ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
Образ твору Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?

Може, що почув ти, може що побачив?
За селом у полі загулявся, наче.

І, як п’яний сторож, загубив дорогу,
Тонучи в заметі, приморозив ногу.

Ах і сам я нині не стійкий од хмелю,
Із гостини в рідну не дійду оселю.

Там вербу зустрів я, там сосну примітив.
Піснею про літо їх узявся гріти.

І собі самому видався я кленом,
Тільки не опалим, а таким зеленим.

І, згубивши тяму, перебравши лишку,
Як чужу дружину, обіймав берізку.


© З російської переклав Володимир Ляшкевич, 2009


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-24 17:17:12
Переглядів сторінки твору 12824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.02.16 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:24:06 ]
А нічо! :) От тільки, може, краще:
"Тільки не опалим, а таким зеленим".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:30:06 ]
Я не хотів повторювати інші переклади :)
Але , Любо, маєш рацію, потрібно йти вслід автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-24 17:50:26 ]
Задумуюсь, який нелегкий труд перекладача. Володимире, вдало, вдало подано дух твору, його романтичність, його захоплення, його ліричність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:54:29 ]
Супер!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:08:11 ]
Дякую, красуні,
можливо я не все побачив, але старався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:33:31 ]
Я довго думав, чи варто взагалі перекладати російських ліриків українською! Думав-думав... аж сам став перекладати. Незабаром щось запропоную "Майстерням". Мій переклад вірша В. Висоцького "Гамлет" навіть на сайт поета помістили (http://www.wysotsky.com/1058.htm?116), чим я природно пишаюся. :)

Мав рацію А. Жуковський, говорячи, що перекладач прози - перекладач, а перекладач поезії - суперник перекладуваного поета.

Бути суперником Єсєніна - геніальна школа, і проходиться вона Тобою, Володимире, достойно, попри всі суперечності-неадекватності (вони вічні при перекладі класики), як-от рима "лишку-берізку".

Для мене поети, які перекладають (люблять) Єсєніна, Висоцького, Павла Васільєва... - автоматично мої кровні побратими по перу.

Тому оцінки, Володю, не ставлю, а просто тисну руку.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:47:51 ]
Дякую Ігоре за увагу і за руку!

Згідний із Тобою і щодо потреби проходити найвищі школи.
А краще, ворог хорошого. Тому буду із собою трохи ворогувати, аби не спинятися на "..авши лишку" -"..ав берізку". :)

Нам є в кого вчитися і, слава Богу, ніхто нам не заважає.
А щодо "суперництва" автора і перекладача - то, схоже, перекладач повинен трохи розширювати образ, який вельми точно передав автор своєю мовою. І розширення мало би, ніби, відбуватися в сторону відомого перекладачеві авторського "я" Поета? Тобто, попри невеличке суперництво перед "сюжетним Промислом", перекладач має попрацювати і на автора, передавши якусь суто авторську (в жодному випадку не свою) містерійність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:05:24 ]
Перепрошую за втручання, але, Володю, чому "в жодному випадку не свою"? Якби я спершу не прочитала сонети Шекспіра в перекладі Маршака, хто зна, чи читала б я його далі... Тобто, "я" перекладача зовсім не другорядне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:27:12 ]
Любо - "я" перекладача і справді не другорядне, але ж, вважаю, що у випадку перекладу, перекладач в ідеальному випадку ніби стає автором - національною його копією.
Інша справа, що національний колорит (буття - світосприйняття) - може досить сильно змінити оригінал.
Тобто, якщо сильно змінюється оригінал, то вже краще говорити вже не про переклад, а про якісь варіації на тему тих чи інших творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 19:13:47 ]
Вартісний переклад. Вітаю, Пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:48:31 ]
Дякую. Потрохи шліфуватиму і далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-24 20:56:59 ]
Чесно кажучи, надаю перевагу читанню російських творів в оригіналі. Але цей переклад - дуже майстерний, відчувається душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:52:57 ]
Дякую, Галинко.
Я теж поділяю ваші погляди, що краще читати в оригіналі. Але потім цікаво і переклади читати, - це так ніби добрий автор залишає після себе матеріал у т.ч. і для прикладного використання в умовах інших мов, і ми транслюємо цей матеріал в нашу образотворчу систему і намагаємось цим наші великі культури притримати, підтримати у рідності. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-25 20:24:32 ]
Володю,
Мабуть доцільно подавати оригінал теж...
Гарний переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:51:35 ]
Дякую. Щодо потреби в оригіналі, ви праві, Юрію, не додумав...

Сергей Есенин

* * *
Клен ты мой опавший, клен заледенелый,
Что стоишь, нагнувшись, под метелью белой?

Или что увидел? Или что услышал?
Словно за деревню погулять ты вышел

И, как пьяный сторож, выйдя на дорогу,
Утонул в сугробе, приморозил ногу.

Ах, и сам я нынче чтой-то стал нестойкий,
Не дойду до дома с дружеской попойки.

Там вон встретил вербу, там сосну приметил,
Распевал им песни под метель о лете.

Сам себе казался я таким же кленом,
Только не опавшим, а вовсю зеленым.

И, утратив скромность, одуревши в доску,
Как жену чужую, обнимал березку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:01:59 ]
Як на мене, у перекладі навіть краще, шляхетніше звучить рядок:
"Чом стоїш, вклонився заметілі білій" ніж
"Что стоишь, согнувшись, под метелью белой". У слові "вклонився" - весь шляхетний маньєрист В.Ляшкевич. Все зроблено з великою любов"ю, майстерністю й ретельністю, з бажанням максимально наблизити текст до оригіналу. Ще й додано для збагачення тексту Єсєніна образ "піснею гріти", чого в оригіналі нема. Якби так шліфували свої тексти деякі автори "ПМ", а не займалися виправданням своїх лінощів! Мовляв образ є, і добре, а що неоковирно поданий - може так ще й цікавіше.
ВІтаю з творчою перемогою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 12:26:35 ]
Дякую, Ярославе, та все таки, це тільки наближення до Сергія Єсєніна, не більше того.
А помилки є, майстерності не вистачає їх нині вирішити. :(

А, взагалі, такі спроби перекладів я вважаю корисними для особистого навчання, бо глибше поринаєш у замисел, у бачення Автора, щось у Нього містерійно і свідомо пробуєш перейняти. Але робота ця, інколи, дуже важка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:43:22 ]
Але вона корисна. І потрібна. Згадайте - переклад Швейка Степаном Масляком - краще від оригіналу. Нехай це паралель з прози, тим не менше. Зауважу, як профі музикант - я слухав, як Олександр Таранець співав в українському перекладі відомий російський романс "Белой акации гроздья душистые"
а наша мова музичніша і переклад, чи не Малишка і прозвучало блискуче в устах співака, який був справжнім українським інтелігентом і відчував мову
нашу дуже добре. А цей єсенінський текст теж музичний. За наявності гарної музики і виконавця переклад може заграти всіма своїми кращими барвами. Знаю, що у Львові митці і літератори і художники контачать між собою. Пропоную кинути цю ідею музикантам, може щось вийде. Як Ви вважаєте?