ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гнат Рузвий (1958) / Вірші

 Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...

* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.

* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!

***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!

***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...

***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...

***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...

***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...

***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.

***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...

***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...

***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.

***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.

***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!

***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.

***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.

***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."

***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.

***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...

***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?

***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!

***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...

***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...

***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.

***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..

***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!

***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.

***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.

***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...

***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.

***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...

***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.

****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.

***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.

***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!

***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...

***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...

***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!

***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-11 19:06:08
Переглядів сторінки твору 800
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (3.596 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.596 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній