ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Сонце
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Бездоріжжя
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Я України громадянин
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з « Сільпо»...
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
"Чорний сніг Александрії" (продовження 8)
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви?...
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сліпці
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Юлія Івченко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Шукач Матерій 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-05 21:56:05
Переглядів сторінки твору 15224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.726 / 5.63  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:07:37 ]
Це ж скільки асоціацій на картину! :) І такі вдалі асоціації, що в мене відразу ж виникла асоціація з усім людством!

*пішла шукати збільшений варіант*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:09:57 ]
Вибачайте за надлишок "асоціацій" у повідомленні...занадто вже миттєво я відреагувала на Ваш вірш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:59 ]
Ганю, дякую за миттєвість. Це - у твоєму стилі :) Але картина тут як раз була вторинною, саме ілюстрацією. А збільшений варіант знайди - не пошкодуєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:27:50 ]
Зрілий вірш, як на мене.
Є певні запитання. Гммм.
1) чому "рештки від закляття - шкода кинути і важко нести"?
2) "повз кістяки в пронафталінених шухлядах" - мені видавалося, що це мають бути "шафи", а не "шухляди", ні?
3) коли "сало з перцем" то мо` "в шоколаді"? А коли вживати діалектично - то "чоколяді". Нє?
4) "лестИву міді? мідь лестИва? - тоді "мідь" - не зрозуміло.

Дякую я послухаю автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:57:13 ]
Юрчику, я чесно спробую пояснити, але у своєму стилі :)
1) колись Михайло Жванецький жартував з приводу нашої спільної Батьківщини СРСР - "це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода". Тут "попіл рідний стосується не дівчини, яку спалили на вогнищі, а зпалених сподівань і надій.
2) коли Чебурашка поскаржився в ЖЕК, що йому тісно жити у телефонній буді, поважна комісія порадила йому покласти ту буду на бік, мовляв, місця зразу буде більше :) так от поклади подумки шафу на бік - чим не шухляда? :)
3) "чоколяд" - таке сміше слівце, воно б збивало загальний настрій вірша, але хотілося все ж таки певної іронії (хоча треба ще поміркувати).
4) цукерня лестива міді - тобто оті солодкі лестиві калюжки, що лишилися від цукерок, не варті й мідного гроша. Я погоджуюсь, що може якось по-своєму сприймаю слово "цукернЯ" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:14:32 ]
Черунь,
Можливо-можливо. Я просто запитався, бо вірш дійсно зрілий і хотілося б щоби всі
грані блистіли виразно.
Удачі,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:13 ]
Просто очі заплющити. Просто довіритись, простягнути руку – “веди”. А куди? У які сніги, у які небеса сьомі_восьмі_дев”яті? У які прірви, чи вирви – будь-куди, врешті...Бо не бачиш ти. І не бачу я. І ніхто, врешті, не бачить.... Що там – далі, і далі, і далі – ЩО? Навпомацки, як нічним довгим коридором – уперед руками – брести життям, історією - ВІЧНО брести – шукати чогось (когось) – і упізнати – теж навпомацки – невідомі рідні риси...головне – не відпустити руку. Головне – не розімкнути коло....
Теж любиш Брейгеля, серце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:46:19 ]
Так, Аню, так - не розімкнути коло... Бо воно тримається не на руках і не на очах...
Люблю, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:35:21 ]
Я не в курсі: чому всі хвалять, захоплюються, а оцінку не виставляють. Не мають права (це я про правила, бо не знаю -чесно) чи конкуренція якась? Я питаю не для того, щоб "підчепити" кого, а дійсно не знаю, може розкриєте це "чому" ? (Доречі часто - як почнунь "усі-пусі", а оцінку поставить - зась... в чому річ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:41:22 ]
Костянтине, бувають твори, для яких оцінка- то занадто дріб"язкова річ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 23:51:33 ]
Костю, це Ви у мене питаєте?
Скажу щодо второго (в дужках). Іноді це трпаляється суто з технічної причини - мишка неслухняна :))
А взагалі - щастя не в оцінках... а в їх кількості. Жарт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 00:04:21 ]
Чесно: особисто мені цікаві думки, які містяться в коментарях. Оцінка - річ невдячна (на колір і смак...). Я радію коли хтось відгукується, але радію не оцінці, а увазі (вірш прочитано, хтось витратив час і поцікавився мною - ось що цінне, тобто прагнення людини... ну, ...) Тому оцінка - хай залишається для тих, кому вони потрібні (оцінки). Згоден з усіма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:13:43 ]
Мудре рішення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:30:06 ]
Чижику, якщо "на першому хресті" - говорить про найпершу в світі розіп'яту людину, то це - глибоке християнство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:39:26 ]
Так, "на першому хресті" - це не про Христа, а саме про першу розп"яту людину, як і про першу спалену "відьму". Взагалі - про відкриття "скриньки Пандори". А у чому Ви тут вбачаєте глибоке християнство"?
ПиСи. А "чижику" то Ви так ласкатєльно до мене, да? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:50:26 ]
Почну з останнього. Да! І вже не вперше. Не казати ж мені "Чорі" за натовпом, а Чорнява Жінка - багацько буков. А похідне від абревіатури "Чижик", коли сторони в гуморі, чому ні? Якщо дозволите...
Друге. Саме пройти (автору) мимо Голгофи аж першопричину... Що це?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:29 ]
Почну з першого. Сторони в гуморі :)
Друге. Так хіба Голгофа - першопричина? Скоріше, наслідок. Або ми про різне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:32 ]
Аж у першопричину!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:47:12 ]
Дійшло :) Добре, хай буде "глибоке" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 01:38:11 ]
І повз першопричини і повз тіні
Повзе сліпець Сінбад блаженний
З-під зрячої даремної балаканини
До вічності... Помовч, помисли
Та усміхнись услід. Собі.

peace :)