ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ПАДАЄ ВІЧНІСТЬ




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олексій Кацай 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-25 12:30:59
Переглядів сторінки твору 9960
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:46:53 ]
О! Нарешті я з Вами здибався!
Вітаю і приєднуюся до привітань з нагоди виходу книги! Читав на стор. 126-128 "Дніпро".
...Сподобалося про "Чесну мишку"...
Казати що вірш сподобався - не буду! Отак! І не просіть!
Є одне величезне зауваження: розділіть вірш на чотиривірші (катрени) - жарт звісно.
Закінчення мені дуже сподобалось. А ще сподобалась приблизна рима "покалічу" - "вічність". Мені зараз взагалі подобається щось нестандартне і приблизне, але справжнє і якісне.
З найтеплішими побажаннями, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:04:19 ]
Привіт, Костю! Щойно з'явилася на ПМ після відпустки - відразу здибалася з тобою.
Дякую за відгук. Знаю, що вірш не претендує на
твою симпатію, бо ти полюбляєш ребуси і нестандарти, але для тут я обрала саме таку форму,
вона мені видалася найорганічнішою для цієї теми.
Власне, він ще теплий, не вистояний, то може ще щось зміню.))) Дуже слушна порада щодо катренів. Успіхів, Костю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:12:42 ]
Ото лихо... Це я я так висловлював свою прихильність до вірша ("не буду хвалити") , бо вірш дійсно добрячий. Тому зрозумів, що почуття гумору через інтернет мережу передається з перебоями - не буду більше так жартувати, а то гляди чого доброго - і всьо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:26:07 ]
Костику, ти просто забув поставити маленьку позначку, що вказує на жарт, ось таку:)
тому я сприйняла твої слова всурйоз;))
Але це не має жодного значення, бо мені теж вірш
чомусь сподобався:)) (а це так рідко буває!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:05:24 ]
Наталя поздоровляю! Радий за тебе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:07:33 ]
Дякую, Сашо! Приємно чути твої поздоровлення(ти маєш на увазі збірку?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 14:10:35 ]
Саме так!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-25 18:08:16 ]
Наталко, цікавий і глибокий вірш. Трохи важко уявити, як це падає вічність, але то пусте. Як автор сказав, тому і бути. Вітаю з книгою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:43:45 ]
Оленко, дякую за коментар і за вітання!
Ще й сама не вірю, що маю збірку та ще й з передмовою Лесі Романчук. Хоч Леся права, я своє творіння бачила лише віртуально.
А стосовно "вічності, що падає", то це узагальнений образ:
ті хто зробив крок у вічність завдяки геніальній творчості, чи діяльності, але кого не оцінили, зрадили чи стратили їхні невдячні сучасники.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:24:08 ]
Глибоченно! Що не рядок - афоризм. Наша "опаперена" авторка змахнула паперовими крильцями - і у вічність...
Справді, Наталю, дуже сильно!
Ну і як воно, бути авторкою книжки? (хитро підсміховується - адже авторка своєї книжки ще й не бачила!)
Ой, люди, яку Наталька книзю сотворила! Просто клас! Кожна сторінка - цукерочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:52:23 ]
Лесю, дяка тобі (авторка зашарілася і замість припічка почала колупати клавіатуру)
Ну, єслі ви так настаіваєтє...
Карочє, шо єсть, то єсть...
Звісно ж, мені приємно, що вірші поступово розвіртуалюються, але знаю й те, що такий жанр, як байка зараз не вельми в пошані, дехто його вважає другорядним. То приготувалася до різних відгуків. За хороші - дякую!!!Прийму і інші.
Але тут уже без коректур, як сказала Ліна Костенко "бо як напишеш, так уже і буде"...:( :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 22:23:53 ]
Яка близька тема ... :о)
"Стишиться вітер, заплачуть зірки, мов люди.
Боляче небу, коли ображають вічність" - уявилось неримоване, але схоже :
"коли ображають вічність,
боляче небу
і небо заплаче зірками"
Цікавий твір.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 21:49:37 ]
СеРж Ку, дякую за коментар, і класний перифраз
"і небо заплаче зірками"!
А теми дійсно близькі;)
Так буває, я іноді помічаю, що у кількох авторів в один день можуть з'явитися твори дуже близькі за тематикою, чи образністю. Напевне діє якийсь закон віртуальної телепатії. Цікаве явище, як на мою думку і зовсім не досліджене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 22:12:42 ]
Сказати чесно, я сам був дещо спантеличений цим збігом, адже до своєї публікації не читав вашого твору і творів декількох інших авторів ПМ (раніше подібні речі також спостерігались нерідко).
А відносно дослідження... Як на мене, не зовсім реально досліджувати те, що не піддається логіці і відомим "земним" законам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:23:00 ]
Теорії відносності теж колись не існувало в арсеналі наших "земних законів", але ж приєдналася. Може просто Ейнштейнів бракує?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:34:22 ]
Особисто я вважаю, що у кожному із нас живе свій Ейнштейн, свій Сократ, не кажучи вже про голос Совісті, так? Просто є підозра, що у більшості випадків наші особисті Генії спантеличено замовкають, бачачи, куди ми разом із цивілізацією йдемо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:44:21 ]
Згідна, Володю. Очевидно, нам багато чого не відкривається для нашого ж блага. Інакше цивілізовані інтелектуали почали б клонувати Бога.
Ой, що це ми розфілософствувалися на сон рядущий.
Вранці ж на роботу.
Цікаво, який робочий день у РМ? Певно, ненормований:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:47:37 ]
Абсолютно ненормований - суцільні вихідні дні - але мій Сократо-Ейнштейн не замовкає ні на мить, ото вже тільки дай рота відкрити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:54:07 ]
Яке щастя, коли труд - в радість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 13:00:14 ]
:)
Радість йти своїм шляхом, на жаль, полюбляє трансформуватися у трудову повинність - робити, що повинен. :(
Найважче - боротися зі своїми звичками, які вироблені вчорашніми, а не сьогоднішніми необхідностями.
Рятує передчуття нових, більш чистих і глибинних гармоній, слід від осягнення яких ще не турбував будь які шпальти. Ти вже знаєш - як, але ще не ввійшов у ті води, тут, схоже, вся радість.
Тому важлива слабкість, яка переростає у витонченість.
Тому, можливо, такою небезпечною є сила рядка. Сила, якою автоматично заміщається витончена краса рядка коли стоїш на місці, бо сила це - наполягання навіть не на сьогоднішньому - на вчорашньому, ствердження вчорашнього, а значить - відсутність майбутнього у Автора. Інколи це тільки миттєва відсутність, але дуже часто і пожиттєва, - гляньте на творчість великих і знаних поетів на нашому сайті - у творчості більшості із них не помітна співпраця зі своїм майбутнім. Як на мене - це схоже на самогубство.