ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гальшка Загорська (1979) / Проза

 НОЧНОЙ ВИЗИТ ИЛИ ГЛАВНАЯ ВСТРЕЧА В МОЕЙ ЖИЗНИ
Окно разбилось среди ночи.
«Тринадцатый этаж. Что это может быть?» - в страхе соскочила я с кровати, стоявшей у окна.
Тихо шевелилась занавеска, холодный воздух медленно заполнял комнату.
Осторожно, на цыпочках, я подошла к разбитому окну и ...закричала. С балкона на меня смотрел человек – полностью обнажённый.
Взвизгнув ещё раз, я отпрянула к противоположной стене и, прижавшись к ней, замерла. Сердце бешено колотилось, пытаясь вырваться из груди и бежать, ноги, напротив, - приросли к полу. А тут ещё стук в окно, очередной раз повергший меня в неимоверную панику.
Звать соседей, последнее время распускавших обо мне, недавно разведёной, неприятные слухи, было выше моих сил, вызвать милицию – телефона, а мобильный, как всегда, в самый нужный момент куда-то запропастился.
Схватив подушку, я попробовала заткнуть дыру в окне, но человек, возникший из вне, вытолкнул её обратно.
- Помогите! – взмолился он. – Я совершенно случайно разбил Ваше окно.
- Уходите! Уходите туда, откуда пришли! – потребовала я.
- Но мне некуда идти! – отчаянно настаивал незнакомец.
Мозги совершенно отказывались “трезво” мыслить. И, все же, до меня, наконец, дошло – мужчина (относительно пола сомнений не возникало), действительно, просто так, сам, с балкона не исчезнет.
- Как вы попали сюда? – немного успокоившись, поинтересовалась я.
- Впустите, я всю расскажу! – просился он.
- Ещё чего! А если вы маньяк?
- Я инжене-е-р! – стонал мужчина, трясясь от холода.
- Лучше бы стекольщик, - съязвила я, - окно-то стеклить кто будет?
- Клянусь, я сумею, впустите, - просился незнакомец.
- Учти, - предупредила я, открывая балконную дверь, - если что, я так орать буду, что все соседи сбегутся, а они у меня знаешь какие…ого-го!
Застращав несчастного, я впустила его трясущееся тело в комнату.
- Сп-пасибо! – дрожащими губами пытался поблагодарить он меня.
При включенном свете я рассмотрела «пришельца»: низкий ростом, синий и какой-то мелкий.
- Ступай в ванную и прими тёплый душ, - приказала.
- А потом на кухню, - добавила вдогонку.
Мужчина спешно скрылся за дверью ванной комнаты. Я включила электрочайник.
…Утром, одетый в мой розовый спортивный костюм, ночной гость покинул меня.
На следующий день, костюм вернулся ко мне вместе с большим букетом алых роз, окно же оставалось заткнутым подушкой…
Я только поглядывала на Алку, живущую надо мной. Имея мужа-красавца, она, оказывается, позволяла себе неординарные выходки на стороне!
И кто бы мог подумать! Тихоня.
Однако нужно было решать проблему с окном, и я позвонила в жек. Мастера пообещали прислать сразу, как только тот выйдет из очередного запоя.
Прошла неделя. На улице похолодало. Мастер не спешил.
Ситуация складывалась драматично. Я оправилась с визитом к Алке.
Выслушав мои требования немедленно разыскать любовника и приказать ему застеклить моё окно, она залилась ехидным смехом. Я разозлилась и пригрозила рассказать всё мужу.
- Да кто тебе поверит! – отрезала она.
- А с Костиком мы больше не встречаемся, - закрывая дверь, крикнула мне вслед негодяйка.
Пришла суббота.
Услышав звонок, я открыла дверь элегантно одетому мужчине.
- Здравствуйте, - вежливо поздоровался он со мной.
Голос незнакомца показался мне удивительно знакомым.
- Здравствуйте, - ответила я, удивлённо приглядываясь к нему.
Мои глаза отказывались верить в то, что видели. Красивый мужчина, переступивший порог моей квартиры, был никто иной, как тот незадачливый герой-любовник, спустившийся ко мне ночью с четырнадцатого этажа.
Подобное перевоплощение повергло меня в шок.
Мужчина же улыбался, извиняясь за причинённые мне неудобства. Оказывается, после своего неудачного любовного похождения, он целую неделю провалялся с ОРЗ и только вчера встал на ноги.
- Мы познакомились с Аллой на корпоративной вечеринке Восьмого Марта и я даже не догадывался о существовании её мужа, - оправдывался он передо мной.
А затем, сняв свой элегантный пиджак, принялся стеклить разбитое им окно.
«Недельный отдых пошёл ему явно на пользу», - непроизвольно любовалась я его ловкими руками.
- Где вы научились это делать? – поинтересовалась я, наливая горячий чай в свои лучшие чашки.
- Я действительно по образованию простой инженер и раньше мне довольно часто приходилось всё делать самому, - делился со мною своими воспоминаниями Константин.
Тот факт, что он, вполне состоятельный человек, решил сам застеклить моё окно, сильно польстил моё самолюбие.
Мы провели субботний вечер вместе, предаваясь воспоминаниям юности, а в воскресенье отправились в театр.
Я влюбилась. Мне ответили взаимностью.
«Подарок» к празднику, предназначавшийся моей соседке, оказался моим верным спутником жизни.
Так всегда ли стоит обижаться на хамское поведение Ваших соседей?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-29 14:39:05
Переглядів сторінки твору 1261
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.410 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.197 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2010.12.06 23:56
Автор у цю хвилину відсутній