ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете -- з присмаком блюзу
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Мить
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Осіння звабо
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Доречно – про деякі речі
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 7)
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
* * *
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Ушкодження розуму (Pink Floyd)
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
* 212 *
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
У сквері
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Підкажи сонечку
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Шерех часу невагомих
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
* * *
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
***
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Прощання
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Кисельов (1976) / Вірші

 Львів, осінь і трошки алкоголю
Яке байдуже й сонячне опівдні
це давнє місто. Так я і хотів,
смиренним бути, наче ґанки мідні,
де жовтий плющ недавно шелестів:
нехай отруйну спрагу почуттів
заступлять барви осени погідні.

У них розтануть незнайомці рідні,
і зацвітуть у людній самоті
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
Не маючи надії на меті
вони тепер безжурно-самоцвітні.

Їм горниці вготовані догідні
в наполовину срібній голові,
вони розсиплять спогади тендітні
в укритій срібним порохом траві.
І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні.

Освятять вечір у вологій пітьмі
блідих костелів гори мовчазні,
і коло них урочі, старожитні
реклам тривожних матові вогні.
Та вже несила вірити мені
у ці живі прозріння заповітні.

Старі відбитки радісного болю,
ви знаєте, що знову зацвісти
я вже ніяк себе не приневолю.
Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю.

2008, пізня осінь




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-11-26 15:11:21
Переглядів сторінки твору 8573
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.626 / 5.42  (4.749 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.591 / 5.5  (4.678 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.06.09 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-26 17:55:16 ]
Цікавий твір. Мені як львів"янці сподобався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-26 22:04:50 ]
Дякую, Вандо. Приємно почути від Вас добре слово. Р.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 07:03:46 ]
КОГО Я БАЧУ!!!

(про вірш- згодом)

з повагою,
Ваша колишня студентка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 14:24:16 ]
"І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні." - вразило.
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Биндас (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 17:41:46 ]
Мені також про мури сподобалось. Чудовий вірш, відчувається частинка цього прекрасного міста. В передостанньому стовчику краще б забрати "вологій", тоді ритм чіткішим буде.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 20:28:52 ]
Дякую Редакції за високу оцінку, а всім за відгуки. Це дуже приємно. Правда, не дуже зрозумів, у чому полягає зауваження щодо ритму, здається, у вказаному рядку все гаразд (у слові «пітьмі» – наголос на першому складі).
Далі до Ганни Осмоловської:
Привіт, Оксано. І я, як завжди, радий Вас «бачити». Отам, де ми з Вами востаннє віртуально зустрічалися, демократія дійшла до такого вигляду, що не хочеться поки що туди потикатися. А тут, наскільки я роздивився, завжди присутнє недремне око Редакції. І це мені імпонує. А те, що Ви моя колишня студентка, причому одна з найкращих, я завжди пам’ятаю. Не треба щоразу нагадувати, добре?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 20:48:50 ]
Домовились :)

Тільки тут я- таки Ганна :)

щодо ГАКу, то я Вас цілком підтримую. Там в анонімних відгуках можна писати все, що завгодно, а головне- ті відгуки чомусь неможливо видалити (як і, зрештою, рецензії)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:08:05 ]
"Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю." - це гарно. Аби на цьому будувався і весь вірш, було б концентрованіше, а, отже, сильніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 20:24:49 ]
Шановний пане Михайле, нам, читачам, потрібно бути обережнішими із такими рішучими порадами.
Автор "рулить", ми можемо тільки скромно і ненав'язливо запитувати про напрямки руху, і обережно натякати, коли при їзді трохи трясе. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:30:24 ]
кавоявіжу!!!!
еРеМові +1 :)
зараз складу докупи пару своїх вражень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:23:32 ]
автор поставив перед собою досить непросту поетичну задачу, яку з честю й виконав. "технічне завдання" на цю тему вже передбачає деяку монотонність тексту, але все компенсується поетичними деталями, яке гостре око автора вихоплює з довкілля. а останній стовпчик просто шикарний: я впевнений, що кожен перечитує його мінімум тричі:)))
вітаю, Романе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:33:26 ]
Дякую, Сергію. І пропоную, як то кажуть, ведлуг давнього знайомства перейти на "ти". Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 22:37:14 ]
ой, а я щойно до протягів у голові думала-гадала, що означає слово "ведлуг" (у житії Володимира багато разів траплялося). "З нагоди", я правильно зрозуміла?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:46:10 ]
дик, коментарів з десять тому ми й були на ти, але я з радістю перейду на ти ще раз:)
це вже буде супер-ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:42:09 ]
Та це такий багатозначний польський прийменник. Зокрема - "згідно з", "у зв’язку з" тощо. У старій укр. літературній мові його часто вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:11:05 ]
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
-
...і багато що хочеться цитувати...