ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Відповідь
«Смішна…Розумієш, у житті немає правил – і це закон.»
(Г. Осадко)


Поки люди ходять до сповіді, пляцки печуть і рахують гроші,
ти, божевільна, літаєш калюжами, не підгорнувши холоші,
нащо комизитись – адже відомо, де погані, а де хороші.
До неба рачки – так високо, і ти, в’юнка, як зелений горошок,

зелена юнко, пнешся угору, стебло вигинаючи боляче -
оце гутаперчева дівчина! Та ліпше, ніж киснути овочем
у бочці маринаду із буднів, який без жалю вічі випече.
Вибрати червону букву на плаття, чи лілію собі на плече -

а як же усі родичі гарбузові, шумне городище-город?
Кухня-каплиця-крихітки… Видно, бракує, причинна дівко, пригод
на голову твою фарбовану, лиско…Черговий переворот,
ще одна революція – у кольорі твоїх нових колгот -

чергова зміна: луска зміїна обсиплеться, наче у листопад
жовтаве листя. І буде пісня, і повний місяць вийде із серпа,
помадою на дзеркалі пиши: я сама собі господар і пан,
все у твоїх руках, золота; якщо серце бажає – то… pour quoi pas?*


*(фр.) чому б ні?





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-15 15:02:20
Переглядів сторінки твору 3392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 15:25:09 ]
Дяка, сестро. Позичила помаду в колєжанки (я ж не користуюся:) - та й написала великими літерами на офісному дзеркалі: "я сама собі господар і пан".
а нижче:
pour quoi pas?
...дякую за рідність...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 15:29:22 ]
Дякую за натхнення, сестро :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-15 16:41:34 ]
Вибачаюсь - пробігав мимо - так любо воркотуєте про їжу сестрички (лисички мейбі). Правда городини, ярини, бузини не їм.
Дивлюся хтося повзе рачки - так високо - придивився - блін - горошок.
Я ото попорпався довкола, витяг з бочки маринаду буднів випечені вічі прокислого овоча, вздрів плаття з буквою "Г" з якого стирчало
шось біле і пахуче.
З дзюрки каплиці, котра тіпа - кухня з критітками виднілась фарбована дівка у панчохах революційного кольору - з неї сипалась луска - перхоть мабуть замучила.
Місяць - це мій приятель -ууууу - як серпом... пройшовся.
Подумалось - по що мені пани і господарі жіночого роду, ось би господиню і пані - було би в сам раз і францанувся "pour quoi pas?" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 17:41:22 ]
Вибачаєшся, Юрцю?
Ну що ж - pour quoi pas? :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 17:38:24 ]
)) - "ще одна революція – у кольорі твоїх нових колгот..."

ах, женщини....))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-15 20:33:12 ]
Напомнило Веру Полозкову, "Чёрный блюз". Возьму на себя смелость привести здесь весь этот страшно длинный стих. Заранее прошу прощения.
Черный блюз

Чего они все хотят от тебя, присяжные с мониторами вместо лиц?
Чего-то такого экстренного и важного, эффектного самострела в режиме блиц.
Чего-то такого веского и хорошего, с доставкой на дом, с резной тесьмой.
А смысл жизни - так ты не трожь его, вот чаевые, ступай домой.
Вот и прикрикивают издатели да изводят редактора.
Но еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Страшно достает быть одной и той же собой, в этих заданностях тупых.
Быть одной из вскормленных на убой, бесконечных брейгелевских слепых.
Все идти и думать - когда, когда, у меня не осталось сил.
Мама, для чего ты меня сюда, ведь никто тебя не просил.
Разве только врать себе "все не зря", когда будешь совсем стара.
И еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Что за климат, Господи, не трави, как ни кутайся - неодет.
И у каждого третьего столько смерти в крови, что давно к ней иммунитет.
И у каждого пятого для тебя ледяной смешок, а у сотого - вовсе нож.
Приходи домой, натяни на башку мешок и сиди, пока не уснешь.
Перебои с цикутой на острие пера.
Нет, еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Еще рано - еще так многое по плечу, не взяла кредитов, не родила детей.
Не наелась дерьма по самое не хочу, не устала любить людей.
Еще кто-то тебе готовит бухло и снедь, открывает дверь, отдувает прядь.
Поскулишь потом, когда будет за что краснеть, когда выслужишь, что терять.
Когда станет понятно, что безнадежно искать от добра добра.
Да, еще не пора, моя девочка.
Все еще не пора.

Остальные-то как-то учатся спать на ветоши, и безропотно жрать из рук, и сбиваться в гурт.
Это ты все бегаешь и кричишь - но, ребята, это же - это страшное наебалово и абсурд.
Правда, братцы, вам рассказали же, в вас же силища для прекрасных, больших вещей.
И надеешься доораться сквозь эти залежи, все эти хранилища подгнивающих овощей.
Это ты мала потому что, злость в тебе распирающая. Типа, все по-другому с нынешнего утра.
И поэтому тебе, девочка, не пора еще.
Вот поэтому тебе все еще не пора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-15 22:51:50 ]
Серенусе, мені залишається тільки подякувати, що зацитували таку цікаву авторку - неодмінно знайду і почитаю більше її віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-16 18:35:50 ]
Дуже складний вірш, я б навіть сказала "складений", ніби мозаїка зі шматочків і зовсім чомусь не хоче читатися попорядку, а см вибуловує послідовності. Мені сподобалось! :)