ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Відповідь
«Смішна…Розумієш, у житті немає правил – і це закон.»
(Г. Осадко)


Поки люди ходять до сповіді, пляцки печуть і рахують гроші,
ти, божевільна, літаєш калюжами, не підгорнувши холоші,
нащо комизитись – адже відомо, де погані, а де хороші.
До неба рачки – так високо, і ти, в’юнка, як зелений горошок,

зелена юнко, пнешся угору, стебло вигинаючи боляче -
оце гутаперчева дівчина! Та ліпше, ніж киснути овочем
у бочці маринаду із буднів, який без жалю вічі випече.
Вибрати червону букву на плаття, чи лілію собі на плече -

а як же усі родичі гарбузові, шумне городище-город?
Кухня-каплиця-крихітки… Видно, бракує, причинна дівко, пригод
на голову твою фарбовану, лиско…Черговий переворот,
ще одна революція – у кольорі твоїх нових колгот -

чергова зміна: луска зміїна обсиплеться, наче у листопад
жовтаве листя. І буде пісня, і повний місяць вийде із серпа,
помадою на дзеркалі пиши: я сама собі господар і пан,
все у твоїх руках, золота; якщо серце бажає – то… pour quoi pas?*


*(фр.) чому б ні?





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-15 15:02:20
Переглядів сторінки твору 3127
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 15:25:09 ]
Дяка, сестро. Позичила помаду в колєжанки (я ж не користуюся:) - та й написала великими літерами на офісному дзеркалі: "я сама собі господар і пан".
а нижче:
pour quoi pas?
...дякую за рідність...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 15:29:22 ]
Дякую за натхнення, сестро :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-15 16:41:34 ]
Вибачаюсь - пробігав мимо - так любо воркотуєте про їжу сестрички (лисички мейбі). Правда городини, ярини, бузини не їм.
Дивлюся хтося повзе рачки - так високо - придивився - блін - горошок.
Я ото попорпався довкола, витяг з бочки маринаду буднів випечені вічі прокислого овоча, вздрів плаття з буквою "Г" з якого стирчало
шось біле і пахуче.
З дзюрки каплиці, котра тіпа - кухня з критітками виднілась фарбована дівка у панчохах революційного кольору - з неї сипалась луска - перхоть мабуть замучила.
Місяць - це мій приятель -ууууу - як серпом... пройшовся.
Подумалось - по що мені пани і господарі жіночого роду, ось би господиню і пані - було би в сам раз і францанувся "pour quoi pas?" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 17:41:22 ]
Вибачаєшся, Юрцю?
Ну що ж - pour quoi pas? :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 17:38:24 ]
)) - "ще одна революція – у кольорі твоїх нових колгот..."

ах, женщини....))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-15 20:33:12 ]
Напомнило Веру Полозкову, "Чёрный блюз". Возьму на себя смелость привести здесь весь этот страшно длинный стих. Заранее прошу прощения.
Черный блюз

Чего они все хотят от тебя, присяжные с мониторами вместо лиц?
Чего-то такого экстренного и важного, эффектного самострела в режиме блиц.
Чего-то такого веского и хорошего, с доставкой на дом, с резной тесьмой.
А смысл жизни - так ты не трожь его, вот чаевые, ступай домой.
Вот и прикрикивают издатели да изводят редактора.
Но еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Страшно достает быть одной и той же собой, в этих заданностях тупых.
Быть одной из вскормленных на убой, бесконечных брейгелевских слепых.
Все идти и думать - когда, когда, у меня не осталось сил.
Мама, для чего ты меня сюда, ведь никто тебя не просил.
Разве только врать себе "все не зря", когда будешь совсем стара.
И еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Что за климат, Господи, не трави, как ни кутайся - неодет.
И у каждого третьего столько смерти в крови, что давно к ней иммунитет.
И у каждого пятого для тебя ледяной смешок, а у сотого - вовсе нож.
Приходи домой, натяни на башку мешок и сиди, пока не уснешь.
Перебои с цикутой на острие пера.
Нет, еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Еще рано - еще так многое по плечу, не взяла кредитов, не родила детей.
Не наелась дерьма по самое не хочу, не устала любить людей.
Еще кто-то тебе готовит бухло и снедь, открывает дверь, отдувает прядь.
Поскулишь потом, когда будет за что краснеть, когда выслужишь, что терять.
Когда станет понятно, что безнадежно искать от добра добра.
Да, еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Остальные-то как-то учатся спать на ветоши, и безропотно жрать из рук, и сбиваться в гурт.
Это ты все бегаешь и кричишь - но, ребята, это же - это страшное наебалово и абсурд.
Правда, братцы, вам рассказали же, в вас же силища для прекрасных, больших вещей.
И надеешься доораться сквозь эти залежи, все эти хранилища подгнивающих овощей.
Это ты мала потому что, злость в тебе распирающая. Типа, все по-другому с нынешнего утра.
И поэтому тебе, девочка, не пора еще.
Вот поэтому тебе все еще не пора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 22:51:50 ]
Серенусе, мені залишається тільки подякувати, що зацитували таку цікаву авторку - неодмінно знайду і почитаю більше її віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-16 18:35:50 ]
Дуже складний вірш, я б навіть сказала "складений", ніби мозаїка зі шматочків і зовсім чомусь не хоче читатися попорядку, а см вибуловує послідовності. Мені сподобалось! :)