ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Влада Волошина (1988) / Вірші

 * * *
Я захлинаюсь дощовими бризками,
Топлю себе в бокалі коньяку,
Я тішусь мріями, давно вже зниклими,
І шепочу: «Люблю, люблю, люблю…»
Вином гарячим витираю краплі,
Що чорною рікою по щоках
Пливуть нахабно і слідами
Лишаються в моїх думках…
І у густій кофейній гущі
Я бачу образ…Це не я…
У мережі своїх припущень
Давно вже втратила ім’я…
Люблю…Й любов моя безлика,
Ми разом з нею без імен…
Я в розпачі…Беззвучним криком
Самотній проводжаю день…

28.01.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:31:34
Переглядів сторінки твору 3398
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.733 / 5.25  (4.520 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.520 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.09.17 10:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:16:30 ]
Владо, хіба "коньяку-люблю" - це рима? :-(
"Вином гарячим витираю краплі," - як можна "вином витирати" краплі? Краплі можуть хіба що самі бути вином. Але ж далі "чорною рікою"...Заплутали зовсім читача.

Такий алкогольний асортимент, тільки був коньяк - а вже і вино...Ну і ще кава - повний набір :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:12:51 ]
Дякую Вам, Вандо, за Вашу критику. Ну, по-перше, стосовно зазначеної рими, то, маю визнати, я лише початківець, тому у таких тонкощах розуміюся мало. Пишу, як я це відчуваю, а не так, як, можливо, це ПОТРІБНО. Лірика такого типу просто допомагає мені самовиразитися, тому жодним канонам я себе не підпорядковую. Хоча за зауваження всеодно Вам вдячна.
"Вином гарячим витираю краплі..." Погоджуся, малозрозуміло, як це все виглядає, проте в мене на це є власне пояснення. Ви сприйняли мої слова надто буквально, а мені б хотілося...дещо по-іншому...Гаряче вино - це глінтвейн, який лірична героїня п'є, коли їй важко, і "витирає" ним краплі, себто сльози, у тому значенні, що саме таким способом намагається позбутися душевного болю. Тобто під виразом "витирати краплі" я мала на увазі намагатися заспокоїти саму себе,полегшити свої страждання. Топить сльози у бокалі вина...А "чорна ріка", то всього-навсього потьоки туші на щоках...Приблизно так я намагалася показати, як виглядає героїня, коли плаче...
Ще раз дякую за Вашу увагу до моїх починань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:30:16 ]
Владо, на мою скромну думку, людина яка виставляє вірші на публіку, відповідно відкриває їх для критики. Вона повинна бути готова зустріти, як розуміння, так і критичні зауваження - мої були покликані допомогти Вам удосконалитися.
Не можна писати так, як "потрібно" - немає ніяких категоричних канонів художнього слова. Але, як і в живописі є поняття про перспетиву, кольорову гаму, а в музиці про тональності і ритм, так і в поезії є класичні вимоги до жанру. Якщо Ви обрали традиційну форму - а це видно по Вашим вірщам, дивно буде в одному місці дотримуватися правил, а в іншому - нехтувати. Це я про рими.
А щодо "витирати вином" сльози - то чому не вжити синонім "тамувати, гамувати", чи, нарешті "топити у вині" - що не створить змістової неточності, як у Вашій метафорі?
Але усе це на Ваш розсуд. Робіть, як вважаєте за потрібне :-) У Ваших рядках є щирість, і вона зачіпає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:42:34 ]
Мені дуже приємно, що Ви приділили моїй скромній поезії частинку своєї уваги. Щодо критики, то я дотримуюся думки, що краще зауваження, поради, аніж байдужість, тому Ваші настанови дійсно спонукали мене до подальшого вдосконалення.
Сподіваюся, до подальших зустрічей на сторінках ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:47:12 ]
Обов"язково зустрінемося, Владо. Успіхів Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 09:31:14 ]
Владо, ви багато місця у своїй композиції надали Любові, але, схоже, виникло протиріччя, яке завадило вам зробити композицію завершеною.
Протиріччя в тому, що ви використовуєте Любов, у першу і в другу чергу, до речей, які не входять напряму в сутність Любові.
Це тільки моє розуміння, але додам, що кожне явище має своє єдине правильне тлумачення (формулу), яке недосяжне людям, але досяжними є його (явища) відбитки, яким наймудріші дали свого часу найбільш точні описання - ними і бажано користуватись, аби ваші твори (опісля вас самих) ставали більш досконалими.