ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо б то акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 Зима для двох
Розверзлося небо - зима не шкодує сили.
Нуртує тигрицею ху́га - шаліє в хащах,
Нехай собі віє, нехай зітхає і квилить.
Для нас і віхола втіха, й зима - найкраща.
Розкутаю серце й зігрію твої долоні,
А потім розтану повільно - у ритмі блюзу,
І нас понесе кавалькада зірчастих коней,
Пелюсткодощами троянд заголублять музи.
Розквітне медами п’янлива наша оаза,
Арома –свіча розтопить небо з торосів.
А віхола стукає в шибку – то просто заздрість,
У неї хоч комір із ху́тра, а ноги ж босі…
Їй хочеться за́тишку в світі, я знаю точно -
Про ніжність і затишок мріється кожній жінці...
Нехай стугонить до ранку, нехай туркоче,
А ми їй наллємо кохання свого по вінця…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-28 18:41:59
Переглядів сторінки твору 5738
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.564 / 6  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 20:48:40 ]
Ну як, мені, третьому – в "Зиму для двох"? Та на мороз не я її вивів. Художньо виліплені рядки за принципом ромашки: вірю-не вірю. За Станіславським. Вірю – у розверсте небо, тигрицю хугу шаленіючу в хащах. У втіху віхоли – не вірю. Вони ж у хаті, а вона – в зимі. Чи їм ще й її втіхи не хватає, там… Не вірю у кволого інкогніто, якому розкутане серце героїні розігріє лише долоні. А що розігріє його серце, коли вона розтане у ритмі блюзу і т.д.? Я помилився: ромашка виходить якась не пропорційна. Але Станіславський – повноцінний. Вірю – у босу віхолу. Не вірю у її заздрість щодо кохання тих, у хаті, і що воно виплете панчішки на її босі ноги. Віхолі одній, здається, і вірить Станіславський. На мій суб'єктивний погляд. А мене все не відпускає ваша віхола:

Десь повія за містом жебрає
По осінньому бездоріжжю…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 21:46:15 ]
Перепрошую, спіткнувся необачно на віхолі, як на кущі (ніколи не вживав). А все інше - суб'єктивна правда.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:43:22 ]
Невже усе дійсно так складно, Сергію?
А якщо просто відпустити себе, забувши про Станіславськог і усі інші: вірю- не вірю, ту бі -ор нот ту бі, любит- не любит, к сердцу прижмет- к черту пошлет...Не вимірювати термометром, у кого тепліші долоні чи гарячіше серце.
Просто відпустити себе. Ситуація може видатися набагато простішою і приємнішою.
Або просто відчути контраст хлодного і теплого,
незатишного і комфортного,
крижаного і гарячого,
неприємного і приємного,
небажаного і бажаного,
Не аналізуючи стилістику вірша, просто прислухатися до себе.
Не відчути щастя НЕ МЕРЗНУТИ у віхолу, може лише той, хто не мерз у віхолу.
Втім, можливо авторці і дійсно не вистачило майстерності :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 11:20:16 ]
Наталю, Станіславський підвернувся під руку, вже після того, як відпустивши себе (що роблю завжди) уперше прочитав «Зиму для двох». Уявивши себе на місці героя (що теж роблю, аби відчути із середини), відчув себе (в тому образі) мізерним перед ліричною героїнею. Тому й не повірив у «кохання по вінця», не відчув того контрасту. Я розумію, що той обранець – справжній лицар, коханець. Можливо, з Вашою майстерністю, кілька поетичних штрихів переконають мене у зворотному. Але, це (уже втретє) – тільки моє суб’єктивне бачення. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:24:42 ]
Сергію, щоб бути щасливою людиною у коханні і мати його по вінця, не конче треба кохати лицаря - супермена, нмсд, просто треба уміти бути щасливою. Що, безперечно, непросто.
Тож я вважаю зайвим малювати такого неіснуючого супермена у вірші.
І Вам не обовязково уявляти себе на його місці, достатньо відчути себе щасливим на своєму власному, тож Ваша героїня теж відчує цю ауру.
Щодо віхоли, яка Вам видалася такою реалістичною, то чи не сприйняли ви її занадто буквально? А раптом Віхола- це просто суперниця, просто жінка... А її босі ноги - це втрачене кохання...І таке буває....
А за високу оцінку якостей Л.героїні- дякую:) Можливо вона не така вже й безгрішна.
З взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 13:24:01 ]
Я не мав на увазі голлівудського кіногероя, Боже збав. Але залишаю за собою право опинятись на місці будь-якого героя, будь-якого опублікованого вірша. Цікава думка про суперницю і її босі ноги. Нмсд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 20:26:40 ]
Пробачте, що знову, як той москаль. Викиньте, якщо Ваша ласка, усі мої коментарі. Я не правий. Щасти Вам. І з Новим Роком!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 17:21:35 ]
Сергію, хіба я можу видаляти коментарі такого читача, який не лише читає твори, а й відчуває
іх? З Новоріччям Вас, дорогий мій читачу,
тепла, натхнення, віри. Гарних свят:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 20:32:35 ]
Читаю. Подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:52:31 ]
Дурня, Наталко, у коменті, що вище. Хоча кожнийн має право на свою думку.
Зайшла аби сказати ВАМ, що вірш - супер, і якщо, авторці чогось не вистачає, то кому тут чого вистачає:(... Усім хороша не будеш.:)
Майстерність зростає ВАША і це очевидно. Зайшла аби сказати ВАМ се. Веселих свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 10:51:42 ]
Я двічі підкреслив, що це моя суб'єктивна думка. Тому при слові "Дурня" не завадило б і Вам сказати: "На мою суб'єктивну думку". Тим більше, що Ваша думка про вірш (крім "супер", "майстерність зростає"), тут взагалі відсутня.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:37:53 ]
Кішечко, дякую тобі, що заходиш, читаєш, відгукуєшся добрим словом. На те й Майстерні, щоб ми удосконалювалися, занурюючись у нашу спільну
поетичну ноосферу. Твої вірші у ній мають особливу ауру. Дякую.