ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.03.01 14:48
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це четверта книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що стають вс

Юрій Гундарєв
2024.03.01 12:19
Зайвий день нам дає Касіян,
щоб зробити те, що не встигли…
Цілий день для надій і бажань,
молитов про загиблих…

Зайвий день нам дає Касіян,
щоби швидше просохли очі,
на загоєння болісних ран,

Володимир Каразуб
2024.03.01 10:28
По сірому мосту розлуки
Поволі їде катафалк.
Над ним гроза і небо чорне,
І чорний птах.
Ідуть за ним в плащах широких
Суворі постаті війни,
І в кожній краплі зливи туга
Узята від сльози.

Ольга Олеандра
2024.03.01 10:01
Подих стік у груди і в них завмер.
Гулко поміж колон викроковує тиша.
Чи ти щасливий там, де ти є тепер?
Якщо цікаво, я тепер щасливіша.

Я відпустила нарешті свої жалі.
Йти не хотіли, чіплялись за звичне лігво.
Як розкормила їх – велети чималі,

Світлана Пирогова
2024.03.01 09:19
Вслухаюся у журавлину пісню,
Вдивляюся в божественну блакить,
В навколишню весняну живописність, -
Земля прокинулась і вже не спить.

Її заполонили первоцвіти,
У кожній милій квітці сонцеграй.
Як обережно повіває вітер,

Леся Горова
2024.03.01 08:32
Над урвищем стежиною
Веди мене, тримай мене.
Пісок у прірву цідиться
Хвилинами з-під ніг.
Колись в Тобі спочину я
Після дороги дальньої,
Ішла якою світом цим,
А Ти мене беріг.

Віктор Кучерук
2024.03.01 05:15
Твоє лице в моїх долонях
Знайшло затишне укриття, -
Цілую губи, щоки, скроні
І не ховаю почуття.
Щоб ти відчула в кожнім слові,
Що струменять, як джерело, -
Моєї щирої любові
Непогамоване тепло.

Ярослав Чорногуз
2024.02.29 23:19
Світи, місяченьку,
Світи на діброву,
Нехай я перейду,

Іван Потьомкін
2024.02.29 21:57
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Євген Федчук
2024.02.29 19:17
Ішли Ісус з Петром якось по містах і селах.
В селі однім відпочити сіли над дорогу
На колоду, пожаліли утомлені ноги.
Аж іде повз чоловічок сумний, невеселий.
- Чому сумний? – пита Ісус. Той відповідає:
- Народилася у мене, нарешті дитина.
Треба йти

Олена Побийголод
2024.02.29 13:17
Із Володимира Войновича

Я був у краї, де правда вбита.
Там люди знагла втрачають житла.
Суворий клімат – зима без літа,
не вистачає тепла та світла.

Між днем та ніччю нема різниці,

Володимир Каразуб
2024.02.29 10:00
Дзеркала залишають твої відображення
В своїй пам’яті. Вони перетасовують їх як картяр,
Що ніколи не махлює і не зиркає на перстень сонця,
А твою присутність помічають коли ти
Недовіряєш власному віддзеркаленню,
Бо віра для них категорія віддзер

Світлана Пирогова
2024.02.29 08:47
Обличчя у весни дівоче, юне,
Усмішка загадкова на вустах.
І проростуть хвилясті в полі руни,
Пташиний затріпоче в небі змах.

Верба в сріблястих котиках лисніє,
Їх ніжно пестить радісна весна.
Підсніжники піднялися на ніжки,

Леся Горова
2024.02.29 08:35
Вітер гойдалку весняну розгойдав:
лютий шубу свою березню віддав -
тиснуть плечі й закороткий вже рукав,
сніг карманами розкис, повитікав!

Вгору! - сосен розгойдалося гілля!

А ворона себе гордо виставля -

Микола Соболь
2024.02.29 05:34
Ще ненароджене дитя
в утробі материнській вбили.
Спитати хочеться Творця,
чим воно світу завинило?
Ради чого російський кат
в живіт ножем ударив жінку?
І лоно розпоров булат.
А кат лише сміявся дзвінко.

Віктор Кучерук
2024.02.29 05:29
Хоча про сон це тільки спогад,
Але я знаю, що, на жаль,
Обмокла вранішня дорога
Віщує сльози і печаль.
Напевно, з любою розлука
Мене штовхне в далекий край,
Бо в сні ножа я брав у руку
І навпіл різав коровай.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Меланія Дереза
2024.02.08

Апостол Відчаю
2023.12.25

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Проза

 РІЗДВЯНИЙ КОЛОБОК
(Композиція-ремікс для сцени
Для дітей, що дорослішають,
для дорослих, що бавляться казками.)

Дійові особи: дід, баба, Колобок,
Звірі: Ведмідь, Вовк, Лисиця.

