ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 Мелодія німої музики




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-07 11:49:21
Переглядів сторінки твору 11566
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.861 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 14:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-07 13:57:15 ]
Коротко. Сильно. Музньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2009-03-07 15:29:56 ]
Ха-ха, чудовий коментар Павлюка до гарного вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-07 19:10:19 ]
:) :) :)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-07 22:04:56 ]
Юрію, примуЗили мене зняти свого солом'яного капелюшка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-07 23:38:04 ]
Пані Лесю, не знімайте - дощ іде:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 12:31:45 ]
В декілька рядків Ви можете заштовхати стільки змісту... А від механічної помилки ніхто не застрахований...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-29 17:54:25 ]
Шановна пані Бачіє, а де Ви бачите «механічну помилку, від якої ніхто не застрахований»?
Якщо Ви маєте на увазі слово «примузити», то буду з Вами сперечатись! Я вважаю, що це - авторський неологізм, а ніяка не помилка!

Саме слово «примузити» у даному контексті є найбільш доречним.

Лаконічного визначення, як у тлумачному словнику, мені не під силу сформулювати, але спробую пояснити як зможу.

Уявімо ситуацію, що зображена у вірші.

Людина вибрала собі професію не за покликанням. Музи, що мали б надихати її на творчість, мовчать, бо вони - не компетентні у тій сфері діяльності, що обрала людина. Музи мовчать, а внаслідок цього з’являються такі жахливі явища, як «звуки німої музики», «контури сліпих картин». Людині теж не вистачає їх творчої підтримки. Тоді вона змушена сама собі стати «Музою», «надихати» себе на роботу, що годує її сім’ю. Але це дуже непросте завдання. Обезкриленій людині легше примотузити (прив’язати мотузкою) себе до певної роботи, аніж… по-справжньому злетіти.

Багато говорила, але мало сказала. Повніше і точніше пояснення шукайте у вірші: там хоч коротка форма, але глибокий зміст!

А щодо загального враження від віршу, скажу просто, – БОЖЕСТВЕННО!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 18:19:16 ]
не "змушений", але "змучений"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-29 19:47:43 ]
Так, дякую за доцільне зауваження

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 19:51:56 ]
біда в тім, що світлого виходу з цього тунелю не змальовано - все обірвано - кисло+кисло_в_квадраті=?

я б назвав це: "Мелодія якої нема, тому що"


ім&о


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-29 20:57:24 ]
Ви гадаєте, що все у житті має завершуватись хеппіендом? На жаль, життя - це не казка :(

А вихід… кожен все одно йде своєю дорогою, щоб там йому не говорили. Якщо людина самостійно не визнає, що вона має проблему, - їй ніхто не в змозі допомогти. Правду кажуть, наші недоліки нас не зламають, якщо ми знаємо про їх існування.

Порушена вище проблема дає потужний поштовх до роздумів, а це вже прогрес.

А давати поради – справа не вдячна. Пам’ятаєте, печерних людей Платона? Що було з «просвітленим», який намагався пояснити, що вони бачать тільки тіні справжніх речей?

А "Мелодія якої нема, тому що" – це вже проза, або… може й пісня, але вже не та.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 22:00:17 ]
"На жаль, життя - це не казка" тут Ви справді, банальні..

"кожен все одно йде своєю дорогою, щоб там йому не говорили" - тут Ви менш банальні, але ще не цікаві

"давати поради – справа не вдячна" - можливо, Ви праві, але поради бувають різні..

"наші недоліки нас не зламають, якщо ми знаємо про їх існування" - Quatsch..

А "Мелодія якої нема, тому що" – це вже проза, або… може й пісня, але вже не та. - отут будь ласка, детальніше. Мелодія є - слова є - чому нема пісні? Яка вона не та?

Поясніть, будьте добрі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 20:47:04 ]
Ой, Ви так ретельно і прискіпливо аналізуєте мої коментарі, ніби то - художній твір; а я ж лише висловила свою думку, всього на всього. А тепер боюся це робити :)

Але все-таки… спробую Вам відповісти. І хай вибачає Юрій Васильович, що ми так безсовісно псуємо його сторіночку, бо вже далеко від основної теми відійшли.

1. Банальностей я не боюсь і на оригінальність не претендую, а просто констатую факт :)
2. Без коментарів…
3. Справа не у тому, якими є поради за своєю суттю, а у тому, як їх сприймає адресат. Зараз уже й не пригадаю, де і від кого чула, але закарбувалось у пам’яті: «Поради слід давати тільки тоді, коли їх у тебе просять. Ніхто не цінуватиме пораду, яку одержав у той момент, коли її не потребував».
4. Не знаю, що таке «Quatsch», але німецько-український словник трактує це слово як «нонсенс». Насправді, це швидше – quotation. Але якщо Ви саме «нонсенс» мали на увазі, то поясніть, будь-ласка, чому.
5. А тут все просто: якщо вона «не та» - значить – інша :)
Акцентую увагу на те, що висловлюю суб’єктивну думку, - щоб не було зайвих непорозумінь. Так от, «Мелодія, якої нема, тому що…» - для мене є прозою, оскільки ця конструкція без проблем може бути використана для побудови складнопідрядного речення, але дуже сумніваюсь, що комусь удасться створити на цій основі поезію.
«Мелодія є, слова є…» - слова, бачу, що є, а от мелодії не чую… Якщо речення починається зі слова «мелодія», це ще не значить, що в ньому живе МЕЛОДІЯ.
Але якщо раптом таке диво станеться - за скрипічним ключем в гармонію зіллються ноти, то буде пісня, визнаю, але пісня вже зовсім іншого характеру.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 21:03:43 ]
недолік, пані (панно?) Таню, - це за Вашими словами, наприклад, коли людина самостійно не хоче/не бажає визнавати, що в неї є якась проблема, при тім, що проблема є? чи недолік, це, скажімо,- відсутність належного рівня вихованості etc.? "наші недоліки" - взагалі цікаво?

якщо ми зупиняємося саме на питанні недоліку невміння/небажання визнавати власну проблему (яку проблему?), то це не недолік. це особиста справа кожного. якщо людину не турбує, то вона не турбується, чи не так?

ім&о

а «Quatsch» - це "дурня", вірно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 21:07:56 ]
розумію, Ви освічена людина, мабуть..
але я не писав про «Мелодія, якої нема, тому що…»

:-)

в цім уся різниця. Вам слід було прочитати з сильним наголосом на "ЩО". оскільки з цього нічого не відбулося, будемо вважати питання закритим.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-01 23:07:16 ]
Коли у мене на очах скаженілий кукум"як дожерав останнього крота, він теж волав: "БОЖЕСТВЕННО!!!" З тих пір Маша боїться таких слів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 20:48:18 ]
Розумію, асоціація – сильна річ. На щастя, у мене з цим словом пов’язані приємніші спогади :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 21:20:04 ]
А в мене теж приємні спогади пов"язані з Юрієм Васильовичем (мабуть, Ви його студентка?), бо він мав відношення до того самого крота, якого БОЖЕСТВЄННО захавав кукум"як.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 20:28:47 ]
це щось - для юних Томів Соєрів?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 20:30:53 ]
нє, це для старих негрів Джимів, здається..