ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Воспоминания на утро или путешествие на машине времени.
Воспоминания на утро или путешествие на машине времени.

Проснувшись утром, понимаю, что сплю на полу квартиры друга, при этом болит нога и голова. И прохлада веет из открытого окна или двери балкона:
- Интересно? – есть у Виталика балкон или нет, что так холодно.
Натянув на себя курточку, которой вчера укрылся, понимаю, что ноги укрыты чем-то другим и возникает вопрос:
- Что вчера било?
Приоткрыв глаза, посмотрел на курточку, и не узнал её.
- Не моя, наверно Витьки, а моя где?
В ответ в голове возникают не понятные образы, но разобраться не получается.
Закончились шашлыки, водка и пиво, и компании трёх не мелких парней возник вопрос; что дальше?
Витя посмотрел на Виталика и поинтересовался:
- Ну что на Музычи?
- На Музычи. – И одобрительно кивнул Виталик, потом посмотрел на Колю и спросил:
- Коля ты домой?
- Да.
Парни, встав из-за стола, вышли их забегаловки. Несколько минут и перед ними остановилась машина такси. Виталик договорился с водителем о цене, вернувшись, сказал:
- Поехали. - И открывая заднюю дверь такси.
Но открытая дверь такси натолкнула на мысль:
- Что могут быть проблемы.
Коля, испугавшись когда понял, что ему надо ехать, с друзьями .
И он спросил у Виталика:
- Не чего если я с вами поеду?
- Садись.
Машина неслась за город, всё было хорошо, и Коля позвонил домой сказать, что его сегодня не будет. А потом он спрашивал себя, зачем он поехал? – видь завтра ему надо добраться как то на работу, а как добраться из села?
Но их машина остановилась, и Коля в красном свете фонарей автомобиля впереди понял, что все ждут, когда уедет машина что перегородила дорогу их такси. Время тянулось, и Коля не имея желания ждать сказал:
- Я попрошу, пусть отъедут.
Коля нашёл ручку двери и вышел из машины, заметил у двери водителя стоял парнишка и что-то пытался объяснить, через закрытое окно. И Коля подошёл к нему со словами:
- Что ты к водителю пристал? – убери свою машину лучше.
- А ты кто такой?
- Я еду в этом такси.
Провал.
- Ладно, пойду, поговорю с водителем.
Коля подошёл к машине, это была «Беха семёрка» и он, подойдя к двери водителя «Бехи», постучал по стеклу со словами:
- Отгони машину.
Провал.
Возникший из неоткуда парнишка, махнул рукой и произнёс:
- Ты что возникаешь?
Коля улыбнулся и ответил
- Я ещё не возникаю, ты ещё и не видел, как я возникаю. – А в его голове возник вопрос:
- Я видь, не хочу их бить?
И он просто произнёс:
- Ты лучше машину убери.
Но тут подошёл друг парня и оттащил его от Коли, со словами:
- Отстань от него.
Коля в непонимании смотрел на то, как парни быстро ретировались и «Буха» уехала, в свете её фонарей, Коля, возвращаясь в такси, посмотрел на молодого таксиста, что сидел в шоке, и подмигнул ему.
Такси неслось вслед за «Бехой» с красными номерами, а таксист связался по рации с диспетчером и рассказал о происшедшем.
Пару минут спустя, сидя за столом квартире Виталия, парни обсуждали происшедшее, Витя, отпив пива, произнёс:
- Вернулись горячие девяностые.
Коля представил, что будет, если это, правда и произнёс:
- Будем, наедятся, что мы просто катались на машине времени.
Виталик только улыбнулся, и рассказал, что было с ним:
- Смотрю Коля месится на улице, мне стало интересно. Думаю, пойду, посмотрю, вышел, подбегает тело, ну месимся. Потом он спрашивает:
- Ты кто?
- А ты кто?
- Местный.
- Так и я местный.
Напавший, ответил ему.
- Ладно.
И они разошлись.
Рассказ рассмешил друзей, и Витя рассказал свою историю:
- Сижу в машине, смотрю все вышли, выпел пиво, и шел из машины, поставил бутылку, тут подлетает тело, и мне в челюсть, и кричит:
- Что ты возбухаешь?
- Я беру его за барки.
Витя продемонстрировал, как это он сделал, и парни посмотрели, на него понимая как это было смешно, видя его огромную руку.
Вздрогнув от холода Коля, посмотрел в сторону окна, и понял, у Виталика есть балкон, и вот почему так холодно на полу.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-26 16:50:13
Переглядів сторінки твору 1407
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
ЩОДЕННИК
ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній