ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?

В Горова Леся
2026.09.30 15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.

Розгубила осінь бризки перші,

Борис Костиря
2026.09.30 15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.

Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.

Вячеслав Руденко
2026.09.30 13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.

Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…

Ігор Шоха
2026.09.30 10:00
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наросли у залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
Горіхових смаків віддалених віків,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Скиба (1970) / Вірші / Книга п'ята (1998-2003)

 Nevicata для Джулії
Ю.Г.
На снігопад уже
Давно нема квитків.
Та нині нам щастить,
Тож, голови задерши,
Принишклі стоїмо
На шоу всіх віків,
Що завше на Землі
Виконується вперше.
І, ділячи на два
Замерзлий шоколад,
Ти знаєш геть усе
На завидки сократам:
Що я — хороший і
Що слово «снігопад»
В італіях чудних
Шепочуть «невіката»...
А «неве» все летить —
Солодка, мов кутя,
І ввечері, коли
Залишишся одна ти,
Утвердишся в знанні
Про нежить і життя —
Бо ти ще замала,
Аби чогось не знати.
У сни твої з еллад
Прийде юнак-Сократ —
Патлатий, наче я,
З очима мого ж типу
«Італія — це що?
А що це — снігопад?
А як твоє ім’я? —
Ти схожа на Ксантипу...

жовтень 2003




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марія Сонячна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-29 13:59:03
Переглядів сторінки твору 10220
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.153 / 5.55  (5.023 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.979 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2013.10.30 18:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-29 16:50:52 ]
дуже класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ринкевич (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-29 16:54:03 ]
Супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-29 17:26:56 ]
коли читала Скибу перше, а це було якось влітку на київському з/ж, з одного боку мліла з ілюстрацій Проціва, з іншого звикалась з наголосами. словом, толком сприйняла мало, хоча і зрозуміла - не час. ще повернусь.
зато нині от сиджу, читаю наново-ніби-заново, і думаю собі під ніс: треба ж як просто і сильно пише "той, хто живе у телефонній буді".
просто сильно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-29 18:48:52 ]
Та це вже класика! Після "Буди" ім'я Скиба - бренд! А вірш сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 15:14:33 ]
Коли текст хоч трохи нагадує вірш, одразу зявляється купа захопелних відгуків))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 15:24:59 ]
...а також, коли текст- справді Вірш!

І, ділячи на два
Замерзлий шоколад,
Ти знаєш геть усе
На завидки сократам...

Я не знаю, як можна ТАКОГО не відчувати!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 15:40:17 ]
хіба ж це погано, пане Олеже, - захопелні відгуки?
це добре!
текст не трохи нагадує вірш - текст є добрим віршем, але резонує він з читачем в міру особливої спорідненості: декого, певно, дратує, когось не зачіпає зовсім, для інших є певним ліричним враженням. і це нормально.
а все тому, вважаю, що однією з особливостей письма Скиби є вдавана гранична простота тексту, /яка не всім імпонує/ за якою, втім, криється поетична перлина.
так, принаймні, зі мною - стосовно переважної більшості його текстів.
навіть якщо це й не поетичне відкриття щоразу, то вдоволена посмішка точно:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 16:01:25 ]
"вдавана гранична простота тексту" - точно. щось таке давно вже крутилося на язиці. до того, поверхневим враженням (колись, можливо, складеться і повне) особисто у мене залишається матова осінність і якась така атмосферна життєствердність віршів. а до того ж більшість їх відчуваються просто по-рідномому затишними :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 15:34:57 ]
та отож, Олеже, закидали нас тут тими текстами, до віршів крізь них не догребешся... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 16:32:05 ]
Ніко, ви правильно мене зрозуміли)) Дякую.
Сергію, я не маю жодних зауважень до вірша. А щодо позитивності захоплених відгуків - то на ПМ цього добра аж забагато, як на мене. От що я мав на увазі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 18:04:23 ]
я не вгледів у вашому відгукові на вірш ніякого негативу, а тому й відгук мій - це не "гнівна відповідь" вам, а, радше, вербальне оформлення власного погляду. якщо ви й відшукали якусь ескападу у ваш бік, то це враження помилкове.
а щодо клеймованого вами "добра" - в мене також викликає оскомину зачасту невмотивована "позитивність захоплених відгуків" і обмаль дійсно корисного критичного матеріалу у рецензіях взагалі.
але це загальна біда - тут кожен має починати з себе:)
/тут дописувач шаріється, бо згадує свій же розлогий критичний відгук у вигляді: Дуже Класно!/:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 18:22:30 ]
Гарний вірш! Але останній рядок ?!
Ксантипа = сварлива, лиха жінка. Чи не надто образливо для дівчини в такий романтичний вечір?
Це рівноцінно, якби назвати юнака Гобсеком, Собакевичем чи ще якимсь Цербером.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 18:51:14 ]
так саме це додає пікантності стосункам:))
а Гобсеком - це нічого, Головне не Гомосєком, вибачайте:( багатьом дєвушкам якраз подобаються брутальні типажі:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 18:55:21 ]
Вірно зауважено, Алісо. :)
Такі речі у Романа трапляються, і вони схожі на дитячі вирішення дорослих проблем? Тобто, без думки когось образити, автор зупиняється на не надто інтелектуально вибагливому вирішенні?
Але, як би там не було, "будьте як діти!" - вислів канонічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Михайленко (Л.П./М.К.) [ 2008-12-01 01:04:37 ]
цілком згодна, єдине, що в моїх очах тут скибу виправдовує - це те, що, можливо, він писав тут про молодого сократа, ще не лисого ("патлатий, наче я") і закоханого у власну дружину:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 19:25:52 ]
Привіт тобі, Ромцю з рідного засніженого Львова!
Так просто і щиро то сказано! Я теж так люблю:
І, ділячи на два
Замерзлий шоколад,
Ти знаєш геть усе
На завидки сократам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:59:10 ]
Якби я не знав цього нелюда особисто, то я би подумав, що то чувак щойно спеціально вичитав в якомусь енциклопедичному словнику якесь більш-менш підходяще по контексту слово для рими (маю на увазі "Ксантипу"), і приліпив його наприкінці свого, з дозволу сказати, стішка ( російською - "вирша")... Проте... Ех, друзі... Тепер Київський Поділ може славитися не лише Михайлом Булгаковим, але й... Тим, Хто Живе В Телефонній Буді.