ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Римований Щоденник Меланхоліка. Запис №1.
Забуваємо ревно (даремно) дорогу в небо.
В цей такий незбагненний такий не банальний космос.
Десь на вічно-квітучому Марсі вже п’яний Хронос
Зачинає вогонь і богинь для нової треби.
Для нової планети бо наша диви конає.
Змарнували месій і за дівку спалили Трою.
І назвали життя (так буває зо п’яну) грою.
Тільки більшість із нас нікудишні актори. Знаю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Влада Волошина 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Просто Немо 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:03:11
Переглядів сторінки твору 4139
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.864 / 5.25  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.730 / 5.13  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 17:38:34 ]
Гірко, проте правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:45:00 ]
Ой, файно! А будуть ще записи, Варваро? Хочеться ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:25:09 ]
Варцю, щось мені не те...
"В цей такий незбагненний такий не банальний космос" - на жаль, надто банально звучить :-(
ненаголошене "вже" - при читанні дуже заважає;
"зо п’Яну" - хіба є такий вираз в українській мові?
"конає-знаю" - ...
ну і смерть месій, нехай і в множині, не до порівняння зі спаленням Трої - в історії були набагато більші трагедії, ніж троянська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:58:36 ]
гламуриш, Варю=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 19:08:14 ]
Сильно задумано, однак згоджуюся з Вандою відносно Трої - чи ж це найбільший гріх людства? От щодо змарнування месій, то це в тему. А взагалі, як на мене, твір вартий, щоб над ним попрацювати. Удачі, Варваро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 19:48:05 ]
А мені про Трою і месій заімпонувало. Великі і малі дурощі людства. От тільки думку ти не розвинула, Варю. Там би ще одну строфу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 13:41:17 ]
Це ж наче цикл намічається, так? От і будуть не лише ще-строфи, а й ще-вірші :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 01:23:39 ]
Ой, Варцю, мабуть бу і я трохи критикувати.
1. Назва. - якщо вірити деяким джерелам "жоден шизофреник ніколи не скаже , що він - шизофреник...". Мені не дуже подобається часте акцентування наприклад Ніки на власну "хворість". Тут я також не бачу виправдання. Увагу привертає, але... імхо, не те.
2."Ревно (даремно)" - не дуже второпав тотожність слів.
3."космос" - згоден з Вандою.
4. "так буваю зо п’яну"-? мо -"буває"?

Останній рядок - однозначний великий "+"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:06:48 ]
Підтримую Сержка,
(моя скромна нікому-ненавязуюча думка)
Хоробливе зайняття самомазохізмом,
яке густо проявляється у деяких ПМ-літівців,
яке ставить собі за мету - будь що "вразити" читача є нічого іншого як прострація думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:55:31 ]
Юрчику, коли вже вживаєш терміни, будь точним :) самомазохізм - це тавтологія. Так, краще уявляти себе реінкарнованим характерником або Божим посланцем на грішну Землю :)) А, нє. Краще за все - незбагненої чистоти і щирості вболівальниками за всі поецькі душі. У четвертому поколінні. Оце куди більше "вражає", ніж якісь там "самокопанія" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 19:34:55 ]
Любцю,
Та я знаю дефініцію слова "мазохізм",
але ужив "само" задля посилення значення як такого.
Зауваж, що мій коментар не вказує на жодну особистість
та підкреслює "ненав`язаність та суб`єктивність думки".
Саме власне тому, що я уболіваю за "за всі поецькі душі",
мовчу у випадку, коли ситуація видається мені безнадійною ("тупиковою").
Погодься, надмірність у чому-небуть заводить творчість у глухий кут сірості.
Я теж маю ту саму ваду, але старають хоч якось урізноманітнювати "репертуар",
а не заїзджувати ту саму тематику. Моє око дуже примхливе, бо владне оцінити
не лише слов`янську поезію...
Немає зараз жодного любителя-писаки на неті, котрий би не грішив "накаткою", ну принаймі
на наших теренах.
Тут мене дехто звинувачував у творчій ревності. Ревності до кого, людоньки? Вірт-гуртка "Роги та копита"?
Не бачу тут жодної логіки так як я не займаюся само-роздуванням і не претендую на жодні лаври.
І ще одне - коли я кручу носом на деяку писанину, то це зовсім не значить, що я маю рацію.
От мені так здається, ось такий у мене смак. :)
Чи може, Любцю, я повинен виробляти у собі стадний синдром?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 22:48:04 ]
... а що таке "накатка"?.. (це я серйозно)
про "Роги й копита" боюся догадуватися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 01:18:11 ]
Ну то будь здорова, Любцю!
(як вся поетична братія/сестритія)
***
Василинко "накатка" - це коли вже вироблений певний трафарет, а іншого - або не хочеться робити,
або не знається як, або не відчувається "буксування" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:19:32 ]
Всім привіт. Поки ніц не редагуватиму. Зооооооовсім не той настрій(((
Хоробливе зайняття самомазохізмом? Воно у мене було з самого початку, воно собі далі розвивається. МОже для цього немає місця в поезії? Можлииииииииииво. Ну то таке. Назву все одно змінила.
З любов'ю, Варя)))