ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
Фонтан сміявся
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Чекаю зустрічі
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? (The Doors)
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив...
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
* * *
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Орел двоголовий* – розсічена голова
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Пародія на вірш Бориса Костирі
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Нью аестетік
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
* * *
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Осінь
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Очі (пісня)
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
-- Нічого такого ..
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як Господь створив Адамові жінку
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
На все свій час (сонет)
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Римований Щоденник Меланхоліка. Запис №1.
Забуваємо ревно (даремно) дорогу в небо.
В цей такий незбагненний такий не банальний космос.
Десь на вічно-квітучому Марсі вже п’яний Хронос
Зачинає вогонь і богинь для нової треби.
Для нової планети бо наша диви конає.
Змарнували месій і за дівку спалили Трою.
І назвали життя (так буває зо п’яну) грою.
Тільки більшість із нас нікудишні актори. Знаю.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Влада Волошина 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Просто Немо 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:03:11
Переглядів сторінки твору 4120
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.864 / 5.25  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.730 / 5.13  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 17:38:34 ]
Гірко, проте правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:45:00 ]
Ой, файно! А будуть ще записи, Варваро? Хочеться ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:25:09 ]
Варцю, щось мені не те...
"В цей такий незбагненний такий не банальний космос" - на жаль, надто банально звучить :-(
ненаголошене "вже" - при читанні дуже заважає;
"зо п’Яну" - хіба є такий вираз в українській мові?
"конає-знаю" - ...
ну і смерть месій, нехай і в множині, не до порівняння зі спаленням Трої - в історії були набагато більші трагедії, ніж троянська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:58:36 ]
гламуриш, Варю=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 19:08:14 ]
Сильно задумано, однак згоджуюся з Вандою відносно Трої - чи ж це найбільший гріх людства? От щодо змарнування месій, то це в тему. А взагалі, як на мене, твір вартий, щоб над ним попрацювати. Удачі, Варваро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 19:48:05 ]
А мені про Трою і месій заімпонувало. Великі і малі дурощі людства. От тільки думку ти не розвинула, Варю. Там би ще одну строфу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 13:41:17 ]
Це ж наче цикл намічається, так? От і будуть не лише ще-строфи, а й ще-вірші :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 01:23:39 ]
Ой, Варцю, мабуть бу і я трохи критикувати.
1. Назва. - якщо вірити деяким джерелам "жоден шизофреник ніколи не скаже , що він - шизофреник...". Мені не дуже подобається часте акцентування наприклад Ніки на власну "хворість". Тут я також не бачу виправдання. Увагу привертає, але... імхо, не те.
2."Ревно (даремно)" - не дуже второпав тотожність слів.
3."космос" - згоден з Вандою.
4. "так буваю зо п’яну"-? мо -"буває"?

Останній рядок - однозначний великий "+"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:06:48 ]
Підтримую Сержка,
(моя скромна нікому-ненавязуюча думка)
Хоробливе зайняття самомазохізмом,
яке густо проявляється у деяких ПМ-літівців,
яке ставить собі за мету - будь що "вразити" читача є нічого іншого як прострація думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:55:31 ]
Юрчику, коли вже вживаєш терміни, будь точним :) самомазохізм - це тавтологія. Так, краще уявляти себе реінкарнованим характерником або Божим посланцем на грішну Землю :)) А, нє. Краще за все - незбагненої чистоти і щирості вболівальниками за всі поецькі душі. У четвертому поколінні. Оце куди більше "вражає", ніж якісь там "самокопанія" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 19:34:55 ]
Любцю,
Та я знаю дефініцію слова "мазохізм",
але ужив "само" задля посилення значення як такого.
Зауваж, що мій коментар не вказує на жодну особистість
та підкреслює "ненав`язаність та суб`єктивність думки".
Саме власне тому, що я уболіваю за "за всі поецькі душі",
мовчу у випадку, коли ситуація видається мені безнадійною ("тупиковою").
Погодься, надмірність у чому-небуть заводить творчість у глухий кут сірості.
Я теж маю ту саму ваду, але старають хоч якось урізноманітнювати "репертуар",
а не заїзджувати ту саму тематику. Моє око дуже примхливе, бо владне оцінити
не лише слов`янську поезію...
Немає зараз жодного любителя-писаки на неті, котрий би не грішив "накаткою", ну принаймі
на наших теренах.
Тут мене дехто звинувачував у творчій ревності. Ревності до кого, людоньки? Вірт-гуртка "Роги та копита"?
Не бачу тут жодної логіки так як я не займаюся само-роздуванням і не претендую на жодні лаври.
І ще одне - коли я кручу носом на деяку писанину, то це зовсім не значить, що я маю рацію.
От мені так здається, ось такий у мене смак. :)
Чи може, Любцю, я повинен виробляти у собі стадний синдром?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 22:48:04 ]
... а що таке "накатка"?.. (це я серйозно)
про "Роги й копита" боюся догадуватися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 01:18:11 ]
Ну то будь здорова, Любцю!
(як вся поетична братія/сестритія)
***
Василинко "накатка" - це коли вже вироблений певний трафарет, а іншого - або не хочеться робити,
або не знається як, або не відчувається "буксування" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:19:32 ]
Всім привіт. Поки ніц не редагуватиму. Зооооооовсім не той настрій(((
Хоробливе зайняття самомазохізмом? Воно у мене було з самого початку, воно собі далі розвивається. МОже для цього немає місця в поезії? Можлииииииииииво. Ну то таке. Назву все одно змінила.
З любов'ю, Варя)))