ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
Найда
У селі сталася новина. Про неї хто говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
* * *
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
* 95 *
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
* * *
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
Зяблик
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
* 93 *
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд

Борис Костиря
2026.05.26 21:04
Новий рік
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?

Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.

Іван Потьомкін
2026.05.26 19:58
Веніамін Блаженний (1921-1999)
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Непрочитаний рукопис (велике коло ронделів)
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
1986. Розстання
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Підгайний (1986) / Вірші

 люблю зиму
вип’ю я зелений чай,
скаже світ мені: «прощай».
я погляну у вікно,
знову біле там лайно
сірі вулиці вкриває.
треба ще горнятко чаю.
мозок мій напівпорожній,
шлунок, мабуть, теж не можна
геть наповненим назвати.
чаєм це не подолати,
треба випити вина,
відвернутись від вікна,
подивитись на підлогу,
на шкарпетки і на ноги,
на лакований паркет,
адже я тепер естет
після чаю і вина,
після ночі, після дня,
після всіх прожитих днів
на яву і уві сні.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-20 02:59:34
Переглядів сторінки твору 4229
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.112 / 3.5  (4.482 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.318 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.01.14 19:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 15:30:35 ]
Пене Естете, Вам варто вмістити на сайті фото своєї підлоги, шкарпеток і ніг, щоб ми переконалися, наскільки вони естетичніші за "біле лайно", тобто сніг за вікном, що "сірі вулиці вкриває".
І, щоб не ображати почуття таких же Естетів (а може, Ви такий один-єдиний-унікальний - тоді вибачте, з поваги до своїх високих почуттів) надалі описувати у своїх творах підлогу, свої шкарпетки і ноги.
А може, вам до чаю/вина щось підсипали?
))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 17:03:11 ]
якщо сніг- біле лайно, тоді небо і хмари- його продуценти?

фе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-23 07:16:27 ]
Ура, нарешті в мене оцінка не 5-6, а більш неформальна. Нарешті я знайшов те, що викликає в читачів емоції.
До речі, частквово послухаюсь до Вашої поради, пані Людмило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-23 10:58:06 ]
Щось я не бачила серед оцінок цього твору 5-6, пане, це ви перебільшили. Важливо те, які емоції і яким чином ви прагнете викликати. Зовні виглядає, що вам забаглося шкАндалю, смаженого. Напевно, Вас обуює байдужість і показова прилизаність? Це добре. Ви прагнете більш неформальних оцінок? В такому випадку можете на мене розраховувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-24 00:34:22 ]
Я мав на увазі інші твори, і не лише мої. І взагалі, тема оцінювання (порівняння?) поезії надто неоднозначна і підступна, щоб про неї говорити в чорно-білих тонах.
Ще б хотів сказати, що ззовні воно виглядає так само, як і є насправді. Так, мені хочеться суперечки, протистояння ідей.