Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.28
23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
2026.09.28
21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
2026.09.28
18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
2026.09.28
10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
2026.09.28
07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ
Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у
2026.09.28
06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
2026.09.28
01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
2026.09.27
23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Мент, что это такое?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мент, что это такое?
Мент, что это такое?
Мент – слово, которое большинство людей используют для выражения негативного отношения к сотрудникам милиции. Но некто не понимает, почему их называют ментами, а слово мент – это сокращение от определения ментальность. Из этого вывод, человек с определенным свойствами мышления индивидуума. Сразу возникает вопрос, чем отличается мнет, от прочих граждан?
Для начала нужно пояснить что под слово мент, подходит гораздо больше людей, чем только милиционеры, а и офицеры Службы безопасности Украины, (КГБ, ФСБ), также офицеры армии и флота. А только сотрудники милиции, нам часто встречаются, и их менталитет вылезает наружу. Так со временем я разобрался в этом.
Так некоторое время я общался с одним СБУшнеком, и что я заметил, что человек обсальтно не умеет думать, а может только выбирать один из предложенных вариантов, сам же подумать он не может. И мне приходилось ему подсказывать. Но мне понятно почему он так ведёт себя, всё просто, для того чтобы майор следователь по особо важным делам, мог закончить оперативное дело сделало он должен перечитать заново инструкции по дело производству, чтобы дело в суде не развалилось.
И отсюда вывод, милиционеры, а и офицеры Службы безопасности Украины, (КГБ, ФСБ), также офицеры армии и флота, живут по инструкциям и уставу. Таким образом, спустя несколько лет службы, вырабатывается менталитет, и человек теряет свойство мыслить гражданскими образами, и его будни превращаются в перерывы межу работой, пьянкой и семьёй, при этом они часто совмещают работу с пьянкой.
Но все менты, наделены той или иной властью, так чаще всего сотрудники милиции, а именно оперативные сотрудники, срываются на прочих, а причина, работа с людьми. Но у сотрудников, патрульной постовой службы, со временем вырабатывается менталитет общения с людьми, видь многие из тех, с кем они общаются, сами нарываются на неприятности.
А проблема в том, что в гражданской жизни с них прёт ментовщина.
Николай Блоха. 10.12.08 г. 15:39
Мент – слово, которое большинство людей используют для выражения негативного отношения к сотрудникам милиции. Но некто не понимает, почему их называют ментами, а слово мент – это сокращение от определения ментальность. Из этого вывод, человек с определенным свойствами мышления индивидуума. Сразу возникает вопрос, чем отличается мнет, от прочих граждан?
Для начала нужно пояснить что под слово мент, подходит гораздо больше людей, чем только милиционеры, а и офицеры Службы безопасности Украины, (КГБ, ФСБ), также офицеры армии и флота. А только сотрудники милиции, нам часто встречаются, и их менталитет вылезает наружу. Так со временем я разобрался в этом.
Так некоторое время я общался с одним СБУшнеком, и что я заметил, что человек обсальтно не умеет думать, а может только выбирать один из предложенных вариантов, сам же подумать он не может. И мне приходилось ему подсказывать. Но мне понятно почему он так ведёт себя, всё просто, для того чтобы майор следователь по особо важным делам, мог закончить оперативное дело сделало он должен перечитать заново инструкции по дело производству, чтобы дело в суде не развалилось.
И отсюда вывод, милиционеры, а и офицеры Службы безопасности Украины, (КГБ, ФСБ), также офицеры армии и флота, живут по инструкциям и уставу. Таким образом, спустя несколько лет службы, вырабатывается менталитет, и человек теряет свойство мыслить гражданскими образами, и его будни превращаются в перерывы межу работой, пьянкой и семьёй, при этом они часто совмещают работу с пьянкой.
Но все менты, наделены той или иной властью, так чаще всего сотрудники милиции, а именно оперативные сотрудники, срываются на прочих, а причина, работа с людьми. Но у сотрудников, патрульной постовой службы, со временем вырабатывается менталитет общения с людьми, видь многие из тех, с кем они общаются, сами нарываются на неприятности.
А проблема в том, что в гражданской жизни с них прёт ментовщина.
Николай Блоха. 10.12.08 г. 15:39
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
