ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Дженнифер Лопес.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дженнифер Лопес.
Дженнифер Лопес.
Сегодня вспомнил историю из своей жизни, она произошла много или не очень лет назад. После расставания с девушкой, мне было больно, и, найдя в Лопес, черты Аллы, я искал знакомый образ и обманывал себя. Я не могу передать всё, что мне напоминало Аллу, но как-то Джей выпустила видео, где она приходит в цыганский табор и танцует с цыганом. Этот клип причинил мне столько боли, что я, записав его, сначала боялся его смотреть, а потом я запускал его, чтобы пострадать. Почему? – мне казалось, что это Алла танцует с Ромой. Рома он цыган, но только пару лет назад я узнал, что он из знаменитой в прошлом семьи Юрия и Валенты Коржёвых. Так вот проведя пару лет жизни с музыкой Дженнифер Лопес, я настолько сроднился с нею, что лёгкая ревность появилась, когда она познакомилась Беном Афликом, и радость за неё что хоть у неё всё налаживается. Шли разговоры о их свадьбе, но тут меня переклинило после новости что Лопес беременна, и я два или три месяца, жил в страхе за неё, что меня волновало? – я до ужаса боялся, что Джей выйдет за Бена и умрёт, во время родов. Надо было видеть, что со мной творилось тогда, я не мог сидеть дома, и бродил по улицам города. Но прошло какое-то время и я успокоился или просо устал боятся, поскольку Дженнифер Лопес, жива и нет больше речь о её беременности, да я забыл на несколько лет, об этом. Но как-то скачал несколько фильмов с Дженнифер Лопес, пересматривал их и в ужасе застыл когда, в одном из фильмов, почти в начале, героиня Дженнифер Лопес, умирает на акушерском кресле. У меня в голове сразу, возникли воспоминаниях, что говорили по телику, после выхода на экран фильма «Девушка из Джерси». И просчитав, когда был снят фильм, я вздохнул с облегчением, поняв, что нечего было бояться, это были просто съёмки фильма, и надомной пошутила экстрасенсорика.
А спустя годы в благодарность, за помощь и спасение от безраздельной любви, написал стих.
Я фанат.
Я фанат, Дженнифер Лопес,
Не знаю, поймёте ли вы.
Что значить любить,
Но любимым не быть.
Точнее, любовь заметил,
В её глазах, оттенках слов.
Но допустил ошибку,
И всё, что мне осталось,
Знакомые черты, улыбка,
Движения, певицы на экране.
И голос не её, и не понятный,
Но, всё же женский,
И теперь, уже родной.
Да я фанат Дженнифер Лопес.
Я просто благодарен ей,
Зато, что смог, я пережить,
Остался жить,
Не допустил ошибку.
Сегодня вспомнил историю из своей жизни, она произошла много или не очень лет назад. После расставания с девушкой, мне было больно, и, найдя в Лопес, черты Аллы, я искал знакомый образ и обманывал себя. Я не могу передать всё, что мне напоминало Аллу, но как-то Джей выпустила видео, где она приходит в цыганский табор и танцует с цыганом. Этот клип причинил мне столько боли, что я, записав его, сначала боялся его смотреть, а потом я запускал его, чтобы пострадать. Почему? – мне казалось, что это Алла танцует с Ромой. Рома он цыган, но только пару лет назад я узнал, что он из знаменитой в прошлом семьи Юрия и Валенты Коржёвых. Так вот проведя пару лет жизни с музыкой Дженнифер Лопес, я настолько сроднился с нею, что лёгкая ревность появилась, когда она познакомилась Беном Афликом, и радость за неё что хоть у неё всё налаживается. Шли разговоры о их свадьбе, но тут меня переклинило после новости что Лопес беременна, и я два или три месяца, жил в страхе за неё, что меня волновало? – я до ужаса боялся, что Джей выйдет за Бена и умрёт, во время родов. Надо было видеть, что со мной творилось тогда, я не мог сидеть дома, и бродил по улицам города. Но прошло какое-то время и я успокоился или просо устал боятся, поскольку Дженнифер Лопес, жива и нет больше речь о её беременности, да я забыл на несколько лет, об этом. Но как-то скачал несколько фильмов с Дженнифер Лопес, пересматривал их и в ужасе застыл когда, в одном из фильмов, почти в начале, героиня Дженнифер Лопес, умирает на акушерском кресле. У меня в голове сразу, возникли воспоминаниях, что говорили по телику, после выхода на экран фильма «Девушка из Джерси». И просчитав, когда был снят фильм, я вздохнул с облегчением, поняв, что нечего было бояться, это были просто съёмки фильма, и надомной пошутила экстрасенсорика.
А спустя годы в благодарность, за помощь и спасение от безраздельной любви, написал стих.
Я фанат.
Я фанат, Дженнифер Лопес,
Не знаю, поймёте ли вы.
Что значить любить,
Но любимым не быть.
Точнее, любовь заметил,
В её глазах, оттенках слов.
Но допустил ошибку,
И всё, что мне осталось,
Знакомые черты, улыбка,
Движения, певицы на экране.
И голос не её, и не понятный,
Но, всё же женский,
И теперь, уже родной.
Да я фанат Дженнифер Лопес.
Я просто благодарен ей,
Зато, что смог, я пережить,
Остался жить,
Не допустил ошибку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію