ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 * Навіяне Білим *
Образ твору  
(Ремікс, Сонце_Місяць vs. Ні_Но)


навіяне
білим . .
білим по білому
бі . .
. . лим

схилися до мене,
схилися до мене,
торкнися до мене,
торкнися . .

у зиму . .

по білому
білим немає
бо . .

береги, де ми . .
пороги, де ми


є . .
навіяне
білим
i . .

сніг . .

вже нема


снігсніг . .

*

скоро . .

білим по білому
білим

повірю . .
зречуся у риму
& криги
у риму
ллють стеляться
лють
i
білим
по
білому

білим . .
повірю . .
зречуся

ні . .

*

торкнися до мене,
торкнися . .


          білим . .

*

С*
*ні

       г*

***

          ом..
*

*
 ни . .
                               ні..

* **
***  ***

*

нас вже

          немає..

скоро . .

* ни . .

                                                                                ні..

*

б . .

*

 ** ****       **    *


* *      *

*



 **

*

 **  **  *

* **



*

 ** ****       **   *


* *      *

*




С*




 


 
_______________________________
Art © Jorge Azri



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-30 14:38:25
Переглядів сторінки твору 7132
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 22:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 21:04:05 ]
***
На білому полі −
літери,
на білому полі −
біль,
і світло багать
обвітрене,
і щастя схоже
на хміль.

І сходи −
ще не оплакані,
і світ,
як серцебиття.
На білому полі −
знаковім
чиєсь промина
життя.

На білому полі −
літери
посіяні,
щоб родить…
Сонячно…
Холодно…
Вітряно.
Та знову −
хочеться жить…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-06 19:30:58 ]
по вечорах.. це особливий вимір
коли біле тло невідомого розірване на безліч клаптиків-
у світі шуму, пилу, попелу, солі, сліз, цибулі, ґудзиків, крихт, образ, інтриг, підробок, банальнощів & веселощів, кухонь і баняків, струн і молотків і клапанів, луни і виблисків, губ скривавлених руж, посмішок вічно неситого Еросу, брязкаючих летючих майбутніх драконів і нагрітих щипців і т.п. тощо etc. etc..-
частинки чорні і частинки білі змішано у вирі-
холод і порожнеча сперечаються за кожен дрібний шматок землі або неба-
і хто ми під цими містеріями світла і несвітла, пітьми і непітьми-
і де скінчиться мій сон, чи де почнеться сон про мене, чи завершиться моє нескінченне мною-

все кружляє & кружляє & кружляє & кружляє &

десь

**** ** * ** ***** ** ** ****** ***
* **** ** ******** ** * всюди
***** *** ******* ** **** ******** **** **** ***
********** ****** ******** ** ****** **
********

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 19:41:10 ]
Прочиталося скоромовкою та з те-еплою усмішкою :)

А цікаво, якщо взяти до уваги темпи глобального потепління, то чи побачать мої внуки хоч раз на життя справжній український сніг? Певно, хіба що в морозильній камері :(

Теперішня зима- на жаль, виняток. Щасливий виняток...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-06 19:43:39 ]
нічого, не журіться Ганно.. бо гріх журитися і бідкатися. Живіть живим і будьте життям- тай усе

:-)

Веселих Свят