ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Римований Щоденник Меланхоліка. Запис №1.
Забуваємо ревно (даремно) дорогу в небо.
В цей такий незбагненний такий не банальний космос.
Десь на вічно-квітучому Марсі вже п’яний Хронос
Зачинає вогонь і богинь для нової треби.
Для нової планети бо наша диви конає.
Змарнували месій і за дівку спалили Трою.
І назвали життя (так буває зо п’яну) грою.
Тільки більшість із нас нікудишні актори. Знаю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Влада Волошина 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Просто Немо 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:03:11
Переглядів сторінки твору 3859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.864 / 5.25  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.730 / 5.13  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 17:38:34 ]
Гірко, проте правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:45:00 ]
Ой, файно! А будуть ще записи, Варваро? Хочеться ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:25:09 ]
Варцю, щось мені не те...
"В цей такий незбагненний такий не банальний космос" - на жаль, надто банально звучить :-(
ненаголошене "вже" - при читанні дуже заважає;
"зо п’Яну" - хіба є такий вираз в українській мові?
"конає-знаю" - ...
ну і смерть месій, нехай і в множині, не до порівняння зі спаленням Трої - в історії були набагато більші трагедії, ніж троянська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:58:36 ]
гламуриш, Варю=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 19:08:14 ]
Сильно задумано, однак згоджуюся з Вандою відносно Трої - чи ж це найбільший гріх людства? От щодо змарнування месій, то це в тему. А взагалі, як на мене, твір вартий, щоб над ним попрацювати. Удачі, Варваро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 19:48:05 ]
А мені про Трою і месій заімпонувало. Великі і малі дурощі людства. От тільки думку ти не розвинула, Варю. Там би ще одну строфу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 13:41:17 ]
Це ж наче цикл намічається, так? От і будуть не лише ще-строфи, а й ще-вірші :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 01:23:39 ]
Ой, Варцю, мабуть бу і я трохи критикувати.
1. Назва. - якщо вірити деяким джерелам "жоден шизофреник ніколи не скаже , що він - шизофреник...". Мені не дуже подобається часте акцентування наприклад Ніки на власну "хворість". Тут я також не бачу виправдання. Увагу привертає, але... імхо, не те.
2."Ревно (даремно)" - не дуже второпав тотожність слів.
3."космос" - згоден з Вандою.
4. "так буваю зо п’яну"-? мо -"буває"?

Останній рядок - однозначний великий "+"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:06:48 ]
Підтримую Сержка,
(моя скромна нікому-ненавязуюча думка)
Хоробливе зайняття самомазохізмом,
яке густо проявляється у деяких ПМ-літівців,
яке ставить собі за мету - будь що "вразити" читача є нічого іншого як прострація думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:55:31 ]
Юрчику, коли вже вживаєш терміни, будь точним :) самомазохізм - це тавтологія. Так, краще уявляти себе реінкарнованим характерником або Божим посланцем на грішну Землю :)) А, нє. Краще за все - незбагненої чистоти і щирості вболівальниками за всі поецькі душі. У четвертому поколінні. Оце куди більше "вражає", ніж якісь там "самокопанія" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 19:34:55 ]
Любцю,
Та я знаю дефініцію слова "мазохізм",
але ужив "само" задля посилення значення як такого.
Зауваж, що мій коментар не вказує на жодну особистість
та підкреслює "ненав`язаність та суб`єктивність думки".
Саме власне тому, що я уболіваю за "за всі поецькі душі",
мовчу у випадку, коли ситуація видається мені безнадійною ("тупиковою").
Погодься, надмірність у чому-небуть заводить творчість у глухий кут сірості.
Я теж маю ту саму ваду, але старають хоч якось урізноманітнювати "репертуар",
а не заїзджувати ту саму тематику. Моє око дуже примхливе, бо владне оцінити
не лише слов`янську поезію...
Немає зараз жодного любителя-писаки на неті, котрий би не грішив "накаткою", ну принаймі
на наших теренах.
Тут мене дехто звинувачував у творчій ревності. Ревності до кого, людоньки? Вірт-гуртка "Роги та копита"?
Не бачу тут жодної логіки так як я не займаюся само-роздуванням і не претендую на жодні лаври.
І ще одне - коли я кручу носом на деяку писанину, то це зовсім не значить, що я маю рацію.
От мені так здається, ось такий у мене смак. :)
Чи може, Любцю, я повинен виробляти у собі стадний синдром?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 22:48:04 ]
... а що таке "накатка"?.. (це я серйозно)
про "Роги й копита" боюся догадуватися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 01:18:11 ]
Ну то будь здорова, Любцю!
(як вся поетична братія/сестритія)
***
Василинко "накатка" - це коли вже вироблений певний трафарет, а іншого - або не хочеться робити,
або не знається як, або не відчувається "буксування" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:19:32 ]
Всім привіт. Поки ніц не редагуватиму. Зооооооовсім не той настрій(((
Хоробливе зайняття самомазохізмом? Воно у мене було з самого початку, воно собі далі розвивається. МОже для цього немає місця в поезії? Можлииииииииииво. Ну то таке. Назву все одно змінила.
З любов'ю, Варя)))