ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гнат Рузвий (1958) / Вірші

 Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...

* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.

* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!

***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!

***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...

***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...

***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...

***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...

***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.

***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...

***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...

***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.

***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.

***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!

***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.

***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.

***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."

***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.

***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...

***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?

***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!

***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...

***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...

***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.

***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..

***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!

***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.

***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.

***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...

***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.

***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...

***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.

****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.

***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.

***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!

***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...

***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...

***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!

***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-11 19:06:08
Переглядів сторінки твору 820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (3.596 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.596 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній