Господи, як же довго, більше години я писав Вам коментар!
А коли натиснув "відправити", виявилося, що я не зареєстрований і його знищено... І тепер мені прикро
=(.Хотів спересердя йти спати.Однак, почухав макітру, і спробую дещо пригадати =)

Отже, я там писав, що від часів Шевченка майже нічого не змінилось, куди ж подітись від отих"оскомокошмарних" висловів, але якщо сповідувати
всепоглинаючий "ексклюзивізм", звичайно, можливо
й отак:
"Україно моя!
Ти - бджолярства колиска.
І ожина чорнобильська, дзьобана голубом сивим.
(Гарячково згадую.....Є!):
Та не вистачить меду, аби намастити всім писка.
Од віка зазіхають, замріяно, з наміром хтивим."
Ще писав, що "опухлу дитину під тином" легко
замінити на "інфіковане емо під клубом"(нічним, а не совківськи-сільським), тощо.Але тоді вірш, навіть під загрозою ешафоту ніхто вже не наважиться наректи добрим, згодьтеся.
Ще писав, що згоджуюся з кожним словом Вашим, і стосовно шароварщини, але
ж ми лишень починаємо пригадувати втрачені традиції, тому різноманітні "Країни мрій" та інші етнофестивалі просто обожнюю.
Ще писав, що напевно в росіянина (особиста моя думка) не так викликають оскомину вислови "Москва златоглавая" чи "Отечество родимое" чи ще там що... До ранку, звичайно, можливо блукати цією
цнотливою цілиною думок та так і впасти, знесилено... Наостанок писав, що вирушаю на Вашу сторіночку, блукати Вашими віршами, оскільки на опівнічній межі обох діб, відшукалася чуйна і талановита поетеса як Ви.
Щиро дякую Вам.
З непідробною повагою.

Хух, нарешті додаю цей коментар =)