ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сліпці
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Юлія Івченко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Шукач Матерій 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-05 21:56:05
Переглядів сторінки твору 12936
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.661 / 5.55  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:07:37 ]
Це ж скільки асоціацій на картину! :) І такі вдалі асоціації, що в мене відразу ж виникла асоціація з усім людством!

*пішла шукати збільшений варіант*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:09:57 ]
Вибачайте за надлишок "асоціацій" у повідомленні...занадто вже миттєво я відреагувала на Ваш вірш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:59 ]
Ганю, дякую за миттєвість. Це - у твоєму стилі :) Але картина тут як раз була вторинною, саме ілюстрацією. А збільшений варіант знайди - не пошкодуєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:27:50 ]
Зрілий вірш, як на мене.
Є певні запитання. Гммм.
1) чому "рештки від закляття - шкода кинути і важко нести"?
2) "повз кістяки в пронафталінених шухлядах" - мені видавалося, що це мають бути "шафи", а не "шухляди", ні?
3) коли "сало з перцем" то мо` "в шоколаді"? А коли вживати діалектично - то "чоколяді". Нє?
4) "лестИву міді? мідь лестИва? - тоді "мідь" - не зрозуміло.

Дякую я послухаю автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:57:13 ]
Юрчику, я чесно спробую пояснити, але у своєму стилі :)
1) колись Михайло Жванецький жартував з приводу нашої спільної Батьківщини СРСР - "це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода". Тут "попіл рідний стосується не дівчини, яку спалили на вогнищі, а зпалених сподівань і надій.
2) коли Чебурашка поскаржився в ЖЕК, що йому тісно жити у телефонній буді, поважна комісія порадила йому покласти ту буду на бік, мовляв, місця зразу буде більше :) так от поклади подумки шафу на бік - чим не шухляда? :)
3) "чоколяд" - таке сміше слівце, воно б збивало загальний настрій вірша, але хотілося все ж таки певної іронії (хоча треба ще поміркувати).
4) цукерня лестива міді - тобто оті солодкі лестиві калюжки, що лишилися від цукерок, не варті й мідного гроша. Я погоджуюсь, що може якось по-своєму сприймаю слово "цукернЯ" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:14:32 ]
Черунь,
Можливо-можливо. Я просто запитався, бо вірш дійсно зрілий і хотілося б щоби всі
грані блистіли виразно.
Удачі,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:13 ]
Просто очі заплющити. Просто довіритись, простягнути руку – “веди”. А куди? У які сніги, у які небеса сьомі_восьмі_дев”яті? У які прірви, чи вирви – будь-куди, врешті...Бо не бачиш ти. І не бачу я. І ніхто, врешті, не бачить.... Що там – далі, і далі, і далі – ЩО? Навпомацки, як нічним довгим коридором – уперед руками – брести життям, історією - ВІЧНО брести – шукати чогось (когось) – і упізнати – теж навпомацки – невідомі рідні риси...головне – не відпустити руку. Головне – не розімкнути коло....
Теж любиш Брейгеля, серце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:46:19 ]
Так, Аню, так - не розімкнути коло... Бо воно тримається не на руках і не на очах...
Люблю, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:35:21 ]
Я не в курсі: чому всі хвалять, захоплюються, а оцінку не виставляють. Не мають права (це я про правила, бо не знаю -чесно) чи конкуренція якась? Я питаю не для того, щоб "підчепити" кого, а дійсно не знаю, може розкриєте це "чому" ? (Доречі часто - як почнунь "усі-пусі", а оцінку поставить - зась... в чому річ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:41:22 ]
Костянтине, бувають твори, для яких оцінка- то занадто дріб"язкова річ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 23:51:33 ]
Костю, це Ви у мене питаєте?
Скажу щодо второго (в дужках). Іноді це трпаляється суто з технічної причини - мишка неслухняна :))
А взагалі - щастя не в оцінках... а в їх кількості. Жарт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 00:04:21 ]
Чесно: особисто мені цікаві думки, які містяться в коментарях. Оцінка - річ невдячна (на колір і смак...). Я радію коли хтось відгукується, але радію не оцінці, а увазі (вірш прочитано, хтось витратив час і поцікавився мною - ось що цінне, тобто прагнення людини... ну, ...) Тому оцінка - хай залишається для тих, кому вони потрібні (оцінки). Згоден з усіма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:13:43 ]
Мудре рішення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:30:06 ]
Чижику, якщо "на першому хресті" - говорить про найпершу в світі розіп'яту людину, то це - глибоке християнство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:39:26 ]
Так, "на першому хресті" - це не про Христа, а саме про першу розп"яту людину, як і про першу спалену "відьму". Взагалі - про відкриття "скриньки Пандори". А у чому Ви тут вбачаєте глибоке християнство"?
ПиСи. А "чижику" то Ви так ласкатєльно до мене, да? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:50:26 ]
Почну з останнього. Да! І вже не вперше. Не казати ж мені "Чорі" за натовпом, а Чорнява Жінка - багацько буков. А похідне від абревіатури "Чижик", коли сторони в гуморі, чому ні? Якщо дозволите...
Друге. Саме пройти (автору) мимо Голгофи аж першопричину... Що це?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:29 ]
Почну з першого. Сторони в гуморі :)
Друге. Так хіба Голгофа - першопричина? Скоріше, наслідок. Або ми про різне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:32 ]
Аж у першопричину!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:47:12 ]
Дійшло :) Добре, хай буде "глибоке" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 01:38:11 ]
І повз першопричини і повз тіні
Повзе сліпець Сінбад блаженний
З-під зрячої даремної балаканини
До вічності... Помовч, помисли
Та усміхнись услід. Собі.

peace :)