ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.08.22 19:17
На вежі вартовій (The Jimi Hendrix Experience)
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Лев"ячі алгоритми
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
Тримайтесь рідного кубла
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
***
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
* * *
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Поет Музики
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Як хлопці хотіли швидко розбагатіти
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
ну-ну…
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
Сховане тимчасово
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
Валерій Шевчук
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 СТЕП
Чимало степом віяло вітрів,
Чимало колобродило - кружляло,
А він усіх багаттям обігрів,
Сміливих, боягузів і зухвалих.

Він стільки літ чекав на сівачів,
І мріяв, що впаде у нього збіжжя,
Аби вояцький кінь не толочив
Хвиль ковили сріблясту дивовижу.

Він стільки бачив за усі віки,
І стільки дум його не обминуло
Про юнок, що плели йому вінки,
Про юнаків що вічним сном поснули…

І що вже дивуватися тепер,
Коли той степ мов склеп долає втома,
Бо він нічого з пам’яті не стер
І ми колись починемо у ньому.



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-14 13:59:45
Переглядів сторінки твору 5538
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2008-09-14 16:43:44 ]
Наталю, а якщо в останньому рядку другої строфи змінити порядок слів для уникнення "пшеничниХ Хвиль"? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 17:10:05 ]
Дякую, Борисе, я бачила цей збіг приголосних, але нічого путнього не приходило. Може так: пшеничних див....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2008-09-14 17:16:45 ]
"...русяву хвиль пшеничних дивовижу..." (не забирай слово "хвиля") + 2-й рядок, 2-га строфа "...мріяв, що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 17:36:50 ]
Дякую, моя швидка поетична допомога!!!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 18:13:35 ]
Ой, боюся, Наталю, Ви мало знаєте природу степу. Сіячі йому як ті більма на очах! Весь цимес степу в недоторканості. Вже як тебе зорали, то ти вже не степ, а так поле...Де степ - там воля, де поле - там неволя, кріпацтво та колгоспне рабство :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:25:10 ]
Пане Критусе, степ це земля, а земля хоче родити , давати плоди. Інша справа, що в наших краях над нею знущаються як над дикою, так і над орною. Як колгоспи, так і нові орендатори.
А взагалі, з мене поганий аграрій, хоча степ я обожнюю і іноді мені здається, що розумію його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 21:26:11 ]
Коли степ розорюють, він перестає бути степом, а стає полем чи плантацією і дичина степова кудись дівається, цілий світ степовий зникає такий різноманітний з купою всіляких тварин та рослин...
До того ж звідки Вам відомо, що степ хоче родити пшеницю чи сою з кукурудзою, а не ковил та різнотрав*я, в якому бувало і вершника не одразу побачиш...
Ви, Наталю, ковил коли-небудь бачили?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 08:52:30 ]
ане Критикусе, я родом з півдня, ковил бачила і бачу.У нас навіть на поле у простонародді кажуть "степ". А раніше, ще в докозацьку добу наші краї називали "дике поле"
У вірші я прагнула олюднити образ степу, показати, що нам пора переходити від напівдикого стану на цивілізований шлях розвитку. А ми все гальмуємо і гальмуємо. Вибачте, мій задум мені не вдалося втілити. Ви не зрозуміли його. Отже, образ невдалий :((( А може Ви маєте рацію, і ми як той степ повинні залишатися осторонь, зберігаючи свою купу тварин і рослин, без сторонніх втручань і контактів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:36:09 ]
О так, саме так! Оберігати й не олюднювати... скільки цілинних степів було втрачено (саме втрачено, бо навіть в економічному сенсі вони були цінніші за те, що з них зробили) під час створення водосховищ, розорано, та ін. Я за фахом - біолог з ухилом в охорону природи; тож мене вразило в минулому році створення Олександрівського водосховища (гуд-бай, запорізькі пороги...) на Південному Буці.
Степи втрачаються щомиті, скорочуються їх площі й не відновлюється (бо нема звідки) флора/фауна.
Продіяти цім процесам майже неможливо... як на законодавчому (бюрократичному), так і на природному рівні. Знаєте, навіть у Києві були пагорби з ковилою, я їх ще бачила... (до речі, всі види ковили занесені до ЧКУ). І що? Забудували...

Проте, я не згодна, Ваш вірш таки вдалий:)). А ось "ідеологічне спрямування" - спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 23:29:16 ]
Дуже гарно, відчувається любов до рідного краю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 08:37:03 ]
Дякую,Епьфійко, за розуміння і коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-09-15 17:34:25 ]
Моя ти степовичко! От я ковили не бачила - і не написала б так ніколи. Гарно, хвилясто, розлого, просторо.
Я б хіба юнок, "виплітаючих вінки" поставила в рамки сучасного правопису: "про юнок, що плели йому вінки" або якось так.
Степ, мов склеп... До речі, "склеп" польською - крамниця. А земля нині крам. То й така асоціація доречна.