ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.24 05:28
Колиска посеред кімнати
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…

Тетяна Левицька
2025.06.23 22:42
Світлана завжди у неділю давала дітям гроші на морозиво і на білети в кінотеатр, але не цього разу. До зарплатні залишався тиждень, а у її гаманці лежало всього п'ять карбованців. «Колос на глиняних ногах» розвалився і всі кошти у Ощадбанку згоріли одноч

Борис Костиря
2025.06.23 21:53
Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.

Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.

Татьяна Квашенко
2025.06.23 16:28
Поки тиша огортає шлях,
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,

Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.

Юлія Щербатюк
2025.06.23 13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,

мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.

Сергій Губерначук
2025.06.23 11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!

Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:

С М
2025.06.23 10:31
лиця твого все не згадаю
лиця твого все не згадаю

поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…

Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Віктор Кучерук
2025.06.23 05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.

Павло Сікорський
2025.06.22 23:21
Слова - оригінальна поезія Павла Сікорського. Рецензія ШІ. Музика згенерована за запитом у Suno з фоновим текстом ШІ. Кліп генерувати ШІ на даний текст відмовився.

Прося — сося пісося.

РЕЦЕНЗІЯ ШІ:

Феноменальна лінгвістична мініатюра "Прося -

Борис Костиря
2025.06.22 22:10
Я хотів би одружитися
з усіма своїми коханими
і справити гучне весілля.
Нікого не можна розлюбити,
кого по-справжньому любив.
Треба вийняти з денця пам'яті
ті вогненні почуття,
які затоплять все навколо,

Богдан Манюк
2025.06.22 21:32
Жовч і кров Частина друга 2. На околиці села Галича спалахнуло півдесятка солом'яних стріх. Багряні собаки полум'я рвали чорну одежину ночі та підстр

Світлана Майя Залізняк
2025.06.22 19:30
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Музика-піна

Євген Федчук
2025.06.22 14:26
Вийде «Адмірал… їх …Кузнєцов»,
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони

Хельґі Йогансен
2025.06.22 11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Висоцький (1938 - 1980) / Вірші

 1964-1
Образ твору Марш студентов-физиков

Тропы еще в антимир не протоптаны, -
Но, как на фронте, держись ты!
Бомбардируем мы ядра протонами,
Значит, мы - антиллеристы.

Нам тайны нераскрытые раскрыть пора -
Лежат без пользы тайны, как в копилке, -
Мы тайны эти с корнем вырвем у ядра -
На волю пустим джина из бутылки!

Тесно сплотились коварные атомы -
Ну-ка, попробуй прорвись ты!
Живо по коням - в погоне за квантами!
Значит, мы - кванталеристы.

Нам тайны нераскрытые раскрыть пора -
Лежат без пользы тайны, как в копилке, -
Мы тайны эти с корнем вырвем у ядра -
На волю пустим джина из бутылки!

Пусть не поймаешь нейтрино за бороду
И не посадишь в пробирку, -
Было бы здорово, чтоб Понтекорво
Взял его крепче за шкирку.

Нам тайны нераскрытые раскрыть пора -
Лежат без пользы тайны, как в копилке, -
Мы тайны эти с корнем вырвем у ядра -
На волю пустим джина из бутылки!

Жидкие, твердые, газообразные -
Просто, понятно, вольготно!
А с этой плазмой дойдешь до маразма, и
Это довольно почетно.

Нам тайны нераскрытые раскрыть пора -
Лежат без пользы тайны, как в копилке, -
Мы тайны эти с корнем вырвем у ядра -
На волю пустим джина из бутылки!

Молодо-зелено. Древность - в историю!
Дряхлость - в архивах пылится!
Даешь эту общую эту теорию,
Элементарных частиц нам!

Нам тайны нераскрытые раскрыть пора -
Лежат без пользы тайны, как в копилке, -
Мы тайны эти с корнем вырвем у ядра -
И вволю выпьем джина из бутылки!

1964


x x x

Потеряю истинную веру -
Больно мне за наш СССР:
Отберите орден у Насера -
Не подходит к ордену Насер!

Можно даже крыть с трибуны матом,
Раздавать подарки вкривь и вкось,
Называть Насера нашим братом,
Но давать Героя - это брось!

Почему нет золота в стране?
Раздарили, гады, раздарили.
Лучше бы давали на войне,
А насеры после б нас простили!

1964


Песня о звездах

Мне этот бой не забыть нипочем -
Смертью пропитан воздух, -
А с небосклона бесшумным дождем
Падали звезды.

Снова упала - и я загадал:
Выйти живым из боя, -
Так свою жизнь я поспешно связал
С глупой звездою.

Я уж решил: миновала беда
И удалось отвертеться, -
С неба упала шальная звезда -
Прямо под сердце.

Нам говорили: "Нужна высота!"
И "Не жалеть патроны!"...
Вон покатилась вторая звезда -
Вам на погоны.

