ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сліпці




Найвища оцінка Юлія Івченко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Шукач Матерій 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-05 21:56:05
Переглядів сторінки твору 15910
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.726 / 5.63  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:07:37 ]
Це ж скільки асоціацій на картину! :) І такі вдалі асоціації, що в мене відразу ж виникла асоціація з усім людством!

*пішла шукати збільшений варіант*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:09:57 ]
Вибачайте за надлишок "асоціацій" у повідомленні...занадто вже миттєво я відреагувала на Ваш вірш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:59 ]
Ганю, дякую за миттєвість. Це - у твоєму стилі :) Але картина тут як раз була вторинною, саме ілюстрацією. А збільшений варіант знайди - не пошкодуєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:27:50 ]
Зрілий вірш, як на мене.
Є певні запитання. Гммм.
1) чому "рештки від закляття - шкода кинути і важко нести"?
2) "повз кістяки в пронафталінених шухлядах" - мені видавалося, що це мають бути "шафи", а не "шухляди", ні?
3) коли "сало з перцем" то мо` "в шоколаді"? А коли вживати діалектично - то "чоколяді". Нє?
4) "лестИву міді? мідь лестИва? - тоді "мідь" - не зрозуміло.

Дякую я послухаю автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:57:13 ]
Юрчику, я чесно спробую пояснити, але у своєму стилі :)
1) колись Михайло Жванецький жартував з приводу нашої спільної Батьківщини СРСР - "це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода". Тут "попіл рідний стосується не дівчини, яку спалили на вогнищі, а зпалених сподівань і надій.
2) коли Чебурашка поскаржився в ЖЕК, що йому тісно жити у телефонній буді, поважна комісія порадила йому покласти ту буду на бік, мовляв, місця зразу буде більше :) так от поклади подумки шафу на бік - чим не шухляда? :)
3) "чоколяд" - таке сміше слівце, воно б збивало загальний настрій вірша, але хотілося все ж таки певної іронії (хоча треба ще поміркувати).
4) цукерня лестива міді - тобто оті солодкі лестиві калюжки, що лишилися від цукерок, не варті й мідного гроша. Я погоджуюсь, що може якось по-своєму сприймаю слово "цукернЯ" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:14:32 ]
Черунь,
Можливо-можливо. Я просто запитався, бо вірш дійсно зрілий і хотілося б щоби всі
грані блистіли виразно.
Удачі,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:13 ]
Просто очі заплющити. Просто довіритись, простягнути руку – “веди”. А куди? У які сніги, у які небеса сьомі_восьмі_дев”яті? У які прірви, чи вирви – будь-куди, врешті...Бо не бачиш ти. І не бачу я. І ніхто, врешті, не бачить.... Що там – далі, і далі, і далі – ЩО? Навпомацки, як нічним довгим коридором – уперед руками – брести життям, історією - ВІЧНО брести – шукати чогось (когось) – і упізнати – теж навпомацки – невідомі рідні риси...головне – не відпустити руку. Головне – не розімкнути коло....
Теж любиш Брейгеля, серце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:46:19 ]
Так, Аню, так - не розімкнути коло... Бо воно тримається не на руках і не на очах...
Люблю, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:35:21 ]
Я не в курсі: чому всі хвалять, захоплюються, а оцінку не виставляють. Не мають права (це я про правила, бо не знаю -чесно) чи конкуренція якась? Я питаю не для того, щоб "підчепити" кого, а дійсно не знаю, може розкриєте це "чому" ? (Доречі часто - як почнунь "усі-пусі", а оцінку поставить - зась... в чому річ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:41:22 ]
Костянтине, бувають твори, для яких оцінка- то занадто дріб"язкова річ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 23:51:33 ]
Костю, це Ви у мене питаєте?
Скажу щодо второго (в дужках). Іноді це трпаляється суто з технічної причини - мишка неслухняна :))
А взагалі - щастя не в оцінках... а в їх кількості. Жарт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 00:04:21 ]
Чесно: особисто мені цікаві думки, які містяться в коментарях. Оцінка - річ невдячна (на колір і смак...). Я радію коли хтось відгукується, але радію не оцінці, а увазі (вірш прочитано, хтось витратив час і поцікавився мною - ось що цінне, тобто прагнення людини... ну, ...) Тому оцінка - хай залишається для тих, кому вони потрібні (оцінки). Згоден з усіма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:13:43 ]
Мудре рішення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:30:06 ]
Чижику, якщо "на першому хресті" - говорить про найпершу в світі розіп'яту людину, то це - глибоке християнство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:39:26 ]
Так, "на першому хресті" - це не про Христа, а саме про першу розп"яту людину, як і про першу спалену "відьму". Взагалі - про відкриття "скриньки Пандори". А у чому Ви тут вбачаєте глибоке християнство"?
ПиСи. А "чижику" то Ви так ласкатєльно до мене, да? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:50:26 ]
Почну з останнього. Да! І вже не вперше. Не казати ж мені "Чорі" за натовпом, а Чорнява Жінка - багацько буков. А похідне від абревіатури "Чижик", коли сторони в гуморі, чому ні? Якщо дозволите...
Друге. Саме пройти (автору) мимо Голгофи аж першопричину... Що це?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:29 ]
Почну з першого. Сторони в гуморі :)
Друге. Так хіба Голгофа - першопричина? Скоріше, наслідок. Або ми про різне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:32 ]
Аж у першопричину!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:47:12 ]
Дійшло :) Добре, хай буде "глибоке" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 01:38:11 ]
І повз першопричини і повз тіні
Повзе сліпець Сінбад блаженний
З-під зрячої даремної балаканини
До вічності... Помовч, помисли
Та усміхнись услід. Собі.

peace :)