ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Гнат Рузвий (1958) /
Вірші
"Буковинські хокку і танка"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Буковинські хокку і танка"
* * *
Карлики носять
Високi пiдбори,
Велетнi - сутуляться
Герої здригаються з страху.
Тiльки убогi - щасливi...
* * *
Коли твій сон
Реальний за реальнiсть,
Страждать не будеш,
Що, живеш даремно...
Зате повір, який яскравий сон!
* * *
Такий чудовий свiт!
Широко очi розплющу
I всім без страхУ усмiхнусь.
Пiд краплi прозорі дощУ
Відкриті долонi пiдставлю!
* * *
Ще рiк...
Ще крок...
Я йду до тебе, Вiчнiсть!
* * *
Люблю я море
Та зараз шторм.
Холодно.
А я все пам'ятаю
Його ласки.
* * *
Старий ведмедик на стриху
У ящику з битими iграшками.
Як я давно тебе шукав!
* * *
Не чути вiтру шум
Навколо тиша.
Жаль...
* * *
I шаман
хворими вiд артриту руками
Зав'язує вузлик на пам'ять...
* * *
Пасмо волосся
Твоє лоскоче вушко.
Хоч ти одна -
Не бути нам разом!
Лише у снах...
* * *
Твій поцілунок мій руйнує мозок
Чому, скажи, цілуєш
Не мене?..
* * *
Моя любов, безмовна, безіменна
Коробкою з паперу під дверима
Лежить давно. Та не працює дзвоник...
* * *
Капля смоли тканину псує.
Смерть вирізає фігурки людей
З паперу цупкого життя...
* * *
Шкодуй себе,
Якщо гадаєш - вічний:
Життя (і душу) Боги заберуть
І тільки Смерть
Зустрінеш на узбіччі...
* * *
Ти бачила голу,
Бридку мою душу
І я тепер боюсь тебе любити.
Хто ти насправді?
Психіатр мій?!
* * *
Тебе я знаю!
Розбещений, цнотлий,
Цинічний, безпорадний...
Залишу назавжди
У дзеркалі тебе...
* * *
Навіщо ти торкнулася мене,
Коли вже я зумів тебе забути?
Вже з дерева упав останній лист...
* * *
Відштовхує дЕрева вітер гілки
Щоб листя твій ґанок ласкать не могли
Та вітер не вічний...
Карлики носять
Високi пiдбори,
Велетнi - сутуляться
Герої здригаються з страху.
Тiльки убогi - щасливi...
* * *
Коли твій сон
Реальний за реальнiсть,
Страждать не будеш,
Що, живеш даремно...
Зате повір, який яскравий сон!
* * *
Такий чудовий свiт!
Широко очi розплющу
I всім без страхУ усмiхнусь.
Пiд краплi прозорі дощУ
Відкриті долонi пiдставлю!
* * *
Ще рiк...
Ще крок...
Я йду до тебе, Вiчнiсть!
* * *
Люблю я море
Та зараз шторм.
Холодно.
А я все пам'ятаю
Його ласки.
* * *
Старий ведмедик на стриху
У ящику з битими iграшками.
Як я давно тебе шукав!
* * *
Не чути вiтру шум
Навколо тиша.
Жаль...
* * *
I шаман
хворими вiд артриту руками
Зав'язує вузлик на пам'ять...
* * *
Пасмо волосся
Твоє лоскоче вушко.
Хоч ти одна -
Не бути нам разом!
Лише у снах...
* * *
Твій поцілунок мій руйнує мозок
Чому, скажи, цілуєш
Не мене?..
* * *
Моя любов, безмовна, безіменна
Коробкою з паперу під дверима
Лежить давно. Та не працює дзвоник...
* * *
Капля смоли тканину псує.
Смерть вирізає фігурки людей
З паперу цупкого життя...
* * *
Шкодуй себе,
Якщо гадаєш - вічний:
Життя (і душу) Боги заберуть
І тільки Смерть
Зустрінеш на узбіччі...
* * *
Ти бачила голу,
Бридку мою душу
І я тепер боюсь тебе любити.
Хто ти насправді?
Психіатр мій?!
* * *
Тебе я знаю!
Розбещений, цнотлий,
Цинічний, безпорадний...
Залишу назавжди
У дзеркалі тебе...
* * *
Навіщо ти торкнулася мене,
Коли вже я зумів тебе забути?
Вже з дерева упав останній лист...
* * *
Відштовхує дЕрева вітер гілки
Щоб листя твій ґанок ласкать не могли
Та вітер не вічний...
| Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Жорж Дикий | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0988 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0988 seconds