ДІД:
Ну що старенька, скоро вже Різдво.
А в нас у холодильнику не густо,
Олії трохи. Пляшечка на двох.
І півлітрова баночка капусти.
А що в кладовці? Тут у нас мука,
Турецьких дріжжів маємо пакунок,
Чи не спекла б ти, жінко, колобка,
Хоч на Різдво побалувати шлунок.
БАБА:
Тобі, старий, лиш волі трохи дай,
Відразу прагнеш стати командиром.
(думає)
Мука, олія, дріжджі і вода...
Можливо й вийде порцій на чотири.
Ну що ж, умовив, то неси давай,
Усе що треба: миску, сіль і воду,
Муку з комірки. Буде коровай,
Чи колобок. Тим більше -є нагода.
(ідуть місити тісто, готувати колобок)
(Зявляється Колобок)

КОЛОБОК:
Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
Румяний і легенький, мов пір’їна,
Ніде нічого в мене не стирчить,
Не маю рук я, і не маю ніг,
Вершина досконалості: оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне із його квадратом!
( обдивляється)
Щось я занадто швидко вистигаю...
Накритий стіл. Кутя стоїть, узвар,
Я стільки часу тут вже марно згаяв,
Пардон, старенькі... і оревуар!

(викочується з хати і
котиться далі, наспівуючи пісеньку)

Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
М’якенький і легенький, мов пірїна,
Ніде нічого в мене не стирчить.....
...............................................

ВЕДМІДЬ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.

ВЕДМІДЬ:
А я Ведмідь. У нас тут безробіття.
У Лісі криза. Холодно. Зима.
Я був у сплячці до цієї миті.
Та на Різдво прокинувся. Й дарма.

КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?

ВЕДМІДЬ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й танцювати можу за харчі.

КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену..

(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)

ВОВК:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.

ВОВК:
Я Вовчик- Братік, будемо знайомі
У лісі криза. Холодно. Зима.
Все істивне скінчилося у домі.
У лісі теж провізії нема.

КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?

ВОВК:
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю навіть за харчі.

КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.

(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)

ЛИСИЦЯ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.

ЛИСИЦЯ
А я Лисичка. Ось, цілуй но лапку,
У лісі криза. Холодно. Зима.
Я навіть продала свою канапку
І жодних меблів у норі нема.

КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?

ЛИСИЦЯ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю гарно за харчі.

КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.

ЛИСИЦЯ:
Ходи но ближче, і скажи на вушко
Чи є у тебе, хлібчика цілушка..

КОЛОБОК:
Красуне, д`урні вже превелись,
Хоч і траплялись в казочках колись.
Збираймо групу: «Лісовий дубок»,
Країні й лісу треба КОЛОБОК!

(ідуть збирати звірів)

(У хатинці Дід з Бабою за столом.)
ДІД:
Ну що, стара, хоч на столі й не густо,
І хтось у нас поцупив колобка,
Та маємо узвар, кутю й капусту,
Чим не Різдво?

БАБА:
Ох, діду, не лукав!
Наш колобок був свіжий та румяний.
А ти його, розвеза, прозівав!
Вмикай но телевізор, капітане,
Подивимось кохання в Домі -2.

(Стукіт у двері)
ГОЛОС КОЛОБКА:
Господарю! Тут Колобок і звірі!
Гостинців купа, їжа і питво!

БАБА:
Це КОЛОБОК! І вірю і не вірю!
Таке буває лише на Різдво!

ДІД:
Іду, біжу, ворота відкривати,
Хвилююся. І ноги ніби з вати...
(заходить Колобок з командою)
КОЛОБОК:
Ми щойно, діду, із корпоративу,
Приватна група запросила нас,
То ми їх привітали так красиво,
Що вже і поп-зірками стали враз!

ВОВК:
І заробіток маємо пристойний:
Солодощі, і фрукти – перший клас,
Є здоба, і ковбаси, і напої
А надодачу- євро про запас.

ВЕДМІДЬ:
Давайте, діду, звернення в газету:
«Приватний підприємець КОЛОБОК
Організує виступ на банкетах,
Із колективом «Лісовий Дубок.»

ЛИСИЦЯ: (погладжуючи хвіст)
Пишіть, що все у групі натуральне,
Не маскі - шоу, і не татуаж
Засади наші – високоморальні,
Фольклор у звірів- вищий пілотаж.

КОЛОБОК:
Ну, що ж , панове, хутко до роботи,
Заносьте в хату речі для реприз,
Розкрутка групи- це моя турбота,
І у горі кута- мінімалізм!

( усе товариство хором співає пісню Колобка)
Наш Колобок! Як гордо це звучить!
Наш Колобок! Не птах і не тварина,
Легенький і м’якенький, мов пірїна,
Ніде нічого в нього не стирчить,
Не має рук він і не має ніг,
Вершина досконалості – оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне з його квадратом!

Лисиця танцює танець живота.
Вовк та Ведмідь виконують акробатичні етюди.
Баба з дідом їдять банани.
ЗАНАВІС:)))

Від автора:
Мораль цієї баєчки така:
Де б Україні взяти Колобка?



________________




Найвища оцінка Іван Солодкий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-30 16:59:33
Переглядів сторінки твору 12046
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.292 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.041 / 5.5  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 11:54:24 ]
Іванцю, дякую тобі за усмішку. Для автора дуже важливо, щоб вона з'являлася саме там, де він на неї розраховує:)))
Щодо оцінки, то це ти вже занадто щедро, як для такої жартівливої казочки.
Успіхів тобі. Посміхайся частіше. Впевнена, що твоя лірична героїня обов'язково відповість тобі взаємністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:34:34 ]
Легко, невимушено, дотепно, поетично.
З повагою Василь