ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Влада Волошина (1988) / Вірші

 * * *
Я захлинаюсь дощовими бризками,
Топлю себе в бокалі коньяку,
Я тішусь мріями, давно вже зниклими,
І шепочу: «Люблю, люблю, люблю…»
Вином гарячим витираю краплі,
Що чорною рікою по щоках
Пливуть нахабно і слідами
Лишаються в моїх думках…
І у густій кофейній гущі
Я бачу образ…Це не я…
У мережі своїх припущень
Давно вже втратила ім’я…
Люблю…Й любов моя безлика,
Ми разом з нею без імен…
Я в розпачі…Беззвучним криком
Самотній проводжаю день…

28.01.2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:31:34
Переглядів сторінки твору 3675
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.733 / 5.25  (4.520 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.520 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.09.17 10:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:16:30 ]
Владо, хіба "коньяку-люблю" - це рима? :-(
"Вином гарячим витираю краплі," - як можна "вином витирати" краплі? Краплі можуть хіба що самі бути вином. Але ж далі "чорною рікою"...Заплутали зовсім читача.

Такий алкогольний асортимент, тільки був коньяк - а вже і вино...Ну і ще кава - повний набір :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:12:51 ]
Дякую Вам, Вандо, за Вашу критику. Ну, по-перше, стосовно зазначеної рими, то, маю визнати, я лише початківець, тому у таких тонкощах розуміюся мало. Пишу, як я це відчуваю, а не так, як, можливо, це ПОТРІБНО. Лірика такого типу просто допомагає мені самовиразитися, тому жодним канонам я себе не підпорядковую. Хоча за зауваження всеодно Вам вдячна.
"Вином гарячим витираю краплі..." Погоджуся, малозрозуміло, як це все виглядає, проте в мене на це є власне пояснення. Ви сприйняли мої слова надто буквально, а мені б хотілося...дещо по-іншому...Гаряче вино - це глінтвейн, який лірична героїня п'є, коли їй важко, і "витирає" ним краплі, себто сльози, у тому значенні, що саме таким способом намагається позбутися душевного болю. Тобто під виразом "витирати краплі" я мала на увазі намагатися заспокоїти саму себе,полегшити свої страждання. Топить сльози у бокалі вина...А "чорна ріка", то всього-навсього потьоки туші на щоках...Приблизно так я намагалася показати, як виглядає героїня, коли плаче...
Ще раз дякую за Вашу увагу до моїх починань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:30:16 ]
Владо, на мою скромну думку, людина яка виставляє вірші на публіку, відповідно відкриває їх для критики. Вона повинна бути готова зустріти, як розуміння, так і критичні зауваження - мої були покликані допомогти Вам удосконалитися.
Не можна писати так, як "потрібно" - немає ніяких категоричних канонів художнього слова. Але, як і в живописі є поняття про перспетиву, кольорову гаму, а в музиці про тональності і ритм, так і в поезії є класичні вимоги до жанру. Якщо Ви обрали традиційну форму - а це видно по Вашим вірщам, дивно буде в одному місці дотримуватися правил, а в іншому - нехтувати. Це я про рими.
А щодо "витирати вином" сльози - то чому не вжити синонім "тамувати, гамувати", чи, нарешті "топити у вині" - що не створить змістової неточності, як у Вашій метафорі?
Але усе це на Ваш розсуд. Робіть, як вважаєте за потрібне :-) У Ваших рядках є щирість, і вона зачіпає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:42:34 ]
Мені дуже приємно, що Ви приділили моїй скромній поезії частинку своєї уваги. Щодо критики, то я дотримуюся думки, що краще зауваження, поради, аніж байдужість, тому Ваші настанови дійсно спонукали мене до подальшого вдосконалення.
Сподіваюся, до подальших зустрічей на сторінках ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:47:12 ]
Обов"язково зустрінемося, Владо. Успіхів Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 09:31:14 ]
Владо, ви багато місця у своїй композиції надали Любові, але, схоже, виникло протиріччя, яке завадило вам зробити композицію завершеною.
Протиріччя в тому, що ви використовуєте Любов, у першу і в другу чергу, до речей, які не входять напряму в сутність Любові.
Це тільки моє розуміння, але додам, що кожне явище має своє єдине правильне тлумачення (формулу), яке недосяжне людям, але досяжними є його (явища) відбитки, яким наймудріші дали свого часу найбільш точні описання - ними і бажано користуватись, аби ваші твори (опісля вас самих) ставали більш досконалими.