ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 Зима для двох
Розверзлося небо - зима не шкодує сили.
Нуртує тигрицею ху́га - шаліє в хащах,
Нехай собі віє, нехай зітхає і квилить.
Для нас і віхола втіха, й зима - найкраща.
Розкутаю серце й зігрію твої долоні,
А потім розтану повільно - у ритмі блюзу,
І нас понесе кавалькада зірчастих коней,
Пелюсткодощами троянд заголублять музи.
Розквітне медами п’янлива наша оаза,
Арома –свіча розтопить небо з торосів.
А віхола стукає в шибку – то просто заздрість,
У неї хоч комір із ху́тра, а ноги ж босі…
Їй хочеться за́тишку в світі, я знаю точно -
Про ніжність і затишок мріється кожній жінці...
Нехай стугонить до ранку, нехай туркоче,
А ми їй наллємо кохання свого по вінця…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-28 18:41:59
Переглядів сторінки твору 5859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.564 / 6  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 20:48:40 ]
Ну як, мені, третьому – в "Зиму для двох"? Та на мороз не я її вивів. Художньо виліплені рядки за принципом ромашки: вірю-не вірю. За Станіславським. Вірю – у розверсте небо, тигрицю хугу шаленіючу в хащах. У втіху віхоли – не вірю. Вони ж у хаті, а вона – в зимі. Чи їм ще й її втіхи не хватає, там… Не вірю у кволого інкогніто, якому розкутане серце героїні розігріє лише долоні. А що розігріє його серце, коли вона розтане у ритмі блюзу і т.д.? Я помилився: ромашка виходить якась не пропорційна. Але Станіславський – повноцінний. Вірю – у босу віхолу. Не вірю у її заздрість щодо кохання тих, у хаті, і що воно виплете панчішки на її босі ноги. Віхолі одній, здається, і вірить Станіславський. На мій суб'єктивний погляд. А мене все не відпускає ваша віхола:

Десь повія за містом жебрає
По осінньому бездоріжжю…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 21:46:15 ]
Перепрошую, спіткнувся необачно на віхолі, як на кущі (ніколи не вживав). А все інше - суб'єктивна правда.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:43:22 ]
Невже усе дійсно так складно, Сергію?
А якщо просто відпустити себе, забувши про Станіславськог і усі інші: вірю- не вірю, ту бі -ор нот ту бі, любит- не любит, к сердцу прижмет- к черту пошлет...Не вимірювати термометром, у кого тепліші долоні чи гарячіше серце.
Просто відпустити себе. Ситуація може видатися набагато простішою і приємнішою.
Або просто відчути контраст хлодного і теплого,
незатишного і комфортного,
крижаного і гарячого,
неприємного і приємного,
небажаного і бажаного,
Не аналізуючи стилістику вірша, просто прислухатися до себе.
Не відчути щастя НЕ МЕРЗНУТИ у віхолу, може лише той, хто не мерз у віхолу.
Втім, можливо авторці і дійсно не вистачило майстерності :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 11:20:16 ]
Наталю, Станіславський підвернувся під руку, вже після того, як відпустивши себе (що роблю завжди) уперше прочитав «Зиму для двох». Уявивши себе на місці героя (що теж роблю, аби відчути із середини), відчув себе (в тому образі) мізерним перед ліричною героїнею. Тому й не повірив у «кохання по вінця», не відчув того контрасту. Я розумію, що той обранець – справжній лицар, коханець. Можливо, з Вашою майстерністю, кілька поетичних штрихів переконають мене у зворотному. Але, це (уже втретє) – тільки моє суб’єктивне бачення. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:24:42 ]
Сергію, щоб бути щасливою людиною у коханні і мати його по вінця, не конче треба кохати лицаря - супермена, нмсд, просто треба уміти бути щасливою. Що, безперечно, непросто.
Тож я вважаю зайвим малювати такого неіснуючого супермена у вірші.
І Вам не обовязково уявляти себе на його місці, достатньо відчути себе щасливим на своєму власному, тож Ваша героїня теж відчує цю ауру.
Щодо віхоли, яка Вам видалася такою реалістичною, то чи не сприйняли ви її занадто буквально? А раптом Віхола- це просто суперниця, просто жінка... А її босі ноги - це втрачене кохання...І таке буває....
А за високу оцінку якостей Л.героїні- дякую:) Можливо вона не така вже й безгрішна.
З взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 13:24:01 ]
Я не мав на увазі голлівудського кіногероя, Боже збав. Але залишаю за собою право опинятись на місці будь-якого героя, будь-якого опублікованого вірша. Цікава думка про суперницю і її босі ноги. Нмсд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 20:26:40 ]
Пробачте, що знову, як той москаль. Викиньте, якщо Ваша ласка, усі мої коментарі. Я не правий. Щасти Вам. І з Новим Роком!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 17:21:35 ]
Сергію, хіба я можу видаляти коментарі такого читача, який не лише читає твори, а й відчуває
іх? З Новоріччям Вас, дорогий мій читачу,
тепла, натхнення, віри. Гарних свят:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 20:32:35 ]
Читаю. Подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 23:52:31 ]
Дурня, Наталко, у коменті, що вище. Хоча кожнийн має право на свою думку.
Зайшла аби сказати ВАМ, що вірш - супер, і якщо, авторці чогось не вистачає, то кому тут чого вистачає:(... Усім хороша не будеш.:)
Майстерність зростає ВАША і це очевидно. Зайшла аби сказати ВАМ се. Веселих свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 10:51:42 ]
Я двічі підкреслив, що це моя суб'єктивна думка. Тому при слові "Дурня" не завадило б і Вам сказати: "На мою суб'єктивну думку". Тим більше, що Ваша думка про вірш (крім "супер", "майстерність зростає"), тут взагалі відсутня.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 12:37:53 ]
Кішечко, дякую тобі, що заходиш, читаєш, відгукуєшся добрим словом. На те й Майстерні, щоб ми удосконалювалися, занурюючись у нашу спільну
поетичну ноосферу. Твої вірші у ній мають особливу ауру. Дякую.