ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 Зима для двох
Розверзлося небо - зима не шкодує сили.
Нуртує тигрицею ху́га - шаліє в хащах,
Нехай собі віє, нехай зітхає і квилить.
Для нас і віхола втіха, й зима - найкраща.
Розкутаю серце й зігрію твої долоні,
А потім розтану повільно - у ритмі блюзу,
І нас понесе кавалькада зірчастих коней,
Пелюсткодощами троянд заголублять музи.
Розквітне медами п’янлива наша оаза,
Арома –свіча розтопить небо з торосів.
А віхола стукає в шибку – то просто заздрість,
У неї хоч комір із ху́тра, а ноги ж босі…
Їй хочеться за́тишку в світі, я знаю точно -
Про ніжність і затишок мріється кожній жінці...
Нехай стугонить до ранку, нехай туркоче,
А ми їй наллємо кохання свого по вінця…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-28 18:41:59
Переглядів сторінки твору 5598
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.564 / 6  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 20:48:40 ]
Ну як, мені, третьому – в "Зиму для двох"? Та на мороз не я її вивів. Художньо виліплені рядки за принципом ромашки: вірю-не вірю. За Станіславським. Вірю – у розверсте небо, тигрицю хугу шаленіючу в хащах. У втіху віхоли – не вірю. Вони ж у хаті, а вона – в зимі. Чи їм ще й її втіхи не хватає, там… Не вірю у кволого інкогніто, якому розкутане серце героїні розігріє лише долоні. А що розігріє його серце, коли вона розтане у ритмі блюзу і т.д.? Я помилився: ромашка виходить якась не пропорційна. Але Станіславський – повноцінний. Вірю – у босу віхолу. Не вірю у її заздрість щодо кохання тих, у хаті, і що воно виплете панчішки на її босі ноги. Віхолі одній, здається, і вірить Станіславський. На мій суб'єктивний погляд. А мене все не відпускає ваша віхола:

Десь повія за містом жебрає
По осінньому бездоріжжю…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 21:46:15 ]
Перепрошую, спіткнувся необачно на віхолі, як на кущі (ніколи не вживав). А все інше - суб'єктивна правда.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:43:22 ]
Невже усе дійсно так складно, Сергію?
А якщо просто відпустити себе, забувши про Станіславськог і усі інші: вірю- не вірю, ту бі -ор нот ту бі, любит- не любит, к сердцу прижмет- к черту пошлет...Не вимірювати термометром, у кого тепліші долоні чи гарячіше серце.
Просто відпустити себе. Ситуація може видатися набагато простішою і приємнішою.
Або просто відчути контраст хлодного і теплого,
незатишного і комфортного,
крижаного і гарячого,
неприємного і приємного,
небажаного і бажаного,
Не аналізуючи стилістику вірша, просто прислухатися до себе.
Не відчути щастя НЕ МЕРЗНУТИ у віхолу, може лише той, хто не мерз у віхолу.
Втім, можливо авторці і дійсно не вистачило майстерності :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 11:20:16 ]
Наталю, Станіславський підвернувся під руку, вже після того, як відпустивши себе (що роблю завжди) уперше прочитав «Зиму для двох». Уявивши себе на місці героя (що теж роблю, аби відчути із середини), відчув себе (в тому образі) мізерним перед ліричною героїнею. Тому й не повірив у «кохання по вінця», не відчув того контрасту. Я розумію, що той обранець – справжній лицар, коханець. Можливо, з Вашою майстерністю, кілька поетичних штрихів переконають мене у зворотному. Але, це (уже втретє) – тільки моє суб’єктивне бачення. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:24:42 ]
Сергію, щоб бути щасливою людиною у коханні і мати його по вінця, не конче треба кохати лицаря - супермена, нмсд, просто треба уміти бути щасливою. Що, безперечно, непросто.
Тож я вважаю зайвим малювати такого неіснуючого супермена у вірші.
І Вам не обовязково уявляти себе на його місці, достатньо відчути себе щасливим на своєму власному, тож Ваша героїня теж відчує цю ауру.
Щодо віхоли, яка Вам видалася такою реалістичною, то чи не сприйняли ви її занадто буквально? А раптом Віхола- це просто суперниця, просто жінка... А її босі ноги - це втрачене кохання...І таке буває....
А за високу оцінку якостей Л.героїні- дякую:) Можливо вона не така вже й безгрішна.
З взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 13:24:01 ]
Я не мав на увазі голлівудського кіногероя, Боже збав. Але залишаю за собою право опинятись на місці будь-якого героя, будь-якого опублікованого вірша. Цікава думка про суперницю і її босі ноги. Нмсд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 20:26:40 ]
Пробачте, що знову, як той москаль. Викиньте, якщо Ваша ласка, усі мої коментарі. Я не правий. Щасти Вам. І з Новим Роком!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 17:21:35 ]
Сергію, хіба я можу видаляти коментарі такого читача, який не лише читає твори, а й відчуває
іх? З Новоріччям Вас, дорогий мій читачу,
тепла, натхнення, віри. Гарних свят:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 20:32:35 ]
Читаю. Подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:52:31 ]
Дурня, Наталко, у коменті, що вище. Хоча кожнийн має право на свою думку.
Зайшла аби сказати ВАМ, що вірш - супер, і якщо, авторці чогось не вистачає, то кому тут чого вистачає:(... Усім хороша не будеш.:)
Майстерність зростає ВАША і це очевидно. Зайшла аби сказати ВАМ се. Веселих свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 10:51:42 ]
Я двічі підкреслив, що це моя суб'єктивна думка. Тому при слові "Дурня" не завадило б і Вам сказати: "На мою суб'єктивну думку". Тим більше, що Ваша думка про вірш (крім "супер", "майстерність зростає"), тут взагалі відсутня.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:37:53 ]
Кішечко, дякую тобі, що заходиш, читаєш, відгукуєшся добрим словом. На те й Майстерні, щоб ми удосконалювалися, занурюючись у нашу спільну
поетичну ноосферу. Твої вірші у ній мають особливу ауру. Дякую.