ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гнат Рузвий (1958) / Вірші

 Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...

* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.

* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!

***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!

***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...

***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...

***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...

***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...

***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.

***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...

***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...

***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.

***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.

***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!

***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.

***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.

***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."

***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.

***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...

***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?

***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!

***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...

***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...

***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.

***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..

***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!

***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.

***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.

***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...

***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.

***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...

***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.

****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.

***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.

***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!

***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...

***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...

***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!

***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-11 19:06:08
Переглядів сторінки твору 750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (3.596 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.596 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній