ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
Образ твору Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?

Може, що почув ти, може що побачив?
За селом у полі загулявся, наче.

І, як п’яний сторож, загубив дорогу,
Тонучи в заметі, приморозив ногу.

Ах і сам я нині не стійкий од хмелю,
Із гостини в рідну не дійду оселю.

Там вербу зустрів я, там сосну примітив.
Піснею про літо їх узявся гріти.

І собі самому видався я кленом,
Тільки не опалим, а таким зеленим.

І, згубивши тяму, перебравши лишку,
Як чужу дружину, обіймав берізку.


© З російської переклав Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-24 17:17:12
Переглядів сторінки твору 12052
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.126 / 5.5  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:24:06 ]
А нічо! :) От тільки, може, краще:
"Тільки не опалим, а таким зеленим".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:30:06 ]
Я не хотів повторювати інші переклади :)
Але , Любо, маєш рацію, потрібно йти вслід автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-24 17:50:26 ]
Задумуюсь, який нелегкий труд перекладача. Володимире, вдало, вдало подано дух твору, його романтичність, його захоплення, його ліричність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:54:29 ]
Супер!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:08:11 ]
Дякую, красуні,
можливо я не все побачив, але старався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:33:31 ]
Я довго думав, чи варто взагалі перекладати російських ліриків українською! Думав-думав... аж сам став перекладати. Незабаром щось запропоную "Майстерням". Мій переклад вірша В. Висоцького "Гамлет" навіть на сайт поета помістили (http://www.wysotsky.com/1058.htm?116), чим я природно пишаюся. :)

Мав рацію А. Жуковський, говорячи, що перекладач прози - перекладач, а перекладач поезії - суперник перекладуваного поета.

Бути суперником Єсєніна - геніальна школа, і проходиться вона Тобою, Володимире, достойно, попри всі суперечності-неадекватності (вони вічні при перекладі класики), як-от рима "лишку-берізку".

Для мене поети, які перекладають (люблять) Єсєніна, Висоцького, Павла Васільєва... - автоматично мої кровні побратими по перу.

Тому оцінки, Володю, не ставлю, а просто тисну руку.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:47:51 ]
Дякую Ігоре за увагу і за руку!

Згідний із Тобою і щодо потреби проходити найвищі школи.
А краще, ворог хорошого. Тому буду із собою трохи ворогувати, аби не спинятися на "..авши лишку" -"..ав берізку". :)

Нам є в кого вчитися і, слава Богу, ніхто нам не заважає.
А щодо "суперництва" автора і перекладача - то, схоже, перекладач повинен трохи розширювати образ, який вельми точно передав автор своєю мовою. І розширення мало би, ніби, відбуватися в сторону відомого перекладачеві авторського "я" Поета? Тобто, попри невеличке суперництво перед "сюжетним Промислом", перекладач має попрацювати і на автора, передавши якусь суто авторську (в жодному випадку не свою) містерійність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:05:24 ]
Перепрошую за втручання, але, Володю, чому "в жодному випадку не свою"? Якби я спершу не прочитала сонети Шекспіра в перекладі Маршака, хто зна, чи читала б я його далі... Тобто, "я" перекладача зовсім не другорядне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:27:12 ]
Любо - "я" перекладача і справді не другорядне, але ж, вважаю, що у випадку перекладу, перекладач в ідеальному випадку ніби стає автором - національною його копією.
Інша справа, що національний колорит (буття - світосприйняття) - може досить сильно змінити оригінал.
Тобто, якщо сильно змінюється оригінал, то вже краще говорити вже не про переклад, а про якісь варіації на тему тих чи інших творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 19:13:47 ]
Вартісний переклад. Вітаю, Пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:48:31 ]
Дякую. Потрохи шліфуватиму і далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-24 20:56:59 ]
Чесно кажучи, надаю перевагу читанню російських творів в оригіналі. Але цей переклад - дуже майстерний, відчувається душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:52:57 ]
Дякую, Галинко.
Я теж поділяю ваші погляди, що краще читати в оригіналі. Але потім цікаво і переклади читати, - це так ніби добрий автор залишає після себе матеріал у т.ч. і для прикладного використання в умовах інших мов, і ми транслюємо цей матеріал в нашу образотворчу систему і намагаємось цим наші великі культури притримати, підтримати у рідності. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-25 20:24:32 ]
Володю,
Мабуть доцільно подавати оригінал теж...
Гарний переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:51:35 ]
Дякую. Щодо потреби в оригіналі, ви праві, Юрію, не додумав...

Сергей Есенин

* * *
Клен ты мой опавший, клен заледенелый,
Что стоишь, нагнувшись, под метелью белой?

Или что увидел? Или что услышал?
Словно за деревню погулять ты вышел

И, как пьяный сторож, выйдя на дорогу,
Утонул в сугробе, приморозил ногу.

Ах, и сам я нынче чтой-то стал нестойкий,
Не дойду до дома с дружеской попойки.

Там вон встретил вербу, там сосну приметил,
Распевал им песни под метель о лете.

Сам себе казался я таким же кленом,
Только не опавшим, а вовсю зеленым.

И, утратив скромность, одуревши в доску,
Как жену чужую, обнимал березку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:01:59 ]
Як на мене, у перекладі навіть краще, шляхетніше звучить рядок:
"Чом стоїш, вклонився заметілі білій" ніж
"Что стоишь, согнувшись, под метелью белой". У слові "вклонився" - весь шляхетний маньєрист В.Ляшкевич. Все зроблено з великою любов"ю, майстерністю й ретельністю, з бажанням максимально наблизити текст до оригіналу. Ще й додано для збагачення тексту Єсєніна образ "піснею гріти", чого в оригіналі нема. Якби так шліфували свої тексти деякі автори "ПМ", а не займалися виправданням своїх лінощів! Мовляв образ є, і добре, а що неоковирно поданий - може так ще й цікавіше.
ВІтаю з творчою перемогою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 12:26:35 ]
Дякую, Ярославе, та все таки, це тільки наближення до Сергія Єсєніна, не більше того.
А помилки є, майстерності не вистачає їх нині вирішити. :(

А, взагалі, такі спроби перекладів я вважаю корисними для особистого навчання, бо глибше поринаєш у замисел, у бачення Автора, щось у Нього містерійно і свідомо пробуєш перейняти. Але робота ця, інколи, дуже важка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:43:22 ]
Але вона корисна. І потрібна. Згадайте - переклад Швейка Степаном Масляком - краще від оригіналу. Нехай це паралель з прози, тим не менше. Зауважу, як профі музикант - я слухав, як Олександр Таранець співав в українському перекладі відомий російський романс "Белой акации гроздья душистые"
а наша мова музичніша і переклад, чи не Малишка і прозвучало блискуче в устах співака, який був справжнім українським інтелігентом і відчував мову
нашу дуже добре. А цей єсенінський текст теж музичний. За наявності гарної музики і виконавця переклад може заграти всіма своїми кращими барвами. Знаю, що у Львові митці і літератори і художники контачать між собою. Пропоную кинути цю ідею музикантам, може щось вийде. Як Ви вважаєте?