ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Блаженні острови
Fetus Блаженні острови – волошки, Арни сльози.
Тут небо поселилося гойдати давнину.
Несе життя Еол і Кронос пише прозу,
а Ксант повзе вужем до першого морозу,
звиваючись при сутінках в Селени пелену.

А в нас – крадуть єлен у владних менелаїв,
вогню за троями кричать опальні когути.
– Немає афродіт на всіх парісів, знаєш?
– Та знаю, Зевсе, але ти вражаєш. Лаєм
нагородити піфій встиг, немов ериній ти.

І як Ураном не крути – дарма, не дбає.
Чого б собі не накрутив – то забере Аїд.
Япетно сто химер під Геєю дрімає,
бо десь у Тартарі утримується зграя
титанів і щоранку Ніксин вимирає рід.

Зима спочатку Дню укоротила віку,
а прометейний смолоскип Танатосу погас,
Ерида йшла до Старості і з пантелику
збивала яблука розбрату для Федіти,
Гіпнос подався дертися з Ефіром на Парнас.

А грішних нас – не омивали Стіксу плеса,
та часто серце в п`яти заганяли нам боги,
щоби світилися за військом ахіллесів
вони, лишаючи на пам`ять епіклесам
в слідах історії забутої одні борги.

Непричепурене те Єлісейське поле,
що плуга зачекалося та крові від меча.
Весною вічною Еол тут щастя поле,
воно ж, підкошене, паде до стіп Еолу,
єхиднами всихається на Кроносу очах.

13 Березня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Івченко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віктор Цимбалюк 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-13 21:13:50
Переглядів сторінки твору 4456
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.406 / 5.67  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.133 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-13 23:18:29 ]
Привіт, пане Юрію! Гарно знаєте античну міфологію, браво... Наскільки я зрозумів, "Непричепурене те Єлісейське поле", то є Україна? Якщо так, то тоді я б все ж замість "крові від меча" написав би "вправного плеча"... Навіщо нам та кров...
Дякую.
Єднання. Світло. Любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-13 23:44:27 ]
Вітаю Пане Вікторе,
Я думав уже над "плечем" і це перше, що мені на думку спало.
Але не міг його притулити до образу "поля".
Дякую за відгук і оцінку, я обміркую ще як це все уладнати,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-13 23:55:30 ]
Привіт ще раз! Як кажуть: гуртом добре батька бити...
До побачення. До завтра.
Єднання. Світло. Любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 04:19:01 ]
Звичайно, що легше,
Ще раз дякую,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-03-14 02:23:06 ]
Це Паріси самі собі руки чугунно в"яжуть
Це Єлени на постриг ідуть , і чудна їх хода -наркосміх!
На чеканені груди легка вишивальниця ляже,
Мов троянди червоні , на кров і останній сніг.
Зевс страшний позіхне і примружиться лиска- Гера,
Афродіта замре, оком синім торкнувши схил.
А на чорній горі Україна збирає навколішки перли,
Що чогось пересипав із жмені чурбан- Ахіл...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 04:15:41 ]
Дякую Блакитна Кішко,
За продовження теми. :)
Дійсно біда з тими Ахілами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-03-14 10:38:35 ]
Юрію, те що ЛЮблю, вгодив мені як читачеві, насолодив амброзією і нектором (робота здійснена не даром:))) Щось таке картинне в твоєму "Ерида йшла до Старості і з пантелику збивала яблука розбрату для Федіти", картинне і поетично розкішне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 04:18:07 ]
Дуже тішуся, що вгодив, Юліє.
Маю бажання продовжити епос...
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-14 11:46:52 ]
Юрію, оскільки обожнюю міфи, то цей вірш саме те, чого мені не вистачало.Може краще "серце в п'яти", а отут опечетка "до стіп Еолу".І якщо чесно, отут щось мені за змістом не те
"Весною вічною Еол тут щастя поле,
воно ж, підкошене, паде до стіп Еолу,
єхиднами всихається на Кроносу очах." Спочатку те щастя пропололи, потім воно підкошене впало, а ділі ще й єхиднами всохлося. Тобто, забагато всього, може тих єхидн не потрібно згадувати? А вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 04:32:39 ]
Ага, в "п`яти" - краще. Дякую Оленко.
А що не можна так сказати "до стіп Еолу"? Я звіряв зі словником здається можна "стіп" і "стоп"...
Еол (вітер) - то як "gone with the wind" - поле то щастя, а воно росте (ростуча б`яка така:)),
ну і стає підкошеним від того прополу, ну і те що вже лежить - воно мертве, але очевидне і в цьому є якась єхидність. Щось таке... Але мабуть мені не до кінця вдалося змалювати це.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 04:39:52 ]
Іринко (Гнатюк),
Коли Вам не важко, подайте б.л. декілька порад, що є не так з текстом.
Мені Ваша оцінка симпатична, але хотілося б знати перш за все недоліки вірша.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2009-03-16 13:06:30 ]
І хочеться вам копирсатись? Прийміть як є.Правда в тому , що Є досконало , чесно і з одвічним надривом. І цей надрив варто приймати як належить.Я приймаю , схилившись перед талантом і з вдячністю за вказаний шлях у тонкому вимірі.І розумію,скільки ще потрібно промовчати і протоптати у собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:48:27 ]
Привіт Наталю,
Дякую за твоє тепле слово - воно насправді гріє. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-16 14:51:16 ]
Як завжди, густо замішане на історії та паралелях...
Немає афродіт на всіх парісів, знаєш? 0 анітрохи не погоджуюся, скоріш, навпаки. Парісів нині брак. Хоч яблука ще зріють.
Не завжди легко розуміти текст того, в кого думка на десять кроків поперед слова, розшифровувати його метафори. І той, хто не завдає собі такої праці, хай краще не читає. Це я до Ірини Гнатюк. Побувала на сторінці. Почитала. Все зрозуміла. І це мине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:52:57 ]
Ле`,
То так завжди - когось/чогось бракує.
Але, можливо, це нам лише видається, бо світ не може без балансу існувати...
Дякую,
З теплом,
Л.Ю. :)