ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму —
Ні батькового, ні материнського.
Кажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
То будьмо й надалі тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Скиба (1970) / Вірші / Книга п'ята (1998-2003)

 Nevicata для Джулії
Ю.Г.
На снігопад уже
Давно нема квитків.
Та нині нам щастить,
Тож, голови задерши,
Принишклі стоїмо
На шоу всіх віків,
Що завше на Землі
Виконується вперше.
І, ділячи на два
Замерзлий шоколад,
Ти знаєш геть усе
На завидки сократам:
Що я — хороший і
Що слово «снігопад»
В італіях чудних
Шепочуть «невіката»...
А «неве» все летить —
Солодка, мов кутя,
І ввечері, коли
Залишишся одна ти,
Утвердишся в знанні
Про нежить і життя —
Бо ти ще замала,
Аби чогось не знати.
У сни твої з еллад
Прийде юнак-Сократ —
Патлатий, наче я,
З очима мого ж типу
«Італія — це що?
А що це — снігопад?
А як твоє ім’я? —
Ти схожа на Ксантипу...

жовтень 2003




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марія Сонячна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-29 13:59:03
Переглядів сторінки твору 10097
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.153 / 5.55  (5.023 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.979 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2013.10.30 18:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-29 16:50:52 ]
дуже класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ринкевич (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-29 16:54:03 ]
Супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-29 17:26:56 ]
коли читала Скибу перше, а це було якось влітку на київському з/ж, з одного боку мліла з ілюстрацій Проціва, з іншого звикалась з наголосами. словом, толком сприйняла мало, хоча і зрозуміла - не час. ще повернусь.
зато нині от сиджу, читаю наново-ніби-заново, і думаю собі під ніс: треба ж як просто і сильно пише "той, хто живе у телефонній буді".
просто сильно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-29 18:48:52 ]
Та це вже класика! Після "Буди" ім'я Скиба - бренд! А вірш сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 15:14:33 ]
Коли текст хоч трохи нагадує вірш, одразу зявляється купа захопелних відгуків))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 15:24:59 ]
...а також, коли текст- справді Вірш!

І, ділячи на два
Замерзлий шоколад,
Ти знаєш геть усе
На завидки сократам...

Я не знаю, як можна ТАКОГО не відчувати!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 15:40:17 ]
хіба ж це погано, пане Олеже, - захопелні відгуки?
це добре!
текст не трохи нагадує вірш - текст є добрим віршем, але резонує він з читачем в міру особливої спорідненості: декого, певно, дратує, когось не зачіпає зовсім, для інших є певним ліричним враженням. і це нормально.
а все тому, вважаю, що однією з особливостей письма Скиби є вдавана гранична простота тексту, /яка не всім імпонує/ за якою, втім, криється поетична перлина.
так, принаймні, зі мною - стосовно переважної більшості його текстів.
навіть якщо це й не поетичне відкриття щоразу, то вдоволена посмішка точно:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 16:01:25 ]
"вдавана гранична простота тексту" - точно. щось таке давно вже крутилося на язиці. до того, поверхневим враженням (колись, можливо, складеться і повне) особисто у мене залишається матова осінність і якась така атмосферна життєствердність віршів. а до того ж більшість їх відчуваються просто по-рідномому затишними :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 15:34:57 ]
та отож, Олеже, закидали нас тут тими текстами, до віршів крізь них не догребешся... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 16:32:05 ]
Ніко, ви правильно мене зрозуміли)) Дякую.
Сергію, я не маю жодних зауважень до вірша. А щодо позитивності захоплених відгуків - то на ПМ цього добра аж забагато, як на мене. От що я мав на увазі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 18:04:23 ]
я не вгледів у вашому відгукові на вірш ніякого негативу, а тому й відгук мій - це не "гнівна відповідь" вам, а, радше, вербальне оформлення власного погляду. якщо ви й відшукали якусь ескападу у ваш бік, то це враження помилкове.
а щодо клеймованого вами "добра" - в мене також викликає оскомину зачасту невмотивована "позитивність захоплених відгуків" і обмаль дійсно корисного критичного матеріалу у рецензіях взагалі.
але це загальна біда - тут кожен має починати з себе:)
/тут дописувач шаріється, бо згадує свій же розлогий критичний відгук у вигляді: Дуже Класно!/:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-30 18:22:30 ]
Гарний вірш! Але останній рядок ?!
Ксантипа = сварлива, лиха жінка. Чи не надто образливо для дівчини в такий романтичний вечір?
Це рівноцінно, якби назвати юнака Гобсеком, Собакевичем чи ще якимсь Цербером.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 18:51:14 ]
так саме це додає пікантності стосункам:))
а Гобсеком - це нічого, Головне не Гомосєком, вибачайте:( багатьом дєвушкам якраз подобаються брутальні типажі:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 18:55:21 ]
Вірно зауважено, Алісо. :)
Такі речі у Романа трапляються, і вони схожі на дитячі вирішення дорослих проблем? Тобто, без думки когось образити, автор зупиняється на не надто інтелектуально вибагливому вирішенні?
Але, як би там не було, "будьте як діти!" - вислів канонічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Михайленко (Л.П./М.К.) [ 2008-12-01 01:04:37 ]
цілком згодна, єдине, що в моїх очах тут скибу виправдовує - це те, що, можливо, він писав тут про молодого сократа, ще не лисого ("патлатий, наче я") і закоханого у власну дружину:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-11-30 19:25:52 ]
Привіт тобі, Ромцю з рідного засніженого Львова!
Так просто і щиро то сказано! Я теж так люблю:
І, ділячи на два
Замерзлий шоколад,
Ти знаєш геть усе
На завидки сократам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2008-11-30 22:59:10 ]
Якби я не знав цього нелюда особисто, то я би подумав, що то чувак щойно спеціально вичитав в якомусь енциклопедичному словнику якесь більш-менш підходяще по контексту слово для рими (маю на увазі "Ксантипу"), і приліпив його наприкінці свого, з дозволу сказати, стішка ( російською - "вирша")... Проте... Ех, друзі... Тепер Київський Поділ може славитися не лише Михайлом Булгаковим, але й... Тим, Хто Живе В Телефонній Буді.