ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.18 08:59
Якби предмети вміли говорить,
Коли ми їх шукаємо напомацки
Там, де жоден з них лежать не міг,
А ми по всіх усюдах нишпоримо,
Тоді б на одчайдушний од знемоги крик:
«Куди ж поділись кляті окуляри?
Почули б урівноважене, як і саме буття:
«На носі

Віктор Кучерук
2025.04.18 07:03
Колись ставна, квітуча, пишна
І дуже щедра заразом, –
Всихає бабця, наче вишня
Ота, що в неї за вікном.
Хвороби й час своє зробили –
Збороли сили і красу, –
Раніш завжди веселу й милу,
Переповняє нині сум.

Євген Федчук
2025.04.17 21:51
Скільки горя і нещастя комуняки принесли –
Ледь не шосту частку світу до голоду довели.
Доки вони воювали, аби владу укріпить,
Селян бідних обдирали, не давали людям жить.
Лютували продзагони. Як же їм не лютувать,
Як навчились комуняки лиш одного –

Борис Костиря
2025.04.17 21:43
Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.
Все навпаки. Промінь долонь
Родить не радість, а тільки кров.

Антиправа антилюдей,
Антидержава антивождів.
В антив'язницях скрегіт плечей.

Артур Сіренко
2025.04.17 16:00
Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, що називається донго. І, певно, Ви чули оповідку, що цей тане

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 СТЕП
Чимало степом віяло вітрів,
Чимало колобродило - кружляло,
А він усіх багаттям обігрів,
Сміливих, боягузів і зухвалих.

Він стільки літ чекав на сівачів,
І мріяв, що впаде у нього збіжжя,
Аби вояцький кінь не толочив
Хвиль ковили сріблясту дивовижу.

Він стільки бачив за усі віки,
І стільки дум його не обминуло
Про юнок, що плели йому вінки,
Про юнаків що вічним сном поснули…

І що вже дивуватися тепер,
Коли той степ мов склеп долає втома,
Бо він нічого з пам’яті не стер
І ми колись починемо у ньому.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-14 13:59:45
Переглядів сторінки твору 5382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2008-09-14 16:43:44 ]
Наталю, а якщо в останньому рядку другої строфи змінити порядок слів для уникнення "пшеничниХ Хвиль"? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 17:10:05 ]
Дякую, Борисе, я бачила цей збіг приголосних, але нічого путнього не приходило. Може так: пшеничних див....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2008-09-14 17:16:45 ]
"...русяву хвиль пшеничних дивовижу..." (не забирай слово "хвиля") + 2-й рядок, 2-га строфа "...мріяв, що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 17:36:50 ]
Дякую, моя швидка поетична допомога!!!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 18:13:35 ]
Ой, боюся, Наталю, Ви мало знаєте природу степу. Сіячі йому як ті більма на очах! Весь цимес степу в недоторканості. Вже як тебе зорали, то ти вже не степ, а так поле...Де степ - там воля, де поле - там неволя, кріпацтво та колгоспне рабство :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:25:10 ]
Пане Критусе, степ це земля, а земля хоче родити , давати плоди. Інша справа, що в наших краях над нею знущаються як над дикою, так і над орною. Як колгоспи, так і нові орендатори.
А взагалі, з мене поганий аграрій, хоча степ я обожнюю і іноді мені здається, що розумію його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 21:26:11 ]
Коли степ розорюють, він перестає бути степом, а стає полем чи плантацією і дичина степова кудись дівається, цілий світ степовий зникає такий різноманітний з купою всіляких тварин та рослин...
До того ж звідки Вам відомо, що степ хоче родити пшеницю чи сою з кукурудзою, а не ковил та різнотрав*я, в якому бувало і вершника не одразу побачиш...
Ви, Наталю, ковил коли-небудь бачили?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 08:52:30 ]
ане Критикусе, я родом з півдня, ковил бачила і бачу.У нас навіть на поле у простонародді кажуть "степ". А раніше, ще в докозацьку добу наші краї називали "дике поле"
У вірші я прагнула олюднити образ степу, показати, що нам пора переходити від напівдикого стану на цивілізований шлях розвитку. А ми все гальмуємо і гальмуємо. Вибачте, мій задум мені не вдалося втілити. Ви не зрозуміли його. Отже, образ невдалий :((( А може Ви маєте рацію, і ми як той степ повинні залишатися осторонь, зберігаючи свою купу тварин і рослин, без сторонніх втручань і контактів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:36:09 ]
О так, саме так! Оберігати й не олюднювати... скільки цілинних степів було втрачено (саме втрачено, бо навіть в економічному сенсі вони були цінніші за те, що з них зробили) під час створення водосховищ, розорано, та ін. Я за фахом - біолог з ухилом в охорону природи; тож мене вразило в минулому році створення Олександрівського водосховища (гуд-бай, запорізькі пороги...) на Південному Буці.
Степи втрачаються щомиті, скорочуються їх площі й не відновлюється (бо нема звідки) флора/фауна.
Продіяти цім процесам майже неможливо... як на законодавчому (бюрократичному), так і на природному рівні. Знаєте, навіть у Києві були пагорби з ковилою, я їх ще бачила... (до речі, всі види ковили занесені до ЧКУ). І що? Забудували...

Проте, я не згодна, Ваш вірш таки вдалий:)). А ось "ідеологічне спрямування" - спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 23:29:16 ]
Дуже гарно, відчувається любов до рідного краю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 08:37:03 ]
Дякую,Епьфійко, за розуміння і коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 17:34:25 ]
Моя ти степовичко! От я ковили не бачила - і не написала б так ніколи. Гарно, хвилясто, розлого, просторо.
Я б хіба юнок, "виплітаючих вінки" поставила в рамки сучасного правопису: "про юнок, що плели йому вінки" або якось так.
Степ, мов склеп... До речі, "склеп" польською - крамниця. А земля нині крам. То й така асоціація доречна.