ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Відповідь
«Смішна…Розумієш, у житті немає правил – і це закон.»
(Г. Осадко)


Поки люди ходять до сповіді, пляцки печуть і рахують гроші,
ти, божевільна, літаєш калюжами, не підгорнувши холоші,
нащо комизитись – адже відомо, де погані, а де хороші.
До неба рачки – так високо, і ти, в’юнка, як зелений горошок,

зелена юнко, пнешся угору, стебло вигинаючи боляче -
оце гутаперчева дівчина! Та ліпше, ніж киснути овочем
у бочці маринаду із буднів, який без жалю вічі випече.
Вибрати червону букву на плаття, чи лілію собі на плече -

а як же усі родичі гарбузові, шумне городище-город?
Кухня-каплиця-крихітки… Видно, бракує, причинна дівко, пригод
на голову твою фарбовану, лиско…Черговий переворот,
ще одна революція – у кольорі твоїх нових колгот -

чергова зміна: луска зміїна обсиплеться, наче у листопад
жовтаве листя. І буде пісня, і повний місяць вийде із серпа,
помадою на дзеркалі пиши: я сама собі господар і пан,
все у твоїх руках, золота; якщо серце бажає – то… pour quoi pas?*


*(фр.) чому б ні?





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-15 15:02:20
Переглядів сторінки твору 3155
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 15:25:09 ]
Дяка, сестро. Позичила помаду в колєжанки (я ж не користуюся:) - та й написала великими літерами на офісному дзеркалі: "я сама собі господар і пан".
а нижче:
pour quoi pas?
...дякую за рідність...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 15:29:22 ]
Дякую за натхнення, сестро :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-15 16:41:34 ]
Вибачаюсь - пробігав мимо - так любо воркотуєте про їжу сестрички (лисички мейбі). Правда городини, ярини, бузини не їм.
Дивлюся хтося повзе рачки - так високо - придивився - блін - горошок.
Я ото попорпався довкола, витяг з бочки маринаду буднів випечені вічі прокислого овоча, вздрів плаття з буквою "Г" з якого стирчало
шось біле і пахуче.
З дзюрки каплиці, котра тіпа - кухня з критітками виднілась фарбована дівка у панчохах революційного кольору - з неї сипалась луска - перхоть мабуть замучила.
Місяць - це мій приятель -ууууу - як серпом... пройшовся.
Подумалось - по що мені пани і господарі жіночого роду, ось би господиню і пані - було би в сам раз і францанувся "pour quoi pas?" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 17:41:22 ]
Вибачаєшся, Юрцю?
Ну що ж - pour quoi pas? :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 17:38:24 ]
)) - "ще одна революція – у кольорі твоїх нових колгот..."

ах, женщини....))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-15 20:33:12 ]
Напомнило Веру Полозкову, "Чёрный блюз". Возьму на себя смелость привести здесь весь этот страшно длинный стих. Заранее прошу прощения.
Черный блюз

Чего они все хотят от тебя, присяжные с мониторами вместо лиц?
Чего-то такого экстренного и важного, эффектного самострела в режиме блиц.
Чего-то такого веского и хорошего, с доставкой на дом, с резной тесьмой.
А смысл жизни - так ты не трожь его, вот чаевые, ступай домой.
Вот и прикрикивают издатели да изводят редактора.
Но еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Страшно достает быть одной и той же собой, в этих заданностях тупых.
Быть одной из вскормленных на убой, бесконечных брейгелевских слепых.
Все идти и думать - когда, когда, у меня не осталось сил.
Мама, для чего ты меня сюда, ведь никто тебя не просил.
Разве только врать себе "все не зря", когда будешь совсем стара.
И еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Что за климат, Господи, не трави, как ни кутайся - неодет.
И у каждого третьего столько смерти в крови, что давно к ней иммунитет.
И у каждого пятого для тебя ледяной смешок, а у сотого - вовсе нож.
Приходи домой, натяни на башку мешок и сиди, пока не уснешь.
Перебои с цикутой на острие пера.
Нет, еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Еще рано - еще так многое по плечу, не взяла кредитов, не родила детей.
Не наелась дерьма по самое не хочу, не устала любить людей.
Еще кто-то тебе готовит бухло и снедь, открывает дверь, отдувает прядь.
Поскулишь потом, когда будет за что краснеть, когда выслужишь, что терять.
Когда станет понятно, что безнадежно искать от добра добра.
Да, еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Остальные-то как-то учатся спать на ветоши, и безропотно жрать из рук, и сбиваться в гурт.
Это ты все бегаешь и кричишь - но, ребята, это же - это страшное наебалово и абсурд.
Правда, братцы, вам рассказали же, в вас же силища для прекрасных, больших вещей.
И надеешься доораться сквозь эти залежи, все эти хранилища подгнивающих овощей.
Это ты мала потому что, злость в тебе распирающая. Типа, все по-другому с нынешнего утра.
И поэтому тебе, девочка, не пора еще.
Вот поэтому тебе все еще не пора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 22:51:50 ]
Серенусе, мені залишається тільки подякувати, що зацитували таку цікаву авторку - неодмінно знайду і почитаю більше її віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-16 18:35:50 ]
Дуже складний вірш, я б навіть сказала "складений", ніби мозаїка зі шматочків і зовсім чомусь не хоче читатися попорядку, а см вибуловує послідовності. Мені сподобалось! :)