ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 СТЕП
Чимало степом віяло вітрів,
Чимало колобродило - кружляло,
А він усіх багаттям обігрів,
Сміливих, боягузів і зухвалих.

Він стільки літ чекав на сівачів,
І мріяв, що впаде у нього збіжжя,
Аби вояцький кінь не толочив
Хвиль ковили сріблясту дивовижу.

Він стільки бачив за усі віки,
І стільки дум його не обминуло
Про юнок, що плели йому вінки,
Про юнаків що вічним сном поснули…

І що вже дивуватися тепер,
Коли той степ мов склеп долає втома,
Бо він нічого з пам’яті не стер
І ми колись починемо у ньому.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-14 13:59:45
Переглядів сторінки твору 5969
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2008-09-14 16:43:44 ]
Наталю, а якщо в останньому рядку другої строфи змінити порядок слів для уникнення "пшеничниХ Хвиль"? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 17:10:05 ]
Дякую, Борисе, я бачила цей збіг приголосних, але нічого путнього не приходило. Може так: пшеничних див....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2008-09-14 17:16:45 ]
"...русяву хвиль пшеничних дивовижу..." (не забирай слово "хвиля") + 2-й рядок, 2-га строфа "...мріяв, що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 17:36:50 ]
Дякую, моя швидка поетична допомога!!!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 18:13:35 ]
Ой, боюся, Наталю, Ви мало знаєте природу степу. Сіячі йому як ті більма на очах! Весь цимес степу в недоторканості. Вже як тебе зорали, то ти вже не степ, а так поле...Де степ - там воля, де поле - там неволя, кріпацтво та колгоспне рабство :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:25:10 ]
Пане Критусе, степ це земля, а земля хоче родити , давати плоди. Інша справа, що в наших краях над нею знущаються як над дикою, так і над орною. Як колгоспи, так і нові орендатори.
А взагалі, з мене поганий аграрій, хоча степ я обожнюю і іноді мені здається, що розумію його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 21:26:11 ]
Коли степ розорюють, він перестає бути степом, а стає полем чи плантацією і дичина степова кудись дівається, цілий світ степовий зникає такий різноманітний з купою всіляких тварин та рослин...
До того ж звідки Вам відомо, що степ хоче родити пшеницю чи сою з кукурудзою, а не ковил та різнотрав*я, в якому бувало і вершника не одразу побачиш...
Ви, Наталю, ковил коли-небудь бачили?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 08:52:30 ]
ане Критикусе, я родом з півдня, ковил бачила і бачу.У нас навіть на поле у простонародді кажуть "степ". А раніше, ще в докозацьку добу наші краї називали "дике поле"
У вірші я прагнула олюднити образ степу, показати, що нам пора переходити від напівдикого стану на цивілізований шлях розвитку. А ми все гальмуємо і гальмуємо. Вибачте, мій задум мені не вдалося втілити. Ви не зрозуміли його. Отже, образ невдалий :((( А може Ви маєте рацію, і ми як той степ повинні залишатися осторонь, зберігаючи свою купу тварин і рослин, без сторонніх втручань і контактів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:36:09 ]
О так, саме так! Оберігати й не олюднювати... скільки цілинних степів було втрачено (саме втрачено, бо навіть в економічному сенсі вони були цінніші за те, що з них зробили) під час створення водосховищ, розорано, та ін. Я за фахом - біолог з ухилом в охорону природи; тож мене вразило в минулому році створення Олександрівського водосховища (гуд-бай, запорізькі пороги...) на Південному Буці.
Степи втрачаються щомиті, скорочуються їх площі й не відновлюється (бо нема звідки) флора/фауна.
Продіяти цім процесам майже неможливо... як на законодавчому (бюрократичному), так і на природному рівні. Знаєте, навіть у Києві були пагорби з ковилою, я їх ще бачила... (до речі, всі види ковили занесені до ЧКУ). І що? Забудували...

Проте, я не згодна, Ваш вірш таки вдалий:)). А ось "ідеологічне спрямування" - спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 23:29:16 ]
Дуже гарно, відчувається любов до рідного краю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 08:37:03 ]
Дякую,Епьфійко, за розуміння і коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 17:34:25 ]
Моя ти степовичко! От я ковили не бачила - і не написала б так ніколи. Гарно, хвилясто, розлого, просторо.
Я б хіба юнок, "виплітаючих вінки" поставила в рамки сучасного правопису: "про юнок, що плели йому вінки" або якось так.
Степ, мов склеп... До речі, "склеп" польською - крамниця. А земля нині крам. То й така асоціація доречна.