ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Кисельов (1976) / Вірші

 Львів, осінь і трошки алкоголю
Яке байдуже й сонячне опівдні
це давнє місто. Так я і хотів,
смиренним бути, наче ґанки мідні,
де жовтий плющ недавно шелестів:
нехай отруйну спрагу почуттів
заступлять барви осени погідні.

У них розтануть незнайомці рідні,
і зацвітуть у людній самоті
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
Не маючи надії на меті
вони тепер безжурно-самоцвітні.

Їм горниці вготовані догідні
в наполовину срібній голові,
вони розсиплять спогади тендітні
в укритій срібним порохом траві.
І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні.

Освятять вечір у вологій пітьмі
блідих костелів гори мовчазні,
і коло них урочі, старожитні
реклам тривожних матові вогні.
Та вже несила вірити мені
у ці живі прозріння заповітні.

Старі відбитки радісного болю,
ви знаєте, що знову зацвісти
я вже ніяк себе не приневолю.
Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю.

2008, пізня осінь




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-26 15:11:21
Переглядів сторінки твору 7780
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.626 / 5.42  (4.749 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.591 / 5.5  (4.678 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.06.09 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-26 17:55:16 ]
Цікавий твір. Мені як львів"янці сподобався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-26 22:04:50 ]
Дякую, Вандо. Приємно почути від Вас добре слово. Р.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 07:03:46 ]
КОГО Я БАЧУ!!!

(про вірш- згодом)

з повагою,
Ваша колишня студентка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 14:24:16 ]
"І навіть сірі мури вікові
стоять сліпою радістю вагітні." - вразило.
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Биндас (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 17:41:46 ]
Мені також про мури сподобалось. Чудовий вірш, відчувається частинка цього прекрасного міста. В передостанньому стовчику краще б забрати "вологій", тоді ритм чіткішим буде.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-27 20:28:52 ]
Дякую Редакції за високу оцінку, а всім за відгуки. Це дуже приємно. Правда, не дуже зрозумів, у чому полягає зауваження щодо ритму, здається, у вказаному рядку все гаразд (у слові «пітьмі» – наголос на першому складі).
Далі до Ганни Осмоловської:
Привіт, Оксано. І я, як завжди, радий Вас «бачити». Отам, де ми з Вами востаннє віртуально зустрічалися, демократія дійшла до такого вигляду, що не хочеться поки що туди потикатися. А тут, наскільки я роздивився, завжди присутнє недремне око Редакції. І це мені імпонує. А те, що Ви моя колишня студентка, причому одна з найкращих, я завжди пам’ятаю. Не треба щоразу нагадувати, добре?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-27 20:48:50 ]
Домовились :)

Тільки тут я- таки Ганна :)

щодо ГАКу, то я Вас цілком підтримую. Там в анонімних відгуках можна писати все, що завгодно, а головне- ті відгуки чомусь неможливо видалити (як і, зрештою, рецензії)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:08:05 ]
"Зі свого каземату самоти
я можу вам у жертву принести
лиш осінь, Львів і трошки алкоголю." - це гарно. Аби на цьому будувався і весь вірш, було б концентрованіше, а, отже, сильніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 20:24:49 ]
Шановний пане Михайле, нам, читачам, потрібно бути обережнішими із такими рішучими порадами.
Автор "рулить", ми можемо тільки скромно і ненав'язливо запитувати про напрямки руху, і обережно натякати, коли при їзді трохи трясе. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 20:30:24 ]
кавоявіжу!!!!
еРеМові +1 :)
зараз складу докупи пару своїх вражень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:23:32 ]
автор поставив перед собою досить непросту поетичну задачу, яку з честю й виконав. "технічне завдання" на цю тему вже передбачає деяку монотонність тексту, але все компенсується поетичними деталями, яке гостре око автора вихоплює з довкілля. а останній стовпчик просто шикарний: я впевнений, що кожен перечитує його мінімум тричі:)))
вітаю, Романе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:33:26 ]
Дякую, Сергію. І пропоную, як то кажуть, ведлуг давнього знайомства перейти на "ти". Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 22:37:14 ]
ой, а я щойно до протягів у голові думала-гадала, що означає слово "ведлуг" (у житії Володимира багато разів траплялося). "З нагоди", я правильно зрозуміла?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 22:46:10 ]
дик, коментарів з десять тому ми й були на ти, але я з радістю перейду на ти ще раз:)
це вже буде супер-ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:42:09 ]
Та це такий багатозначний польський прийменник. Зокрема - "згідно з", "у зв’язку з" тощо. У старій укр. літературній мові його часто вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:11:05 ]
Твої звабливі обіцянки срібні,
такі ж нездíйснені, такі ж святі.
-
...і багато що хочеться цитувати...