ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Кисельов (1976) / Вірші

 Львів, осінь і трошки алкоголю
Яке байдуже й сонячне опівдні
це давнє місто. Так я і хотів,
смиренним бути, наче ґанки мідні,
де жовтий плющ недавно шелестів:
нехай отруйну спрагу почуттів
заступлять барви осени погідні.

У них розтануть незнайомці рідні,
і зацвітуть у людній самоті
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
Не маючи надії на меті
вони тепер безжурно-самоцвітні.

Їм горниці вготовані догідні
в наполовину срібній голові,
вони розсиплять спогади тендітні
в укритій срібним порохом траві.
І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні.

Освятять вечір у вологій пітьмі
блідих костелів гори мовчазні,
і коло них урочі, старожитні
реклам тривожних матові вогні.
Та вже несила вірити мені
у ці живі прозріння заповітні.

Старі відбитки радісного болю,
ви знаєте, що знову зацвісти
я вже ніяк себе не приневолю.
Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю.

2008, пізня осінь




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-26 15:11:21
Переглядів сторінки твору 8770
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.626 / 5.42  (4.749 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.591 / 5.5  (4.678 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.06.09 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-26 17:55:16 ]
Цікавий твір. Мені як львів"янці сподобався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-26 22:04:50 ]
Дякую, Вандо. Приємно почути від Вас добре слово. Р.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 07:03:46 ]
КОГО Я БАЧУ!!!

(про вірш- згодом)

з повагою,
Ваша колишня студентка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 14:24:16 ]
"І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні." - вразило.
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Биндас (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 17:41:46 ]
Мені також про мури сподобалось. Чудовий вірш, відчувається частинка цього прекрасного міста. В передостанньому стовчику краще б забрати "вологій", тоді ритм чіткішим буде.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 20:28:52 ]
Дякую Редакції за високу оцінку, а всім за відгуки. Це дуже приємно. Правда, не дуже зрозумів, у чому полягає зауваження щодо ритму, здається, у вказаному рядку все гаразд (у слові «пітьмі» – наголос на першому складі).
Далі до Ганни Осмоловської:
Привіт, Оксано. І я, як завжди, радий Вас «бачити». Отам, де ми з Вами востаннє віртуально зустрічалися, демократія дійшла до такого вигляду, що не хочеться поки що туди потикатися. А тут, наскільки я роздивився, завжди присутнє недремне око Редакції. І це мені імпонує. А те, що Ви моя колишня студентка, причому одна з найкращих, я завжди пам’ятаю. Не треба щоразу нагадувати, добре?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 20:48:50 ]
Домовились :)

Тільки тут я- таки Ганна :)

щодо ГАКу, то я Вас цілком підтримую. Там в анонімних відгуках можна писати все, що завгодно, а головне- ті відгуки чомусь неможливо видалити (як і, зрештою, рецензії)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:08:05 ]
"Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю." - це гарно. Аби на цьому будувався і весь вірш, було б концентрованіше, а, отже, сильніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 20:24:49 ]
Шановний пане Михайле, нам, читачам, потрібно бути обережнішими із такими рішучими порадами.
Автор "рулить", ми можемо тільки скромно і ненав'язливо запитувати про напрямки руху, і обережно натякати, коли при їзді трохи трясе. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:30:24 ]
кавоявіжу!!!!
еРеМові +1 :)
зараз складу докупи пару своїх вражень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:23:32 ]
автор поставив перед собою досить непросту поетичну задачу, яку з честю й виконав. "технічне завдання" на цю тему вже передбачає деяку монотонність тексту, але все компенсується поетичними деталями, яке гостре око автора вихоплює з довкілля. а останній стовпчик просто шикарний: я впевнений, що кожен перечитує його мінімум тричі:)))
вітаю, Романе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:33:26 ]
Дякую, Сергію. І пропоную, як то кажуть, ведлуг давнього знайомства перейти на "ти". Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 22:37:14 ]
ой, а я щойно до протягів у голові думала-гадала, що означає слово "ведлуг" (у житії Володимира багато разів траплялося). "З нагоди", я правильно зрозуміла?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:46:10 ]
дик, коментарів з десять тому ми й були на ти, але я з радістю перейду на ти ще раз:)
це вже буде супер-ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:42:09 ]
Та це такий багатозначний польський прийменник. Зокрема - "згідно з", "у зв’язку з" тощо. У старій укр. літературній мові його часто вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:11:05 ]
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
-
...і багато що хочеться цитувати...