ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.20 19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 На видих і на вдих
Образ твору Немає страху.
Ця любов – свята
вода, що стала соком винограду,
хлібина, що живитиме до ста -
чи довше.
Без офір і без підстав.
Посвята тіла – і таємна зрада,

зухвала зрада всім чоловікам,
які могли б колись мене жадати,
і тим жінкам, яких би ти торкав.

Пульсує серце - вирвана чека…
У цій безкровній битві ми – солдати,

зоставлені на полі тет-а-тет,
розгублені - без досвіду чи зброї.
Вагань ворожих юрмище густе,
та кислуватий смак аліготе
і скибка, переламана надвоє -

божественна провізія для тих,
кому земного нічого втрачати.
До скону залишатися на чатах,
любити – і на видих, і на вдих.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-29 15:28:27
Переглядів сторінки твору 4517
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.033 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-29 15:36:56 ]
Боже, яка краса!!!

Перечитую вже втретє. Порівнювати кохання зі святим причастям-боротьбою- це ж як любити треба!

Йой!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 15:51:00 ]
Ганнусю, дякую щиро, розчулила ти мене :)
А якщо любити - то тільки так, а не інакше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-29 15:55:14 ]
:)))))) якщо мене розчулити, то й я розчулю. Але то вже- тільки відблиски, відгомони!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-30 11:10:48 ]
Оце Вандо, в тебе вірш так вірш. Вважаю свою оцінку малою, а на більше не тягну. І правильно. Та й не личить нижчим вищих оцінювати. Неясно що тут неомодерністського, з Бернсом порівнювати слід.
Вандо, питання трошки не скромне - ти сповідання католицького чи нашого православного. Войовничого. Іскьюз мі, за трошки некоректність :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 11:19:25 ]
Оленко, Сашко, спасибі на добрім слові :)
Саш, ти - ніяк не нижчий, що за розмови?! у кожного з нас поняття "висоти" - своє.
А щодо конфесії, я - православна :)
Оленко, дякую за питання: ми, так би мовити, наразі тільки легалізували стосунки :) а до шлюбу ще готуємося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-30 11:59:10 ]
Вандочко, сонечко, якщо, наприклад, пройти трохи далі вашою думкою "Ця любов – свята", то приходить до голови, а яка любов не свята? Тобто, можливо тут можна на цьому згині думки дати "Як любов свята // вода..." Або ж "Не має страху - бо"...

А так вельми пристрасно! І чого нам, за такої пори, знайти кращого? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 12:06:26 ]
хмм, маєте рацію... думаю, можна забрати крапку після "свята" - "Ця любов - свята вода..." і тд.
спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 17:45:05 ]
Пульсує серце - вирвана чека… - Така напруга! Такий шал! Вітаю з Любов'ю, Вандо! Нехай "пульсує"!!!
А вірш просто дивовижний - "і на видих, і на вдих"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 19:01:50 ]
Вандочко, давно не заходила, вибачай, рідко буваю.
З великим задоволенням читаю твої вірші - витончені, майстерні, з особливим присмаком не аліготе, а скоріш шардоне.
Божественна провізія для душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 19:18:42 ]
Лесю, Ви і справді тепер тут рідкий гість...Розумію, бо в самої постійний брак часу :(
Дякую за добрі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-10-30 20:01:39 ]
Справді, гарно. Мелодично і дуже цілісно. Та й образи сильні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-30 20:07:22 ]
Вандо, після цього твого вірша у мене любов асоціюватиметься зі скибкою, переламаною на двоє. Щось у цьому образі є таке... священне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 23:26:36 ]
Вандо, вірш гарнющий, мені вже після всіх коментарів і додати нічого.
А от за світлинки , здається ніхто не згадав.А вони ж просто супер....стильні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-10-31 11:04:14 ]
Еліно, Даро, Наталю, - велике спасибі :)