ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 * * *
Образ твору Життя учило накида́ти нуль на масу,
годити Промислу, засвідчувати фразу,
кохати ту, що не одразу, та давала,
будити кавою у грудях калата́ла,
триматись далі од учених ідіотів,
остерігатися бездомних патріотів,
вважати власними і не свої помилки,
цінити смак, а не заповнення тарілки,
цінити все, що звично не займає очі,
душеположення у Львові, а не в Сочі,
колись дароване для приживання тіло,
доки воно за днями вслід не відбіліло.

І ти не перший, у котрого все забрали,
крім усвідомлення - що ось вони, причали,
і ти є ти, і грубі справи особисті
з тобою знову, і зійшлись в одному місці
усі нікчемності і все найважливіше,
ким був учора ти, і ким ти був раніше,
і ти не жив іще, як слід, а справ багато,
і пам’ять знає та мовчить, мовчить затято,
що у безмірності зупиненої миті
твої діла - такі чужі - душі відкриті,
вона і судить - строго, але не безжально,
бо як іще навіки йти, як не скандально.


2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-20 18:34:47
Переглядів сторінки твору 4329
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.363 / 5.5  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.359 / 5.5  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.828
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.12 10:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-20 19:08:52 ]
А чому скальдально, Володю? :(
Я хочу піти тихо.

Дуже цікава штучка. Мені чомусь перша частина прийшлась більше до вподоби - там якось
все не привязано до власного "Я" на пряму. А ось друга частина - це вже утвердження "Я".
Глибина, перерахованих у першій частині, істин - вражає.
Можливо є сенс подумати над наголосами: "доки" і "помилки" чи так було заплановано, бо рима "тарілкИ",
але тоді ця пара виділяється посеред загальної звукограми.
Цей рядок я би ще осмислив це "і" : "вважати власними і не свої помилки,"

З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 19:28:40 ]
О, Юрію, хочу сподіватися, що коли йдеш із невеличким скандалом, то вже значно важче повернутися, наприклад на Землю. :)
Але невеличким скандалом для душі, який можна пробачити.

Безумовно, утвердження "Я" дуже важливе, аби йти далі.
Щодо "тарІлки", то в мене тут в однині. А "дОки" і справді ніби не зовсім за наголосом вписується, подивлюся, що із цим робити. Бо дрібничка суттєва.

Трохи відійду від звучання композиції у голові, і тверезіше бачитиму наявну картинку. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-20 19:53:53 ]
Вибачаюсь, що по дрібничкам:
Вірно - "тарІлки", але я би перевірив чи часом не "помилкИ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 19:55:57 ]
Дякую Юрію, пильні погляди завжди на користь.
Схоже, що тут дозволений подвійний наголос "помИлкИ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 19:50:19 ]
Вітаю Вас, пане Володимире!
Цікаво і розумно. Хоча читається непросто. Рядок "цінити все, що звично не займало очі," без слова "звично" не стане ритмічно узгодженішим?
Але це ті дрібниці, про які незручно казати Вам. Повторююсь: сподобалось, оскільки цікаво і мудро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 19:58:06 ]
Дякую, пане Володимире, за заувагу, обов'язково огляну її уважно, бо це важливо, нехай тільки уляжуться основні гармоніки в голові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-02 11:53:05 ]
Володимере, дещо кволо. Не берусь критикувати геніїв, але, але... З повагою В. Це інща моя сторінка. Решта на Вітер Ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2017-02-02 17:01:46 ]
Вітаю вас знову, на наших жовтих сторінках )

Ну так, трохи є тут кволості, бо це ж якийсь такий період був, а потім, є певна сублімація у часи значно пізніші, де вже можна трохи "кволити" ))

А щодо "генів" , то це ви, нмсд, суто про внутрішніх наших геніїв, котрі, за еллінами, багато чим в нас опіковуються, духи покровителі, так? Їх справді важко критикувати, але потрібно, я теж так вважаю!