ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Новгородова (1987) / Проза

 Зізнання
...Лола відповіла на дзвінок.
Лола не втрималась.
- Я чекатиму! Я чекатиму, чуєш! Чекатиму! Чуєш?!
Так вона кричала йому. Така собі закохана маргаритка Лола з голубими очима і ніжними руками. Лола. Ім’я доволі брутальне. Лола – співачка кабаре. Лола – дитина чарівників. Фокусник і дресирувальниця. Її батька загризли тигри, а матір потрапила в автокатастрофу. Нелогічні обставини смерті. Яка смерть є логічною? Лола – дівчина невисокого зросту, тоненька, з каштановим волоссям, пухнаста киця Лола. Лола, моє золотко. Лола - моя принцеса. Лола – скарб. Лола – моя. Лола! Лола! Лола! Лола! Лола!!! Ло-ла.
Лола…
Лола приймає таблетки синього кольору разом з пігулками рожевого кольору, такі собі блискучі перлинки. Вона ковтатиме їх жменями. Коли довідається про… Вона все робить заради інстинкту самовдосконалення, заради мистецтва самозабуття. Час Лола вимірює жменями. Жменьками. Бо ручки в неї невеличкі, а часу ще так багато. Лола п’є молоко з печивом на сніданок, Моя брутально-витончена Лола. Моя принцеса Цирку. Моя авангардна королева.
Лола носить чорну білизну. Лола обожнює мереживні панчохи. Лола віддалася в перший раз охоронцю паба, який врятував її гідність від домагань сусідського хлопця. Лола обожнювала того охоронця, доки його не вбили. Його вбили у неї на очах. Підрізали ножем. 15 чоловік на одного. Вас це влаштовує? Пані та панове, вас це влаштовує?! Моя принцеса Лола перефарбувалася в білявку та захворіла на співи в кабаре. Моя прекрасна Лола. Моя чудова квітка, ніжна фіалка. Бузкова Лола. Маргаритка.
Лола не знає, що вона не рідна дочка своїх батьків. Лола – дитина чарівників. Лола, тебе принесли на білих крилах лелеки. Лола, ти знаєш, ти сьогодні чарівна? На випускний бал вона прийшла з друзями своїх нерідних батьків. Дядько Дейв та тітка Марж. Вони так обіймали тебе, Лола, що ти вирішила не втрачати цноти сьогодні. Тоді, коли час не обмежувався секундами до. Лола, чарівна дівчинка-квітка. Лола, як ми скучили за тобою. За твоїми піснями у дворі, коли не все ще втрачено, Лола!
А потім вона побачила його. Познайомилася з ним від самого свого народження. Лола, хотіла би ти не відпускати його долоні, біля фіолетово-блакитного обрію, вбачаючи першу зірку, що сходить, Лола?! Лола! Хотіла би ти пити його всього і піти на фронт, щоби дати йому більше ніж ті хвилини? Лола, відмовила би ти своєму викладачу з математики заради того, щоб співати для нього?
Лола хотіла більшого! Лола пішла на справу, усвідомлюючи, що він зрадить. Він зрадить її людям в формі, що нагадує грати. Що нагадує грати, Лола? Лола – таємниче створіння, вилизуючи підлогу миршавим язиком, намагається зрозуміти істину. Справжнє кохання! Ось воно, Лола, ось воно. Лола! Лола, моя ромашка, пелюстки віддавала йому на щастя, на кращу долю. Лола! Лола!!! …
Він, таємничий, цілував її пальченята перші п’ять років існування. Він перший подарував їй шоколадку на день народження. Він відводив її до школи і грав їй Брамса. Він розповідав їй німецьку етику і навчав грі у покер. Лола! Він знав, що коли-небудь доведеться знищити її, як її батьків. Як її матір, як свою дружину, як її батька. Лола, дитина чарівників. Красуня, Лола.
Вистрілила йому в спину, не думаючи. Знаючи, що очікування на сповідь затьмарить її думки, вона цілувала його. Свого чарівного чоловіка з таємничими очима і акуратними вухами. Лола торкалася його волосся і дихала на його долоні. Лола тримала його мокру сорочку і притулялася головою до його грудей. Лола сиділа біля нього на підлозі і витирала сльози з блакитних очей. В кишені пігулки, нагадували про час. Час. Пора в ліжко. Спати, моя маленька Лола. Вона, знала, сьогодні вони спатимуть разом. На підлозі, голова до голови. Вона обніме його, як колись в дитинстві. А потім… На наступний день, через 24 години, рівно в 22.15 їй зателефонують. Їй зателефонують люди з контори, вони вже знають. Вони вже знають про маленьку бузково-фіалкову Лолу, маргаритку з кримінальних районів. І про нього, таємничого чоловіка у формі, який читав Лолі казки братів Грим і слухав за дверима кімнати, як вона плакала вечорами, після смерті чергової принцеси.
Вона чекатиме його тут. Хоча, за логікою, він повинен чекати на неї там. Але вона пообіцяла чекати його. І чекатиме. Раптом диво…Чекатиме хтозна скільки часу. Десь в камері для довічно ув’язнених, вона мріятиме про нього. Смілива, маленька, брутально-витончена екзальтована Лола.
Вона підняла слухавку і розповіла все про себе…
19-20.12.08




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-25 21:23:00
Переглядів сторінки твору 1107
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.612 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2010.03.23 08:32
Автор у цю хвилину відсутній