ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Кисельов (1976) / Вірші

 Львів, осінь і трошки алкоголю
Яке байдуже й сонячне опівдні
це давнє місто. Так я і хотів,
смиренним бути, наче ґанки мідні,
де жовтий плющ недавно шелестів:
нехай отруйну спрагу почуттів
заступлять барви осени погідні.

У них розтануть незнайомці рідні,
і зацвітуть у людній самоті
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
Не маючи надії на меті
вони тепер безжурно-самоцвітні.

Їм горниці вготовані догідні
в наполовину срібній голові,
вони розсиплять спогади тендітні
в укритій срібним порохом траві.
І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні.

Освятять вечір у вологій пітьмі
блідих костелів гори мовчазні,
і коло них урочі, старожитні
реклам тривожних матові вогні.
Та вже несила вірити мені
у ці живі прозріння заповітні.

Старі відбитки радісного болю,
ви знаєте, що знову зацвісти
я вже ніяк себе не приневолю.
Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю.

2008, пізня осінь




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-11-26 15:11:21
Переглядів сторінки твору 8434
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.626 / 5.42  (4.749 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.591 / 5.5  (4.678 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.06.09 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-26 17:55:16 ]
Цікавий твір. Мені як львів"янці сподобався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-26 22:04:50 ]
Дякую, Вандо. Приємно почути від Вас добре слово. Р.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 07:03:46 ]
КОГО Я БАЧУ!!!

(про вірш- згодом)

з повагою,
Ваша колишня студентка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 14:24:16 ]
"І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні." - вразило.
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Биндас (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 17:41:46 ]
Мені також про мури сподобалось. Чудовий вірш, відчувається частинка цього прекрасного міста. В передостанньому стовчику краще б забрати "вологій", тоді ритм чіткішим буде.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 20:28:52 ]
Дякую Редакції за високу оцінку, а всім за відгуки. Це дуже приємно. Правда, не дуже зрозумів, у чому полягає зауваження щодо ритму, здається, у вказаному рядку все гаразд (у слові «пітьмі» – наголос на першому складі).
Далі до Ганни Осмоловської:
Привіт, Оксано. І я, як завжди, радий Вас «бачити». Отам, де ми з Вами востаннє віртуально зустрічалися, демократія дійшла до такого вигляду, що не хочеться поки що туди потикатися. А тут, наскільки я роздивився, завжди присутнє недремне око Редакції. І це мені імпонує. А те, що Ви моя колишня студентка, причому одна з найкращих, я завжди пам’ятаю. Не треба щоразу нагадувати, добре?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 20:48:50 ]
Домовились :)

Тільки тут я- таки Ганна :)

щодо ГАКу, то я Вас цілком підтримую. Там в анонімних відгуках можна писати все, що завгодно, а головне- ті відгуки чомусь неможливо видалити (як і, зрештою, рецензії)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:08:05 ]
"Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю." - це гарно. Аби на цьому будувався і весь вірш, було б концентрованіше, а, отже, сильніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 20:24:49 ]
Шановний пане Михайле, нам, читачам, потрібно бути обережнішими із такими рішучими порадами.
Автор "рулить", ми можемо тільки скромно і ненав'язливо запитувати про напрямки руху, і обережно натякати, коли при їзді трохи трясе. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:30:24 ]
кавоявіжу!!!!
еРеМові +1 :)
зараз складу докупи пару своїх вражень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:23:32 ]
автор поставив перед собою досить непросту поетичну задачу, яку з честю й виконав. "технічне завдання" на цю тему вже передбачає деяку монотонність тексту, але все компенсується поетичними деталями, яке гостре око автора вихоплює з довкілля. а останній стовпчик просто шикарний: я впевнений, що кожен перечитує його мінімум тричі:)))
вітаю, Романе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:33:26 ]
Дякую, Сергію. І пропоную, як то кажуть, ведлуг давнього знайомства перейти на "ти". Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 22:37:14 ]
ой, а я щойно до протягів у голові думала-гадала, що означає слово "ведлуг" (у житії Володимира багато разів траплялося). "З нагоди", я правильно зрозуміла?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:46:10 ]
дик, коментарів з десять тому ми й були на ти, але я з радістю перейду на ти ще раз:)
це вже буде супер-ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:42:09 ]
Та це такий багатозначний польський прийменник. Зокрема - "згідно з", "у зв’язку з" тощо. У старій укр. літературній мові його часто вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:11:05 ]
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
-
...і багато що хочеться цитувати...