ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Чекання нитка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-17 18:38:41
Переглядів сторінки твору 11213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.609 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.601 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.03 01:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 19:35:36 ]
Юрчику, ми самі немєсніє, тому підкажи, б-л, хто такі:
1) чисниці, навспак, церуйте, босоміж (це босоніж?), розскородять, батуватимуть, навідліг (заодно скажи, на якому це діалекті :)
2) з якого дива тут заблукав комінтерн, який, підлюка така, кидається з ножем;
3) "хай легко схрестяться в холодному живе" - це як? тобто ще тепле, недорізане комінтерном тіло схреститься з холодним ножем? Фантастіш мікс :))
4) виправ одруківочку "причатся".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 19:49:20 ]
Уже біжу... :)
Ну я ж западенець на одне око.... Нє? А на друге янкі.
***
ЧИСНИЦЯ, -і, ж. Десята частина (три нитки) пасма. ** Три чисниці до смерті кому, чому: а) про кого-небудь дуже старого, безнадійно хворого, хто перебуває при смерті; б) про щось дуже старе, що має незабаром загинути.
***
НАВСПАК, присл., діал. Назад, у зворотному напрямі.
***
ЦЕРУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех., діал. Штопати.
***
(роз)СКОРОДИТИ, -джу, -диш, недок., перех. і без додатка. 1. Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. // чим. Залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин. 2. розм. Те саме, що дряпати1 1. 3. перен., рідко. Завдавати ударів кому-небудь.
***
БАТУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками.
***
НАВІДЛІГ, присл. Розмахнувшись із силою; з розмаху.

А той комінтерн - він завше був падлом. Ні бога тобі ні щастя.
Вони тільки знають одне - хто не з нами - того "чік".

Одруківочки виправив - дяки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 19:59:48 ]
Вау, скільки нових слів узнала, дяка!
Тільки все одно не зрозуміло, до чого тут цей комінтерн? Саме в цій композиції? Чи це "переносний образ"? Чи ти перечитуєш мемуари "пламєнних революцьонерів"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 20:07:24 ]
А хіба не під прапорами комінтерну - знищували мозок народу
і робили гнаних голодними і навпаки?
Комінтерн - це узагальнення - це і інквізиція, і побудова ком в СССР, і фашизм.
Це просто - ніби-то хороша ідея і звіринне її втілення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 20:15:15 ]
Ну, тоді, виходячи з твоєї логіки, коли оце все зло, втілене у тебе в комінтерні (хай йому грець! :), різатиме тебе вздовж і поперек, то і дригатися не треба: просто прийняти, як даність, і заспокоїтись, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 20:24:01 ]
Є певні процеси, котрі не залежать від нас.
На це все, що відбувалося - була Ласка Божа, бо без неї жодна волосина би на впала б з жодної людини.
І в такі часи - коли людина відчуває, що боротися немає сенсу вже - тоді та людина іде за Ласкою Божою - з миром.
Ну це щось, як Амаргедон. Звичайно, що надія помирає останьою, але тут іде мова про безнадійну ситуацію.
А складати рук не треба, коли є хоч 1 шанс вижити.
П.С.
Дивися 15сек. на хрест (концентуйся) і тоді переведи раптово погляд на "for you" - хрест буде під "for you".
Isn't cool?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 20:30:09 ]
Тут ще один момент.
Коли Христос йшов на страту - Він знав, що станеться, Він чув і бачив - яким був настрій юрби.
Але Він прийняв смерть не тримаючи зла і просив за людей пробачення - хіба це не
покладання себе на Божу Ласку, хіба це не найвищий прояв людяності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 20:46:47 ]
Ти протиречиш сам собі: якщо на все Ласка Божа, то навіщо боротися? Все станеться так, як має стати... А от Володимир вважає, що то митці винні в кривавих оргіях 19-20 століть...
Але я не хочу зараз пускатися в ці суперечки. Я кажу лише про одне: на мою думку, "комінтерн" у цьому вірші - інородне тіло.

