ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич!
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
"Сусідський кіт зайшов до хати..."
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?

Борис Костиря
2026.08.19 13:55
Пристрасть
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.

Такий коханець гарний і потужний

Ірина Вовк
2026.08.19 10:38
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 2)
Дарунок Середземного моря «Помста – це напій, який найкраще смакує, коли він зачерпнутий з глибин моря». Афоризм Стародавнього Єгипту …Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор

Віктор Кучерук
2026.08.19 07:54
* * *
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.

хома дідим
2026.08.18 20:06
* 177 *
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб

Вячеслав Руденко
2026.08.18 17:45
Історія світу– в дрібницях!
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,

Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,

Ольга Садкова
2026.08.18 14:39
Дід іде
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Кисельов (1976) / Вірші

 Львів, осінь і трошки алкоголю
Яке байдуже й сонячне опівдні
це давнє місто. Так я і хотів,
смиренним бути, наче ґанки мідні,
де жовтий плющ недавно шелестів:
нехай отруйну спрагу почуттів
заступлять барви осени погідні.

У них розтануть незнайомці рідні,
і зацвітуть у людній самоті
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
Не маючи надії на меті
вони тепер безжурно-самоцвітні.

Їм горниці вготовані догідні
в наполовину срібній голові,
вони розсиплять спогади тендітні
в укритій срібним порохом траві.
І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні.

Освятять вечір у вологій пітьмі
блідих костелів гори мовчазні,
і коло них урочі, старожитні
реклам тривожних матові вогні.
Та вже несила вірити мені
у ці живі прозріння заповітні.

Старі відбитки радісного болю,
ви знаєте, що знову зацвісти
я вже ніяк себе не приневолю.
Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю.

2008, пізня осінь




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-11-26 15:11:21
Переглядів сторінки твору 8512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.626 / 5.42  (4.749 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.591 / 5.5  (4.678 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.06.09 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-26 17:55:16 ]
Цікавий твір. Мені як львів"янці сподобався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-26 22:04:50 ]
Дякую, Вандо. Приємно почути від Вас добре слово. Р.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 07:03:46 ]
КОГО Я БАЧУ!!!

(про вірш- згодом)

з повагою,
Ваша колишня студентка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 14:24:16 ]
"І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні." - вразило.
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Биндас (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 17:41:46 ]
Мені також про мури сподобалось. Чудовий вірш, відчувається частинка цього прекрасного міста. В передостанньому стовчику краще б забрати "вологій", тоді ритм чіткішим буде.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 20:28:52 ]
Дякую Редакції за високу оцінку, а всім за відгуки. Це дуже приємно. Правда, не дуже зрозумів, у чому полягає зауваження щодо ритму, здається, у вказаному рядку все гаразд (у слові «пітьмі» – наголос на першому складі).
Далі до Ганни Осмоловської:
Привіт, Оксано. І я, як завжди, радий Вас «бачити». Отам, де ми з Вами востаннє віртуально зустрічалися, демократія дійшла до такого вигляду, що не хочеться поки що туди потикатися. А тут, наскільки я роздивився, завжди присутнє недремне око Редакції. І це мені імпонує. А те, що Ви моя колишня студентка, причому одна з найкращих, я завжди пам’ятаю. Не треба щоразу нагадувати, добре?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 20:48:50 ]
Домовились :)

Тільки тут я- таки Ганна :)

щодо ГАКу, то я Вас цілком підтримую. Там в анонімних відгуках можна писати все, що завгодно, а головне- ті відгуки чомусь неможливо видалити (як і, зрештою, рецензії)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:08:05 ]
"Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю." - це гарно. Аби на цьому будувався і весь вірш, було б концентрованіше, а, отже, сильніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 20:24:49 ]
Шановний пане Михайле, нам, читачам, потрібно бути обережнішими із такими рішучими порадами.
Автор "рулить", ми можемо тільки скромно і ненав'язливо запитувати про напрямки руху, і обережно натякати, коли при їзді трохи трясе. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:30:24 ]
кавоявіжу!!!!
еРеМові +1 :)
зараз складу докупи пару своїх вражень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:23:32 ]
автор поставив перед собою досить непросту поетичну задачу, яку з честю й виконав. "технічне завдання" на цю тему вже передбачає деяку монотонність тексту, але все компенсується поетичними деталями, яке гостре око автора вихоплює з довкілля. а останній стовпчик просто шикарний: я впевнений, що кожен перечитує його мінімум тричі:)))
вітаю, Романе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:33:26 ]
Дякую, Сергію. І пропоную, як то кажуть, ведлуг давнього знайомства перейти на "ти". Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 22:37:14 ]
ой, а я щойно до протягів у голові думала-гадала, що означає слово "ведлуг" (у житії Володимира багато разів траплялося). "З нагоди", я правильно зрозуміла?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:46:10 ]
дик, коментарів з десять тому ми й були на ти, але я з радістю перейду на ти ще раз:)
це вже буде супер-ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:42:09 ]
Та це такий багатозначний польський прийменник. Зокрема - "згідно з", "у зв’язку з" тощо. У старій укр. літературній мові його часто вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:11:05 ]
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
-
...і багато що хочеться цитувати...