ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліліт Опівнічна / Вірші

 Огонь и серебро
Образ твору В красном кафе «Агата»
джаз, корица и мята,
кофе по-восточному
и Саша-ударник – бог,

в красном кафе «Агата»
берем по пиву на брата,
тень соколиная сочная
спотыкается о порог…

… а снег серебряной пудрой падает и падает на следы
спешащих наивных людей и никуда не спешащих мудрых
котов… на детские обиженные качели… на бомжующих голубей…
на сплюснутые креветочные лица трамваев…
на гордо-одинокие фонари, которые всеми своими
недосгоревшими лампочками заглядывают туда, где…

в красном кафе «Агата»
пускай всегда тесновато,
зато в меню среди прочего –
музыка и любовь…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 17:51:52
Переглядів сторінки твору 6288
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.722 / 5.5  (4.395 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.536 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.03.14 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 19:14:34 ]
огонь, серебро & медь
свернутые в облака
молнии золотых тарелок
и разноцветный дым
в красно- черненом баре
die Untergangsmusik..

куда же ты, Гарри?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:41:29 ]
в огне, серебре и меди
танцуют медленно леди,
а в окна глядят медведи,
облизывая с лапы джемммм...

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 20:00:27 ]
прицельный свет
расхлябанный бит
тридцать три мыши
всех оттенков зеленого
зонтик из вавилона
прикуренный на релакс
от тридцать четвертой
улыбки

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:25:30 ]
черепашки розовопузые
нижнебрейкуют
между колоннами
сонный питон
ждет тридцать девятого
рок-н-рольного
попугая
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 20:44:47 ]
от ночной песни рыб
до белок-с-орехами
замочками молний
тамсям блески
питонов
снег-
сурдина
"когда- то здесь
стоял цирк
Шапито.. "

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:54:55 ]
"Саша-ударник – бог" - А почему именно Саша? Может быть - это стих посвящение?

"обиженные качели" - ВО!

"бомжующих голубей" - не встречал такого сравнения (между "нравится" и "наверное нравится") !

"сплюснутые креветочные лица трамваев" !!!

"вечно чуть тесновато" - ну.. не очень (типа "чуть беременная")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:15:54 ]
Костя, так случилось, что ударника в кафе "Агата" зовут Саша. Потому и ударник-Саша. Бывает... :)
С "не очень" - согласна. Исправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 01:24:13 ]
загублений блюууз :)

в затишку кленів - зимових фарбованих вій,
просить до себе кав"ярня стриножених мрій.
затишком впоює: спершу - мартіні і blue,
губи з корицею і еклектичне: "люблю"...

далі - розпечене олово в низ живота,
змішані в подихах вулиці, площі, міста,
гострі образи, солодкі вершки розумінь,
хміль від мовчання і рухів знебеснена синь...

очі крізь очі, і тіло крізь тіло, і жар,
тиха кав"ярня загублена посеред хмар
білих, мов видих - легке пташеня із грудей.
знайдеш - і будеш щасливішим поміж людей...

тиха кав"рня: картинні півтіні і blue.
у просклянілих артеріях із кришталю
з мерехтом змочених вуст коливається wine.
і наостанок - еспрессо зі смаком "прощай"...

вдруге ніхто не знаходить дорогу сюди.
вдруге ніхто не почує у спину: "не йди".
все, що лишиться з тобою проси-хоч-кради:
тільки від олова опіки, знаки води,
щем і рахунок з кав"ярні
"загублений рай".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 02:03:21 ]
від "люблю" до "не йди"
крізь замерзлі сади
несміливі - тверезі - сліди

від "не йди" до "прощай"
напівзнайдений рай
і останній - блюзОвий - трамвай
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:27:43 ]
Але ж якщо кафе надихає Вас на ТАКІ вірші, то, може, й мене на щось надихне? Ну... хоча би просто на файний настрій :)

А гойдалки наші (якщо тут ідеться про Україну) і справді ображені. На майданчику біля мого будинку гойдалок уже немає- гопники на металолом повіддавали...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:45:45 ]
Ганнусю! Бажаю і тобі знайти свою "Агату". Веселих свят! :)