П.С. Знаєш, дивилась і 15 сек., і 20... всі на своїх місцях. Мабуть, я ще не дозріла... Або пива замало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 21:02:15 ]
І ще одне. Всі ті інквізіції, комінтерни, комунізми, фашизми і прочая... не з неба нам впали, а були створені саме людьми. Сильно сумніваюся, щоб Бог усе це замислював. Це щодо "певних процесів, які не залежать від нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:12:56 ]
Тобто "на даному етапі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:17:51 ]
Вірш є так само роздумом, можливо одним з варіантів людської поведінки.
От я якось в житті впевнився, що коли рвуся з останніх сил - ніц не виходить, як хотілося б.
А ось коли скажу собі - робитиму, надіючись на Божу Ласку - тобто пробуватиму, але без піни в роті -
все якось само складається де йому треба. Можливо - це я із власною хворою уявою, а мо` і є
в цьому якась закономірність - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-17 21:37:24 ]
Шановна Любо, якраз мистецтво, як на мене, ні в чому не повинне. Як і Бог.
Фактично, навколо нас рай, тому ми і живі до сих пір, попри жваве старання багатьох?

Я вважаю, що у всіх бідах людства 19 - 20 ст. винне антимистецтво, яке конечно переконало маси, що їм можна все. Що з масами і відбулося. :(

Тому антимистецтво, як антитворча діяльність - полягає у руйнуванні традицій, у запереченні божественного навколо нас і в нас (як словом, так і ділом), зрештою, це вся та діяльність, що намагається порушити задані при сотворенні нашого всесвіту пропорції і константи.
Зрештою, антимистецтво, це і завше тільки особистості - протилежні за якостями Людині?
Але особистість - явище і вельми динамічне?
Ми всі за свого земного існування встигаємо не раз змінити напрями руху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 21:49:32 ]
Є таке - тут не сперечатимусь. Але ж вірш не про такі ситуації :)
А пиво люблю празьке :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:52:41 ]
Гммм,
Цікаве мислення, Володимире,
Особистість міцніє з віком і тут свої плюси та мінуси.
Особистість зазвичай відчуває течію, але необов`язково
пливе за нею, ну хіба вже нічим зачепитися за дно.
Динаміка особистості і є творчістю, бо це пошук, дія.
А думка - на те вона і думка, що її можна змінити, коли це не суперечить
принципам людяності.
Антимистецтво - це прояв бунту щурів на кораблі перед ходою на дно.
І коли є ознаки на те, що корабель тоне - то ці щурі перші, хто готовий вказати на його борт,
а тоді паніка - решта - справа техніки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:56:29 ]
А я Львівське (у нас тут його можна купити).
Правда мені сподобалось, коли був остатньо у Львові, нефільтроване - чудовий смак.
Ну то при нагоді - з мене пиво! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 21:58:15 ]
Володю, мені зараз ліньки шукати той комент, де ви казали саме про митців. Але, якщо настоюєте, я пошукаю. Втім, справа не в тому. Я розумію, що вам близький тезис Достоєвського: "Бога нет - и всё разрешено". Мені він також близький. Але я думаю, чи не перебільшуєте ви ролі антимистецтва (як, до речі, і мистецтва) у впливі на ті "маси", які творили всі ті "біди людства"? Це якщо взагалі ми під "антимистецтвом" розуміємо одне й те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-17 22:17:14 ]
Напевно, Любо, ми все таки не одне й те саме розуміємо під "антимистецтво".
Зрештою, поясню свою думку так:
Діяльність створює простір - мистецтво - добротний, життєздатний простір ноосфери. Антимистецтво - мертвотний, нежиттєздатний простір ноосфери.
Здебільшого ці простори якось компенсують один одного. Але за значної переваги у зусиллях однієї зі сторін - трапляються світові війни, і світові кризи, криваві революції, перевороти і інше зло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 22:22:33 ]
Тут головне мабуть попасти "в струю мас" і "дєло в шляпє".
А обгорточки - вони завжди кольорові... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 22:49:26 ]
Так, Володю, здається, ви "антимистецтво" розумієте дещо ширше, ніж я :) І хоча я розумію, про що ви, все ж додам і до своєї точки зору: Адольф Гітлєр був неабияким художником... В нього є чудові романтичні, навіть сентиментальні, картини. А скільки "нелюдей" писали "добротні" вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-17 23:01:21 ]
Любо, все і справді не просто.
Але ніхто із гітлерів не був, і не міг бути і найменшим митцем у системі координат, де головний митець - Бог, бо тоді менше мало би бути подібне на більше в божественних атрибутах: любові, свободи, творчості.
Картини, чи вірші, знову ж таки, як на мене, це сліди і відображення. І один слід - не завжди пояснює все. Мало хто ким "ступив" у певну мить часу.

А ось максимальна кількість слідів таки точно говорить з ким ми маємо справу?