ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 а світ солодкий
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-04 16:37:43
Переглядів сторінки твору 10104
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.583 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.540 / 5.5  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 17:09:27 ]
Василинко! Дуже рада бачити Вас нарешті! Добре, що виринули з небуття:) Дихайте глибже: життя продовжується :)
Зі всіма Вас святами і світла Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 17:18:42 ]
Я теж надзвичайно рада, що з Вами! Дякую за вітання, Вам теж лише добрих звісток і світлих подій! ачей уже надовго не зникатиму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 17:51:59 ]
Привіт, Василинко! Приємно знову Вас бачити і спілкуватися.
Вірш такий болісний...А назва ж така гарна, так сказати можете тільки Ви.
З новим роком! Солодкого світу!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 18:56:26 ]
Наталочко, зі святками Вас! А світ і направду солодкий, аж болить. Дякую, що не забули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 21:00:51 ]

жаскі лещата..

спекотне холодне рипіння
розігнуто скрипку..

скільки по забутті
при повернення з криг
твого мовчазного кивання
лагідній тиші в..


з поверненням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 21:11:46 ]
як добре, коли є кому сказати "дякую"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 21:53:05 ]
крихка реальність
кришиться в скреготі
крихти крижинок
пірнають на дно
болю
кріотерапія
в лагідній тиші
вдих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 22:27:31 ]
пластика можливості
люстерка мінливої води
численні моментальні відбитки душі
пластівці улюблених сторінок
все зліплюються
заради дійсності
ім'я якої
дорога
доріг

біль- брат
жага- мати
вітер- час
в прочинених кимось
тихо
дверях
або для гостини
чи скорішого?
"туди- в -невідоме"
би плентатися
далекими колами
і за тим, тай іншим
спочатку & знову
постійно хоч як
би
непевно-

напевно
знаходиться ще

один
ще один
ще
вдих..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 22:52:31 ]
мінливі моменти
дороги болю
вимете
ні вітром
ні часом
причини двері
доле
туди в невідоме
дай ще в
дихати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 23:02:06 ]
і кольорові хмарини
і барвисті птахи
і смужки синього лісу
і чарівно зблискуючі озера
і прямі довгі краплини дощу
і лоскотно грайливі сніжинки
і квіткові казки духмяні
і загадковість сутінок
і жива пружна земля
і свіжість ранку
і легкість сну
знову
на вдих..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 23:37:55 ]
дякую щиро
сердечно
снігами
сизо-срібними
стигне
світ солодкий
сяйво сузір’їв
сипле
самоцвіти
сонно сонно сонно
стигне сріберний світ
солодкий вдих



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 23:45:22 ]
добра ніч
надходить
над..
на
вдих
залишитися
легким
мудрим
поки
вершиться
ще..
і ще
одне
коло

легкої
лагідної
вільної
ночі


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 09:59:16 ]
Василинко, як добре, що ти знову з'явилася!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 21:38:41 ]
Ну як тут не з’явитися, якщо тебе чекають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 21:59:53 ]
Який до болю життєлюбний вірш!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-15 10:27:05 ]
Природньо, як вдих і видих... що ще можна додати? Хіба що - такі речі зачіпають емоції...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 21:39:14 ]
Мене дещо збентежили Ваші пропозиції у комент. на "Коли ворог у власній хаті". Мемуари..? Та мені у лютому ц. р. лише 25 виповниться.. (в цьому житті..) А те що історія (справжня) нашої
нещасної України нам ,її дітям, досі невідома
є правдою...
..Пані Василино(дивився Вашу візитівку в ЛМ), ви живете у таких казкових місцях..! Став би десь над сніговою шапкою, глянув , і.. серце б стало... У моїй книгозбірні є щоденник упівського поета Черемоша з ілюстраціями легендарного Бей Зота... Як вони любили Твій край.,як писали про нього..! Один кинувся вниз головою зі скелі, аби не потрапити до рук стрибків, другий - підірвав себе гранатами у бункері.. Яка незбагненна земля!
Добраніч, Шановна Пані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 16:57:49 ]
Пане Поете! Ви щаслива людина – у кожному житті починаєте спочатку, так? Я ж після кожної реінкарнації стаю старіша, ніж до того:((. Боюсь, невдовзі кінцевий термін вичерпається зовсім. Ну, як ця, як її шкіра та, знаєте? шагренева чи що.
Але все це тільки припущення.
Якщо серйозно, то про мемуари я завела мову тому, що мені здалося, що деякі Ваші розповіді взяті із власного досвіду (напр. про Симоненка і Негоду). Та і стиль віршів, навіть лексика у коментах наштовхнули мене на таку думку. Вибачайте! 25 – це прекрасно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 17:00:45 ]
А що стосується казкових місць... У Скунця є такі слова:
гори вчать ізмалечку бути реалістами,
це лише здаля вони – мрій апофеоз...
Але краса таки казкова, згодна. тільки я тепер живу десь за 200 км від гір. Але вони зі мною, звичайно, в душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:12:16 ]
МАбуть вірно трактує народна мудрість стверджуючи, що дорогу долає той хто іде.. У поезії довгі "зупинки" небезпечні. Вони продукують банальних версифікаторів, графоманів(...) Час від часу, прориваючись крізь буденну звичку, варто ставити перед собою надзавдання - долаючи цей бар’єр, творча особистість виходить на новий якісний рівень..
Мені здалося, що вірш "А світ солодкий" можливо і є спробою оволодіти емоційною таїною(формулою емоційної напруги) поетичного слова... експерементуй (!) Повір, експеременти в поетичній творчості дають несподівані, а часом і казкові результати. З пошаною!