ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Слово
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Про москальську «науку» і «червоних кхмерів»
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Євгеній Соловей
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 6)
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Там...
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Міжсловесні контроверсії – 5
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
* * *
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Крізь Усесвіт (The Beatles)
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Листопад
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
На чортових куличках
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Заратустра у спідниці»
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
* 255 *
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Оплески осені (рондель)
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
Аматор
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
Мушлі
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Травень
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
Образ твору Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?

Може, що почув ти, може що побачив?
За селом у полі загулявся, наче.

І, як п’яний сторож, загубив дорогу,
Тонучи в заметі, приморозив ногу.

Ах і сам я нині не стійкий од хмелю,
Із гостини в рідну не дійду оселю.

Там вербу зустрів я, там сосну примітив.
Піснею про літо їх узявся гріти.

І собі самому видався я кленом,
Тільки не опалим, а таким зеленим.

І, згубивши тяму, перебравши лишку,
Як чужу дружину, обіймав берізку.


© З російської переклав Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-24 17:17:12
Переглядів сторінки твору 13513
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.11.15 09:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:24:06 ]
А нічо! :) От тільки, може, краще:
"Тільки не опалим, а таким зеленим".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:30:06 ]
Я не хотів повторювати інші переклади :)
Але , Любо, маєш рацію, потрібно йти вслід автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-24 17:50:26 ]
Задумуюсь, який нелегкий труд перекладача. Володимире, вдало, вдало подано дух твору, його романтичність, його захоплення, його ліричність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 17:54:29 ]
Супер!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:08:11 ]
Дякую, красуні,
можливо я не все побачив, але старався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 18:33:31 ]
Я довго думав, чи варто взагалі перекладати російських ліриків українською! Думав-думав... аж сам став перекладати. Незабаром щось запропоную "Майстерням". Мій переклад вірша В. Висоцького "Гамлет" навіть на сайт поета помістили (http://www.wysotsky.com/1058.htm?116), чим я природно пишаюся. :)

Мав рацію А. Жуковський, говорячи, що перекладач прози - перекладач, а перекладач поезії - суперник перекладуваного поета.

Бути суперником Єсєніна - геніальна школа, і проходиться вона Тобою, Володимире, достойно, попри всі суперечності-неадекватності (вони вічні при перекладі класики), як-от рима "лишку-берізку".

Для мене поети, які перекладають (люблять) Єсєніна, Висоцького, Павла Васільєва... - автоматично мої кровні побратими по перу.

Тому оцінки, Володю, не ставлю, а просто тисну руку.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:47:51 ]
Дякую Ігоре за увагу і за руку!

Згідний із Тобою і щодо потреби проходити найвищі школи.
А краще, ворог хорошого. Тому буду із собою трохи ворогувати, аби не спинятися на "..авши лишку" -"..ав берізку". :)

Нам є в кого вчитися і, слава Богу, ніхто нам не заважає.
А щодо "суперництва" автора і перекладача - то, схоже, перекладач повинен трохи розширювати образ, який вельми точно передав автор своєю мовою. І розширення мало би, ніби, відбуватися в сторону відомого перекладачеві авторського "я" Поета? Тобто, попри невеличке суперництво перед "сюжетним Промислом", перекладач має попрацювати і на автора, передавши якусь суто авторську (в жодному випадку не свою) містерійність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:05:24 ]
Перепрошую за втручання, але, Володю, чому "в жодному випадку не свою"? Якби я спершу не прочитала сонети Шекспіра в перекладі Маршака, хто зна, чи читала б я його далі... Тобто, "я" перекладача зовсім не другорядне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:27:12 ]
Любо - "я" перекладача і справді не другорядне, але ж, вважаю, що у випадку перекладу, перекладач в ідеальному випадку ніби стає автором - національною його копією.
Інша справа, що національний колорит (буття - світосприйняття) - може досить сильно змінити оригінал.
Тобто, якщо сильно змінюється оригінал, то вже краще говорити вже не про переклад, а про якісь варіації на тему тих чи інших творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 19:13:47 ]
Вартісний переклад. Вітаю, Пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:48:31 ]
Дякую. Потрохи шліфуватиму і далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-24 20:56:59 ]
Чесно кажучи, надаю перевагу читанню російських творів в оригіналі. Але цей переклад - дуже майстерний, відчувається душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 16:52:57 ]
Дякую, Галинко.
Я теж поділяю ваші погляди, що краще читати в оригіналі. Але потім цікаво і переклади читати, - це так ніби добрий автор залишає після себе матеріал у т.ч. і для прикладного використання в умовах інших мов, і ми транслюємо цей матеріал в нашу образотворчу систему і намагаємось цим наші великі культури притримати, підтримати у рідності. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-25 20:24:32 ]
Володю,
Мабуть доцільно подавати оригінал теж...
Гарний переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:51:35 ]
Дякую. Щодо потреби в оригіналі, ви праві, Юрію, не додумав...

Сергей Есенин

* * *
Клен ты мой опавший, клен заледенелый,
Что стоишь, нагнувшись, под метелью белой?

Или что увидел? Или что услышал?
Словно за деревню погулять ты вышел

И, как пьяный сторож, выйдя на дорогу,
Утонул в сугробе, приморозил ногу.

Ах, и сам я нынче чтой-то стал нестойкий,
Не дойду до дома с дружеской попойки.

Там вон встретил вербу, там сосну приметил,
Распевал им песни под метель о лете.

Сам себе казался я таким же кленом,
Только не опавшим, а вовсю зеленым.

И, утратив скромность, одуревши в доску,
Как жену чужую, обнимал березку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:01:59 ]
Як на мене, у перекладі навіть краще, шляхетніше звучить рядок:
"Чом стоїш, вклонився заметілі білій" ніж
"Что стоишь, согнувшись, под метелью белой". У слові "вклонився" - весь шляхетний маньєрист В.Ляшкевич. Все зроблено з великою любов"ю, майстерністю й ретельністю, з бажанням максимально наблизити текст до оригіналу. Ще й додано для збагачення тексту Єсєніна образ "піснею гріти", чого в оригіналі нема. Якби так шліфували свої тексти деякі автори "ПМ", а не займалися виправданням своїх лінощів! Мовляв образ є, і добре, а що неоковирно поданий - може так ще й цікавіше.
ВІтаю з творчою перемогою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 12:26:35 ]
Дякую, Ярославе, та все таки, це тільки наближення до Сергія Єсєніна, не більше того.
А помилки є, майстерності не вистачає їх нині вирішити. :(

А, взагалі, такі спроби перекладів я вважаю корисними для особистого навчання, бо глибше поринаєш у замисел, у бачення Автора, щось у Нього містерійно і свідомо пробуєш перейняти. Але робота ця, інколи, дуже важка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:43:22 ]
Але вона корисна. І потрібна. Згадайте - переклад Швейка Степаном Масляком - краще від оригіналу. Нехай це паралель з прози, тим не менше. Зауважу, як профі музикант - я слухав, як Олександр Таранець співав в українському перекладі відомий російський романс "Белой акации гроздья душистые"
а наша мова музичніша і переклад, чи не Малишка і прозвучало блискуче в устах співака, який був справжнім українським інтелігентом і відчував мову
нашу дуже добре. А цей єсенінський текст теж музичний. За наявності гарної музики і виконавця переклад може заграти всіма своїми кращими барвами. Знаю, що у Львові митці і літератори і художники контачать між собою. Пропоную кинути цю ідею музикантам, може щось вийде. Як Ви вважаєте?