ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
Образ твору Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?

Може, що почув ти, може що побачив?
За селом у полі загулявся, наче.

І, як п’яний сторож, загубив дорогу,
Тонучи в заметі, приморозив ногу.

Ах і сам я нині не стійкий од хмелю,
Із гостини в рідну не дійду оселю.

Там вербу зустрів я, там сосну примітив.
Піснею про літо їх узявся гріти.

І собі самому видався я кленом,
Тільки не опалим, а таким зеленим.

І, згубивши тяму, перебравши лишку,
Як чужу дружину, обіймав берізку.


© З російської переклав Володимир Ляшкевич, 2009


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-24 17:17:12
Переглядів сторінки твору 12888
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.04.03 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:24:06 ]
А нічо! :) От тільки, може, краще:
"Тільки не опалим, а таким зеленим".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:30:06 ]
Я не хотів повторювати інші переклади :)
Але , Любо, маєш рацію, потрібно йти вслід автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-24 17:50:26 ]
Задумуюсь, який нелегкий труд перекладача. Володимире, вдало, вдало подано дух твору, його романтичність, його захоплення, його ліричність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:54:29 ]
Супер!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:08:11 ]
Дякую, красуні,
можливо я не все побачив, але старався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:33:31 ]
Я довго думав, чи варто взагалі перекладати російських ліриків українською! Думав-думав... аж сам став перекладати. Незабаром щось запропоную "Майстерням". Мій переклад вірша В. Висоцького "Гамлет" навіть на сайт поета помістили (http://www.wysotsky.com/1058.htm?116), чим я природно пишаюся. :)

Мав рацію А. Жуковський, говорячи, що перекладач прози - перекладач, а перекладач поезії - суперник перекладуваного поета.

Бути суперником Єсєніна - геніальна школа, і проходиться вона Тобою, Володимире, достойно, попри всі суперечності-неадекватності (вони вічні при перекладі класики), як-от рима "лишку-берізку".

Для мене поети, які перекладають (люблять) Єсєніна, Висоцького, Павла Васільєва... - автоматично мої кровні побратими по перу.

Тому оцінки, Володю, не ставлю, а просто тисну руку.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:47:51 ]
Дякую Ігоре за увагу і за руку!

Згідний із Тобою і щодо потреби проходити найвищі школи.
А краще, ворог хорошого. Тому буду із собою трохи ворогувати, аби не спинятися на "..авши лишку" -"..ав берізку". :)

Нам є в кого вчитися і, слава Богу, ніхто нам не заважає.
А щодо "суперництва" автора і перекладача - то, схоже, перекладач повинен трохи розширювати образ, який вельми точно передав автор своєю мовою. І розширення мало би, ніби, відбуватися в сторону відомого перекладачеві авторського "я" Поета? Тобто, попри невеличке суперництво перед "сюжетним Промислом", перекладач має попрацювати і на автора, передавши якусь суто авторську (в жодному випадку не свою) містерійність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:05:24 ]
Перепрошую за втручання, але, Володю, чому "в жодному випадку не свою"? Якби я спершу не прочитала сонети Шекспіра в перекладі Маршака, хто зна, чи читала б я його далі... Тобто, "я" перекладача зовсім не другорядне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:27:12 ]
Любо - "я" перекладача і справді не другорядне, але ж, вважаю, що у випадку перекладу, перекладач в ідеальному випадку ніби стає автором - національною його копією.
Інша справа, що національний колорит (буття - світосприйняття) - може досить сильно змінити оригінал.
Тобто, якщо сильно змінюється оригінал, то вже краще говорити вже не про переклад, а про якісь варіації на тему тих чи інших творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 19:13:47 ]
Вартісний переклад. Вітаю, Пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:48:31 ]
Дякую. Потрохи шліфуватиму і далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-24 20:56:59 ]
Чесно кажучи, надаю перевагу читанню російських творів в оригіналі. Але цей переклад - дуже майстерний, відчувається душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:52:57 ]
Дякую, Галинко.
Я теж поділяю ваші погляди, що краще читати в оригіналі. Але потім цікаво і переклади читати, - це так ніби добрий автор залишає після себе матеріал у т.ч. і для прикладного використання в умовах інших мов, і ми транслюємо цей матеріал в нашу образотворчу систему і намагаємось цим наші великі культури притримати, підтримати у рідності. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-25 20:24:32 ]
Володю,
Мабуть доцільно подавати оригінал теж...
Гарний переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:51:35 ]
Дякую. Щодо потреби в оригіналі, ви праві, Юрію, не додумав...

Сергей Есенин

* * *
Клен ты мой опавший, клен заледенелый,
Что стоишь, нагнувшись, под метелью белой?

Или что увидел? Или что услышал?
Словно за деревню погулять ты вышел

И, как пьяный сторож, выйдя на дорогу,
Утонул в сугробе, приморозил ногу.

Ах, и сам я нынче чтой-то стал нестойкий,
Не дойду до дома с дружеской попойки.

Там вон встретил вербу, там сосну приметил,
Распевал им песни под метель о лете.

Сам себе казался я таким же кленом,
Только не опавшим, а вовсю зеленым.

И, утратив скромность, одуревши в доску,
Как жену чужую, обнимал березку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:01:59 ]
Як на мене, у перекладі навіть краще, шляхетніше звучить рядок:
"Чом стоїш, вклонився заметілі білій" ніж
"Что стоишь, согнувшись, под метелью белой". У слові "вклонився" - весь шляхетний маньєрист В.Ляшкевич. Все зроблено з великою любов"ю, майстерністю й ретельністю, з бажанням максимально наблизити текст до оригіналу. Ще й додано для збагачення тексту Єсєніна образ "піснею гріти", чого в оригіналі нема. Якби так шліфували свої тексти деякі автори "ПМ", а не займалися виправданням своїх лінощів! Мовляв образ є, і добре, а що неоковирно поданий - може так ще й цікавіше.
ВІтаю з творчою перемогою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 12:26:35 ]
Дякую, Ярославе, та все таки, це тільки наближення до Сергія Єсєніна, не більше того.
А помилки є, майстерності не вистачає їх нині вирішити. :(

А, взагалі, такі спроби перекладів я вважаю корисними для особистого навчання, бо глибше поринаєш у замисел, у бачення Автора, щось у Нього містерійно і свідомо пробуєш перейняти. Але робота ця, інколи, дуже важка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:43:22 ]
Але вона корисна. І потрібна. Згадайте - переклад Швейка Степаном Масляком - краще від оригіналу. Нехай це паралель з прози, тим не менше. Зауважу, як профі музикант - я слухав, як Олександр Таранець співав в українському перекладі відомий російський романс "Белой акации гроздья душистые"
а наша мова музичніша і переклад, чи не Малишка і прозвучало блискуче в устах співака, який був справжнім українським інтелігентом і відчував мову
нашу дуже добре. А цей єсенінський текст теж музичний. За наявності гарної музики і виконавця переклад може заграти всіма своїми кращими барвами. Знаю, що у Львові митці і літератори і художники контачать між собою. Пропоную кинути цю ідею музикантам, може щось вийде. Як Ви вважаєте?