Звезд этих в небе - как рыбы в прудах, -
Хватит на всех с лихвою.
Если б не насмерть, ходил бы тогда
Тоже - Героем.

Я бы Звезду эту сыну отдал,
Просто - на память...
В небе горит, пропадает звезда -
Некуда падать.

1964


Песня о госпитале

Жил я с матерью и батей
На Арбате - здесь бы так! -
А теперь я в медсанбате -
На кровати, весь в бинтах...

Что нам слава, что нам Клава -
Медсестра - и белый свет!..
Помер мой сосед, что справа,
Тот, что слева, - еще нет.

И однажды, как в угаре,
Тот сосед, что слева, мне
Вдруг сказал: "Послушай, парень,
У тебя ноги-то нет".

Как же так? Неправда, братцы, -
Он, наверно, пошутил!
"Мы отрежем только пальцы" -
Так мне доктор говорил.

Но сосед, который слева,
Все смеялся, все шутил,
Даже ночью он все бредил -
Все про ногу говорил.

Издевался: мол, не встанешь,
Не увидишь, мол, жены!..
Поглядел бы ты, товарищ,
На себя со стороны!

Если б был я не калека
И слезал с кровати вниз -
Я б тому, который слева,
Просто глотку перегрыз!

Умолял сестричку Клаву
Показать, какой я стал...
Был бы жив сосед, что справа, -
Он бы правду мне сказал!..

1964


Все ушли на фронт

Все срока уже закончены,
А у лагерных ворот,
Что крест-накрест заколочены, -
Надпись: "Все ушли на фронт".

За грехи за наши нас простят,
Ведь у нас такой народ:
Если Родина в опасности -
Значит, всем идти на фронт.

Там год - за три, если бог хранит, -
Как и в лагере зачет.
Нынче мы на равных с вохрами -
Нынче всем идти на фронт.

У начальника Березкина -
Ох и гонор, ох и понт! -
И душа - крест-накрест досками, -
Но и он пошел на фронт.

Лучше было - сразу в тыл его:
Только с нами был он смел, -
Высшей мерой наградил его
Трибунал за самострел.

Ну а мы - все оправдали мы, -
Наградили нас потом:
Кто живые, тех - медалями,
А кто мертвые - крестом.

И другие заключенные
Пусть читают у ворот
Нашу память застекленную -
Надпись: "Все ушли на фронт"...

1964


x x x

Я любил и женщин и проказы:
Что ни день, то новая была, -
И ходили устные рассказы
Про мои любовные дела.

И однажды как-то на дороге
Рядом с морем - с этим не шути -
Встретил я одну из очень многих
На моем на жизненном пути.

А у ней - широкая натура,
А у ней - открытая душа,
А у ней - отличная фигура, -
А у меня в кармане - ни гроша.

Ну а ей - в подарок нужно кольца;
Кабаки, духи из первых рук, -
А взамен - немного удовольствий
От ее сомнительных услуг.

"Я тебе, - она сказала, - Вася,
Дорогое самое отдам!.."
Я сказал: "За сто рублей согласен, -
Если больше - с другом пополам!"

Женщины - как очень злые кони:
Захрипит, закусит удила!..
Может, я чего-нибудь не понял,
Но она обиделась - ушла.

...Через месяц улеглись волненья -
Через месяц вновь пришла она, -
У меня такое ощущенье,
Что ее устроила цена!

1964


x x x

Парня спасем,
Парня в детдом -
На воспитанье!
Даром учить,
Даром поить,
Даром питанье!..

Жизнь - как вода,
Вел я всегда
Жизнь бесшабашную, -
Все ерунда,
Кроме суда
Самого страшного.

Все вам дадут,
Все вам споют -
Будьте прилежными, -
А за оклад -
Ласки дарят
Самые нежные.

Вел я всегда
Жизнь без труда -
Жизнь бесшабашную, -
Все ерунда,
Кроме суда
Самого страшного.

1964


x x x

Я теперь на девок крепкий,
И теперь одною меткой
Я всех баб ровняю как одну:
Пусть у ней во лбу семь пядей,
Пусть при полном при параде, -
Встречу бабу - в сторону сверну.

Был я раньше тоже хлипкий -
Провожал я их с улыбкой,
Даже, помню, год с одною жил, -
А теперь, пройду не глядя -
Мне плевать, что ейный дядя
Раньше где-то в органах служил.

Баб держу я в черном теле,
А чтоб лечь в одну постелю -
Этим меня можно насмешить, -
Даже если умоляет,
Даже в экстренном случае -
Очень меня трудно уложить!

Почему с таким напором
Я воюю с женским полом:
Изучил я их как свой портрет, -
Ведь полвека я - не меньше -
Изучаю этих женщин,
И сейчас мне - восемьдесят лет.

1964


x x x

Там были генеральши, были жены офицеров
И старшины-сверхсрочника жена.
Там хлопало шампанское, там булькала мадера,
Вину от водки тесно было, водке - от вина.

