ]
А мені так подобається, коли на вулиці теплі весняні дні - всі красуні, в риму сонячному дійству і відповідно одягнуті, і відповідно роздягнуті. Словом - відповідність Вищому завжди актуальна.

Ви ж розумієте, Мар'янко, що справжнім цінителям, а заодно і знавцям розбіжності у відповідностях вельми кидаються в очі - маю на увазі тільки Страшний Суд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:04:49 ]
Сірко розумний, знає все, - пережив напевно багато, бачив не мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 14:19:38 ]
о так.. це ж зараз модно - написати аби що, тільки б у віршований рядок влазило і римувалося, а потім просто зверхньо випалювати щось типу "вам просто бракує уяви мене зрозуміти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 16:33:33 ]
не зовсім так.. Ви кричите як мала дитина - аби Вас зауважили, а коли Вам про це кажуть - кричите ще голосніше.. але можу Вас порадувати - ця невиліковність - лікується :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-19 16:58:14 ]
"паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..." - найбільше сподобалось!
Не дивлячись на усі попередні коменти...
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:40:34 ]
дякую Вам, Ліно, за таку увагу до моїх творів! Ваші відгуки роблять мені неоціненний аванс.. Змушують "тримати марку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 17:20:12 ]
Все нормально - творчий процес, і час, як головна властивість явищ, розставить остаточні акценти.
Взагалі, я вважаю, що жінкам на Поетичних Майстернях дозволено майже все, і вони чемно не переходять кордонів дозволеного.

Це спеціально так, аби вони (жінки) нас (чоловіків), як дітей за стилос, виводили в люди. :)