ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гнат Рузвий (1958) / Вірші

 Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...

* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.

* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!

***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!

***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...

***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...

***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...

***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...

***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.

***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...

***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...

***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.

***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.

***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!

***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.

***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.

***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."

***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.

***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...

***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?

***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!

***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...

***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...

***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.

***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..

***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!

***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.

***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.

***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...

***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.

***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...

***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.

****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.

***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.

***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!

***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...

***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...

***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!

***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-11 19:06:08
Переглядів сторінки твору 830
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (3.596 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.596 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній