ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.07.31 07:47
Джаґ-бенд Блюз (Pink Floyd)
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
* * *
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ. Два силуети на кривавому снігу
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Ольга Садкова
2026.07.30 21:59
Прощення не буде ніколи
Уніч із 2 на 3 березня підступно, по-хижацькому, вони налетіли на наше місто. Від зростаючого реву двигунів ми скочили зі своїх місць і побігли в коридор, зачаїлися між двома стінами. Літаки один за одним на низькій висоті з шаленою швидкістю наближалися

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (1)
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Про Варшавське повстання 1944 року
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:07
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (1)
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Свята спадщина
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Прересохла глина
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Ностальгія
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
* * *
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 4)
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
1945. Пора у дорогу
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Есе для деда*
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Ми лісом блукали на запах суниць,
Тріщали під кедами жолуді й шишки,
Ялини в суворім мовчанні черниць
Були із півнеба, напевне, заввишки.

Перегук птахів, суєта комарів,
Зненацька розірвана вщент павутина...
Ми бризки суниць на гарячій землі
Приймали, припавши удвох на коліна.

Все – гра, і водночас – насправді, всерйоз, -
Враз визирне стигла і блисне лукаво.
З тобою надовго тоді довелось
Нам спину зігнуть, засукавши рукава.

Ми гралися в піжмурки і в піддавки,
Ні простір, ні час ми до гри не приймали.
Суниця приручена йшла до руки,
І сонце у соснах шукало привалу.

Та вітер хмарин розпустив муліне,
І впали з небесної стелі багети.
Ми бігли, трава зупиняла й мене,
За безцінь свої віддавала секрети.

Ми бігли, і дощ нас цькував, як лисиць,
І брала за душу напомацки жалість.
Я все озиралася – роти суниць
Здавалися нам у полон і здавались...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-24 12:19:50
Переглядів сторінки твору 4329
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.827 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.798 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 13:06:11 ]
А чого тільки один рукав засуканий був? Шишки й жолуді під кедами прекрасно. Але найбільше сподобалось про комарів. А ще кажуть комари непотрібні, а вони безвинні тваринки :-)))
Сподобалось, дяка. І за суниці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-24 13:27:03 ]
Так синиць захотілося, просто шалено :)
Бризки, роти суниць, приручені суниці - дуже яскраво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 15:38:25 ]
Юлія Бережко-Камінська - хотів запитати: "Чому на жодний відгук не надала відповіді чи не прокоментувала?" В такому разі немає сенсу щось і писати чи оцінювати...
А щодо рівня твоєї поезії, то він на порядок вище ніж Перебийноса "Пшеничний годинник". Раджу прочитати усім, щоб зрозуміти... (а це вже кожен сам зробить висновки).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 16:04:52 ]
Костю, як на мене, ви мали би бути більш скромним.
Тобто, вам личило би (і не тільки вам, а й нам усім) розпочинати із "на мою скромну думку" і т.д.
Тому що ви, Костю, знову ж таки, як на мене, далеко не все бачите. Можливо вам імпонує гаряча кров молодої поезії? Кому ж вона не імпонує. Але є ще і гаряча кров од Вічності і висока майстерність віршування - вони у пана Петра Перебийноса вже є, а у талановитої Юлії Бережко-Камінської все ще попереду.
Не потрібні оці-такі порівняння їй. Підказали би краще - що і де їй виправити. Чи не бачите?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 19:23:32 ]
Питань нема - НМСД! добавлено!
Але що є те є: А Ви читали "Пшеничний годинник"? Якщо так, то скажіть своє враження, будь ласка, адже всі міркування є субєктивними, а моє тим більш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 19:58:02 ]
Костю, я читав тільки ті вірші, які тут, на сторінках Майстерень. І я не наполягаю, що пан Петро Перебийніс був найкращою кандидатурою на отримання найвищої нашої літературної відзнаки. Але ті його вірші, які я читав, виглядають цілком самодостатніми.
Зрештою, про це краще говорити на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=8223


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 11:52:09 ]
І тут суперечки! І це поряд із такими щирими і сердечними текстами Юлії! Сором! О чоловікИ, о нОрови...

Юліє, гарний вірш, хоч і традиційний, адже і в межах традиції ви знайшли свою нішу. Як на мене, вона - у несподіваній сміливості, поєднанні непоєднуваного, глибині переосмислення звичайних явищ.
Кілька виловлених огріхів:
1. "Були із півнеба, напевне, заввишки" - із півнеба, мабуть, результат калькування з рос., то може, "у півнеба", "як півнебо"? Чи взагалі щось інше знайти?
2. "І брала за душу напомацки жалість" - наПОмацки у вас: не навпомацки часом малося на увазі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:23:16 ]
Спасибі Усім Вам!
Соромно говорити, але тільки відкриваю для себе можливості сайту (інет от-от дійшов до мого лісу із суницями). Наприклад, фото поставити і досі не вдається. (Прошу не висміювати, а допомогти).

Оринко! Вдячна за мовні підказки. Дитинство у Херсоні дається взнаки, тому подібні поради приймаю із вдячністю.

Олександре! Та нечеб-то про два рукава йдеться...

Костянтине! Спасибі за відгук. Щоправда, "Пшеничного годинника" я не читала. Можливо, колись це зроблю, якщо порапить до рук...

Щодо рівня поезій. Я взагалі не люблю порівнювати такі речі. Усі ми різні і у кожного свій магніт. Поезія - це окремий світ. Скільки поетів, стільки світів. Рівень може бути "однаковим", але не це головне. Чи гріє вірш, пече, лікує...

Щодо традиційності. Найважливіше бути собою. Не прагнути сподобатись і не боятися не "вписатися у сьогодення". Кожна людина у своїй суті неповторна. Жива поезія завжди буде сучасною.