ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Гнат Рузвий (1958) /
Вірші
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію