ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дотиках

 Краще би каменем
Образ твору Краще би каменем, кинула - оком,
погляд пробігся неначе у смерчі,
витримав паузу, але - не фокус.
Не видихається - аріведерчі.

Кроки пригадують - близько до коми,
майже безадресність та безбережність.
Серце віддам я за безрік нікому.
Краще би каменем, необережно...

28 Жовтня 2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-28 22:34:30
Переглядів сторінки твору 3170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.525 / 5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 15:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-28 23:13:46 ]
О, Юрію, ви рішуче прощаєтеся із поетичним дитинством (залишаючи нас у ньому) :)
Пробачте за таке хуліганство, але у мене таке враження, що коли ми говоримо (пишемо) багато, то ніби доводимо собі, що ми це вміємо. Але дорослість - це інше? Сказати необхідне? І навіть менше?
Багатьом вашим раннім творам, як на мене, властива прекрасна дитячість - гра із безліччю новозначень, новотворів... Але дорослість - це, можливо, присвячення цілого твору одному новому слову, новій грані означення, забезпечення життєздатності чогось, навіть найменшого? І це нелегко...
Цей твір, як на мене, попри всі перлини, закладені в нього, знову ж таки - не зовсім не Дитячий, бо він щільний, як дитяча шкіра, і тугий, і щільно зазіпований. Це і добре і погано. Але краще, аби було б тільки добре, так? Для цього, ніби ( і суто як на мене), не вистачає свободи (саме вашої свободи) рядка? Вільної течії слова, бо тут течія схоже виглядає надмірно затиснутою умовностями? Зрештою, ви повинні дати свободу слову, бо ж на цьому Новий Світ і побудований? :)
А ви вже давно у тому Новому Світі.
Юрку, я свої підозрілі варіанти бачення вислав вам і мейлом. Перепрошую, якщо щось не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:27:11 ]
Спасибі Майстерні,
Я вислав Вам відповідь емайлом. Обдумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-29 09:00:00 ]
пан Юрію! Вас так довго (кілька днів) тут не наблюдалось, що явже встигла заскучитьсь :)))
і о маєш, такий вірш ви написали, як ляпаса дали... комусь :)
це такі відчуття в мене склались :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:28:32 ]
Ляночко,
Це давня історія, але чомусь виплила аж тепер...
Зараз дещо зайнятий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-29 13:29:26 ]
Так, подеколи погляд може вдарити сильніше, ніж камінь. Навіть якщо він і обережний.
Гадаю, що в цей текст укладено максимум інтимности. Я могла його неправильно зрозуміти, і це природньо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:29:30 ]
Ганю,
А як Ви це зрозуміли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 21:08:20 ]
Буває так, що краще - каменем. Не кожне скло камінь розбиває, а душу погляд - легко.
Короткий, лаконічний, але місткий текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:31:35 ]
Дякую Лесю,
Хіба деколи не хотілося б отримати відвертого
"ляпаса", ніж байдужого "наплєвать"?