ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Ми лісом блукали на запах суниць,
Тріщали під кедами жолуді й шишки,
Ялини в суворім мовчанні черниць
Були із півнеба, напевне, заввишки.

Перегук птахів, суєта комарів,
Зненацька розірвана вщент павутина...
Ми бризки суниць на гарячій землі
Приймали, припавши удвох на коліна.

Все – гра, і водночас – насправді, всерйоз, -
Враз визирне стигла і блисне лукаво.
З тобою надовго тоді довелось
Нам спину зігнуть, засукавши рукава.

Ми гралися в піжмурки і в піддавки,
Ні простір, ні час ми до гри не приймали.
Суниця приручена йшла до руки,
І сонце у соснах шукало привалу.

Та вітер хмарин розпустив муліне,
І впали з небесної стелі багети.
Ми бігли, трава зупиняла й мене,
За безцінь свої віддавала секрети.

Ми бігли, і дощ нас цькував, як лисиць,
І брала за душу напомацки жалість.
Я все озиралася – роти суниць
Здавалися нам у полон і здавались...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-24 12:19:50
Переглядів сторінки твору 4053
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.827 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.798 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 13:06:11 ]
А чого тільки один рукав засуканий був? Шишки й жолуді під кедами прекрасно. Але найбільше сподобалось про комарів. А ще кажуть комари непотрібні, а вони безвинні тваринки :-)))
Сподобалось, дяка. І за суниці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-24 13:27:03 ]
Так синиць захотілося, просто шалено :)
Бризки, роти суниць, приручені суниці - дуже яскраво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 15:38:25 ]
Юлія Бережко-Камінська - хотів запитати: "Чому на жодний відгук не надала відповіді чи не прокоментувала?" В такому разі немає сенсу щось і писати чи оцінювати...
А щодо рівня твоєї поезії, то він на порядок вище ніж Перебийноса "Пшеничний годинник". Раджу прочитати усім, щоб зрозуміти... (а це вже кожен сам зробить висновки).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 16:04:52 ]
Костю, як на мене, ви мали би бути більш скромним.
Тобто, вам личило би (і не тільки вам, а й нам усім) розпочинати із "на мою скромну думку" і т.д.
Тому що ви, Костю, знову ж таки, як на мене, далеко не все бачите. Можливо вам імпонує гаряча кров молодої поезії? Кому ж вона не імпонує. Але є ще і гаряча кров од Вічності і висока майстерність віршування - вони у пана Петра Перебийноса вже є, а у талановитої Юлії Бережко-Камінської все ще попереду.
Не потрібні оці-такі порівняння їй. Підказали би краще - що і де їй виправити. Чи не бачите?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 19:23:32 ]
Питань нема - НМСД! добавлено!
Але що є те є: А Ви читали "Пшеничний годинник"? Якщо так, то скажіть своє враження, будь ласка, адже всі міркування є субєктивними, а моє тим більш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 19:58:02 ]
Костю, я читав тільки ті вірші, які тут, на сторінках Майстерень. І я не наполягаю, що пан Петро Перебийніс був найкращою кандидатурою на отримання найвищої нашої літературної відзнаки. Але ті його вірші, які я читав, виглядають цілком самодостатніми.
Зрештою, про це краще говорити на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=8223


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 11:52:09 ]
І тут суперечки! І це поряд із такими щирими і сердечними текстами Юлії! Сором! О чоловікИ, о нОрови...

Юліє, гарний вірш, хоч і традиційний, адже і в межах традиції ви знайшли свою нішу. Як на мене, вона - у несподіваній сміливості, поєднанні непоєднуваного, глибині переосмислення звичайних явищ.
Кілька виловлених огріхів:
1. "Були із півнеба, напевне, заввишки" - із півнеба, мабуть, результат калькування з рос., то може, "у півнеба", "як півнебо"? Чи взагалі щось інше знайти?
2. "І брала за душу напомацки жалість" - наПОмацки у вас: не навпомацки часом малося на увазі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:23:16 ]
Спасибі Усім Вам!
Соромно говорити, але тільки відкриваю для себе можливості сайту (інет от-от дійшов до мого лісу із суницями). Наприклад, фото поставити і досі не вдається. (Прошу не висміювати, а допомогти).

Оринко! Вдячна за мовні підказки. Дитинство у Херсоні дається взнаки, тому подібні поради приймаю із вдячністю.

Олександре! Та нечеб-то про два рукава йдеться...

Костянтине! Спасибі за відгук. Щоправда, "Пшеничного годинника" я не читала. Можливо, колись це зроблю, якщо порапить до рук...

Щодо рівня поезій. Я взагалі не люблю порівнювати такі речі. Усі ми різні і у кожного свій магніт. Поезія - це окремий світ. Скільки поетів, стільки світів. Рівень може бути "однаковим", але не це головне. Чи гріє вірш, пече, лікує...

Щодо традиційності. Найважливіше бути собою. Не прагнути сподобатись і не боятися не "вписатися у сьогодення". Кожна людина у своїй суті неповторна. Жива поезія завжди буде сучасною.