ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то

хома дідим
2026.06.07 21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій

Євген Федчук
2026.06.07 17:17
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.

Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,

Володимир Ляшкевич
2026.06.07 16:40
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі.
Проте присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.

Коли ж вони нарешті покидають сцену,
тоді провіщене й дох

Борис Костиря
2026.06.07 13:28
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.

Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,

Олег Герман
2026.06.07 11:42
Шукаю дорогу між тисяч думок,
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.

Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова

Вячеслав Руденко
2026.06.07 11:10
… на човнику не видно пасажирів,
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,

раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті

Віктор Кучерук
2026.06.07 06:27
В тепле літо золоті ворота
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.

Володимир Бойко
2026.06.07 01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї. Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес. Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії. Людям найпрості

хома дідим
2026.06.06 22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
В оп’янінні усілякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліліт Опівнічна / Вірші

 Огонь и серебро
Образ твору В красном кафе «Агата»
джаз, корица и мята,
кофе по-восточному
и Саша-ударник – бог,

в красном кафе «Агата»
берем по пиву на брата,
тень соколиная сочная
спотыкается о порог…

… а снег серебряной пудрой падает и падает на следы
спешащих наивных людей и никуда не спешащих мудрых
котов… на детские обиженные качели… на бомжующих голубей…
на сплюснутые креветочные лица трамваев…
на гордо-одинокие фонари, которые всеми своими
недосгоревшими лампочками заглядывают туда, где…

в красном кафе «Агата»
пускай всегда тесновато,
зато в меню среди прочего –
музыка и любовь…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 17:51:52
Переглядів сторінки твору 6066
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.722 / 5.5  (4.395 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.536 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.03.14 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 19:14:34 ]
огонь, серебро & медь
свернутые в облака
молнии золотых тарелок
и разноцветный дым
в красно- черненом баре
die Untergangsmusik..

куда же ты, Гарри?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:41:29 ]
в огне, серебре и меди
танцуют медленно леди,
а в окна глядят медведи,
облизывая с лапы джемммм...

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 20:00:27 ]
прицельный свет
расхлябанный бит
тридцать три мыши
всех оттенков зеленого
зонтик из вавилона
прикуренный на релакс
от тридцать четвертой
улыбки

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:25:30 ]
черепашки розовопузые
нижнебрейкуют
между колоннами
сонный питон
ждет тридцать девятого
рок-н-рольного
попугая
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 20:44:47 ]
от ночной песни рыб
до белок-с-орехами
замочками молний
тамсям блески
питонов
снег-
сурдина
"когда- то здесь
стоял цирк
Шапито.. "

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:54:55 ]
"Саша-ударник – бог" - А почему именно Саша? Может быть - это стих посвящение?

"обиженные качели" - ВО!

"бомжующих голубей" - не встречал такого сравнения (между "нравится" и "наверное нравится") !

"сплюснутые креветочные лица трамваев" !!!

"вечно чуть тесновато" - ну.. не очень (типа "чуть беременная")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:15:54 ]
Костя, так случилось, что ударника в кафе "Агата" зовут Саша. Потому и ударник-Саша. Бывает... :)
С "не очень" - согласна. Исправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 01:24:13 ]
загублений блюууз :)

в затишку кленів - зимових фарбованих вій,
просить до себе кав"ярня стриножених мрій.
затишком впоює: спершу - мартіні і blue,
губи з корицею і еклектичне: "люблю"...

далі - розпечене олово в низ живота,
змішані в подихах вулиці, площі, міста,
гострі образи, солодкі вершки розумінь,
хміль від мовчання і рухів знебеснена синь...

очі крізь очі, і тіло крізь тіло, і жар,
тиха кав"ярня загублена посеред хмар
білих, мов видих - легке пташеня із грудей.
знайдеш - і будеш щасливішим поміж людей...

тиха кав"рня: картинні півтіні і blue.
у просклянілих артеріях із кришталю
з мерехтом змочених вуст коливається wine.
і наостанок - еспрессо зі смаком "прощай"...

вдруге ніхто не знаходить дорогу сюди.
вдруге ніхто не почує у спину: "не йди".
все, що лишиться з тобою проси-хоч-кради:
тільки від олова опіки, знаки води,
щем і рахунок з кав"ярні
"загублений рай".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 02:03:21 ]
від "люблю" до "не йди"
крізь замерзлі сади
несміливі - тверезі - сліди

від "не йди" до "прощай"
напівзнайдений рай
і останній - блюзОвий - трамвай
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:27:43 ]
Але ж якщо кафе надихає Вас на ТАКІ вірші, то, може, й мене на щось надихне? Ну... хоча би просто на файний настрій :)

А гойдалки наші (якщо тут ідеться про Україну) і справді ображені. На майданчику біля мого будинку гойдалок уже немає- гопники на металолом повіддавали...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:45:45 ]
Ганнусю! Бажаю і тобі знайти свою "Агату". Веселих свят! :)