Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Дженнифер Лопес.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дженнифер Лопес.
Дженнифер Лопес.
Сегодня вспомнил историю из своей жизни, она произошла много или не очень лет назад. После расставания с девушкой, мне было больно, и, найдя в Лопес, черты Аллы, я искал знакомый образ и обманывал себя. Я не могу передать всё, что мне напоминало Аллу, но как-то Джей выпустила видео, где она приходит в цыганский табор и танцует с цыганом. Этот клип причинил мне столько боли, что я, записав его, сначала боялся его смотреть, а потом я запускал его, чтобы пострадать. Почему? – мне казалось, что это Алла танцует с Ромой. Рома он цыган, но только пару лет назад я узнал, что он из знаменитой в прошлом семьи Юрия и Валенты Коржёвых. Так вот проведя пару лет жизни с музыкой Дженнифер Лопес, я настолько сроднился с нею, что лёгкая ревность появилась, когда она познакомилась Беном Афликом, и радость за неё что хоть у неё всё налаживается. Шли разговоры о их свадьбе, но тут меня переклинило после новости что Лопес беременна, и я два или три месяца, жил в страхе за неё, что меня волновало? – я до ужаса боялся, что Джей выйдет за Бена и умрёт, во время родов. Надо было видеть, что со мной творилось тогда, я не мог сидеть дома, и бродил по улицам города. Но прошло какое-то время и я успокоился или просо устал боятся, поскольку Дженнифер Лопес, жива и нет больше речь о её беременности, да я забыл на несколько лет, об этом. Но как-то скачал несколько фильмов с Дженнифер Лопес, пересматривал их и в ужасе застыл когда, в одном из фильмов, почти в начале, героиня Дженнифер Лопес, умирает на акушерском кресле. У меня в голове сразу, возникли воспоминаниях, что говорили по телику, после выхода на экран фильма «Девушка из Джерси». И просчитав, когда был снят фильм, я вздохнул с облегчением, поняв, что нечего было бояться, это были просто съёмки фильма, и надомной пошутила экстрасенсорика.
А спустя годы в благодарность, за помощь и спасение от безраздельной любви, написал стих.
Я фанат.
Я фанат, Дженнифер Лопес,
Не знаю, поймёте ли вы.
Что значить любить,
Но любимым не быть.
Точнее, любовь заметил,
В её глазах, оттенках слов.
Но допустил ошибку,
И всё, что мне осталось,
Знакомые черты, улыбка,
Движения, певицы на экране.
И голос не её, и не понятный,
Но, всё же женский,
И теперь, уже родной.
Да я фанат Дженнифер Лопес.
Я просто благодарен ей,
Зато, что смог, я пережить,
Остался жить,
Не допустил ошибку.
Сегодня вспомнил историю из своей жизни, она произошла много или не очень лет назад. После расставания с девушкой, мне было больно, и, найдя в Лопес, черты Аллы, я искал знакомый образ и обманывал себя. Я не могу передать всё, что мне напоминало Аллу, но как-то Джей выпустила видео, где она приходит в цыганский табор и танцует с цыганом. Этот клип причинил мне столько боли, что я, записав его, сначала боялся его смотреть, а потом я запускал его, чтобы пострадать. Почему? – мне казалось, что это Алла танцует с Ромой. Рома он цыган, но только пару лет назад я узнал, что он из знаменитой в прошлом семьи Юрия и Валенты Коржёвых. Так вот проведя пару лет жизни с музыкой Дженнифер Лопес, я настолько сроднился с нею, что лёгкая ревность появилась, когда она познакомилась Беном Афликом, и радость за неё что хоть у неё всё налаживается. Шли разговоры о их свадьбе, но тут меня переклинило после новости что Лопес беременна, и я два или три месяца, жил в страхе за неё, что меня волновало? – я до ужаса боялся, что Джей выйдет за Бена и умрёт, во время родов. Надо было видеть, что со мной творилось тогда, я не мог сидеть дома, и бродил по улицам города. Но прошло какое-то время и я успокоился или просо устал боятся, поскольку Дженнифер Лопес, жива и нет больше речь о её беременности, да я забыл на несколько лет, об этом. Но как-то скачал несколько фильмов с Дженнифер Лопес, пересматривал их и в ужасе застыл когда, в одном из фильмов, почти в начале, героиня Дженнифер Лопес, умирает на акушерском кресле. У меня в голове сразу, возникли воспоминаниях, что говорили по телику, после выхода на экран фильма «Девушка из Джерси». И просчитав, когда был снят фильм, я вздохнул с облегчением, поняв, что нечего было бояться, это были просто съёмки фильма, и надомной пошутила экстрасенсорика.
А спустя годы в благодарность, за помощь и спасение от безраздельной любви, написал стих.
Я фанат.
Я фанат, Дженнифер Лопес,
Не знаю, поймёте ли вы.
Что значить любить,
Но любимым не быть.
Точнее, любовь заметил,
В её глазах, оттенках слов.
Но допустил ошибку,
И всё, что мне осталось,
Знакомые черты, улыбка,
Движения, певицы на экране.
И голос не её, и не понятный,
Но, всё же женский,
И теперь, уже родной.
Да я фанат Дженнифер Лопес.
Я просто благодарен ей,
Зато, что смог, я пережить,
Остался жить,
Не допустил ошибку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
