Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
2026.08.24
11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
2026.08.24
07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
2026.08.23
22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
2026.08.23
21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
2026.08.23
19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
2026.08.23
18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
2026.08.23
15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
2026.08.23
14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
2026.08.23
13:27
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
хоче землі наші всі.
Крила в леті, хижий птах,
чар кінець, останній
2026.08.23
13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
2026.08.23
12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.
Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.
Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Гнат Рузвий (1958) /
Вірші
"Буковинські хокку і танка"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Буковинські хокку і танка"
* * *
Карлики носять
Високi пiдбори,
Велетнi - сутуляться
Герої здригаються з страху.
Тiльки убогi - щасливi...
* * *
Коли твій сон
Реальний за реальнiсть,
Страждать не будеш,
Що, живеш даремно...
Зате повір, який яскравий сон!
* * *
Такий чудовий свiт!
Широко очi розплющу
I всім без страхУ усмiхнусь.
Пiд краплi прозорі дощУ
Відкриті долонi пiдставлю!
* * *
Ще рiк...
Ще крок...
Я йду до тебе, Вiчнiсть!
* * *
Люблю я море
Та зараз шторм.
Холодно.
А я все пам'ятаю
Його ласки.
* * *
Старий ведмедик на стриху
У ящику з битими iграшками.
Як я давно тебе шукав!
* * *
Не чути вiтру шум
Навколо тиша.
Жаль...
* * *
I шаман
хворими вiд артриту руками
Зав'язує вузлик на пам'ять...
* * *
Пасмо волосся
Твоє лоскоче вушко.
Хоч ти одна -
Не бути нам разом!
Лише у снах...
* * *
Твій поцілунок мій руйнує мозок
Чому, скажи, цілуєш
Не мене?..
* * *
Моя любов, безмовна, безіменна
Коробкою з паперу під дверима
Лежить давно. Та не працює дзвоник...
* * *
Капля смоли тканину псує.
Смерть вирізає фігурки людей
З паперу цупкого життя...
* * *
Шкодуй себе,
Якщо гадаєш - вічний:
Життя (і душу) Боги заберуть
І тільки Смерть
Зустрінеш на узбіччі...
* * *
Ти бачила голу,
Бридку мою душу
І я тепер боюсь тебе любити.
Хто ти насправді?
Психіатр мій?!
* * *
Тебе я знаю!
Розбещений, цнотлий,
Цинічний, безпорадний...
Залишу назавжди
У дзеркалі тебе...
* * *
Навіщо ти торкнулася мене,
Коли вже я зумів тебе забути?
Вже з дерева упав останній лист...
* * *
Відштовхує дЕрева вітер гілки
Щоб листя твій ґанок ласкать не могли
Та вітер не вічний...
Карлики носять
Високi пiдбори,
Велетнi - сутуляться
Герої здригаються з страху.
Тiльки убогi - щасливi...
* * *
Коли твій сон
Реальний за реальнiсть,
Страждать не будеш,
Що, живеш даремно...
Зате повір, який яскравий сон!
* * *
Такий чудовий свiт!
Широко очi розплющу
I всім без страхУ усмiхнусь.
Пiд краплi прозорі дощУ
Відкриті долонi пiдставлю!
* * *
Ще рiк...
Ще крок...
Я йду до тебе, Вiчнiсть!
* * *
Люблю я море
Та зараз шторм.
Холодно.
А я все пам'ятаю
Його ласки.
* * *
Старий ведмедик на стриху
У ящику з битими iграшками.
Як я давно тебе шукав!
* * *
Не чути вiтру шум
Навколо тиша.
Жаль...
* * *
I шаман
хворими вiд артриту руками
Зав'язує вузлик на пам'ять...
* * *
Пасмо волосся
Твоє лоскоче вушко.
Хоч ти одна -
Не бути нам разом!
Лише у снах...
* * *
Твій поцілунок мій руйнує мозок
Чому, скажи, цілуєш
Не мене?..
* * *
Моя любов, безмовна, безіменна
Коробкою з паперу під дверима
Лежить давно. Та не працює дзвоник...
* * *
Капля смоли тканину псує.
Смерть вирізає фігурки людей
З паперу цупкого життя...
* * *
Шкодуй себе,
Якщо гадаєш - вічний:
Життя (і душу) Боги заберуть
І тільки Смерть
Зустрінеш на узбіччі...
* * *
Ти бачила голу,
Бридку мою душу
І я тепер боюсь тебе любити.
Хто ти насправді?
Психіатр мій?!
* * *
Тебе я знаю!
Розбещений, цнотлий,
Цинічний, безпорадний...
Залишу назавжди
У дзеркалі тебе...
* * *
Навіщо ти торкнулася мене,
Коли вже я зумів тебе забути?
Вже з дерева упав останній лист...
* * *
Відштовхує дЕрева вітер гілки
Щоб листя твій ґанок ласкать не могли
Та вітер не вічний...
| Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Жорж Дикий | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
