ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
Образ твору Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?

Може, що почув ти, може що побачив?
За селом у полі загулявся, наче.

І, як п’яний сторож, загубив дорогу,
Тонучи в заметі, приморозив ногу.

Ах і сам я нині не стійкий од хмелю,
Із гостини в рідну не дійду оселю.

Там вербу зустрів я, там сосну примітив.
Піснею про літо їх узявся гріти.

І собі самому видався я кленом,
Тільки не опалим, а таким зеленим.

І, згубивши тяму, перебравши лишку,
Як чужу дружину, обіймав берізку.


© З російської переклав Володимир Ляшкевич, 2009


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-24 17:17:12
Переглядів сторінки твору 13208
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.08.14 08:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:24:06 ]
А нічо! :) От тільки, може, краще:
"Тільки не опалим, а таким зеленим".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:30:06 ]
Я не хотів повторювати інші переклади :)
Але , Любо, маєш рацію, потрібно йти вслід автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-24 17:50:26 ]
Задумуюсь, який нелегкий труд перекладача. Володимире, вдало, вдало подано дух твору, його романтичність, його захоплення, його ліричність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:54:29 ]
Супер!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:08:11 ]
Дякую, красуні,
можливо я не все побачив, але старався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:33:31 ]
Я довго думав, чи варто взагалі перекладати російських ліриків українською! Думав-думав... аж сам став перекладати. Незабаром щось запропоную "Майстерням". Мій переклад вірша В. Висоцького "Гамлет" навіть на сайт поета помістили (http://www.wysotsky.com/1058.htm?116), чим я природно пишаюся. :)

Мав рацію А. Жуковський, говорячи, що перекладач прози - перекладач, а перекладач поезії - суперник перекладуваного поета.

Бути суперником Єсєніна - геніальна школа, і проходиться вона Тобою, Володимире, достойно, попри всі суперечності-неадекватності (вони вічні при перекладі класики), як-от рима "лишку-берізку".

Для мене поети, які перекладають (люблять) Єсєніна, Висоцького, Павла Васільєва... - автоматично мої кровні побратими по перу.

Тому оцінки, Володю, не ставлю, а просто тисну руку.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:47:51 ]
Дякую Ігоре за увагу і за руку!

Згідний із Тобою і щодо потреби проходити найвищі школи.
А краще, ворог хорошого. Тому буду із собою трохи ворогувати, аби не спинятися на "..авши лишку" -"..ав берізку". :)

Нам є в кого вчитися і, слава Богу, ніхто нам не заважає.
А щодо "суперництва" автора і перекладача - то, схоже, перекладач повинен трохи розширювати образ, який вельми точно передав автор своєю мовою. І розширення мало би, ніби, відбуватися в сторону відомого перекладачеві авторського "я" Поета? Тобто, попри невеличке суперництво перед "сюжетним Промислом", перекладач має попрацювати і на автора, передавши якусь суто авторську (в жодному випадку не свою) містерійність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:05:24 ]
Перепрошую за втручання, але, Володю, чому "в жодному випадку не свою"? Якби я спершу не прочитала сонети Шекспіра в перекладі Маршака, хто зна, чи читала б я його далі... Тобто, "я" перекладача зовсім не другорядне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:27:12 ]
Любо - "я" перекладача і справді не другорядне, але ж, вважаю, що у випадку перекладу, перекладач в ідеальному випадку ніби стає автором - національною його копією.
Інша справа, що національний колорит (буття - світосприйняття) - може досить сильно змінити оригінал.
Тобто, якщо сильно змінюється оригінал, то вже краще говорити вже не про переклад, а про якісь варіації на тему тих чи інших творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 19:13:47 ]
Вартісний переклад. Вітаю, Пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:48:31 ]
Дякую. Потрохи шліфуватиму і далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-24 20:56:59 ]
Чесно кажучи, надаю перевагу читанню російських творів в оригіналі. Але цей переклад - дуже майстерний, відчувається душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:52:57 ]
Дякую, Галинко.
Я теж поділяю ваші погляди, що краще читати в оригіналі. Але потім цікаво і переклади читати, - це так ніби добрий автор залишає після себе матеріал у т.ч. і для прикладного використання в умовах інших мов, і ми транслюємо цей матеріал в нашу образотворчу систему і намагаємось цим наші великі культури притримати, підтримати у рідності. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-25 20:24:32 ]
Володю,
Мабуть доцільно подавати оригінал теж...
Гарний переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:51:35 ]
Дякую. Щодо потреби в оригіналі, ви праві, Юрію, не додумав...

Сергей Есенин

* * *
Клен ты мой опавший, клен заледенелый,
Что стоишь, нагнувшись, под метелью белой?

Или что увидел? Или что услышал?
Словно за деревню погулять ты вышел

И, как пьяный сторож, выйдя на дорогу,
Утонул в сугробе, приморозил ногу.

Ах, и сам я нынче чтой-то стал нестойкий,
Не дойду до дома с дружеской попойки.

Там вон встретил вербу, там сосну приметил,
Распевал им песни под метель о лете.

Сам себе казался я таким же кленом,
Только не опавшим, а вовсю зеленым.

И, утратив скромность, одуревши в доску,
Как жену чужую, обнимал березку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:01:59 ]
Як на мене, у перекладі навіть краще, шляхетніше звучить рядок:
"Чом стоїш, вклонився заметілі білій" ніж
"Что стоишь, согнувшись, под метелью белой". У слові "вклонився" - весь шляхетний маньєрист В.Ляшкевич. Все зроблено з великою любов"ю, майстерністю й ретельністю, з бажанням максимально наблизити текст до оригіналу. Ще й додано для збагачення тексту Єсєніна образ "піснею гріти", чого в оригіналі нема. Якби так шліфували свої тексти деякі автори "ПМ", а не займалися виправданням своїх лінощів! Мовляв образ є, і добре, а що неоковирно поданий - може так ще й цікавіше.
ВІтаю з творчою перемогою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 12:26:35 ]
Дякую, Ярославе, та все таки, це тільки наближення до Сергія Єсєніна, не більше того.
А помилки є, майстерності не вистачає їх нині вирішити. :(

А, взагалі, такі спроби перекладів я вважаю корисними для особистого навчання, бо глибше поринаєш у замисел, у бачення Автора, щось у Нього містерійно і свідомо пробуєш перейняти. Але робота ця, інколи, дуже важка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:43:22 ]
Але вона корисна. І потрібна. Згадайте - переклад Швейка Степаном Масляком - краще від оригіналу. Нехай це паралель з прози, тим не менше. Зауважу, як профі музикант - я слухав, як Олександр Таранець співав в українському перекладі відомий російський романс "Белой акации гроздья душистые"
а наша мова музичніша і переклад, чи не Малишка і прозвучало блискуче в устах співака, який був справжнім українським інтелігентом і відчував мову
нашу дуже добре. А цей єсенінський текст теж музичний. За наявності гарної музики і виконавця переклад може заграти всіма своїми кращими барвами. Знаю, що у Львові митці і літератори і художники контачать між собою. Пропоную кинути цю ідею музикантам, може щось вийде. Як Ви вважаєте?