Прошла пора, чтоб вешаться, прошла пора стреляться,
Пришла пора спокойная - как паиньки сидим.
Сегодня пусть начальницы вовсю повеселятся,
А завтра мы начальников вовсю повеселим.

1964


Наводчица

- Сегодня я с большой охотою
Распоряжусь своей субботою,
И если Нинка не капризная,
Распоряжусь своею жизнью я!

- Постой, чудак, она ж - наводчица, -
Зачем?
- Да так, уж очень хочется!
- Постой, чудак, у нас - компания, -
Пойдем в кабак - зальем желание!

- Сегодня вы меня не пачкайте,
Сегодня пьянка мне - до лампочки:
Сегодня Нинка соглашается -
Сегодня жизнь моя решается!

- Ну и дела же с этой Нинкою!
Она спала со всей Ордынкою, -
И с нею спать ну кто захочет сам!..
- А мне плевать - мне очень хочется!

Сказала: любит, - все, заметано!
- Отвечу рупь за то, что врет она!
Она ж того - ко всем ведь просится...
- А мне чего - мне очень хочется!

- Она ж хрипит, она же грязная,
И глаз подбит, и ноги разные,
Всегда одета, как уборщица...
- Плевать на это - очень хочется!

Все говорят, что - не красавица, -
А мне такие больше нравятся.
Ну, что ж такого, что - наводчица, -
А мне еще сильнее хочется!

1964


x x x

Нам говорят без всякой лести:
"Без вас со скуки мы умрем!"
И мы всегда и всюду вместе -
Везде втроем, всегда поем.

Мы успеваем еле-еле
Пить у одних, петь у других,
Хотя б нам на одной неделе
Давали восемь выходных!

Без нас нельзя на дне рожденья,
Без нас и свадьбам - не бывать.
И мы сейчас идем веселье
На новоселье подымать.

Нам ничего, а парень болен -
Ему бы есть, ему бы спать...
Без нас нельзя - чего же боле,
Что можем мы еще сказать?

1964


Счетчик щелкает

Твердил он нам: "Моя она!",
"Да ты смеешься, друг, да ты смеешься!
Уйди, пацан, - ты очень пьян, -
А то нарвешься, друг, гляди, нарвешься!"

А он кричал: "Теперь мне все одно!
Садись в такси - поехали кататься!
Пусть счетчик щелкает, пусть все равно
В конце пути придется рассчитаться".

Не жалко мне таких парней.
"Ты от греха уйди!" - твержу я снова,
А он - ко мне, и все - о ней...
"А ну - ни слова, гад, гляди, ни слова!"

Ударила в виски мне кровь с вином -
И, так же продолжая улыбаться,
Ему сказал я тихо: "Все равно
В конце пути придется рассчитаться!"

К слезам я глух и к просьбам глух -
В охоту драка мне, ох как в охоту!
И хочешь, друг, не хочешь, друг, -
Плати по счету, друг, плати по счету!..

А жизнь мелькает, как в немом кино, -
Мне хорошо, мне хочется смеяться, -
А счетчик - щелк да щелк, - да все равно
В конце пути придется рассчитаться...

1964


Ребята, напишите мне письмо

Мой первый срок я выдержать не смог, -
Мне год добавят, может быть - четыре...
Ребята, напишите мне письмо:
Как там дела в свободном вашем мире?

Что вы там пьете? Мы почти не пьем.
Здесь - только снег при солнечной погоде...
Ребята, напишите обо всем,
А то здесь ничего не происходит!

Мне очень-очень не хватает вас, -
Хочу увидеть милые мне рожи!
Как там Надюха, с кем она сейчас?
Одна? - тогда пускай напишет тоже.

Страшней, быть может, - только Страшный суд!
Письмо мне будет уцелевшей нитью, -
Его, быть может, мне не отдадут,
Но все равно, ребята, напишите!..

1964


x x x

Если б водка была на одного -
Как чудесно бы было!
Но всегда покурить - на двоих,
Но всегда распивать - на троих.
Что же - на одного ?
На одного - колыбель и могила.

От утра и до утра
Раньше песни пелись,
Как из нашего двора
Все поразлетелись -
Навсегда, кто куда,
На долгие года.

Говорят, что жена - на одного, -
Спокон веку так было.
Но бывает жена - на двоих,
Но бывает она - на троих.
Что же - на одного ?
На одного - колыбель и могила.

От утра и до утра
Раньше песни пелись,
Как из нашего двора
Все поразлетелись -
Навсегда, кто куда,
На долгие года.

Сколько ребят у нас в доме живет,
Сколько ребят в доме рядом!
Сколько блатных мои песни поет,
Сколько блатных еще сядут -
Навсегда, кто куда,
На долгие года!

1964




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 15:28:18
Переглядів сторінки твору 2052
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.09.29 15:53
Автор у цю хвилину відсутній