Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.18
13:44
І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
2026.04.18
13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
2026.04.18
12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
2026.04.18
11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,
2026.04.18
07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
2026.04.17
12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Гнат Рузвий (1958) /
Вірші
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
