ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 Зима для двох
Розверзлося небо - зима не шкодує сили.
Нуртує тигрицею ху́га - шаліє в хащах,
Нехай собі віє, нехай зітхає і квилить.
Для нас і віхола втіха, й зима - найкраща.
Розкутаю серце й зігрію твої долоні,
А потім розтану повільно - у ритмі блюзу,
І нас понесе кавалькада зірчастих коней,
Пелюсткодощами троянд заголублять музи.
Розквітне медами п’янлива наша оаза,
Арома –свіча розтопить небо з торосів.
А віхола стукає в шибку – то просто заздрість,
У неї хоч комір із ху́тра, а ноги ж босі…
Їй хочеться за́тишку в світі, я знаю точно -
Про ніжність і затишок мріється кожній жінці...
Нехай стугонить до ранку, нехай туркоче,
А ми їй наллємо кохання свого по вінця…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-28 18:41:59
Переглядів сторінки твору 5287
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.564 / 6  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 20:48:40 ]
Ну як, мені, третьому – в "Зиму для двох"? Та на мороз не я її вивів. Художньо виліплені рядки за принципом ромашки: вірю-не вірю. За Станіславським. Вірю – у розверсте небо, тигрицю хугу шаленіючу в хащах. У втіху віхоли – не вірю. Вони ж у хаті, а вона – в зимі. Чи їм ще й її втіхи не хватає, там… Не вірю у кволого інкогніто, якому розкутане серце героїні розігріє лише долоні. А що розігріє його серце, коли вона розтане у ритмі блюзу і т.д.? Я помилився: ромашка виходить якась не пропорційна. Але Станіславський – повноцінний. Вірю – у босу віхолу. Не вірю у її заздрість щодо кохання тих, у хаті, і що воно виплете панчішки на її босі ноги. Віхолі одній, здається, і вірить Станіславський. На мій суб'єктивний погляд. А мене все не відпускає ваша віхола:

Десь повія за містом жебрає
По осінньому бездоріжжю…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 21:46:15 ]
Перепрошую, спіткнувся необачно на віхолі, як на кущі (ніколи не вживав). А все інше - суб'єктивна правда.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:43:22 ]
Невже усе дійсно так складно, Сергію?
А якщо просто відпустити себе, забувши про Станіславськог і усі інші: вірю- не вірю, ту бі -ор нот ту бі, любит- не любит, к сердцу прижмет- к черту пошлет...Не вимірювати термометром, у кого тепліші долоні чи гарячіше серце.
Просто відпустити себе. Ситуація може видатися набагато простішою і приємнішою.
Або просто відчути контраст хлодного і теплого,
незатишного і комфортного,
крижаного і гарячого,
неприємного і приємного,
небажаного і бажаного,
Не аналізуючи стилістику вірша, просто прислухатися до себе.
Не відчути щастя НЕ МЕРЗНУТИ у віхолу, може лише той, хто не мерз у віхолу.
Втім, можливо авторці і дійсно не вистачило майстерності :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 11:20:16 ]
Наталю, Станіславський підвернувся під руку, вже після того, як відпустивши себе (що роблю завжди) уперше прочитав «Зиму для двох». Уявивши себе на місці героя (що теж роблю, аби відчути із середини), відчув себе (в тому образі) мізерним перед ліричною героїнею. Тому й не повірив у «кохання по вінця», не відчув того контрасту. Я розумію, що той обранець – справжній лицар, коханець. Можливо, з Вашою майстерністю, кілька поетичних штрихів переконають мене у зворотному. Але, це (уже втретє) – тільки моє суб’єктивне бачення. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:24:42 ]
Сергію, щоб бути щасливою людиною у коханні і мати його по вінця, не конче треба кохати лицаря - супермена, нмсд, просто треба уміти бути щасливою. Що, безперечно, непросто.
Тож я вважаю зайвим малювати такого неіснуючого супермена у вірші.
І Вам не обовязково уявляти себе на його місці, достатньо відчути себе щасливим на своєму власному, тож Ваша героїня теж відчує цю ауру.
Щодо віхоли, яка Вам видалася такою реалістичною, то чи не сприйняли ви її занадто буквально? А раптом Віхола- це просто суперниця, просто жінка... А її босі ноги - це втрачене кохання...І таке буває....
А за високу оцінку якостей Л.героїні- дякую:) Можливо вона не така вже й безгрішна.
З взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 13:24:01 ]
Я не мав на увазі голлівудського кіногероя, Боже збав. Але залишаю за собою право опинятись на місці будь-якого героя, будь-якого опублікованого вірша. Цікава думка про суперницю і її босі ноги. Нмсд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 20:26:40 ]
Пробачте, що знову, як той москаль. Викиньте, якщо Ваша ласка, усі мої коментарі. Я не правий. Щасти Вам. І з Новим Роком!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 17:21:35 ]
Сергію, хіба я можу видаляти коментарі такого читача, який не лише читає твори, а й відчуває
іх? З Новоріччям Вас, дорогий мій читачу,
тепла, натхнення, віри. Гарних свят:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 20:32:35 ]
Читаю. Подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:52:31 ]
Дурня, Наталко, у коменті, що вище. Хоча кожнийн має право на свою думку.
Зайшла аби сказати ВАМ, що вірш - супер, і якщо, авторці чогось не вистачає, то кому тут чого вистачає:(... Усім хороша не будеш.:)
Майстерність зростає ВАША і це очевидно. Зайшла аби сказати ВАМ се. Веселих свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 10:51:42 ]
Я двічі підкреслив, що це моя суб'єктивна думка. Тому при слові "Дурня" не завадило б і Вам сказати: "На мою суб'єктивну думку". Тим більше, що Ваша думка про вірш (крім "супер", "майстерність зростає"), тут взагалі відсутня.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:37:53 ]
Кішечко, дякую тобі, що заходиш, читаєш, відгукуєшся добрим словом. На те й Майстерні, щоб ми удосконалювалися, занурюючись у нашу спільну
поетичну ноосферу. Твої вірші у ній мають особливу ауру. Дякую.