ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Шіпош / Вірші

 Зорепад
Розкажу Тобі про вітер,
Як тремтить він серед ночі,
Розкажу Тобі про літо,
Що минати так не хоче,
Про людей, чужих, байдужих,
Про зірки, що в небі тужать,
Про щасливих, нещасливих,
І про спеку, і про зливу.

Розкажу Тобі про казку,
Що ніколи не вернеться,
Розкажу Тобі про ласку,
Про тривоги свого серця,
Про неспокій, страх, непевність,
Про життя цього даремність,
Як це часом нам здається,
І про воду, що не ллється.

Розкажу Тобі про гордість,
Як її шанують в світі,
Про душі жагу й самотність,
Про хвилини і століття,
Про безсилля і про владу,
Про бажання, смуток, зраду,
Розкажу також про світло
І про радість, що розквітла.


Розкажу про наболіле,
Як нелегко заздрість змити,
Про любов свою невмілу,
Що не вмію я любити.
Розкажу про те, що мушу,
Про свою бентежну душу.
…і немов побите градом,
Плаче серце зорепадом…





Найвища оцінка Петро Балог 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-04-14 14:07:42
Переглядів сторінки твору 2631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.104 / 5  (4.383 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 4.052 / 5  (4.279 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-16 00:27:20 ]
Здається, що надто в цьому вірші все строго і сухувато, без гри відтінками сумнівів і страхів, терпіння і очікування, без запитань? Одні відповіді? Таке враження, Мар'яно, що були ідеї, які так хотілося донести до читача. Але проблема в тому, що у всіх є схожі відповіді. А цікавить процес, яким ви знаходите їх, поетична краса процесу (написаня вірша).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 01:37:56 ]
Цей вірш - це внутрішнє переживання Автора, і можливо це переживання якраз і було "строге" і "сухувате". Відповідей, звичайно, тут нема, тут є лише намагання дати відповіді у формі опису навколишнього світу відчуттів і внутрішнього світу почуттів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-23 15:02:47 ]
Згідний з вами, Петро, що можуть бути переживання і строгими, і сухими, що це справа автора, - але, особисто для мене це все відповіді, результат духовного досвіду ліричної героїні:
"Як нелегко заздрість змити,
Про любов свою невмілу,
Що не вмію я любити.
Розкажу про те, що мушу,.."

Чи не занадто, як для цікавої авторки, просто і сухувато

"Про людей, чужих, байдужих,
Про зірки, що в небі тужать,
Про щасливих, нещасливих,
І про спеку, і про зливу.."

Йдеться, звісно, про ньюанси, котрі створюють глибину. "І про спеку, і про зливу.."
І про спеку, спеку-зливу?

Легкі каталізатори для думок? В ясному, прозорому тілі вірша вони спрацюють.



І коли про це говорити, як не зараз, поки авторка ще не "збронзовіла"?


Розкажу Тобі про вітер,
що тремтить посеред ночі,
Розкажу Тобі про літо,
що минає не охоче, - ?

Повністю згідний, що "намагання дати відповіді у формі опису навколишнього світу відчуттів і внутрішнього світу почуттів" - це висока ціль, але вона так просто не дається, хоча напрямок вірний. Тому і "полемізуємо".
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 21:02:38 ]
А кажуть що на колір і смак немає друзяк. Якби там не було, для мене цей вірш прекрасний. Читається легко, хоча(погоджуюся з Вами) застарілі теми. Але з останніх віршів цієї дівчини вже написано - а що нового. Останнім часом нових стилей не бачив, все переплітається з минулого. Навіть той самий верлібр(приближене до нього) я зустрічав ще в віршах кінця 19 ст. Так зрозумів по стилю написання це ще зовсім молода дівчина. Тож дійсно, попереду ще будуть величезні успіхи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-06 02:47:08 ]
Здається, краще б виглядав цей вірш, якби замінити місцями перший і другий куплети - другий куплет, як мені здається, більш вступний і загальний, ніж перший