ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Арсеній Войткевич
2025.03.15 12:25
Дощ кийсь... без смаку.
А я то думав!..
Ждав-де іншого знаку,
Вночі у холодні вікна дмухав —

Бачив вії — хрестився!
Думав, то нелюдськії очі,
Думав, то місяць за обрій вкотився —

Світлана Пирогова
2025.03.15 11:04
Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.

Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.

Віктор Насипаний
2025.03.14 20:46
Дрібненький дощ стрічає мило.
Дитинства двір. Верба похила.
Немає люду, діток, шуму.
Лиш тиха радість. Трохи суму.

Я виріс тут, і дяка Богу.
Не раз в світи шукав дорогу.
На зустріч знову йду з тобою,

Борис Костиря
2025.03.14 20:06
Цих людей уже мало хто знає,
вони були обличчям
минулої епохи, але інтерв'юєр
продовжує виставляти
відео з ними. Їхні гармати
давно відшуміли,
їхні болі поросли травою,
зараз їх мало хто

Іван Потьомкін
2025.03.14 11:51
Не Васнецовський «Витязь на розпутті»
І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
Що під ударами Кличка змусив Росію сміятися на кутні,-
Стоїть незмінно на розпутті Путін.
В ботфортах Петрових потонувши по самі вуха,
Силкується в нову добу в

Юрій Гундарєв
2025.03.14 11:44
Дякую редакції за те, що, нарешті, дослухалася до моєї скромної поради і значною мірою зменшила щоденну кількість творів Олександра Сушка у Вибраних віршах і Вибраній прозі. Гадаю, у пана Олександра є досить пристойні речі (наприклад «Я літаю…», і не тіл

Юрій Гундарєв
2025.03.14 09:37
Неначе у казці
гротескній,
строчу у масці
свої СМ-ески.

Чиюсь команду
тепер до скону я,
аж до упаду! -

Віктор Кучерук
2025.03.14 07:23
Похоронили Василя.
З душі ніяк не сходить туга.
У лоно бережно земля
Ввібрала урну з прахом друга.
Неспішно й сумно погребли,
І дружно впали у нестяму,
Бо світ утратив ясний лик,
Бо жаль живий ввійшов у пам’ять…

С М
2025.03.13 22:07
то який костюм дівча вбере
до всіх вечірок завтра
вже ношену сукню кимось десь
до всіх вечірок завтра

та вдіяти що як от майже тут
північний темний час
в неділю плаче сирота

Борис Костиря
2025.03.13 20:56
Висохле дерево, яке віджило
свій вік. Воно виросло
справжнім велетнем
і засохло на вершині
свого гігантизму.
Його кістки ломить
мороз, його думки
застигають у польоті

Євген Федчук
2025.03.13 20:16
Трамп і Путін в один голос взялись вимагати,
Що Зеленського потрібно з посади знімати.
Мовляв, строки вже минули, вибори потрібні,
Щоб до влади в Україні прийшли люди «гідні».
Ті, що зможуть домовлятись, здатні поступитись,
Бо інакше з москалями нам

Ігор Шоха
2025.03.13 12:41
                        І
Щезають в позолоті ореолу
за обріями синіми птахи
ключами, замикаючи по колу
поза війною найдені шляхи...
по добрій волі, та у час лихий
пора й мені по азимуту цьому
податися із вирію додому

Борис Костиря
2025.03.12 21:18
Покинутий монастир,
із якого пішли монахи,
тільки гул вітру
у коридорах.
Це екзистенційна криза
не людини, а будівлі.
Покинутий монастир -
це втрата змісту.

Павло Сікорський
2025.03.12 20:54
Пророк чи блазень для еліти –
Хто є митець у світі цім?
Чи рознесуся, наче грім,
Чи вічно цацкою марніти?

Хто є митець у світі цім:
Йому саджати перші квіти
Чи барський розважати дім,

Артур Курдіновський
2025.03.12 14:52
Важка, згорьована дорога...
Та не здається Україна!
За нами буде Перемога!

Брудний сусід, свиня двонога
Зігнути хоче нам коліна.
Важка, згорьована дорога...

Іван Потьомкін
2025.03.12 11:08
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Костянтин Козачок
2025.02.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
На порожній зупинці тебе випадково побачу.
Ти за руку з тіею, що скоро дружиною стане.
Я так щиро заплачу, так щиро і винно заплачу,
Що відкриється небо і бабине літо настане.
Буде радісне місто, руде і кудлате, мов пудель,
Смішно чухати вухо, в яке наловилися вірші.
Ми постелимо листя, розріжем горіховий струдель,
І загуслу любов розіп"ємо з долонь, як раніше.
Ти дістанеш троянду з-за пазухи, звідкись з-під светра.
Голуби поцілуються. Голосно скажеш: "Кохаю"
Тільки все це неправда. Усе це наївно, як ретро...
І ця осінь зникає... Ти чуєш, ця осінь зникає?
І цей спогад зникає, і світло вкінці коридору.
І я більше не плачу. Чи, може, вдаю, що всесильна.
Ти за руку з тією, що скоро дружиною... Скоро...

Розбиваємось погляд об погляд, мов бульбашки мильні...




Найвища оцінка Оксана Радушинська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-12 13:17:54
Переглядів сторінки твору 2962
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.158 / 5.46  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.089 / 5.42  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 13:56:52 ]
Особливо подобається ось це:

Буде радісне місто, руде і кудлате, мов пудель,
Смішно чухати вухо, в яке наловилися вірші...

Бачу, що горіховий струдель- то для Вас сакральна їжа. :)

А чому ретро наївне, Тетяно?

І не треба при них плакати! Вони того не варті! (імхо)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 14:29:20 ]
Красиво. Тепло і холодно водночас. Ніби по лезу любові і ледь стримуваних ридань. Сподобалася алегорія про пуделя, горіховий струдель. Тільки, Тетяно, у Вас тут запралася опечатка:"вкінці коридору" - може "в кінці"?
Нехай пишеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 14:51:01 ]
Я сам би плакав разом із тобою, коли б я плакати міг.
Не плач Алісо, ти вже доросла...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 15:10:54 ]
Проймає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-12 20:03:31 ]
о)) я, чесно кажучи, злякалась початку...
[одразу в голові сплила яка-небудь Тая Повалій початку 90-х "адалжила-адалжилааа..."]
але поезія гарнюня) і пудель..
а вони руді бувають узагалі? поза віршами тобто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 00:17:51 ]
Таню, Ваші вірші не залишають байдужими - вони щирі і надзвичайно теплі...кожен з них, як маленьке життя - чи маленька смерть...

одначе, чому ви так любите дієслівні рими? без них Ваші поезії тільки б виграли, імхо.

"Тільки все це неправда. Усе це наївно, як ретро..." оцей рядочок варто було б посилити, та і епітет "наївне" до ретро, як на мене, не надто пасує.

Пишіть ще.